Обізнаність хворих з метаболічними порушеннями про роль фізичної активності в контексті їх захворювання

Non-communicable chronic diseases, including metabolic diseases, represent a major cause of morbidity and mortality worldwide. Regular physical activity is considered a crucial component of improving the health condition of people suffering from metabolic diseases. Prescription of physical activity by the general physician or other medical specialist can influence patientsˈ behaviour in a significant way. Objective: To get acquainted with the fulfilment of recommendations for performing physical activities by patients with metabolic diseases. Methods: The study group consisted of 407 patients diagnosed with some of the metabolic diseases. One of the important criteria for inclusion in the study was the fact that the diagnosis did not prevent performance of physical activity. To obtain the research data we used the questionnaire method - a questionnaire compiled for the needs of this particular research. Results: Patients involved in our study, in the prevention and treatment of their health problems, put particular emphasis on nutrition and eating habits. In terms of priorities, physical activity is only ranking third in this respect. The vast majority of patients involved in the study had been informed about the importance of purposeful physical activity by physicians; however, nearly half of the patients admitted their lack of willingness to carry out any form of it. The most common activities that patients undertake are domestic chores and walks. Conclusions: The data obtained suggest that some patients are not sufficiently physically active, a number of them are not even aware of the role and importance of physical activity in the treatment of their disease. There are even patients who do not consider such information relevant. This study was supported by Grant project 1/0825/17 «Recommendations for physical activities in prevention and control of non-communicable diseases and their implementation in the eastern part of Slovakia», implemented at Pavol Jozef Šafárik University in Košice.Неинфекционные хронические заболевания, включая метаболические заболевания, является главной причиной заболеваемости и смертности во всем мире. Регулярные физические нагрузки считаются важнейшим компонентом улучшения состояния здоровья людей, страдающих метаболическими заболеваниями. Назначение физической нагрузки врачом общей практики или другим медицинским специалистом может существенно повлиять на поведение пациентов. Цель: ознакомиться с выполнением рекомендаций по выполнению физических нагрузок у пациентов с обменными заболеваниями. Методы. Исследовательская группа состояла из 407 пациентов с диагнозом некоторых метаболических забо­леваний. Одним из важных критериев для включения в исследование было то, что диагноз не мешал выполнять физические нагрузки. Для получения данных об исследовании мы использовали метод анкетирования - анкету, составленную для нужд этого конкретного исследования. Результаты. Пациенты, принимающие участие в нашем исследовании, в профилактике и лечении своих проблем со здоровьем, делают особый акцент на пита­нии и пищевых привычках. По приоритетам физическая активность занимает лишь третье место в этом плане. Подавляющее большинство пациентов, участвовавших в исследовании, были проинформированы о важности целенаправленных физических нагрузок врачами; однако почти половина пациентов признали отсутствие го­товности выполнять любую ее форму. Наиболее распространенными видами деятельности, которыми занима­ются пациенты, есть домашние дела и прогулки. Выводы. Полученные данные говорят о том, что некоторые пациенты недостаточно физически активны, а ряд из них даже не осознает роль и значение физических нагрузок в лечении своей болезни. Даже есть пациенты, которые не считают такую информацию актуальной. Это исследование было поддержано грантовым проектом 1/0825/17 «Рекомендации по физическим занятиям по профилактике и борьбе с незаразными заболеваниями и их реализацией в восточной части Словакии», реали­зованным в университете Павла Юзефа Шафарика в Кошице.Неінфекційні хронічні захворювання, включаючи мета­болічні захворювання, є головною причиною захворюваності та смертності в усьому світі. Регулярні фізичні навантаження вважаються найважливішим компонентом покращення стану здоров’я людей, які страждають на метаболічні захворювання. Призначення фізичного навантаження лікарем загальної практики або іншим медичним фахівцем може суттєво вплинути на поведінку пацієнтів. Мета: ознайомитись з виконанням рекомендацій щодо виконання фізичних навантажень пацієнтами з обмінними захворюваннями. Методи. До­слідницька група складалася з 407 пацієнтів з діагнозом деяких метаболічних захворювань. Одним з важливих критеріїв для включення в дослідження було те, що діагноз не заважав виконувати фізичні навантаження. Для отримання даних про дослідження ми використовували метод анкетування − анкету, складену для потреб цього конкретного дослідження. Результати. Пацієнти, які беруть участь у нашому дослідженні, у профілактиці та лікуванні своїх проблем зі здоров’ям, роблять особливий акцент на харчуванні та харчових звичках. За пріо­ритетами фізична активність займає лише третє місце в цьому плані. Переважна більшість пацієнтів, які брали участь у дослідженні, були проінформовані про важливість цілеспрямованих фізичних навантажень лікарями; однак майже половина пацієнтів визнали відсутність готовності виконувати будь-яку її форму. Найпошире­нішими видами діяльності, якими займаються пацієнти, є домашні справи та прогулянки. Висновки. Отримані дані говорять про те, що деякі пацієнти недостатньо фізично активні, а ряд із них навіть не усвідомлює роль та значення фізичних навантажень у лікуванні своєї хвороби. Навіть є пацієнти, які не вважають таку інформацію актуальною. Це дослідження було підтримано грантовим проектом 1/0825/17 «Рекомендації щодо фізичних занять по профілактиці та боротьбі з незаразними захворюваннями та їх реалізацією у східній частині Словаччини», реалізованим в університеті Павола Юзефа Шафарика в Кошице

