От математической логики к языкам программирования искусственного интеллекта

Рассмотрен процесс становления теории экспертных систем на примере формирования языка программирования искусственного интеллекта ПРОЛОГ. Показан сложный путь осознания проблем искусственного интеллекта и мотивы, которые привели к появлению экспертных систем, построенных на основе математической логики. Обсуждаются основные идеи и процедуры, которые привели к построению сначала отдела математической логики - теории предикатов, представлению процедур этой теории на гиперграфах и затем к созданию языка ПРОЛОГ. Отмечается прогресс в развитии интеллектуальных систем и проблемы, которые стоят перед исследователями

Зміст навчального матеріалу з основ штучного інтелекту в курсі інформатики

Розглядаються наукові засади добору змісту навчального матеріалу та аналізується структура змісту основ штучного інтелекту в курсі інформатики для студентів фізико-математичних спеціальностей вищого педагогічного закладу освіти

Приложение логического программирования к многозначной логике с относительной истиной

Предложены процедуры автоматического вывода в пропозициональных многозначных логиках с относительной истиной (имеющих несколько множеств выделенных значений) на основе многостороннего секвенциального дедуктивного аппарата, реализуемого методами логического программирования на языке ПРОЛОГ и позволяющего охватить все конечнозначные логики.The procedures are suggested of automatic deduction in propositional many-valued logics with relative truth (that is, logics, which have several sets of distinguished values) based on the many-sided sequent deductive apparatus, which is implemented by logic programming methods in the PROLOG language and enables one to cover all finitely-valued logics.Запропоновано процедури автоматичного виведення в пропозиційних багатозначних логіках з відносною істиною (таких, що мають кілька множин вилучених значень) на засадах багатобічного секвенційного дедуктивного апарата, що реалізується методами логічного програмування на мові ПРОЛОГ та надає можливість охопити усі скінченнозначні логіки

Эффективный нерезолютивный вывод для ограниченного исчисления хорновских дизъюнктов

Представлен механизм, обеспечивающий логический вывод для систем логического программирования типа Пролог. Предлагаемый подход отличается от стандартного метода резолюций и опирается на обратную стратегию в стиле С.Ю. Маслова. За счет введения строго очерченных ограничений на семантику входного языка удается достичь полноты и эффективной (полиномиальной) разрешимости используемой формальной теории

Лабораторний практикум з функціонального програмування

Навчально-методичний посібник містить лабораторні роботи з тем функціонального програмування, кожна з яких складається з коротких теоретичних відомостей, прикладів розв’язання типових завдань, а також індивідуальних завдань для самостійного виконання. Книга призначена для студентів, які навчаються за програмою бакалаврів з напрямів «Комп’ютерні науки», «Прикладна математика»; крім того, вона може бути використана магістрантами, аспірантами та усіма тими, хто цікавиться проблемами декларативного програмування, а також його застосуванням у практичній діяльності

