Особливості використання джерельної бази в історико-педагогічних дослідженнях

The approaches of modern scientists to determining of the essence of the historical and pedagogical source and its role in the developing of high-quality scientific research of historical and pedagogical character have been defined in the article; the forms of representation of the historical and pedagogical source basis (primary, actualised, potential) have been reflected in the article; approaches to the source classification (according to the amount, content, ways of codification, origin, places of storing, ways of presenting) have been determined and described; specific features of the source base use in historical and pedagogical researches dealing with pedagogical issues (didactic, upbringing, administrative), personalities’heritage and their contribution to the development of the pedagogical science, problems of comparative pedagogy have been revealed in this article.У статті представлено різні погляди науковців на визначення суті історико-педагогічного джерела, розкрито його роль у підготовці якісної наукової праці історико-педагогічного спрямування; відображено форми представлення історико-педагогічної бази (первісна, актуалізована і потенційна). Схарактеризовано підходи дослідників до класифікації джерел (за кількістю, змістом, способом кодування, за походженням, місцем зберігання, за формою подання); зʼясовано особливості використання джерельної бази в історико-педагогічних дослідженнях з педагогічних (дидактичних, виховних, управлінських) проблем, вивчення спадщини персоналій та їхнього внеску в розвиток педагогічної науки, з освітньо-виховних питань в порівняльній педагогіці тощо

Особливості використання джерельної бази в історико-педагогічних дослідженнях

The approaches of modern scientists to determining of the essence of the historical and pedagogical source and its role in the developing of high-quality scientific research of historical and pedagogical character have been defined in the article; the forms of representation of the historical and pedagogical source basis (primary, actualised, potential) have been reflected in the article; approaches to the source classification (according to the amount, content, ways of codification, origin, places of storing, ways of presenting) have been determined and described; specific features of the source base use in historical and pedagogical researches dealing with pedagogical issues (didactic, upbringing, administrative), personalities’heritage and their contribution to the development of the pedagogical science, problems of comparative pedagogy have been revealed in this article.У статті представлено різні погляди науковців на визначення суті історико-педагогічного джерела, розкрито його роль у підготовці якісної наукової праці історико-педагогічного спрямування; відображено форми представлення історико-педагогічної бази (первісна, актуалізована і потенційна). Схарактеризовано підходи дослідників до класифікації джерел (за кількістю, змістом, способом кодування, за походженням, місцем зберігання, за формою подання); зʼясовано особливості використання джерельної бази в історико-педагогічних дослідженнях з педагогічних (дидактичних, виховних, управлінських) проблем, вивчення спадщини персоналій та їхнього внеску в розвиток педагогічної науки, з освітньо-виховних питань в порівняльній педагогіці тощо

Основные факторы развития музыкального образования Витебской губернии второй половины XIX – начала XX вв

THE MAJOR FACTORS OF MUSICAL EDUCARTION DEVELOPMENT IN VITEBSK PROVINCE OF THE SECOND HALF JO THE XIXth – THE BEGINNING OF THE XXth CENTURIES I. DENISOVAВыявлены основные факторы развития музыкального образования Витебской губернии во второй половине XIX – начале XX вв. Выделенные факторы, понимаемые как активные элементы воздействия на процесс развития музыкального образования, объединены в следующие группы: социально-экономические, государственно-политические, этнокультурные, музыкально-педагогические. Названы факторы, оказавшие негативное воздействие на процесс развития музыкального образования Витебской губернии в дореволюционный период.= The article is devoted to the identification of the major factors of musical education development in Vitebsk province in the second half of the XIXth – the beginning of the XXth centuries. The factors identified by the author, understood as active elements of the impact on musical education development, are united into the following groups: socio-economic, state-political, ethnocultural and musical-pedagogical. The factors that had a negative impact on musical education development of Vitebsk province in the pre-revolutionary period were identified

« Наследство и наследственность» : эволюция критики русской детской литературы 1910-1920-х годов

Depuis cent ans, l’évolution de la littérature pour enfants en Russie, suite à la révolution de 1917, est décrite en termes d’opposition des traditions, de dépassement des thématiques et des genres prérévolutionnaires, de rupture dans l’œuvre de tel ou tel auteur, etc. Dans cet article, l’A. prend ses distances par rapport à ces schémas et montre, au contraire, la continuité de la littérature russe pour enfants des années 1910 à 1930. Analysant les articles critiques publiés avant et après la Révolution, l’A. suit en particulier l’évolution des catégories d’« ancien » et de « nouveau » et montre la permanence de la conception de la littérature pour enfants. D’où il ressort que les éléments principaux du concept soviétique de « nouvelle » littérature remontent à un modèle proposé par la critique prérévolutionnaire. Ainsi, malgré une rhétorique du renouveau très présente, les premiers débats soviétiques concernant la littérature pour enfants ne proposent aucune approche originale.During the last 100 years children’s literature in Russia before and after the revolution of 1917 is habitually described in terms of confrontation of traditions, overcoming of pre-revolutionary themes and genres, turning points in the careers of individual children’s writers, etc. In this paper, I distance myself from this conventional analytical frame and choose the idea of a continuity of a literary process of 1910-1930s as a starting point. Using journal articles by literary critics published during the pre- and post-revolutionary period I trace how the concepts of “old” and “new” children’s literature evolved. The continuity of the ideas of what appropriate children’s literature should look like is manifest in the critical works analyzed. Ultimately, I argue that the Soviet concept of “new” children’s literature in its basic terms goes back to the model of children’s literature articulated by pre-revolutionary critics. Hence, despite the saturated discourse of novelty, conceptually there was nothing new in the early Soviet discussions of children’s literature

