32 research outputs found

    Научные подходы к определению вектора развития постиндустриального общества

    Get PDF
    У статті досліджуються існуючі підходи до визначення вектора розвитку постіндустріального суспільства, а саме економіки знань. На основі аналізу праць зарубіжних та вітчизняних вчених щодо розвитку постіндустріального суспільства, дано авторське визначення економічної категорії «економіка знань», як принципово нової моделі суспільного відтворення на основі використання інтелектуального капіталу. Нова модель передбачатиме стратегічну орієнтацію організаційно-економічних відносин усіх суб’єктів господарювання регіонів та держави в цілому на нові технології у сфері виробництва та нові засади соціальної організації, визначальним чинником якої є інтелектуальний потенціал суспільства, а джерелом зростання – сукупність знань. У статті з’ясовані головні тенденції становлення економіки знань на сучасному етапі розвитку економіки. Визначені складові які мають забезпечити процес формування та використання знань як ресурсу для розвитку регіонів та держави в умовах становлення економіки знань.This article examines existing approaches to determining the vector of development of post-industrial society, namely the knowledge economy. It have been given the author's definition of economic categories "knowledge economy", based on the analysis the works of foreign and domestic scientists, for the development of post-industrial society. It’s a fundamentally new model of social reproduction through the use of intellectual capital. The new model will provide a strategic orientation of organizational and economic relations between all entities regions and the state as whole to new technologies in production and new principles of social organization, which is a determinant of the intellectual potential of society, as a source of growth - a body of knowledge. This article clarified the major tendencies of the knowledge economy at the present stage of economic development. The composition, which should be ensure the formation and use of knowledge as a resource for regional development and the state in terms of becoming a knowledge economy.В статье исследуются существующие подходы к определению вектора развития постиндустриального общества – экономики знаний. На основе анализа трудов зарубежных и отечественных ученых по развитию постиндустриального общества, дано авторское определение экономической категории «экономика знаний», как принципиально новой модели общественного воспроизводства на основе использования интеллектуального капитала. Эта модель предусматривает стратегическую ориентацию организационно – экономических отношений всех субъектов хозяйствования регионов и государства в целом на новые технологии в сфере производства и новые принципы социальной организации, определяющим фактором которой является интеллектуальный потенциал общества, а источником роста – совокупность знаний. В статье определены основные тенденции становления экономики знаний на современном этапе развития экономики, установлены составляющие, которые должны обеспечить процесс формирования и использования знаний как ресурса для развития регионов и государства в условиях становления экономики знаний

    Развитие отношений между Республикой Беларусь и Союзной Республикой Югославией (Сербией и Черногорией) в 2000-2006 годах

    Get PDF
    THE DEVELOPMENT OF THE RELATIONS BETWEEN REPUBLIC OF BELARUS AND SRYU (SERBIA AND MONTENEGRO) IN 2000 – 2006 / P. MALASHUKВпервые в отечественной славистике автором предпринято комплексное исследование того вектора внешней политики Республики Беларусь в 2000 – 2006 годах, который совпадает с политикой Союзной Республики Югославии. Исследование осуществляется на базе специально-исторических методов с использованием широкого круга источников. Выделен период 2000 – 2006 годов как самостоятельный период в истории отношений двух государств. Анализируемый период обоснованно разделѐн на два этапа. Первый этап датируется 2000 – 2003 годами, второй – 2003 – 2006 годами. Показано, что на первом этапе белорусско-югославские отношения развивались на основе целой системы детально проработанных нормативно-правовых актов, стабильно функционировавшей организационной структуры; на втором – наблюдалось снижение уровня двусторонних политических отношений. Автор делает вывод о том, что в целом белорусско-югославское сотрудничество в анализируемый период, несмотря на сложность внутриполитической ситуации в СРЮ, осуществлялось в духе дружбы и взаимного стремления и в дальнейшем укреплять и расширять его

    Перспективы социализма как социальной демократии

    Get PDF
    Различные трактовки социализма как политической идеологии и социального феноменаyesБелгородский государственный университе

    Priorities of international cooperation for social and economic development in the countries of central and eastern Europe in the context of economic globalization