Текстология проложного жития александрийских мучеников Мины, Ермогена и Евграфа

The abridged life of Menas, Hermogenes, and Eugraphus, martyrs of Alexandria, was translated from Greek as part of the Church Slavonic Synaxarion no later than in the early 12th century. Notably, the main version of this life does not contain any data on St Eugraphus. One of the earliest copies of the Synaxarion has lost the headline of the life of martyr Gemellus, whose memory is mentioned on the same day, while the corresponding text was added to the life of the saints of Alexandria. The scribe’s error has led to the emergence of a classifying feature that allows dividing the versions of the oldest translation of the Synaxarion into two groups. The first group consists of the main version ofthe life (Sof. 1324 and most other copies of the Ordinary Synaxarion). The second group encompassesthe extended by the life of Gemellus edition (copies of the Bulgarian version of the Synaxarion andseveral copies of the abridged version). In the Serbian version of the Synaxarion the main version ofthe life was supplemented with fictitious data about martyr Eugraphus. Apart from the versions of theOrdinary Synaxarion, two independent translations of the Versed Synaxarion were made from Greek toChurch Slavonic in the 14th century. One of them relates to the Bulgarian book tradition and the otherone follows the Serbian one. Each of the two translations includes the new life of Alexandria’s martyrssupplemented with verses. Between the 1630s and 1640s, Ukrainian scribes of the Commonwealth ofthe Two Nations created yet another version of the life, where the main version was supplemented withdata of martyr Eugraphus from the Bulgarian translation of the Versed Synaxarion. Thus, the abridgedlife of the martyrs of Alexandria is known in three translations, with the oldest one of them availablein four versions.Краткое житие александрийских мчч. Мины, Ермогена и Евграфа было переведено с греческого языка не позднее начала XII в. в составе церковнославянского Пролога. Примечательно, что в основной версии жития отсутствуют сведения о св. Евграфе. В одном из ранних списков Пролога память почитаемого в тот же день мч. Гемелла была утеряна, а его житие присоединено к статье александрийских святых. Так ошибка писца привела к возникновению классификационного признака, разделившего прологи древнейшего перевода на две группы. Первая из них содержит основную версию жития (список Соф. 1324 и большинство иных списков Простого пролога), а вторая расширенную за счет жития Гемелла версию (списки болгарской редакции Синаксаря и отдельные списки краткой редакции). Известны также списки сербской редакции Синаксаря, в которых основная версия дополнена легендарными сведениями о св. Евграфе. Помимо версий Простого пролога, в XIV в. с греческого на церковнославянский было осуществлено два независимых перевода Стишного пролога, один из которых связан с болгарской книжной средой, а второй с сербской. В каждый из них вошло новое житие александрийских мучеников, сопровождаемое стихами. В 30‒40-е гг. XVII в. украинскими писцами Речи Посполитой был создан еще один вариант жития, восполняющий информацию о мч. Евграфе основной версии сведениями болгарского перевода Стишного пролога. Следовательно, краткое житие александрийских мучеников известно в трех переводах, древнейший из них представлен в четырех редакциях. Aleksandrijos kankinių Minos, Hermogeno ir Eugrafo sinaksarinio gyvenimo tekstologijaTrumpas Aleksandrijos kankinių Minos, Hermogeno ir Eugrafo gyvenimas iš graikų kalbosbuvo išverstas ne vėliau nei XII a. pradžioje kaip bažnytinio slavų Sinaksaro dalis. Pagrindinėješio gyvenimo versijoje nėra duomenų apie šv. Eugrafą. Viename iš ankstyvųjų nuorašų neišliko tąpačią dieną minimo kankinio Gemelo gyvenimo antraštės, o jo tekstas buvo pridėtas prie Aleksandrijosšventųjų gyvenimo aprašymo. Taip dėl raštininko klaidos atsirado klasifikacinis požymis, leidęssuskirstyti seniausiojo vertimo sinaksarus į dvi grupes. Pirmąją grupę sudaro pagrindinė gyvenimoredakcija (Sof. 1324 ir daugelis kitų Paprastojo sinaksaro nuorašų), o antrąją — išplėstinė versija,papildyta Gemelo gyvenimo aprašymu (bulgariškosios redakcijos sinaksarai ir atskiri trumposiosredakcijos nuorašai). Taip pat žinomi serbiškosios redakcijos nuorašai, kuriuose pagrindinė versijabuvo papildyta įsivaizduojamais duomenimis apie kankinį Eugrafą. Be Paprastojo sinaksaro versijų,iš graikų į bažnytinę slavų kalbą XIV a. buvo atlikti du nepriklausomi Eiliuotojo sinaksaro vertimai,iš kurių vienas susijęs su bulgariškąja, o kitas – su serbiškąja knygine tradicija. Kiekviename vertimebuvo naujas Aleksandrijos kankinių gyvenimas su eilėmis. Tarp ketvirtojo ir penktojo XVII a.dešimtmečių Abiejų Tautų Respublikos ukrainiečių raštininkai sukūrė dar vieną gyvenimo redakciją,kurios pagrindinė versija buvo papildyta Eiliuotojo sinaksaro bulgariškojo vertimo duomenimis. Taigiyra žinomi trys trumpojo Aleksandrijos kankinių gyvenimo vertimai ir skiriamos keturios seniausiojovertimo redakcijos.Reikšminiai žodžiai: tekstologija, bažnytinis slavų Sinaksaras, vertimas, redakcija, kankinių Minos,Hermogeno ir Eugrafo gyvenima

Житие преподобной Евфросинии Полоцкой в рукописном прологе XVII в. из Львовского исторического музея

This publication is dedicated to a newly discovered copy of the synaxarian life of St. Euphrosyne of Polotsk kept in the Lviv Historical Museum (the 17th c. manuscript No. 108). A synaxarian (brief) version of the life of St. Euphrosyne was previously known in four 15th–17th centuries handwritten synaxaria for the spring half of a year. The information of the fifth copy of St. Euphrosyne's of Polotsk life has been provided and its text is published.Publikacija skirta naujai atrastam šv. Eufrosinijos Polockietės sinaksariniam gyvenimo aprašymui Lvovo istorijos muziejaus XVII a. sinaksare nr. 108. Šv. Eufrosinijos Polockietės gyvenimo aprašymo sinaksarinė (trumpoji) redakcija iki šiol buvo žinoma keturiuose XV–XVII a. pavasario pusmečio rankraštiniuose sinaksaruose. Šiame straipsnyje pateikta informacija apie penktąjį šv. Eufrosinijos Polockietės sinaksarinį gyvenimo aprašymo nuorašą  bei publikuojamas jo tekstas. &nbsp

