Базові навички психосоціальної підтримки

This text is the theses for the qualifying graduation thesis on the topic "Basic skills of psychosocial support". The following is devoted to the effectiveness of teaching basic psychosocial skills in humans.Даний текст є тезами до кваліфікаційної випускної роботи за темою “ Базові навички психосоціальної підтримки”. Описане нижче присвячено ефективності навчання базовим психосоціальним навичкам у людей

Катарсис як умова формування резилієнтності молоді під час війни

This manuscript is the abstract of the VI Scientific and Practical Conference with International Participation "Psychosomatic Medicine: Science and Practice", held on November 2-3, 2023 in Kyiv on the Mediamed platform.Даний рукопис є тезами VI Науково-практичної конференції з міжнародною участю "Психосоматична медицина: наука і практика", що проходила 2-3 листопада, 2023 року в м. Київ на платформі Mediamed

Адаптивні копінг-стратегії українців під час війни

Abstract of the report "Adaptive coping strategies of Ukrainians during the war"Тези доповіді "Адаптивні копінг-стратегії українців під час війни

Первинний хронічний біль як соматизація дистресу

Relevance. The direct functional significance of pain is to signal the action of a stimulus, damage to the integrity of the organism or its individual structures. A number of scientists have approached the study of pain as a physiological defense mechanism, during which we understand the principles of its emergence, course, localization, and ways to overcome pain sensations through pharmacological, physical, and instrumental methods. However, the problem of pain arises when the physiological substrate is absent or does not correspond to the strength or duration of the manifestation. This is where we can talk about pain of a psychogenic nature, which despite a number of studies that are currently underway, still remains difficult to treat. Objective. To improve the effectiveness of medical-psychological assistance by studying the nature and patterns of pain syndrome in patients with primary chronic pain with subsequent psycho-correction and the use of psychotherapeutic interventions. Methods. The study design was a monocentric randomized controlled trial with parallel groups. The study involved 14 individuals with primary chronic pain syndrome, which corresponded to ethical and deontological norms according to the principles set out in the Helsinki Declaration. The tools used in the study included the SPAASMS subjective pain assessment scale, the somatic symptoms questionnaire (SSS-8), the Bass-Darky aggressiveness and hostility level questionnaire (BDHI), as well as the Chaban O.S. quality of life assessment scale (CQLS). Results. At the completion of the study, a statistically significant difference was observed for all clinical parameters between the experimental and control groups. Comparison of the values of the scale in the experimental group on days 1 and 42 demonstrated statistically significant changes in all four indicators. However, this study reveals a limited sample, which in turn allows for expanding the sample size and investigating the phenomenon of applied interventions in future pilot studies, as the primary results provide a qualitative and positive trend in reducing the effects and impact of primary chronic pain, as well as improving the quality of life indicator. Conclusions. The results of this study confirm the effectiveness of psychological interventions, as well as psychological interventions for reducing the subjective sensation of pain syndrome, symptoms of somatization, aggressive and hostile reactions, and improving the quality of life in individuals suffering from primary chronic pain.Актуальність. Пряме функціональне значення болю – сигналізація про дію подразника, ушкодження цілісності організму, чи окремих його структур. До питання вивчення болю, як фізіологічного захисного механізму підійшла низка вчених, в ході досліджень яких ми розуміємо принципи виникнення, перебігу, локалізації та шляхи подолання больових відчуттів за допомогою фармакологічних, фізичних та інструментальних методів. Однак, проблематика болю починається тоді, коли фізіологічний субстрат відсутній, або ж не відповідає силі чи тривалості прояву. Саме тут ми можемо говорити про біль психогенного характеру, що попри низку досліджень, які відбуваються на теперішній час досі важко піддається лікуванню. Мета. Підвищити ефективність медико-психологічної допомоги, на основі вивчення характеру і закономірностей больового синдрому у пацієнтів з первинним хронічним болем з подальшою психокорекцією та використанням психотерапевтичних інтервенцій. Методи. Дизайн дослідження являв собою моноцентричне рандомізоване контрольоване дослідження з паралельними групами. У дослідженні прийняли участь 14 особи з первинним хронічним больовим синдромом, що відповідало етичним і деонтологічним нормам відповідно до принципів, викладених у Гельсінській декларації. Інструментарій, котрий був використаний у дослідженні включає у себе: шкала суб’єктивної оцінки болю SPAASMS, опитувальник соматичних симптомів (SSS-8), опитувальник рівня агресивності та ворожості Басса-Дарки (BDHI), а також шкалу оцінки рівня якості життя Чабана О.С. (CQLS). Результати. По завершенню проведення дослідження спостерігається статистично значуща різниця за усіма клінічними параметрами між досліджуваною та контрольною групами. Порівняння значень шкали досліджуваної групи на 1 та 42 день продемонструвало статистично значущі зміни всіх чотирьох показників. Однак, дане дослідження виявляє обмежену вибірку, що в свою чергу при пілотному дослідженні дозволяє в подальшому розширити кількість вибірки та дослідити явище застосованих інтервенцій, оскільки первинні результати надають якісну та позитивну тенденцію у зменшенні дії та впливу первинного хронічного болю, а також підвищенню показника якості життя. Висновки. Результати даного дослідження підтверджують ефективність методів психологічного втручання, а також психологічних інтервенцій для зменшення суб’єктивного відчуття больового синдрому, симптомів соматизації, агресивних та ворожих реакцій, а також підвищення якості життя у осіб, що страждають первинним хронічним болем

