Правова визначеність: Правова визначеність

Abstract

Legal certainty is considered in the paper not only as one of the general principles of law and one of the requirements of the Rule of Law, but also as a fundamental feature and condition of the significance of law and its instrumental value in general. In this regard, the definitions of the Rule of Law conception and the lists of its components proposed by Western philosophers and theorists of law and by the Venice Commission are analyzed. Elements of the principle of legal certainty such as legislation and case law accessibility, legal acts’ predictability, principles of case law unity, legitimate expectations, res judicata, the European concept of autonomous interpretation and the American doctrine of uncertainty of law are covered. By analyzing and synthesizing theoretical concepts of the principle of legal certainty, the practice of its interpretation and application by European and national courts, the connections between it and other general principles of law (in particular – principles of legality and reasonableness), this principle plays a key role in the Rule of Law implementation in the national legal system.Правовая определенность рассматривается в статье не только как один из общих принципов права и одно из требований верховенства права, но и вообще как основополагающее свойство и условие значимости права и его инструментальной ценности. В этой связи анализируются определения верховенства права и перечни его составляющих, предложенные западными философами и теоретиками права и Венецианской комиссией. Освещаются такие элементы принципа правовой определенности, как доступность законодательства и судебной практики, предсказуемость правовых актов, принципы единства судебной практики, легитимных ожиданий, res judicata, европейская концепция автономного толкования и американская доктрина неопределенности закона. Путем анализа и синтеза теоретических концепций принципа правовой определенности, практики его толкования и применения европейскими и национальными судами, связей между ним и другими общими принципами права (в частности, законности и разумности) доказывается определяющая роль этого принципа в укоренении верховенства права в национальной правовой системе.Правова визначеність розглядається у статті не лише як один із загальних принципів права та одна з вимог верховенства права, а й загалом як засаднича властивість і умова значущості права та його інструментальної цінності. У цьому зв’язку аналізуються визначення верховенства права та переліки його складових, запропоновані західними філософами і теоретиками права та Венеційською комісією. Висвітлюються такі елементи принципу правової визначеності, як доступність законодавства та судової практики, передбачуваність правовоих актів, принципи єдності судової практики, леґітимних очікувань, res judicata, європейська концепція автономного тлумачення та американська доктрина невизначеності закону. Шляхом аналізу та синтезу теоретичних концепцій принципу правової визначеності, практики його тлумачення й застосування європейськими та національними судами, зв’язків між ним та іншими загальними принципами права (зокрема законності та розумності) доводиться визначна роль цього принципу в укоріненні верховенства права у національній правовій системі