ТЕХНОЛОГІЯ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ ЯК ЗАСІБ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Relevance: In the context of the full-scale war caused by the armed aggression of the Russian Federation, the Ukrainian education system is undergoing profound transformations, particularly in the sphere of training future specialists for economic recovery and sustainable development. The task of forming learners capable of critical thinking, independent action, making informed decisions, and adapting to rapidly changing conditions is gaining particular importance. In this context, the implementation of learning technologies that meet the challenges of Industry 4.0 and promote the activation of cognitive activity becomes relevant. Problem-based learning, focused on setting learning tasks that require search and analytical work, proves to be an effective means of developing professional-critical competencies of vocational pre-higher education learners. Aim: To investigate problem-based learning technology as a tool for activating the cognitive activity of vocational pre-higher education learners in the context of preparing for professional activities in conditions of digital transformation and societal challenges. Methods: Theoretical methods (analysis and generalization – for processing scientific and pedagogical sources on problem-based learning, identifying leading approaches to its organization); comparative analysis – for studying modern pedagogical practices in vocational pre-higher education institutions, comparing traditional and innovative teaching models; systematization of empirical data from educational practice – for substantiating the conditions for the effective use of problem-based learning, considering the needs of learners and the realities of martial law. Results: It has been proven that the use of problem-based learning technology ensures an increase in motivational interest, the development of reflective thinking, and the formation of the ability to independently solve educational and production tasks. The structural components of the technology are analyzed, and the conditions for its effective application in the training of new generation specialists are determined. Conclusions: Problem-based learning contributes to the realization of the educational goal in the field of vocational pre-higher education – the training of competitive, mobile, critically thinking specialists capable of acting effectively in the conditions of Industry 4.0. They also take an active part in the restoration of the state during wartime and post-war transformations.Актуальність: в умовах повномасштабної війни, спричиненої збройною агресією російської федерації, українська система освіти зазнає глибоких трансформацій, зокрема у сфері підготовки майбутніх фахівців для економіки відновлення та сталого розвитку; особливої ваги набуває завдання формування здобувачів освіти, здатних мислити критично, діяти самостійно, ухвалювати обґрунтовані рішення та адаптуватися до швидкозмінних умов; у цьому контексті актуальним стає впровадження технологій навчання, які відповідають викликам Індустрії 4.0 та сприяють активізації пізнавальної діяльності; проблемне навчання, орієнтоване на постановку навчальних завдань, що вимагають пошукової та аналітичної роботи, виявляється ефективним засобом розвитку професійно-критичних компетентностей здобувачів фахової передвищої освіти. Мета – дослідити технологію проблемного навчання як інструмент активізації пізнавальної діяльності здобувачів фахової передвищої освіти в контексті підготовки до професійної діяльності в умовах цифрової трансформації та суспільних викликів. Методи:  теоретичні (аналіз і узагальнення – для опрацювання науково-педагогічних джерел з проблеми проблемного навчання, визначення провідних підходів до його організації); порівняльний аналіз – для вивчення сучасних педагогічних практик у закладах фахової передвищої освіти, зіставлення традиційних та інноваційних моделей викладання; систематизації емпіричних даних з освітньої практики – для обґрунтування умов ефективного використання проблемного навчання з урахуванням потреб здобувачів освіти та реалій воєнного стану. Результати: доведено, що використання технології проблемного навчання забезпечує зростання мотиваційної зацікавленості, розвиток рефлексивного мислення та формування здатності до самостійного вирішення навчальних і виробничих завдань; проаналізовано структурні компоненти технології, визначено умови її ефективного застосування у підготовці фахівців нової генерації. Висновки: проблемне навчання сприяє реалізації освітньої мети у сфері фахової передвищої освіти – підготовці конкурентоздатного, мобільного, критично мислячого фахівця, здатного діяти ефективно в умовах Індустрії 4.0 та брати активну участь у відновленні держави в період воєнних і післявоєнних трансформації

ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНЕ ВИКЛАДАННЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ: СТАН НАУКОВОЇ РОЗРОБЛЕНОСТІ