    Get PDF
    Актуальность работы обусловлена необходимостью выработки стратегий международного содействия развитию стран Центральной и Восточной Европы (ЦВЕ), исходя из его текущих приоритетов, определяемых особенностями и потребностями социально-экономического развития экономик региона. Цель работы: выявление приоритетных областей содействия социально- экономическому развитию стран ЦВЕ с учетом проходящих в них процессов экономической интернационализации и распространенных проблем социального измерения экономической глобализации: неравномерности экономического развития, эксплуатации работников в трудоизбыточных регионах мира, неравенства возможностей доступа к занятости и доходу, роста безработицы и консервации бедности. Методы исследования: группировка стран ЦВЕ на основе результатов корреляционно-регрессионного анализа и сопоставления уровней показателей социально-экономической статистики за 2000-2015 гг. (средняя производительность труда, уровни бедности и безработицы населения). Выявление приоритетных областей проведения содействия их развитию в соответствии с характерными для каждой выделенной группы стран социально-экономическими проблемами. Результаты: определены приоритетные области международного содействия развитию стран ЦВЕ в среднесрочной перспективе. Выделенные области сопоставлены с задачами текущей европейской экономической политики по расширению возможностей занятости населения.The relevance of the discussed issue is caused by the need to develop strategies of international assistance to the development of the countries of Central and Eastern Europe (CEE), based on its current priorities. The main aim of the study is to identify priority areas of promoting socio-economic development of the CEE countries in the course of their economic internationalization processes and such widespread social challenges of economic globalization as an uneven economic development in the world, the exploitation of the working age population in the labor-surplus regions, the inequality of the population's access to employment and income, rising unemployment and poverty conservation in the world. The methods used in the study: grouping the countries based on the results of correlation and regression analysis and comparison of levels of socio-economic statistics taken for the period of 2000-2015 (average productivity of labor, levels of poverty and unemployment). Identification of priorities of their development promotion in accordance with the characteristic of the problems of socio-economic development in each selected group of countries. The results. The priority areas for international development assistance of CEE in the medium-term are identified. These areas are compared with the objectives of the current European economic policy goals in active employment. Applying of the identified strategy priorities on the national, regional and international levels is potentially contributive to socio-economic development of the CEE countries and increases efficiency of managing the social aspects of economic globalization, solving problems of social injustice in the distribution of the benefits of globalization among countries in the world, of under-utilization of the capacity of economic growth in reduction of poverty, unemployment and underdevelopment

    The economic environment and the behavior of patients/consumers in the pharmaceutical market

    Get PDF
    Зададените принципи от СЗО за финансиране на здравеопазните системи изискват недопускане на зависимост на достъпа до здравни услуги и медикаментозно лечение от икономически бариери, в т.ч. нисък икономически статус. Влошената социално-икономическа среда у нас, според редица изследвания, показва наличието именно на такава връзка. България е сред държавите в ЕС с най-ниско ниво на профилактика и превенция на заболявания. Гражданите не полагат здравни грижи поради липса на средства, бюрократични трудности или недостатъчна информираност.The principles set by WHO for financing health care stipulate free access to health services regardless of any economic barriers such as low socioeconomic status. Nevertheless, various studies evidence the existence of such a relation as a result of the deteriorated socioeconomic environment in the country. Bulgaria in one of the countries within the EU with the lowest level of preventive health care. Bulgarian patients are not actively seeking preventive health care services and products because of financial constraints, bureaucracy and poor informational environment

    Розвиток українсько-російських торговельно-економічних відносин (1991–2010 рр.)

    Get PDF
    У статті досліджується історія українсько-російського торговельного співробітництва 1991–2010 років. Визначена періодизація українсько-російських торговельних відносин. Встановлено, що, перебуваючи під впливом внутрішніх і зовнішніх процесів, двосторонні торговельно-економічні відносини не завжди збігалися з періодами, що характеризували відносини політичні. Загалом виявлена позитивна динаміка розвитку українсько-російського торговельно-економічного співробітництва.Статья посвящена исследованию истории украинско- российского экономического сотрудничества 1991–2010 годов. Определена периодизация украинско-российских торговых отношений. Установлено, что, пребывая под влиянием внутренних и внешних процессов, двусторонние торгово- экономические отношения не всегда совпадали с периодами, которые характеризовали политические. В общем выявлена позитивная динамика развития украинско-российского торгово-экономического сотрудничества.The article is devoted to research of the history of the Ukrainian-Russian relations in the period of 1991 – 2010. Periodization of the Ukrainian-Russian relations is determined. It was also revealed that influenced by inner and external processes, bilateral trade and economic cooperation happened to mismatch with the periods of political cooperation. General positive dynamics of the Ukrainian-Russian trade and economic cooperation development is proved
    corecore