Стресові реакції у хворих з розладами спектру шизофренії та комплексний підхід в їх лікуванні

The psychotraumatic factors that occurred during the war of 2022-2023 significantly affect on the onset and dynamics of schizophrenia spectrum disorders (SSD). Objective. To study the relationship between the influence of stress factors in patients with SSD with the dynamics of exacerbation of psychopathological symptoms and to create complex of treatment and rehabilitation (CTR) for these patients. Methods and materials. There was psychopathological examination of 68 patients with different types of SSD who experienced severe stress during the war and assessed the clinical features of theire psychotic state, and the content of stress factors. Results. In the research the largest number were patients with schizophrenia (Sch, 42.6% of cases), most often with paranoid form with progressive paroxysmal course, as well as patients with acute and transient psychotic disorders (APD), schizoaffective disorder (SchAD) and schizotypal disorder (StD). There were diagnosed affective and delusional symptoms (54.4% of cases) most often as the leading psychopathological reaction to the psychotraumatic stress effects in patients with SSD. Only patients with Sch had the highest incidence of hallucinatory-paranoid syndrome (71.4% of cases). The onset or relapse of a psychotic episode among patients with SSD developed as a result of a significant impact of stress factors with different content, but related to the war in all cases. The most frequent of these were difficulties during evacuation, which caused increasing in family conflicts, especially in patients with Sch and StD. It was found the stressful media impact caused an exacerbation of psychotic symptoms in one third of patients with Sch and StD. There was essential psychotraumatic impact to patients with SSD as of the repeated bombing; the death of relatives; fears experienced during the occupation; inability to continue treatment; and psychotraumatic circumstances associated with the loss of work or no money to live. The CTR for patients with SSD who have been significantly affected by stress based on the analysis of the relationship between nosology, clinical symptoms and stress factors. The aim of the CTR is effective treatment of a psychotic episode or reactive psychotic state, should be steady and consist of the following stages: diagnostic; emergency, outpatient and/or inpatient care; psycho-rehabilitation, as well as support and psychoprophylaxis. Its structure should combine the use of psychopharmacotherapy with psychotherapy (psychocorrection) and psychoeducation, followed support of the patient at the stage of remission.    Актуальність. Психотравмуючі фактори, котрі мають місце під час війни 2022-2023 рр., значно впливають на виникнення та динаміку розладів спектра шизофренії (РСШ). Мета. Вивчити взаємозв'язок впливу стресових факторів у хворих  з різними видами РСШ із динамікою загострення психопатологічної симптоматики та її вираженості та розробити комплекс лікувально-реабілітаційних заходів (КЛРЗ) для цих хворих. Методи та матеріали. Було проведено психопатологічне обстеження 68 пацієнтів зрізними видами РСШ котрі зазнали важкого стресового впливу підчас війни з оцінкою клінічних особливостей психотичного стану хворих, змісту стрес-факторів, що впливали на пацієнтів. Результати. В ході обстеження найбільшу кількість склали пацієнти з шизофренією (Шф, 42,6% випадків), найчастіше з параноїдною формою та приступообразно-прогредієнтним перебігом, а також хворі на різні варіанти гострого  психотичного розладу (ГПР), шизоафективний розлад (ШаР) та шизотиповий розлад (ШтР).               У хворих найчастіше діагностувалася афективно-маячна симптоматика (54,4% випадків серед всіх обстежених), яка є провідною психопатологічною відповіддю на психотравмуючий вплив стресових обставин у хворих на РСШ. Тільки у хворих на Шф у більш за все спостерігався галюцинаторно-параноїдний синдром (71,4% випадків).                Виникнення чи рецидивування психотичного епізоду серед хворих з РСШ розвивалося внаслідок істотного впливу стрес-факторів, різних за змістом, але пов’язаних з війною. Найчастішим з них були труднощі під час вимушеною евакуації, котрі викликали різке зростання конфліктів в родині, особливо у хворих на Шф та ШтР. Було з’ясовано, що стресовий вплив медіа-інформації спричинив загострення психотичної симптоматики у третини хворих на Шф та ШаР. Значущість для пацієнтів з РСШ мав психотравмуючий вплив пережитого неодноразового бомбардування пацієнтів; загибелі близької людини; страхів, пережитих під час окупації; неможливості продовжити прийом препаратів; а також психотравмуючих обставин, пов’язаних із втратою роботи з відсутністю грошей для життя.               Основою для розробки комплексу КЛРЗ для хворих РСШ, котрі зазнали значного впливу стрес-факторів став аналіз взаємозв’язку окремих нозологій, провідної клінічної симптоматики та стрес-факторів. КЛРЗ має за мету своєчасне, комплексне та ефективне лікування психотичного епізоду чи реактивного психотичного стану, повинен бути послідовним та має складатися з етапів: діагностичного; надання невідкладної, амбулаторної та/або стаціонарної допомоги; проведення психо-реабілітаційних заходів, а також супроводу та психопрофілактики. За своєю структурою має поєднувати застосування психофармакотерапії з проведенням психотерапевтичних чи психокорекційних і психоосвітних заходів з подальшим супроводом хворого на етапі встановлення ремісії. Висновки: Розуміння впливу стрес-факторів, пов’язаних з війною на прояви клінічної симптоматики та динаміку перебігу окремих РСШ дозволить за допомогою КЛРЗ своєчасне та ефективне лікувати повторні психотичні епізоди чи первинні реактивні психотичні стани у хворих на РСШ, запобігаючи подальшому важкому перебігу таких розладів та відновленню соціальної адаптації пацієнті