The relevance of the article is driven by the necessity to implement learner-centered teaching of psychological and pedagogical disciplines in higher education institutions. This need becomes particularly significant within the context of Ukraine’s integration into the European Higher Education Area, the dynamic transformations of the pedagogical paradigm, the expansion of adult education, and the increasing demands for the professional training of modern specialists. Aim: To conduct a comprehensive analysis of the state of scholarly research on learner-centered teaching of psychological and pedagogical disciplines in higher education institutions, with the purpose of identifying key trends, contradictions, and outlining prospects for further development and practical implementation. Methods: Information retrieval methods for analyzing scientific electronic databases and selecting relevant sources; scientometric and bibliographic methods aimed at quantitative analysis of publications and citation metrics; semantic-network analysis of the structure and interrelations of key concepts; comparative analysis and synthesis of scientific literature; statistical and graphical analysis of research dynamics. Results: The analysis of domestic scientific sources revealed a predominance of theoretical studies focused on organizational models and the training of future teachers, while empirical research–especially in non-pedagogical higher education institutions—remains insufficiently explored. Bibliometric and semantic-network analyses of international databases (Web of Science, Google Scholar) facilitated tracing and graphically illustrating the evolution of key concepts within the research domain, the emergence and development of new research clusters in the scientific information space. These findings indicate dynamic development of the field, particularly in response to the widespread transition to distance and blended learning formats. The paper substantiates the urgency of further enhancing the system of teaching psychological and pedagogical disciplines by introducing innovative learner-centered models, technologies, and pedagogical methods, alongside systematic preparation of educators to operate within student-centered education frameworks. Conclusions: The comprehensive analysis enables clear tracking of the development of learner-centered teaching of psychological and pedagogical disciplines within the national and international scientific communities, revealing major trends, clusters, and research gaps. This analysis supports the identification of promising research directions and improvements in educational program quality through content transformation. It is confirmed that learner-centered teaching is gaining a leading role in the theory and practice of professional education, linked to the adoption of cognitive strategies and productive learning in training specialists across various economic sectors via distance and blended learning modalities aimed at enhancing education quality. The observed evolution of key concepts and the formation and growth of new clusters in the information space signify the dynamic advancement of this research area.Актуальність статті зумовлена необхідністю впровадження особистісно орієнтованого викладання психолого-педагогічних дисциплін у закладах вищої освіти, яка набуває особливого значення в умовах інтеграції України до Європейського простору вищої освіти, динамічних змін педагогічної парадигми, розширення сфери освіти дорослих та посилення вимог до професійної підготовки сучасних фахівців. Мета: здійснити комплексний аналіз стану наукової розробленості проблеми особистісно орієнтованого викладання психолого-педагогічних дисциплін у закладах вищої освіти для виявлення основних тенденцій, суперечностей і окреслення перспектив подальшого розвитку й практичного впровадження. Методи: інформаційно-пошуковий – для аналізу наукових електронних баз даних та відбору релевантних джерел; наукометричні та бібліографічні – для здійснення кількісного аналізу й оцінювання цитованості публікацій; семантико-мережевий аналіз структури текстів – для виявлення взаємозв’язків між ключовими концептами; порівняльний аналіз і узагальнення наукової літератури – для формування основних ідей і висновків; статистичний та графічний аналіз динаміки досліджень – для унаочнення отриманих результатів. Результати: аналіз вітчизняних наукових джерел засвідчив домінування теоретичних досліджень, зосереджених на організаційних моделях та підготовці майбутніх учителів, тоді як емпіричним розробкам, зокрема у закладах вищої освіти непедагогічного профілю, приділяється недостатньо уваги; проведений бібліометричний та семантико-мережевий аналіз міжнародних ресурсів (Web of Science, Google Scholar) дозволив відстежити та графічно ілюструвати еволюцію ключових понять досліджуваної проблематики, появу й розвиток нових дослідницьких кластерів у науковому інформаційному просторі; виявлено динамічний розвиток напряму, особливо в умовах масового переходу до дистанційної та змішаної форм навчання; оґрунтовано актуальність подальшого вдосконалення системи викладання психолого-педагогічних дисциплін шляхом впровадження інноваційних моделей, технологій і методик особистісно орієнтованого навчання, а також системної підготовки викладачів до роботи на засадах студентоцентрованої освіти. Висновки: проведений комплексний аналіз ілюструє розвиток теми особистісно орієнтованого викладання психолого-педагогічних дисциплін у вітчизняному й міжнародному науковому просторі; виявляє основні тренди, кластери та наукові прогалини; окреслює перспективні напрями досліджень і сприяє покращенню якості освітніх програм через трансформацію їх змісту; підтверджує посилення наукової уваги до проблеми особистісно орієнтованого викладання в теорії і практиці професійної освіти; показує наявність зв’язку між якістю освіти та впровадженням у підготовку фахівців для різних галузей економіки когнітивних стратегій і продуктивного навчання у форматі дистанційного та змішаного навчання; виявляє еволюцію ключових понять, тенденцію виникнення й подальшого розвитку нових кластерів у інформаційному просторі, що свідчать про динамічний розвиток цього напряму

КРИТЕРІЇ ТА ПОКАЗНИКИ ЕЛЕКТРОННОГО ОЦІНЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

The relevance of the study is driven by the inadequacy of traditional teacher assessment methods in addressing the challenges of digital transformation in education. It is substantiated that the existing certification system is subjective, bureaucratic, and fails to reflect the specific nature of teachers’ professional activities in the modern digital environment. This necessitates the development of a new, scientifically grounded model of electronic assessment capable of ensuring objective and evidence-based analysis. Purpose: To develop and scientifically substantiate a system of criteria and indicators for electronic assessment of the professional activity of teaching staff in general secondary education institutions. Methods: analysis – to critically examine official documents and scholarly sources on pedagogical assessment theory and digital transformation in education, forming the conceptual foundation of the study; synthesis – to integrate pedagogical, managerial, and technological aspects into the electronic assessment framework; modeling – to design a model of criteria and indicators that reflects the interaction of key components and describes the mechanisms of its functioning; generalization – to formulate comprehensive conclusions. Results: A scientifically substantiated model of electronic assessment of teachers’ professional activity has been developed, comprising four integral components: normative-target, criteria-indicator, instrumental-technological, and result-analytical. The core of the model is a system of criteria aligned with the labor functions defined in the Professional Standard for Teachers, along with corresponding measurable digital indicators. These indicators enable the collection and analysis of verifiable data (“digital footprints”) from educational information systems (LMS, e-portfolios, e-journals, online survey results), transforming the assessment process into an objective and evidence-based procedure. Conclusions: The implementation of the proposed model facilitates a shift from formal control to objective, multifaceted analysis based on the principles of evidence, transparency, multidimensionality (360-degree approach), and developmental orientation. The primary goal of such assessment is not control, but the provision of high-quality, substantiated feedback to the teacher, which stimulates professional reflection and serves as a foundation for designing an individual trajectory of continuous professional development, thereby turning assessment into an effective tool for managing education quality.Актуальність дослідження зумовлена невідповідністю традиційних методів оцінювання педагогів викликам цифрової трансформації освіти. Обґрунтовано, що існуюча система атестації є суб\u27єктивною, бюрократизованою та не враховує специфіку професійної діяльності вчителя в сучасному цифровому середовищі. Це вимагає розроблення нової, науково обґрунтованої моделі електронного оцінювання, здатної забезпечити об\u27єктивний та доказовий аналіз. Мета: розроблення та наукове обґрунтування системи критеріїв та показників для електронного оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти. Методи: аналіз – для критичного осмислення офіційних документів та наукових джерел з теорії педагогічного оцінювання та цифрової трансформації освіти, що дало змогу сформувати концептуальну основу дослідження; синтез – для поєднання педагогічних, управлінських та технологічних аспектів в електронне оцінювання; моделювання – для розроблення моделі критеріїв та показників, що відображає взаємодію ключових складників та описує механізми її функціонування; узагальнення – для формування  комплексних  висновків. Результати: розроблено та науково обґрунтовано електронне оцінювання професійної діяльності вчителя, що має цілісну чотирикомпонентну структуру: нормативно-цільовий, критеріально-показниковий, інструментально-технологічний та результативно-аналітичний складники; ядром моделі визначено систему критеріїв, що відповідають трудовим функціям Професійного стандарту вчителя, та відповідних їм вимірюваних цифрових показників; покащано, що ці показники дозволяють фіксувати та аналізувати верифіковані дані («цифрові сліди») з інформаційних освітніх систем (LMS, електронні портфоліо, е-журнали, результати онлайн-опитувань), що перетворює процес оцінювання на об\u27єктивний і доказовий. Висновки: впровадження запропонованої моделі забезпечує перехід від формального контролю до об\u27єктивного, багатогранного аналізу, що базується на принципах доказовості, прозорості, багатогранності (360-градусний підхід) та орієнтації на розвиток; головною метою такого оцінювання є не контроль, а надання вчителю якісного, обґрунтованого зворотного зв\u27язку, що стимулює його професійну рефлексію та стає основою для проєктування індивідуальної траєкторії безперервного професійного вдосконалення, перетворюючи оцінювання на дієвий інструмент управління якістю освіти