Правильна фізична освіта для удосконалення мотивації навчання студентів

Topicality. The using of appropriate learning model is the key in creating an effective, conducive, and enjoyable learning. Therefore, the supporting of teachers’ learning literacy model becomes a research field should be renewed and improved. Research Purpose. The purposes of this research are: (a) to know how peer teaching can give motivation and improve the learning achievement of students. (b) The things should be noticed in implementing the peer teaching method. Methods. The method used in this research was literature study using research steps by Wolfswinkel et al. Research Result. The result of this research shows that the using of peer teaching learning model gives many academic benefits, one of them is the improvement of psychomotor aspect, cognitive aspect, and affective aspect of students. Besides that, another academic benefit obtained such as that learning model can train students’ communication skill and also can elevate students’ confidence which also can be obtained through the pear teaching learning model. From the analysis of all collected data, there are some recommendations. The peer teaching learning model can be used in every level of education. Peer teaching learning model will be more effective if accompanied by additional teaching media such as task card and other kinds of media. In many writings, the peer teaching learning method is often used in field practice learning which trains the psychomotor skill, but still can improve other domains such as cognitive and affective.Актуальность темы исследования. Использование со- ответствующей модели обучения является ключевым в формировании эффективного, благоприятного и приятного процесса обучения. Поэтому поддержка модели грамотности учителей в процессе обучения становится областью исследования, которую нужно совершенствовать. Цель исследования – во-первых, выяснить, как обучение может мотивировать и улучшить достижения студентов; во-вторых, выявить особые черты при применении такого метода обучения. Методы исследования. Во время исследования применен литературный метод с исполь- зованием поэтапных исследований Wolfswinkel. Результаты исследования. В результате этого исследования выявлено, что использование модели обучения студентов-сверстников дает много академических преимуществ, одно из которых – совершенствование психомоторного, когнитивного и аффективного аспектов студентов. Кроме того, еще одним академическим преимуществом такой модели обучения является выработка навыков общения студентов, повышение их собственной уверенности. В результате собранных данных автором разработаны некоторые рекомендации. Такая модель обучения может быть использована для любого образовательного уровня и станет более эффективной, если будет сопровождаться дополнительными учебными материалами, такими как  карточки задач, и другими видами информационных средств. Методика обучения сверстников часто развивает психомоторные способности, но все же может улучшить когнитивное и аффективное мастерство.Актуальність теми дослідження. Використання відповідної моделі навчання є ключовим у формуванні ефективного, сприятливого та приємного процесу навчання. Тому підтримка моделі грамотності вчителів у процесі навчання стає галуззю дослідження, яку потрібно вдосконалювати. Мета дослідження – по-перше, зʼясувати, як навчання може мотивувати та покращити досягнення студентів; по-друге, виявити особливі риси при застосуванні такого методу навчання. Методи дослідження. Під час дослідження застосовано літературний метод із використанням поетапних досліджень Wolfswinkel. Результати дослідження. У результаті цього дослідження виявлено, що використання моделі навчання студентів-однолітків дає багато академічних переваг, одна з яких – удосконалення психомоторного, когнітивного та афективного аспектів у сту- дентів. Крім того, ще однією академічною перевагою такої моделі навчання є вироблення навичок спілкування студентів, підвищення їх власної упевненості. У результаті зібраних даних автором розроблено деякі рекомен- дації. Така модель навчання може бути використана для будь-якого освітнього рівня й стане ефективнішою, якщо супроводжуватиметься додатковими навчальними матеріалами, такими як картки завдань, та іншими види інфор- маційних засобів. Методика навчання однолітків часто розвиває психомоторні здібності, але все ж може покра- щити когнітивну та афективну майстерність

Німецько-польські спортивні відносини − з давніх часів до сьогодні (огляд)

