Логіка інститутів у системному підході. Інститути в праві та пов’язаних із правом царинах як закриті та відкриті системи: Логіка інститутів у системному підході. Інститути в праві та пов’язаних із правом царинах як закриті та відкриті системи

Abstract

As to the conceptualisation of any one institution, the apparently identical notional term can cover four types of institutional systems: (1) the actually existing concrete system, which is a unit that functions as it is (e.g., constitutional system of liberalism as practised in a given area in a given time, e.g., in the United States nowadays); (2) the historically developed concrete system which is a unit that functions as it has been (e.g., constitutional system of liberalism as practised in a given area in a given period, e.g., in the United States since the time it developed); (3) the generalisation of the historically concrete systems as developed in our civilisation (e.g., the constitutional system of liberalism as known and practised in our civilisation); and (4) the core idea of the functioning underlying all kinds of generalisation (e.g., the abstract universal formulation of the ultimate principles of operation, of which the constitutional system of liberalism is but one of the theoretically possible forms of realisation). Within a quasi monographic analysis of them, both their role as a normative ideology and their actual objectivity and contingency are treated.Что касается концептуализации любого института, то очевидно, что один и то же условный термин может включать четыре типа институциональных систем: (1) фактически существующая конкретная система, которая является единицей, функционирующий как она есть (например, конституционная система либерализма как таковая, которую практикуют на определенной территории в определенное время, например, в Соединенных Штатах сегодня) (2) исторически разработанная конкретная система, которая является единицей, функционирующей так, как она была (например, конституционная система либерализма, которую практикуют на определенной территории в определенный период, например, в США, с момента возникновения) (3) обобщение исторически конкретных систем, сложившихся в нашей цивилизации (например, конституционная система либерализма как такая, которую знают и практикуют в нашей цивилизации) и (4) основная идея функционирования, которая лежит в основе всех видов обобщения (например, абстрактная универсальная формулировка окончательных принципов действия, для которых конституционная система либерализма является лишь одной из теоретически возможных форм реализации). В рамках квазимонографичного анализа трактуется роль этих институциональных систем как нормативной идеологии, а также их фактическая объективность и непредсказуемость.Що стосується концептуалізації будь-якого інституту, то вочевидь один і той самий умовний термін може охоплювати чотири типи інституціональних систем: (1) фактично існуюча конкретна система, яка є одиницею, що функціонує як вона є (наприклад, конституційна система лібералізму як така, що її практикують на певній території в певний час, наприклад, у Сполучених Штатах сьогодні); (2) історично розроблена конкретна система, яка є одиницею, що функціонує так, як вона була (наприклад, конституційна система лібералізму, що її практикують на певній території в певний період, наприклад, у США, з моменту виникнення); (3) узагальнення історично конкретних систем, що склалися в нашій цивілізації (наприклад, конституційна система лібералізму як така, що її знають і практикують в нашій цивілізації); і (4) основна ідея функціонування, що лежить в основі всіх видів узагальнення (наприклад, абстрактне універсальне формулювання остаточних принципів дії, для яких конституційна система лібералізму є лише однією з теоретично можливих форм реалізації). У рамках квазімонографічного аналізу трактується роль цих інституціональних систем як нормативної ідеології, а також їх фактична об’єктивність та непередбачуваність