Результаты спелеологических исследований карстового плато Кызыл-Шевар (республика Узбекистан)

В июле-августе 2011 года на территории Гиссарского заповедника (плато Кызыл-Шевар, подножье горы Чимбай) работала научно-исследовательская экспедиция Чертковского клуба спелеологов “Кристалл” Украинской спелеологической ассоциации в составе 7 человек. За время работы на плато было осмотрено более 90 воронок, провалов и трещин, в результате чего найдено 40 пещер глубиной от 5 до 204 м. На основе полученных результатов был составлен кадастр пещер плато Кызыл-Шевар.У липні-серпні 2011 року на території Гиссарського заповідника (плато Кизил-Шевар, підніжжя гори Чимбай) працювала науково-дослідна експедиція Чортківського клубу спелеологів “Кристал” Української спелеологічної асоціації у складі 7 чоловік. За час роботи на плато було оглянуто більше 90 воронок, проваль і тріщин, в результаті чого знайдено 40 печер глибиною від 5 до 204 м. На основі отриманих результатів був складений кадастр печер плато Кизил-Шевар.In July-August, 2011 exploration work was conducted on the territory of the Gissarsky preserve (Kyzyl-Shevar plateau, foot of the Chimbay Mountain) by the research expedition of Chertkovsky “Crystal” speleological club of the Ukrainian speleologicheskoy association, composed of 7 persons. During this expedition more than 90 dolines, collapses and crevices were examined on a plateau, and 40 caves were found as result, ranging from 5 to 204 m in depth. Based on these results, the inventory of caves of the Kyzyl-Shevar plateau was compiled

Карст массива Большой Тхач

Массив Тхач представляет собой крыло крупной антиклинали Тхач-Ачешбок, общая мощность триасовых карбонатных отложений 600–700 м. Скорость карстовой денудации в пределах территории распространения триасовых отложений оценивается в пределах 81—198 мм/1000 лет. В статье дается характеристика поверхностніх и подземніх карстовіх форм. Наиболее глубокая шахта массива — Ход в Преисподнюю (–192 м), самая длинная пещера — Амбицукова (560 м).Масив Тхач є частиною Передового хребту північно-західного Кавказу, що складений тріасовими вапняками загальною потужністю 600-700 м. Нинішня швидкість карстової денудації оцінена у 81 – 198 мм/рік. У статті надана характеристика поверхневих та підземних карстових форм. Найглибшою шахтою є Хід у Пекло с глибиною -192, а найбільша печера Амбицукова має довжину 560 м.Abstract: The Tkhach Massif is a part of the Peredovoy Ridge of the north-western Caucasus, comprised by Triassic limestones of the total thickness of 600-700 m. The contemporary karst denudation rate is estimated at 81 – 198 mm/Ky. Surface and underground karst features are characterized in the paper. The deepest shaft Khod in Preispodnyuyu is -192 m deep, and the longest cave Ambitsukova is 560 m long

Микроклиматическая обусловленность пещерного субаэрального минералообразования (на примере Кунгурской Ледяной пещеры)

Статья посвящена описанию закономерностей распространения по пещере криогенных минеральных образований, их связи с зональностью пещерного климата. Вопросы пещерной криоминералогии раскрываются на фоне морфолого-генетических и микроклиматических особенностей специфической холодной среды Кунгурской пещеры.Стаття присвячена описові закономірностей розповсюдження по печері кріогенних мінеральних утворень, їх звязку з зональністю печерного клімату. Питання печерної кріомінералогії розкриваються на фоні морфолого-генетичних та мікрокліматичних особливостей специфічного холодного середовища Кунгурської печери.The article describes the regularities of occurrence of cryogenic mineral formations in the Kungur Ice Cave and their relations with cave climatic zones. The cave cryomineralogical problems are discussed in the context of morphological, genetic and specific (cold) microclimatic features of the cave environment

Глиняные сталагмитоподобные образования в пещерах Крыма

В статье приводится краткий обзор глиняных сталагмитов в различных регионах Мира. Охарактеризованы генетические группы глиняных сталагмитоподобных образований. Впервые приводится описание глиняных сталагмитов в крымских пещерах. Рассматриваются глиняные сталагмитоподобные образования в зале им. Дублянского в пещере Красная (Долгоруковский массив). Выделены две генетические группы сталагмитов – денудационные капельно-эрозионные и аккумулятивно-натечные.У статті наведенний короткий огляд глиняних сталагмітів в різних регіонах світу. Охарактеризовані генетичні групи глиняних сталагмітоподібних утворень. Вперше приводиться опис глиняних сталагмітів в кримських печерах. Розглядаються глиняні сталагмітоподібні утворення в залі ім. Дублянського в печері Червона (Долгоруковський масив). Виділено дві генетичні групи сталагмітів – денудаційні краплинно-ерозійні і акумулятивно-натічні.The paper provides a brief overview of the mud stalagmites in various regions of the world. Genetic groups of mud stalagmite-like formations are characterized. Description of mud stalagmites in Crimean caves is given for the first time. Such speleothems are characterized in the V. Dublyansky Chamber in the Red Cave (Dolgorukovsky Massif). Two genetic groups of stalagmites are recognized – denudation driping erosion and accumulation flowstone