СУТЬ І СТРУКТУРА МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙСТРІВ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ АВТОМОБІЛЬНОЇ ГАЛУЗІ

The relevance of the study is driven by the importance of enhancing the methodological competence of vocational training masters in vocational (vocational-technical) education institutions. This is crucial for Ukraine\u27s rapidly developing automotive industry, a strategically vital sector of the economy that requires competitive, professionally mobile specialists capable of swift adaptation during wartime and continuous professional development amidst the rapid evolution of production and digital technologies. Purpose: To analyze contemporary approaches to defining the essence and structure of methodological competence of vocational training masters in vocational (vocational-technical) education institutions of the automotive industry to improve the quality of their professional activities, and to identify directions and forms of its development. Methods: Theoretical analysis of official and scientific sources, as well as internet resources, was employed to ascertain the current state of research on the problem. The method of observation of the methodological activities of vocational training masters in vocational (vocational-technical) education institutions of the automotive industry was used to identify contemporary forms and directions for the development of their methodological competence. Results: Based on theoretical analysis, the state of research and existing approaches to understanding the structure, forms, and directions of methodological competence development for vocational training masters in vocational (vocational-technical) education institutions of the automotive industry were examined. Conclusions: It was determined that there is no unified approach to interpreting the concept of "methodological competence," necessitating its clarification. Methodological competence of vocational training masters is identified as a component of the professional-pedagogical competence of teaching staff, manifested in their methodological activities. It has a subjective character, as it is revealed in the educator\u27s ability and readiness for creative self-realization. This competence is defined as the ability to effectively organize the educational and production process, based on a system of developed psychological-pedagogical, specialized, and methodological knowledge and skills, as well as experience in their application in professional-pedagogical activities (possessing thorough knowledge of the theory and methodology of subject teaching, mastering the technology of organizing the educational process, and being able to solve various methodological tasks). The components of the structure of methodological competence of a vocational training master were characterized (theoretical-methodological, subject-methodological, technological, organizational-managerial, and personal-deontological). Contemporary approaches to designing and organizing methodological activities should be based on the understanding of their goals as the comprehensive development of the educator\u27s personality, encompassing both personal and professional qualities. A vocational training master needs to choose and build their own value system and master methods for creatively solving personal professional-methodological problems.Актуальність дослідження зумовлюється важливістю підвищення рівня розвитку методичної компетентності майстрів виробничого навчання закладів професійної (професійно-технічної) освіти для стратегічно важливої для економіки України автомобільної галузі, що швидко розвивається і потребує конкурентоспроможних, професійно мобільних фахівців, здатних до швидкої адаптації в умовах воєнного стану та постійного професійного розвитку в умовах бурхливого розвитку виробничих і цифрових технологій. Мета: проаналізувати сучасні підходи до визначення суті та структури методичної компетентності майстрів виробничого навчання закладів професійної (професійно-технічної) освіти автомобільної галузі для підвищення якості їхньої професійної діяльності та визначити напрями та форми її розвитку. Методи: теоретичний аналіз офіційних, наукових джерел та інтернет-ресурсів – для з’ясування стану вивченості проблеми дослідження; метод спостереження за методичною діяльністю майстрів виробничого навчання закладів професійної (професійно-технічної) освіти автомобільної галузі для з’ясування сучасних форм і напрямів розвитку їх методичної компетентності. Результати: на основі теоретичного аналізу вивчено стан дослідженості та існуючи підходи до розуміння структури, форми та напрямки розвитку методичної компетентності майстрів виробничого навчання закладів П(ПТ)О автомобільної галузі. Висновки: з’ясовано, що відсутній єдиний підхід до трактування поняття «методична компетентність», що спричинило необхідність його уточнення; методична компетентність майстрів виробничого навчання виокремлюється як складова професійно-педагогічної компетентності педагогічних працівників, проявляється в методичній діяльності майстрів виробничого навчання, має суб’єктивний характер, оскільки виявляється у здатності та готовності до творчої самореалізації педагога; ця компетентність визначається як здатність ефективно організовувати навчально-виробничий процес, що ґрунтується на системі розвинених психолого-педагогічних, фахових, методичних знань і вмінь, а також досвіді їх використання в процесі професійно-педагогічної діяльності (мати ґрунтовні знання з теорії та методики навчання предмета, володіти технологією організації освітнього процесу, вміти розв’язувати різноманітні методичні завдання); охарактеризовано компоненти структури методичної компетентності майстра виробничого навчання (теоретико-методологічна, предметно-методична, технологічна, організаційно-управлінська та особистісно-деонтологічна); сучасні підходи до проектування й організації методичної діяльності мають базуватись на усвідомленні її цілей як розвитку особистості педагога у всій повноті та цілісності особистісних і професійних якостей; майстру виробничого навчання необхідно обрати і вибудувати власний світ цінностей, оволодіти способами творчого вирішення особистих професійно-методичних проблем