Травматична спадщина поколінь

 This text is the abstract of the report by Dr. Danielle's “Multigenerational Legacies of Trauma”, which she did on December 23, 2022 as part of the ECNP Traumatic Stress Network Hot Topics Webinar. The content of the report is devoted to the problems and long-term consequences of cumulative, cultural and transgenerational trauma.Даний текст є тезами доповіді Др. Данієлі «Травматична спадщина поколінь», яку вона зробила 23 грудня 2022 року в рамках вебінару мережі травматичного стресу ЕCNP «Гарячі теми». Зміст доповіді присвячений проблемам та довгостроковим наслідкам кумулятивної, культурної та трансгенераційної травм

Психологічні особливості поведінки та якість життя правогемісферних постінсультних пацієнтів

These graphic materials are a poster presentation for the III Congress with international participation "Psychosomatic Medicine: science and practice". Which took place on April 21-23, 2023 in Kyiv on the Mediamed portal.Дані графічні матеріали є стендовою доповіддю до "Психосоматична медицина: наука та практика". Яка відбувалася 21-23 квітня 2023  року місті Київ на порталі Mediamed

Вплив тривоги і депресії на психічний стан здобувачів медичної освіти під час воєнного стану

Actuality. Long-term exposure to stressors associated with martial law hurts the mental state of the country's population. One of the risk groups is education seekers, for whom it is possible to sum up the stressful impact of education and other zonal factors. Earlier, in the example of countries in Africa, the Middle East and Kosovo, it was proven that the symptoms of anxiety and depressive disorders increased during military conflicts, particularly among medical students. The work aimed to study the symptoms of anxiety and depression in students of higher medical education at the Dnipro State Medical University and to determine their impact on the mental component of quality of life. Materials and methods: a four-fold one-moment cross-sectional survey questionnaire was conducted on the Google Forms platform. We interviewed 193 medical students of the Dnipro State Medical University. Data were collected after one, three, ten months and one year from the beginning of martial law. The level of anxiety was assessed using the generalized anxiety disorder scale (GAD-7), depression was assessed using the Patient Health Questionnaire (PHQ-9), and the mental component of quality of life was assessed using a self-administered questionnaire based on the VAS. Results. The median level of anxiety symptoms according to GAD-7 at the first stage of the study was 8 [5; 14] points with further reduction in the fourth stage to 5.5 [3.5; 7.5] points. The median level of depressive symptoms determined by PHQ-9 varies from 11 [6; 14] points after 1 month to 7.5 [4; 10] points 1 year after the start of martial law. Subjective assessment of working capacity in the subjects was 4 [3; 7] points for VAS with dynamics from 6 [4; 8] after 1 month of martial law, to 4.5 [4; 6] points after 1 year. According to the results of the correlation analysis, a relationship between indicators of anxiety, depression and the mental component of the quality of life was revealed. The correlation between anxiety and depression persisted as the duration of martial law increased, as did the relationship between anxiety and the mental component of quality of life at 1, 3, and 10 months of martial law. But after 12 months of martial law, anxiety ceases to affect the quality of life of the surveyed education seekers. Conclusions. Univariate and multiple logistic analyses were used to explore the psychometric characteristics that correlated with achieving a sufficient level of the mental component of quality