Новонайденные отрывки из Кормчей в прологе Национального музея им. А. Шептицкого

The article is devoted to two previously unknown excerpts from the Nomoсanon (Kormchaya), found in the late 16th century Synaxarion (or Prologue) from the Andrey Sheptytsky National Museum in Lviv, Rk 252. This manuscript contains readings from September to December and represents a specific version of the expanded edition of the Prologue, characteristic of the writing tradition of the Grand Duchy of Lithuania. The sermons, included in this copy for 17 and 25 November, are borrowed from the Nomoсanon of Fourteen Titles without commentaries, namely from the initial part of the Collection of Apostolic Rules. A comparative analysis of the articles has demonstrated that the compiler selected some successive fragments from the oldest Slavonic version of the Kormchaya and also made some omissions. The first sermon is focused on the ordination of bishops and the rules of conduct of all ranks of the clergy. The second article forbids the ordination of priests for a fee and under the auspices of the Duke. It also specifies that the bishops’ meetings should be held twice a year. A textological analysis has shown that the synaxarian sermon of 17 November had been somewhat shortened. From a linguistic point of view, excerpts from the Nomocanon bear exact correspondence to the source text. Both sermons contain brief passages from other authors and sources (St. Nilus of Sinai, the Book of Psalms, etc.). Because of the similarity in style of the work with the source, it may be assumed that extracts from the Kormchaya were simultaneously included into the Prologue by the same person, probably at a later stage of editing of this version of the Prologue. At the end of the present article, two newly discovered synaxarian articles from the Kormchaya are published.Предметом данного исследования являются поучения из Кормчей в назидательном разделе Пролога. Объектом изучения послужили две ранее неизвестные в Прологе выдержки из Кормчей, выявленные в прологе конца XVI в. из львовского Национального музея им. А. Шептицкого, Рк 252. Данный список содержит проложные чтения на сентябрь — декабрь и отражает особую разновидность пространной редакции Пролога, характерную для книжной традиции Великого княжества Литовского. Статьи, внесенные в этот пролог на 17 и 25 ноября, заимствованы из Кормчей XIV титулов без толкований, а именно из начальной части Собрания апостольских правил. Сопоставительный анализ статей показал, что книжник выбрал фрагменты из Кормчей древнеславянской редакции подряд, но с некоторыми опущениями. Первое чтение посвящено хиротонии епископов и правилам поведения церковных служителей всех рангов. Вторая проложная статья содержит запреты на поставление священников за вознаграждение и по протекции князя, а также указывает на необходимость проведения епископских соборов дважды в год. С помощью приемов текстологического анализа удалось установить, что в статье на 17 ноября были произведены некоторые внутритекстовые сокращения. В языковом отношении заимствования из Кормчей точно соответствуют источнику. Оба чтения содержат небольшие дополнительные вставки, восходящие к иным авторам и источникам (Нилу Синайскому, Псалтири и др.). Единая манера работы с источником позволяет сделать вывод, что обе выдержки из Кормчей были внесены в Пролог одновременно одним лицом, вероятно, на позднем этапе редактирования данной разновидности Пролога. В конце статьи опубликованы тексты двух новооткрытых проложных статей из Кормчей. Naujai atrastos Vairinės knygos ištraukos A. Šeptickio nacionalinio muziejaus sinaksare Šiame straipsnyje nagrinėjami Sinaksaro didaktinės dalies pamokymai, paskolinti iš Vairinės knygos. Autorė sutelkė dėmesį į dvi anksčiau Sinaksare nežinomas Vairinės knygos ištraukas, aptiktas XVI a. pabaigos sinaksare Rk 252 iš A. Šeptickio nacionalinio muziejaus Lvove. Šis nuorašas su rugsėjo — gruodžio mėnesiams skirtais skaitiniais atspindi ypatingą išplėstinės Sinaksaro redakcijos atmainą, būdingą Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės knyginei tradicijai. Skaitiniai, įtraukti į šį sinaksarą lapkričio 17 ir 25 dienoms, pasiskolinti iš 14 titulų (skirsnių) Nomokanono be paaiškinimų, o tiksliau — pradinės Apaštalinių taisyklių dalies. Lyginamoji straipsnių analizė parodė, kad raštininkas atrinko fragmentus iš paeiliui einančių Vairinės knygos seniausiosios slaviškosios redakcijos taisyklių, tačiau dalies šaltinio tekstų neįtraukė. Pirmame straipsnyje aptariamas vyskupų įšventinimas ir visų rangų klierikų elgesio taisyklės. Antrame pamokyme surašyti draudimai skirti kunigus už atlygį ir globojant kunigaikščiui, taip pat nurodoma, kad vyskupų susirinkimai turi vykti du kartus per metus. Pasitelkdama tekstologinės analizės metodus, autorė nustatė, kad lapkričio 17 dienos sinaksarinio straipsnio tekstas buvo papildomai sutrumpintas. Kalbiniu požiūriu skoliniai iš Vairinės knygos tiksliai atitinka šaltinį. Abiejuose pamokymuose yra nedidelių intarpų, paimtų iš kitų autorių ir šaltinių (šv. Nilo Sinajiečio pamokymų, Psalmyno ir kt.). Dėl vienodo darbo su šaltiniu stiliaus galima manyti, kad Vairinės knygos ištraukas į Sinaksarą vienu metu įtraukė tas pats asmuo, tikriausiai vėlesniame šios Sinaksaro atmainos redagavimo etape. Straipsnio pabaigoje publikuojami dviejų naujai atrastų sinaksarinių pamokymų iš Vairinės knygos tekstai.Reikšminiai žodžiai: Lietuvos Didžioji Kunigaikštystė, bažnytinė slavų raštija, Sinaksaras (Prologas), sinaksarinių pamokymų šaltiniai, Vairinė knyga (Nomokanonas)