АНАЛІЗ ПЕДАГОГІЧНИХ СТУДІЙ УКРАЇНСЬКОГО ВІЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ В НІМЕЧЧИНІ

The relevance of the study stems from the need for self-reliant educators capable of working with children and youth exhibiting varying degrees of trauma and stress, as well as the importance of examining the positive experience of training such educators at the Ukrainian Free University (Munich, Germany) for its potential implementation in Ukraine’s education system. Objective: To investigate the features of the educational design of teacher training within the master’s and doctoral programs at the Ukrainian Free University (hereinafter: UFU), and to formulate recommendations for Ukrainian institutions of higher pedagogical education regarding the implementation of UFU’s positive experience in fostering educators’ agency. Methods: Analysis of scientific sources on the research problem, relevant documents, and educational-methodological materials; content analysis; SWOT analysis; observation; interviews; systematization; and generalization – applied to identify the specifics of the pedagogical education structure and to develop recommendations for integrating UFU’s positive practices into teacher training in Ukraine at the master’s and doctoral levels. Results: From a cultural-historical perspective, it was established that UFU is the first and only Ukrainian higher education institution abroad, one of the oldest private universities in Germany, meeting German university standards for integrating research with education and engaging students in scientific activities. It adheres to Western university education principles, with the specifics of its pedagogical studies shaped by their historical establishment and development. From an informational-content perspective, the educational and scientific components of pedagogical studies were analyzed, along with the research-informational and educational-methodological support for master’s and doctoral courses in pedagogy, and the role of the library and archive in enhancing the educational environment. From a subject-process perspective, the properties of the teacher training process were examined, including a content analysis of its key features and a SWOT analysis of teacher training in the context of digitalization. Conclusions: The Ukrainian Free University is a unique educational institution that combines Ukrainian pedagogical traditions with European standards. Its historical trajectory underscores the importance of preserving academic freedom and national identity in emigration contexts, while its prominent figures laid the foundation for pedagogical studies oriented toward humanistic values and the formation of a Ukrainian educational ideal. UFU’s uniqueness is characterized by its preservation of pedagogical traditions and support for innovations by contemporary educators, creating a space for transformational pedagogy; its focus on inclusive education and psychological-pedagogical support for working with children who have experienced trauma, particularly in wartime conditions; the provision of additional specializations; and its multicultural approach. The results of the research project under the DAAD program “Analysis of Pedagogical Studies at the Ukrainian Free University” demonstrate the development of self-reliant educators capable of supporting national identity, critical thinking, introducing innovative approaches, and working in multicultural environments. This underscores the significance of UFU’s experience for advancing Ukrainian pedagogy amid global challenges and European integration, as reflected in the formulated recommendations.Актуальність дослідження зумовлена потребою в самозарадних педагогах, які вміють працювати з дітьми і молоддю із різним ступенем травмованості і стресу, та важливістю вивчення позитивного досвіду підготовки таких педагогів Українському вільному університеті (Мюнхен, Німеччина) з метою його імплементації в систему освіти України. Мета: дослідити особливості освітнього дизайну підготовки педагогів за магістерською і докторською програмами Українського вільного університету (далі: УВУ), сформулювати рекомендації для українських закладів вищої педагогічної освіти щодо імплементації позитивного досвіду розвитку суб’єктності педагогів в УВУ. Методи: аналіз наукових джерел з проблеми дослідження, змісту відповідних документів, навчально-методичного забезпечення, контент-аналіз, SWOT-аналіз, спостереження, інтерв’ювання, систематизація та узагальнення – для визначення особливостей структури педагогічної освіти та формулювання рекомендацій щодо урахування позитивних практик УВУ у підготовці педагогів в Україні за магістерськими та докторськими програмами. Результати: у культурно-історичному ракурсі визначено, що УВУ є першим і єдиним українським закладом вищої освіти за кордоном, одним із найстаріших приватних університетів Німеччини, відповідає вимогам до німецьких університетів щодо поєднання наукових досліджень з освітою, залучення студентів до наукової діяльності, дотримується принципів західної університетської освіти, особливості педагогічних студій УВУ визначаються історією їх становлення та розвитку; в інформаційно-змістовому ракурсі проаналізовано освітню і наукову складові педагогічних студій, науково-інформаційне та навчально-методичне забезпечення курсів магістерської та докторської підготовки з педагогіки, роль бібліотеки і архіву для розвитку освітнього середовища; у суб’єктно-процесуальному ракурсі досліджено властивості освітнього процесу підготовки педагогів, здійснено контент-аналіз його ключових особливостей, SWOT-аналіз підготовки педагогів в умовах цифровізації. Висновки. Український Вільний Університет є унікальним закладом освіти, що поєднує українські педагогічні традиції з європейськими стандартами. Його історичний шлях демонструє важливість збереження академічної свободи та національної ідентичності в умовах еміграції, а його видатні постаті заклали фундамент для розвитку педагогічних студій, орієнтованих на гуманістичні цінності та формування українського виховного ідеалу. Ознаками унікальності УВУ є збереження педагогічних традицій та підтримка інновацій сучасних викладачів, які створюють простір трансформаційної педагогіки; спрямованість підготовки на інклюзивну освіту, психолого-педагогічну підтримку у роботі з дітьми, які зазнали травматичного досвіду, особливо в умовах війни; отримання додаткової спеціальності; мультикультурність. Результати дослідницького проєкту за програмою DAAD «Аналіз педагогічних студій Українського вільного університету» свідчать про формування самозарадних педагогів, здатних до підтримки національної ідентичності, критичного мислення, запровадження інноваційних підходів та роботи в мультикультурному середовищі, що підтверджує значущість досвіду УВУ для розвитку української педагогіки в умовах глобальних викликів та європейської інтеграції та відображено у сформульованих рекомендаціях