Скельская пещера: состояние изученности, проблемы охраны и использования

В статье дана комплексная характеристика природы Скельской пещеры, оборудованной для туризма. Рассматриваются вопросы охраны и хозяйственного использования ее спелеоресурсов.У статті подана комплексна характеристика природи Скельської печери, яка обладнана для туризму. Розглядаються питання охорони і господарського використання її спелеоресурсів.The paper provides characterization of Skel’skaya Cave which is being developed as a show cave,. The issues of conservation and practical use of the cave resources are examined

Морфолого-биологическая характеристика подводной пещеры Тарзанка (Полуостров Тарханкут, Малый Атлеш)

На основе выполненного обследования и топосъемки подводной карстово-абразионной пещеры Тарзанка на Малом Атлеше (Западный Крым), впервые дано ее морфологическое описание. Изучены особенности биологии и экологии обитателей этой полости.На основі виконаного обстеження та топоз’йомки підводної карстово-абразійної печери Тарзанка на Малому Атлєші (Західний Крим) вперше подано її морфологічний опис. Вивчено особливості біології та екології мешканців цієї порожнини.Based on the performed examination and topographic survey of the underwater karst-abrasion cave Tarzanka on Minor Atlesh (Western Crimea), its morphological description is given for the first time. Features of biology and ecology of inhabitants of this cavity were studied

Морфологическое разнообразие морских гротов Болгарии

Рассмотрены результаты спелеологических исследований побережья Черного моря Болгарии в 2012-2013 гг. в рамках международной программы «Морские пещеры Черного моря». Выявлено, что большинство гротов представляют собой карстове полости, вскрытые и переработанные процессами отступания обрывов и морской абразии. Впервые выделено три спелеологических участка в пределах Восточно-Добрудженского спелеологического района и один участок на юго-востоке Болгарии южнее курорта Созополь. Приведены планы 11 морских гротов и морфометрические показатели 39 гротов.Розглянуто результати спелеологічних досліджень узбережжя Чорного моря Болгарії у 2012-2013 рр. в рамках міжнародної програми «Морські печери Чорного моря». Виявлено, що більшість гротів являють собою карстові порожнини, розкриті і перероблені процесами відступання урвищ та морської абразії. Вперше виділено три спелеологічних ділянки в межах Східно-Добруджанского спелеологічного району та одна ділянка на південному сході Болгарії на південь від курорту Созополь. Наведено плани 11 морських гротів і морфометричні показники 39 гротів.The results of speleological studying of the Black Sea Coast in Bulgaria in 2011–2012 in frames of the international program «Sea caves of the Black sea» are presented. The majority of examined sea caves are karstic in origin, subsequently opened and modelled by sea abrasion processes. Three speleological areas within the Eastern Dobrudja speleological district and area plot within the south-eastern Bulgaria (south of the Sozopol Resort) are distinguished for the first time. Maps of 11 sea caves and morphometric data of 39 sea caves are given

Новая крупная гипсовая пещера Украины — Мушкарова яма: оценка перспектив и направлений поисков новых лабиринтов на основе космофотодешифрирования

Описано нову велику гіпсову печеру України — Мушкарову яму, що розташована на півдні Тернопільської області, в межиріччі Серета та Нічлави. Визначено перспективи й напрями пошуку нових порожнин у гіпсах за допомогою космофотодешифрування поверхневих проявів карсту.The article presents the description of a new large gypsum cave Mushkarova Yama located in the south of the Ternopil oblast between the rivers Seret and Nichlava. The prospects and trends of searching for new cavities in gypsa have been determined with space photointerpretation of near-surface shows of the karst

Проявление гипогенного карста на Южном Урале

Морфологические особенности Хлебодаровской (Подарочной) пещеры в Республике Башкортостан (Южный Урал) указывают на ее вероятное гипогенное происхождение. Признаками гипогенного спелеогенеза тут являются лабиринтная структура пещеры, обилие “слепых” тупиков, потолочные купола и полутрубы, стенные каналы и др.Морфологічні особливості Хлебодаровської печери, однієї з найбільших печер на західному схилі Уралу та у республіці Башкортостан (Південний Урал), вказують на її вірогідне гіпогенне походження. Ознаками гіпогенного спелеогенезу тут є лабіринтова структура печери, числені «сліпі» тупики, стельові купола та напівтрупи, стінні канали, тощо.Features of morphology of Klebodarovskaya Cave, one of the largest caves in the western slopes of the Ural Range and in Bashkortostan (South Urals), point to its likely hypogenic origin. Indications of the hypogenic origin are maze structure of the cave, abundance of dead-end terminations, ceiling cupola and half-tubes, rising wall channels, etc