Міф інтелектуальної рамки

Abstract

The article is a translation of Popper\u27s work The Myth of the Framework, prepared in 1965 and first published in the book The Abdication of Philosophy and the Public Good (The Schilpp Festschrift) edited by E. Freeman, The Open Court Publishing Co, La Salle, Illinois, 1976. In this article, Popper explains and criticizes what he calls the myth of the intellectual framework, comments on the arguments of W. Quine, T. Kuhn, and B. Whorf that have been used in its defense. The purpose of the article, as Popper defines it, is to challenge relativism in its broadest sense. He sees relativism as one of the main components of modern irrationalism, which includes, in particular, the doctrine of the impossibility of mutual understanding between different cultures, generations, or historical periods. Popper reduces the essence of the myth of the intellectual framework to the thesis that a rational and fruitful discussion is impossible if its participants do not share a common system of basic assumptions, and evaluates it not only as a false but also a destructive statement that undermines the unity of humanity and significantly increases the likelihood of violence and war. Popper consistently refutes this myth and shows under what conditions a fruitful rational discussion is possible between people who have different intellectual frameworks, speak different languages, belong to different cultures or to different scientific and philosophical traditions, etc.Стаття є перекладом роботи Поппера The Myth of the Framework, підготовленої в 1965 році і вперше опублікованої у книзі «Зречення філософії і суспільне благо» (The Abdication of Philosophy and the Public Good (The Schilpp Festschrift) edited by E. Freeman, The Open Court Publishing Co, La Salle, Illinois, 1976). У цій статті Поппер пояснює і критикує те, що він називає міфом інтелектуальної рамки, коментує аргументи В. Квайна, Т. Куна й Б. Ворфа, які використовувалися на його захист. Мета статті, як її визначає Поппер, полягає у тому, щоб кинути виклик релятивізму у його найширшому розумінні. Релятивізм він розглядає як один із головних компонентів сучасного ірраціоналізму, що передбачає зокрема доктрину неможливості взаєморозуміння між різними культурами, поколіннями чи історичними періодами. Суть міфу інтелектуальної рамки Поппер зводить до тези, що раціональна і плідна дискусія неможлива, якщо її учасники не поділяють спільну систему базових припущень, й оцінює її не тільки як хибне, але і згубне твердження, що підриває єдність людства і значно збільшує вірогідність насильства і війни. Поппер послідовно спростовує цей міф і показує, за яких умов можлива плідна раціональна дискусія між людьми, які мають різні інтелектуальні рамки, говорять різними мовами, належать до різних культур чи до різних наукових і філософських традицій тощо