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ І ПІДГОТОВКИ У ФРАНЦІЇ

The actuality of the article is explicated via the need to study, identify and analyze the modern trends in ensuring the quality of vocational education and training in France in order to take them into account when creating the evaluative tools for assessing the quality of vocational education in Ukraine, which can be based on evaluators, methods and criteria for assessing the quality of vocational education and training in France. The goal was to identify and characterize the main modern trends in ensuring the quality of vocational education and training in France, as well as to clarify the possibilities of their consideration in the Ukrainian practice of ensuring the quality of vocational education in Ukraine. The methods included the study of scientific sources, legislative, regulatory and legal documents, empirical data on ensuring the quality of vocational education and training in France – to identify the state of the research problem; theoretical analysis and synthesis, generalization of views on the research problem – to determine the main trends in ensuring the quality of vocational education and training in France, as well as to form the conclusions. The results were based on the analysis of modern legislative, regulatory and legal documents, scientific and information sources, the main modern trends, features, criteria and methods of ensuring the quality of vocational education and training in France. Conclusions. The main current trends in quality assurance of vocational education and training in France are explicated: the educational reforms in France implemented in recent years have contributed to strengthening the quality assurance framework for vocational education and training, as well as the overall national qualifications system; the flagship of the quality assurance system for training providers is the “Qualiopi” certification, created by the French Ministry of Labor; the methodology used by “France Competences” for certification processes is itself a quality assurance mechanism; stricter control over training providers registered on the CPF marketplace platform has reduced their number from over 25,500 in 2019 to less than 15,000 by the end of 2023; as a result of increased registration requirements, the withdrawal of obsolete qualifications and the restructuring of higher education qualifications, the number of active qualifications in the RNCP has decreased from 10,000 in the previous system to around 5,000 in the current one; following the 2018 reform of the management and financing of continuing education and vocational training in France, a new body Skills operators (OPCO) was created; the French Ministry of Labour carries out a national forecasting of skills needs for the future development of vocational qualifications, which significantly contributes to improving the quality assurance of vocational education and training in France.Актуальність статті зумовлюється необхідністю дослідження, виявлення та аналізу сучасних тенденцій забезпечення якості професійної освіти і підготовки у Франції для їх урахування при створенні евалюативних інструментів оцінки якості професійної (професійно-технічної) освіти в Україні, які можуть базуватись на евалюантах, методах та критеріях оцінки якості професійної освіти і підготовки у Франції. Мета: виявити та схарактеризувати основні сучасні тенденції забезпечення якості професійної освіти і підготовки у Франції, а також з’ясувати можливості їх врахування у вітчизняній практиці забезпечення якості професійної (професійно-технічної) освіти в Україні. Методи: вивчення наукових джерел, законодавчих, нормативно-правових документів, емпіричних даних щодо забезпечення якості професійної освіти і підготовки у Франції – для виявлення стану проблеми дослідження; теоретичний аналіз і синтез, узагальнення поглядів щодо досліджуваної проблеми – для визначення основних тенденцій забезпечення якості професійної освіти і підготовки у Франції, формулювання висновків. Результати: на основі аналізу сучасних законодавчих, нормативно-правових документів, наукових та інформаційних джерел експліковано основні сучасні тенденції, особливості, критерії та методи забезпечення якості професійної освіти і підготовки у Франції. Висновки: виокремлено основні сучасні тенденції забезпечення якості професійної освіти і підготовки у Франції: освітні реформи у Франції, запроваджені в останні роки, сприяли зміцненню рамки забезпечення якості професійної освіти і підготовки, а також загальної національної системи кваліфікації; флагманом системи забезпечення якості для постачальників навчальних послуг є сертифікація «Qualiopi», створена Міністерством Міністерством праці Франції; методологія, що використовується «France Competences» для процесів сертифікації, сама по собі є механізмом забезпечення якості; суворіший контроль за зареєстрованими на маркетплейс-платформі CPF постачальниками навчальних послуг скоротив їхню кількість з понад 25 500 у 2019 році до менш ніж 15 000 до кінця 2023 року; в результаті підвищених вимог до реєстрації, вилучення застарілих кваліфікацій та реструктуризації кваліфікацій вищої освіти кількість активних кваліфікацій у RNCP зменшилася з 10 000 у попередній системі до приблизно 5 000 у нинішній; після реформи 2018 року щодо управління та фінансування безперервного навчання та професійного навчання у Франції був створений новий орган – оператори з розвитку навичок (OPCO); французьким Міністерством праці на національному рівні для майбутнього формування кваліфікацій професійно-технічної освіти здійснюється прогнозування потреб у навичках, що значно сприяє покращенню забезпечення якості професійної освіти та підготовки у Франції. Ключові слова: тенденції, якість, професійна освіта, підготовка, Франція. Abstract. The actuality of the article is explicated via the need to study, identify and analyze the modern trends in ensuring the quality of vocational education and training in France in order to take them into account when creating the evaluative tools for assessing the quality of vocational education in Ukraine, which can be based on evaluators, methods and criteria for assessing the quality of vocational education and training in France. The goal was to identify and characterize the main modern trends in ensuring the quality of vocational education and training in France, as well as to clarify the possibilities of their consideration in the Ukrainian practice of ensuring the quality of vocational education in Ukraine. The methods included the study of scientific sources, legislative, regulatory and legal documents, empirical data on ensuring the quality of vocational education and training in France – to identify the state of the research problem; theoretical analysis and synthesis, generalization of views on the research problem – to determine the main trends in ensuring the quality of vocational education and training in France, as well as to form the conclusions. The results were based on the analysis of modern legislative, regulatory and legal documents, scientific and information sources, the main modern trends, features, criteria and methods of ensuring the quality of vocational education and training in France. Conclusions. The main current trends in quality assurance of vocational education and training in France are explicated: the educational reforms in France implemented in recent years have contributed to strengthening the quality assurance framework for vocational education and training, as well as the overall national qualifications system; the flagship of the quality assurance system for training providers is the “Qualiopi” certification, created by the French Ministry of Labor; the methodology used by “France Competences” for certification processes is itself a quality assurance mechanism; stricter control over training providers registered on the CPF marketplace platform has reduced their number from over 25,500 in 2019 to less than 15,000 by the end of 2023; as a result of increased registration requirements, the withdrawal of obsolete qualifications and the restructuring of higher education qualifications, the number of active qualifications in the RNCP has decreased from 10,000 in the previous system to around 5,000 in the current one; following the 2018 reform of the management and financing of continuing education and vocational training in France, a new body Skills operators (OPCO) was created; the French Ministry of Labour carries out a national forecasting of skills needs for the future development of vocational qualifications, which significantly contributes to improving the quality assurance of vocational education and training in France