of life. The combination of GAD-7 ≥ 10 and PHQ-9 ≥ 10 had the best predictive ability among the constructed models, for which the AUC was 0.777 (95% CI 0.711 – 0.834). By incorporating the ability to work into the model, we enhance its predictive power, resulting in an AUC of 0.844 (95% CI 0.785 – 0.892), which signifies its exceptional predictive capabilities. Thus, the presence of anxiety for GAD-7 more than 10 points increases the chances of not achieving quality of life by 2.885 (95% CI 1.167 – 7.133) times, the presence of depression for PHQ-9 more than 10 points – by 2.689 (95% CI 1.182 – 6.117) times, and subjectively reduced ability to work – 1.434 (95% CI 1.193 – 1.725) times.Актуальність. Тривалий вплив стресових факторів, пов’язаних з воєнним станом чинить негативний вплив на психічний стан населення країни. Однією з груп ризику є здобувачі освіти, для яких можлива сумація стресового впливу навчання та інших стрефових факторів. Раніше, на прикладі країн Африки, Близького Сходу та Косово було доведено збільшення симптомів тривожних та депресивних розладів під час воєнних конфліктів, зокрема у студентів-медиків. Метою роботи було дослідження симптомів тривоги та депресії у здобувачів вищої медичної освіти в Дніпровському державному медичному університеті та визначення їх впливу на психічний компонент якості життя. Матеріали та методи: було проведено чотирикратне одномоментне поперечне дослідження-анкетування на платформі Google Forms. Було опитано 193 студенти-медики Дніпровського державного медичного університету. Дані збирали з через один, три, десять місяців та один рік від початку воєнного стану. Рівень тривоги оцінювали за допомогою шкали генералізованого тривожного розладу (GAD-7), депресію оцінювали використовуючи опитувальник здоров’я пацієнта (PHQ-9), психічний компонент якості життя оцінювали за допомогою власної анкети, побудованій на ВАШ. Результати. Медіанний рівень симптомів тривоги за GAD-7 на першому етапі дослідження склав  8 [5; 14] балів з подальших зниженням до четверного етапу до 5,5 [3,5; 7,5] балів. Медіанний рівень депресивних симптомів, визначений за допомогою PHQ-9 змінюється від 11 [6; 14] балів через 1 місяць до 7,5 [4; 10] балів через 1 рік після початку воєнного стану. Суб’єктивна оцінка працездатності у досліджуваних склала 4 [3; 7] балів за ВАШ з динамікою від 6 [4; 8] через 1 місяць воєнного стану, до 4,5 [4; 6] балів через 1 рік. За результатами кореляційного аналізу виявлений зв’язок між показниками тривоги, депресії та психічного компоненту якості життя. Кореляційний зв’язок між тривогою та депресією зберігається зі збільшенням тривалості воєнного стану, так само як і зв’язок між тривогою та психічним компонентом якості життя через 1, 3 та 10 місяців воєнного стану. Але через 12 місяців воєнного стану тривога перестає впливати на якість життя опитаних здобувачів освіти. Висновки. Психометричні характеристики, які показали зв’язок між собою у досліджуваних, які досягли і не досягли достатнього рівня психічного компоненту якості життя були включені в уніваріантний, а в подальшому і в множинний  логістичний аналіз. Найкращою прогностичною здатністю серед побудованих моделей мала поєднання GAD-7 ≥ 10 та PHQ-9 ≥ 10, для якої AUC становила 0,777 (95% ДІ 0,711 – 0,834). Додаючи в модель здатність працювати ми отримуємо покращення прогностичної здатності AUC =0,844 (95% ДІ 0,785 – 0,892), що свідчить про її дуже добру прогностичну здатність. Таким чином наявність тривоги за GAD-7 більше 10 балів збільшує в 2,885 (95% ДІ 1,167 – 7,133) рази шанси недосягнення якості життя, наявність депресії за PHQ-9 більше 10 білів – в 2,689 (95% ДІ 1,182 – 6,117) рази, а суб’єктивно знижена здатність працювати – в 1,434 (95% ДІ 1,193 – 1,725) рази