Organizational and Pedagogical basis of the Reformation School Education in Ukraine in XX century

У дисертації обґрунтовано в контексті суспільних і педагогічних детермінант періодизацію, характер, наступність реформування шкільної освіти в Україні у ХХ ст. Розроблено логіко-структурну модель як цілісний підхід до аналізу шкільних реформ, яка включає взаємопов’язані наукові складові (причини і цілі, принципи, напрями, хід, результати і наслідки, досвід шкільних реформ). Викладено організаційні основи реформ школи як складові державної освітньої політики за схемою (підготовка, розробка основоположних документів і їх схвалення, реалізація; ініціатори, організатори, учасники) та механізми їх здійснення. Розкрито педагогічні засади шкільних реформ: трансформування принципів, покладених в основу тих чи інших реформ; напрями та результати, зокрема найголовніші зміни в структурі, змісті шкільної освіти, методах навчання, організації навчально-виховного процесу, в системі управління. Висвітлено ідеї вітчизняних освітян протягом досліджуваного періоду стосовно тих чи інших реформ школи, що віддзеркалювали рівень відповідності державного реформування й потреб суспільства, особистості, школи. Узагальне-но вітчизняний досвід реформування шкільної освіти, що дало змогу створити модель реформ, які можуть бути успішними за умови використання цієї моделі.The thesis deals with the problem of general pedagogy and history of pedagogy – the reformation of school education in Ukraine in XX century. The combination of organizational and pedagogical basis were characterized by a model. The model consists of purposes, principles, ways, results and experience of school reforms. Considerable attention is paid to the organizational basis of school reforms as the part of the state education. These organizational basis of school reforms were represented by the scheme (preparation, documents elaboration, realization, organizers, participants, initiators). The mechanisms of the realization of the organizational basis were also analyzed. The ideas of Ukrainian teachers about school reforms were analyzed in the thesis. These ideas show the degree of accordance between reforms, society needs and school. The thesis also focuses on the pedagogical basis of school reforms: the transforma-tions of principles, ways and results, modern changes in school education, teaching and learning methods, improvement of teaching-learning process etc

Формування системи професійної підготовки вчителя іноземної мови у педагогічних навчальних закладах України (1900-1964 рр.)

Особистий внесок здобувача в опублікованих статтях, написаних у співавтор-стві з Войналович, М. Матис, полягає в аналізі вітчизняної історії навчання іноземних мов у XVIII−XX століттях, а також у звертанні до історико-педагогічних ретроспекцій у професійну підготовку вітчизняного вчителя мов, у тому числі педагогічних кадрів для шкіл національних меншин

Model of the all-Ukrainian branch information resource on the basis of the V. O. Sukhomlinskyi State scientific and pedagogical library of Ukraine (descriptive)

У описовій моделі всеукраїнського галузевого інформаційного ресурсу (ВГІР), базою якої є фонд ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського, обґрунтовано теоретичні засади її розроблення, поняттєво-категорійний апарат, проаналізовано розвиток фонду даної бібліотеки в історичній ретроспективі та в сучасних умовах, відтворено його системну організацію, типологічні та видові аспекти, загальну структуру, обсяг типів і видів документів; визначено структуру та науково-методичні засади формування ВГІР, окреслено пріоритетні напрями та перспективи його розвитку.В описательной модели всеукраинского отраслевого информационного ресурса (ВОИР), базой которой является фонд ГНПБ Украины им. В. А. Сухомлинского, обоснованы теоретические основы ее разработки, понятийно-категориальный аппарат, проанализировано развитие фонда данной библиотеки в исторической ретроспективе и в современных условиях, воспроизведена его системная организация, типологические и видовые аспекты, общая структура, объем типов и видов документов; определена структура и научно-методические основы формирования ВОИР, определены приоритетные направления и перспективы его развития.In the descriptive model of the All-Ukrainian branch information resource (AUBIR), the basis of which is the stock of V. O. Sukhomlinskyi SSPL of Ukraine, substantiated the theoretical foundations of its development, conceptual and categorical apparatus, analyzed the development of the library in historical retrospect and in modern conditions, reproduced its system organization, typological and species aspects, general structure, scope of types and kinds of documents; the structure and scientific-methodical bases of formation of AUBIR are defined, the priority directions and prospects of its development are outlined