ОСОБЛИВОСТІ ВІДБОРУ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІНСТРУКТОРІВ У СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ОСВІТИ

Relevance: The issues of selection and training of instructors for professional activities within the system of professional military education remain insufficiently developed. The introduction of a new model for training Ukrainian citizens and the establishment of corresponding structural units in higher education institutions and educational institutions with specific learning conditions further underscores the urgency of this matter. Objective: To identify tasks aimed at improving the selection of instructors for professional activities in training military specialists within the system of professional military education. Methods: To achieve the stated objective, methods of systemic and comparative analysis of scientific sources were employed to determine the specifics of training military specialists within the system of professional military education under conditions of martial law in the country. Methods of systematization and generalization were used to identify the main directions for implementing the task of selecting instructors for professional activities within the system of professional military education, in the context of implementing the Concept of Transformation of the Military Education System. Results: An analysis of scientific sources was conducted, highlighting the issue of selection and training of instructors for professional activities within the system of professional military education as an insufficiently developed area. The specifics of modern training of military specialists were identified, taking into account the full-scale invasion of the Russian Federation’s army into Ukrainian territory. Relevant characteristics of military specialists who can be involved in the professional training of military personnel within the system of professional military education were proposed, in the context of three main stages of their selection for instructor positions. A conceptual vision and prospective directions for implementing the task of selecting instructors for professional activities within the system of professional military education were outlined, enabling high-quality selection of instructional staff for training military personnel within the military education system. Conclusions: It was established that to improve the selection of instructors for professional activities in training military specialists within the system of professional military education, the following measures are necessary: establish a career monitoring system for sergeants in higher military educational institutions of the Ministry of Defense of Ukraine, military training units of higher education institutions, and institutions of professional pre-higher military education; develop methodological recommendations for the procedure of selecting and training instructors within the system of professional military education; apply a comprehensive approach to selecting sergeants as candidates for instructor roles; develop standard requirements for instructors and a methodology for their evaluation; provide for and organize annual external evaluations of instructors at higher military educational institutions of the Ministry of Defense of Ukraine, military training units of higher education institutions, and institutions of professional pre-higher military education; ensure proper individual development of sergeants by offering choices for advanced training courses and preparing them through advanced-level training courses for sergeant-instructor duties; establish a model of an instructor-leader and provide motivational factors at their workplace to support career advancement prospects.Актуальність: питання відбору та підготовки до професійної діяльності інструкторів у системі професійної військової освіти залишаються не достатньо розробленими; при цьому, запровадження нової моделі підготовки громадян України та утворення відповідних структурних підрозділів у закладах вищої освіти та закладах освіти із специфічними умовами навчання тільки підвищує актуальність зазначеного питання. Мета: визначити завдання для вдосконалення відбору інструкторів до професійної діяльності з підготовки військових фахівців у системі професійної військової освіти. Методи: задля реалізації поставленої мети застосовано методи системного і порівняльного аналізу наукових джерел для визначення особливостей підготовки військових фахівців у системі професійної військової в мовах воєнного стану в державі; задля визначення основних напрямів реалізації завдання з відбору до професійної діяльності інструкторів у системі професійної військової освіти у контексті реалізації Концепції трансформації системи військової освіти використано методи систематизації та узагальнення. Результати: проведено аналіз наукових джерел та виокремлено актуальне питання щодо відбору та підготовки до професійної діяльності інструкторів у системі професійної військової освіти як таке, що не достатньо розроблене; визначено особливості сучасної підготовки військових фахівців з урахуванням повномасштабного вторгнення армії російської федерації на території України; запропоновано відповідні характеристики військових фахівців, які можуть бути залучені до професійної підготовки військовослужбовців у системі професійної військової освіти у контексті трьох основних етапів відбору їх до діяльності на посадах інструкторів; розкрито концептуальне бачення та перспективні напрями реалізації завдання з відбору до професійної діяльності інструкторів у системі професійної військової освіти, що дасть змогу здійснювати якісний відбір інструкторського складу для підготовку військовослужбовців у системі військової освіти. Висновки: встановлено, що для вдосконалення відбору інструкторів до професійної діяльності з підготовки військових фахівців у системі професійної військової освіти необхідно: налагодити систему моніторингу кар’єри сержантів вищими військовими навчальними закладами МОУ, військовими навчальними підрозділами закладів вищої освіти, закладами фахової передвищої військової освіти; розробити методичні рекомендації щодо порядку відбору та підготовки до професійної діяльності інструкторів у системі професійної військової освіти; застосувати комплексний підхід у відборі сержантів в кандидати на інструктора; розробити еталонні вимоги до інструкторів та методику їх оцінювання; передбачити та організовувати щорічне зовнішнє оцінювання інструкторів вищих військових навчальних закладів МОУ, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, закладів фахової передвищої військової освіти; забезпечити належним чином індивідуальний розвиток сержантів з вибором курсів підвищення кваліфікації та підготовки їх на курсі підвищеного рівня підготовки для виконання обов’язків сержанта-інструктора; сформувати еталон інструктора-лідера та забезпечити їм на службовому місці мотиваційні чинники для перспектив у службовій кар’єрі)

КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ІНТЕГРАЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО Й ГУМАНІТАРНОГО ПІДХОДІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ МОЛОДІ НА РОБІТНИЧІ ПРОФЕСІЇ

The relevance of developing a conceptual model for integrating social and humanitarian approaches into the professional orientation of young people towards blue-collar professions is determined by the need to: form value-motivated professional choices, overcome social stereotypes, increase the prestige of blue-collar professions, reduce youth unemployment, and increase young people\u27s satisfaction with their professional choices. Objective: to substantiate a conceptual model for integrating social and humanitarian approaches into the professional orientation of young people toward blue-collar professions, taking into account the value, cultural, and communicative factors that contribute to the formation of value-motivated professional choices. Methods: general scientific (theoretical analysis, synthesis, comparison, modeling – for analyzing sources and achieving research objectives); empirical (content analysis – for studying narratives in the media and educational discourse; case studies – for analyzing successful local practices; advocacy strategies – for developing recommendations for implementing the model). Results: the source base was analyzed; the peculiarities of social and humanitarian approaches to youth career guidance were identified and compared; successful practices of socially and humanitarily oriented career guidance were summarized; a conceptual model for integrating social and humanitarian approaches was substantiated; recommendations for implementing the model were developed. Conclusions: career guidance for young people needs to be rethought as a tool for social cohesion and cultural renewal; the integration of social and humanitarian approaches contributes to the formation of a responsible professional identity; the updated model of career guidance is a strategic resource both for stabilizing the labor market in wartime and for the sustainable development of Ukraine in the context of post-war recovery.Актуальність розроблення концептуальної моделі інтеграції соціального й гуманітарного підходів до професійної орієнтації молоді на робітничі професії зумовлена потребою: формування ціннісно вмотивованого професійного вибору, подолання соціальних стереотипів, підвищення престижу робітничих спеціальностей, зниження рівня молодіжного безробіття, підвищення вдоволеності молоді професійним вибором. Мета: обґрунтування концептуальної моделі інтеграції соціального й гуманітарного підходів до професійної орієнтації молоді на робітничі професії з урахуванням ціннісних, культурних та комунікативних чинників, що сприяють формуванню ціннісно вмотивованого професійного вибору. Методи: загальнонаукові (теоретичний аналіз, синтез, порівняння, моделювання – для аналізу джерел і досягнення мети дослідження); емпіричні (контент-аналіз – для вивчення наративів у медіа та освітньому дискурсі; кейс-стаді – для аналізу успішних локальних практик; адвокаційні стратегії – для розроблення рекомендацій щодо впровадження моделі). Результати: проаналізовано джерельну базу; виявлено особливості соціального і гуманітарного підходів до професійної орієнтації молоді, здійснено їх порівняльний аналіз; узагальнено успішні практики соціально і гуманітарно орієнтованої професійної орієнтації; обґрунтовано концептуальну модель інтеграції соціального й гуманітарного підходів; розроблено рекомендації щодо її впровадження. Висновки: професійна орієнтація молоді потребує переосмислення як інструменту соціального згуртування та культурного оновлення; інтеграція соціального й гуманітарного підходів сприяє формуванню відповідальної професійної ідентичності; оновлена модель профорієнтації є стратегічним ресурсом як для стабілізації ринку праці в умовах війни, так і для сталого розвитку України в умовах повоєнного відновлення