Порушення сну внаслідок дистресу війни

Topicality. With the start of the full-scale invasion of russia in Ukraine, sleeping disorders are becoming more and more widespread among the civil population – frequent air alarms at night, shelling of the civil areas, everyday loud sounds that are now perceived in a different way - these all cause sleeping disorders. Studies of the US researchers [1] prove that sleeping disorders, such as insomnia, short-term sleep, and nightmares in particular, are common at the time of military actions. This has an impact on people’s health and well-being by reducing muscular strength and impairing the nervous and cardiovascular systems. For many people involved in armed conflicts (servicemen, civilians living within the area of active combat actions, people under constant threat of air attacks, etc.) sleeping disorders last for many more years after and can have a considerable impact on their ability to reintegrate in society and have a normal life after war. As of today, there is little research in Ukraine which would describe sleeping disorders and sleep quality deterioration in the civilian population in wartime, features of sleep in wartime, and their correlation with psychopathological phenomena, such as anxiety and depression. Also, there is insufficient research of projected functional changes in the population emerging as a result of sleep-wake cycle disorders. All these define the topicality of this research. Aim of the research. The research aims to explore sleep quality deterioration in the civilian population living in Ukraine in wartime and identify correlation between sleep quality deterioration and symptoms of anxiety and depression. Methodology of the research. The clinical objects of the research are 103 respondents. In addition to the social demography method of study, the research made use of the Pittsburgh Sleep Quality Index (PSQI), Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS), Quality of Life Scale (© by O. Chaban), as well as the methods of statistical data processing using the CORREL function in Excel tables. Results. In the course of the research it has been discovered that ⅔ of the respondents living in Ukraine in wartime show sleeping disorders of different severity. Positive direct medium-degree correlation has been established between sleep quality deterioration and elevated anxiety levels. The given research contains optimized recommendations for medical and psychological consultations aimed at improving sleep quality at the time of crisis and dealing with negative consequences of sleeping disorders.Актуальність. З початком повномаштабного вторгнення розлади сну у цивільного населення набирають все більше обертів – регулярні нічні повітряні тривоги, обстріли мирного населення, буденні гучні звуки, які сприймаються по-інакшому - призводять до порушень сну. Дослідження науковців із США [1] свідчать, що проблеми зі сном, зокрема безсоння, нетривалий сон і нічні кошмари, поширені під час бойових дій.  Це впливає на самопочуття та фізичне здоров’я людини знижуючи силу м’язів, погіршуючи роботу нервової та серцево-судинної системи. Для багатьох учасників збройних конфліктів (військовослужбовців, цивільного населення, що проживало на території активних бойових дій, населення, яке постійно перебувало під загрозою повітряних атак і тд.) проблеми зі сном зберігаються роками і можуть мати істотний вплив на їхню здатність успішно реінтегруватися та відновлювати життя після війни. На разі, в Україні бракує досліджень, які б описували порушення та зміну якості сну під час війни у цивільного населення, особливості сну під час війни та кореляційний зв’язок із психопатологічними феноменами, такими якк тривога та депресія, а також у не достатньому обсязі досліджені прогнозовоні зміни функціонування, що виникнуть у населення внаслідок порушень циклу сну, що і визначило актуальність дослідження. Мета роботи. Дослідити порушення якості сну у цивільного населення, яке проживає в Україні під час війни, та виявити зв’язок між порушенням якості сну і симптомами тривоги та депресії.  Методи дослідження. Клінічним матеріалом дослідження стали 103 респонденти. Окрім соціально-демографічного дослідження були використані: Пітсбурзький індекс якості сну (PSQI); госпітальна шкала тривоги і депресії (HADS); шкала оцінки якості життя (© Чабан О.С.), а також методи статистичної обробки даних - КОРРЕЛ у таблицях exel. Результати. У ході роботи встановлено, що у 2/3 всіх опитаних респондентів, які проживають на території України під час війни, виявлені порушення сну різної інтенсивності. Визначена позитивна пряма кореляція середньої сили між порушенням якості сну та підвищеним рівнем тривоги. У роботі оптимізовано рекомендації у межах медико-психологічного консультування для покращення якості сну у кризових ситуаціях і можливості подолання негативних наслідків порушення сну

СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ПСИХОСОМАТИЧНІ НАСЛІДКИ ПАНДЕМІЇ COVID-19

This text is the thesis of the VI scientific and practical conference with international participation "Psychosomatic medicine: science and practice". Which will take place on November 2-3, 2023 in the city of Kyiv.Даний текст є тезами VІ науково-практична конференція з міжнародною участю «Психосоматична медицина: наука та практика». Яка відбудеться 02-03 листопада 2023  року місті Київ