РОЛЬ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ПІДВИЩЕННІ ОБ’ЄКТИВНОСТІ ОЦІНЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Relevance. The objectivity of assessing the professional activities of pedagogical staff is a pressing task in modern education. This is due to dynamic changes in the organization of the educational process and increasing demands on the professional competence of pedagogical staff. Traditional methods of assessing the professional activities of pedagogical staff are often subjective and do not fully reveal their level of knowledge, skills, and abilities. In this context, artificial intelligence offers tools for a more accurate, transparent, and comprehensive assessment of the professional activities of pedagogical staff based on the analysis of data on teaching quality, their interaction with general secondary education students, and learning outcomes. Purpose. The purpose of the article is to investigate the role of artificial intelligence in enhancing the objectivity of assessing the professional activities of pedagogical staff in general secondary education institutions. Methods. The research methods included: studying scientific sources and regulatory documents concerning the use of artificial intelligence technologies in education to identify the state of research on the problem; theoretical analysis, synthesis, and generalization of views to substantiate the role of artificial intelligence in the objective assessment of the professional activities of pedagogical staff in general secondary education institutions; and generalization of findings. Results. The article substantiates the role of artificial intelligence in the objectivity of assessing the professional activities of pedagogical staff in general secondary education institutions based on the use of big data processing algorithms and comprehensive analytics, automation of the collection and analysis of quantitative and qualitative indicators of pedagogical staff\u27s professional activities, the structure of their interaction with students, analysis of competency development dynamics, learning materials (through natural language processing), and student learning outcomes. The features of using artificial intelligence in assessing the professional activities of pedagogical staff are revealed through task personalization and the provision of individual recommendations for their further professional development. Key advantages and challenges associated with the use of artificial intelligence in assessing the professional activities of pedagogical staff in general secondary education institutions are identified. Conclusions. The study found that the use of artificial intelligence significantly enhances the objectivity, efficiency, and transparency of assessing the professional activities of pedagogical staff in general secondary education institutions, as it allows for a shift from quantitative assessment criteria to comprehensive analysis and contributes to the formation of individual trajectories for their professional growth. Successful implementation of artificial intelligence in assessing the professional activities of pedagogical staff is based on considering unified methodological approaches and standards, as well as the availability of appropriate technical infrastructure.Актуальність. Об’єктивність оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників є нагальним завданням сучасної освіти. Це зумовлено динамічними змінами в організації освітнього процесу та зростаючими вимогами до професійної компетентності педагогічних працівників. Традиційні методи оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників часто є суб’єктивними та не розкривають повною мірою рівня їхніх знань, умінь та навичок. У цьому контексті штучний інтелект пропонує інструменти для більш точного, прозорого та комплексного оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників на основі аналізу даних про якість викладання, їхню взаємодію зі здобувачами загальної середньої освіти та результати навчання. Мета статті полягає у дослідженні ролі штучного інтелекту у підвищенні об’єктивності оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти. Методи дослідження: вивчення наукових джерел та нормативно-правових документів щодо використання технологій штучного інтелекту в освіті – для виявлення стану дослідження проблеми; теоретичний аналіз, синтез та узагальнення поглядів – для обґрунтування ролі штучного інтелекту  в об’єктивному оцінюванні професійної діяльності педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти; узагальнення висновків. Результати. Обґрунтовано роль штучного інтелекту в об’єктивності оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти на основі використання алгоритмів обробки великих даних і комплексної аналітики, автоматизації збору та аналізу кількісних і якісних показників професійної діяльності педагогічних працівників, структури взаємодії зі здобувачами освіти, аналізу динаміки розвитку компетентностей, навчальних матеріалів (шляхом обробки природної мови) та результатів навчання здобувачів освіти. Розкрито особливості використання штучного інтелекту в оцінюванні професійної діяльності педагогічних працівників шляхом персоналізації завдань та надання індивідуальних рекомендацій для їхнього подальшого професійного розвитку. Визначено ключові переваги та виклики, пов’язані з використанням штучного інтелекту в оцінюванні професійної діяльності педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти. Висновки. У ході дослідження з’ясовано, що використання штучного інтелекту суттєво підвищує об’єктивність, ефективність та прозорість оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, адже дає змогу перейти від кількісних критеріїв оцінювання до комплексного аналізу та сприяє формуванню індивідуальних траєкторій їхнього професійного зростання. Успішне впровадження штучного інтелекту в оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників базується на врахуванні єдиних методологічних підходів і стандартів, а також наявності відповідної технічної інфраструктури

МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРІВ З ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ У ГАЛУЗІ БУДІВНИЦТВА І ЗВАРЮВАННЯ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ДУАЛЬНОГО НАВЧАННЯ

Relevance: In the modern conditions of the transformation of Ukraine\u27s vocational education system, there is a growing need to implement the dual form of education, which enhances the competitiveness of future specialists and strengthens the connection between educational institutions and the labor market; at the same time, difficulties are observed related to the insufficient preparedness of vocational training teachers. Purpose: To highlight the theoretical and methodological foundations for training bachelors of vocational education in the field of construction and welding for the organization of dual education, and to reveal the specifics of the stages and methodological tools of this training. Method: Analysis, synthesis, comparison, systematization and generalization, project design and modeling – to identify the essence and specifics of dual education, and to develop the content and stages of training bachelors for the organization of dual education. Results: It was established that the effective training of bachelors of vocational education in construction and welding for organizing dual education requires a comprehensive update of the content and methodology of vocational training; its key guidelines have been defined (the formation of the teacher’s legal, organizational, methodological, psychological-pedagogical, and information-digital readiness to work in a dual environment); a corresponding model has been developed, which includes four interconnected stages (foundational-orientational, theoretical-methodological, practice-oriented, and final-diagnostic); the directions for updating the content of academic disciplines for the professional and specialized training of vocational training teachers in the context of organizing dual education have been revealed; the content and methodological toolkit for the course "Dual Education: Challenges, Opportunities, and Career Prospects" have been presented. Conclusions: The proposed model can serve as a basis for the further improvement of educational and professional programs for training vocational training teachers to organize dual education, and its implementation will contribute to enhancing the quality of educational services in institutions of vocational and professional pre-higher education.Актуальність у сучасних умовах трансформації системи професійної освіти України зростає потреба у впровадженні дуальної форми навчання, що забезпечує підвищення конкурентоспроможності майбутніх фахівців і посилює зв’язок закладів освіти з ринком праці; водночас спостерігаються труднощі, пов’язані з недостатньою підготовленістю педагогів професійного навчання. Мета: висвітлити теоретичні та методичні засади підготовки бакалаврів з професійної освіти у галузі будівництва і зварювання до організації дуального навчання, розкрити специфіку етапів та методичних інструментів цієї підготовки. Метод: аналізу, синтезу, порівняння, систематизації і узагальнення, проєктування та моделювання – для виявлення сутності та специфіки дуальної освіти, розроблення змісту й етапів підготовки бакалаврів до організації дуального навчання. Результати: встановлено, що ефективна підготовка бакалаврів з професійної освіти у галузі будівництва і зварювання до організації дуального навчання передбачає комплексне оновлення змісту й методики професійної підготовки; визначено її ключові орієнтири (формування правової, організаційної, методичної, психолого-педагогічної та інформаційно-цифрової готовності педагога до роботи у дуальному середовищі); розроблено відповідну модель, що охоплює чотири взаємопов’язані етапи (базово-орієнтаційний, теоретико-методичний, практико-орієнтований, підсумково-діагностичний); розкрито напрями оновлення змісту навчальних дисциплін професійної і фахової підготовки педагогів професійного навчання в контексті організації дуального навчання; презентовано зміст та методичний інструментарій для курсу «Дуальна освіта: виклики, можливості і кар’єрні перспективи». Висновки: запропонована модель може стати основою для подальшого вдосконалення освітньо-професійних програм підготовки педагогів професійного навчання до організації дуального навчання, а її впровадження сприятиме підвищенню якості надання освітніх послуг у закладах професійної та фахової передвищої освіти