Topicality. The development of sports and physical education have become one of the important instruments for the economic modernization and development of civil society in Poland and Germany. Sport discourse between Germans and Poles before World War I is a discourse of alienation and national conflict between the сountries. Despite the difficulties of post-war formation, countries were able to develop and intensify sports activities, which became key in establishing cultural and social relations, integrating them into the European space. The aim of the research is to determine the international nature and specificity of German-Polish sports relations through a historical and legal analysis of their origin and formation on the European continent. The following research methods were used in the paper: analysis of literary sources in sports and physical education, methods of comparative analysis, systematic approach, historical method. The results of the research. A retrospective analysis of sports, in particular the football experience of Germany and Poland in the post-war period and to the present, showed its importance in the development of international relations of both countries, as evidenced by a sufficient number of sports games, competitions, football matches, and as a result – reaching mutual understanding between peoples and successful bilateral cooperation. Conclusions. In the postwar period, the factors that led to an increase the role of sports and physical culture in society were preserved in Germany and Poland. At the same time, the tendency to intensify the intervention of state structures, political parties, public and regional organizations in spreading physical culture and using it for their own interests, including as a means of ideological influence, was clearly manifested. Physical education developed in close dependence on the political and economic conditions of these countries. At the same time, democratic transformations in Eastern Europe have led to the emergence of new trends in physical education and sport.Актуальность. Развитие спорта и физического воспитания стали одними из важных инструментов эконо­мической модернизации и становления гражданского общества Польши и Германии. Спортивный дискурс между немцами и поляками в Первой мировой войне – дискурс отчуждения и национального конфликта между двумя народами. Несмотря на трудности послевоенного становления, страны сумели развить и активизировать спортивную деятельность, стало ключевым в установлении культурных и социальных отношений, их инте­грации в европейское пространство. Целью исследования является определение международного характера и специфики немецко-польских спортивных отношений с помощью историко-правового анализа их зарождения и становления на европейском континенте. В работе были использованы следующие методы исследования: анализ литературных источников по спорту и физическому воспитанию, методы сравнительного анализа, системного подхода, исторический метод. Результаты исследования. Ретроспективный анализ спортивного, в частности футбольного опыта Германии и Польши в послевоенный период и сегодня, продемонстрировал его значимость в становлении межгосударственных отношений двух стран, о чем свидетельствует достаточное количество проведенных спортивных игр, соревнований, футбольных матчей, и как, результат – достижение взаимопонимания между народами и успешная двустороннее сотрудничество. Выводы. В послевоенный период в Германии и Польше сохранились факторы, обусловившие рост роли физической культуры в жизни общества. Одновременно четко проявилась тенденция к усилению вмешательства государственных структур, политичес­ких партий, общественных и региональных организаций в распространении физической культуры и использо­вания ее в своих интересах, в том числе как средства идеологического воздействия. Физическая культура развивалась в тесной зависимости от политических и экономических условий этих стран. Вместе с тем, демо­кратические преобразования в Восточной Европе, привели к появлению новых веяний в физическом воспи­тании и спорте.Актуальність. Розвиток спорту та фізичного виховання стали одними із важливих інструментів економічної модернізації та становлення громадянського суспільства Польщі та Німеччини. Спортивний дискурс між німцями та поляками до І світової війни – дискурс відчуження та національного конфлікту між двома народами. Не дивлячись на труднощі післявоєнного становлення, країни зуміли розвинути та активізувати спортивну діяльність, що стало ключовим у встановленні культурних та соціальних відносин, їх інтеграції до європейського простору. Метою дослідження є визначення міжнародного характеру та специфіки німецько-польських спортивних відносин за допомогою історико-правового аналізу їх зародження та становлення на європейському континенті. У роботі були використані такі методи дослідження: аналіз літературних джерел зі спорту та фізичного виховання, методи порівняльного аналізу, системного підходу, історичний метод. Результати дослідження. Ретроспективний аналіз спортивного, зокрема футбольного досвіду Німеччини та Польщі у післявоєнний період і до сьогодні, продемонстрував його значущість у становленні міждержавних відносин обох країн, про що свідчить достатня кількість проведених спортивних ігор, змагань, футбольних матчів, і як, результат – досягнення взаєморозуміння між народами та успішна двостороння співпраця. Висновки. У післявоєнний період у Німеччині та Польщі збереглися фактори, що обумовили зростання ролі фізичної культури у житті суспільства. Одночасно чітко проявилася тенденція до посилення втручання державних структур, політичних партій, громадських і регіональних організацій у поширенні фізичної культури і використання її у своїх інтересах, в тому числі як засобу ідеологічного впливу. Фізична культура розвивалася у тісній залежності від політичних та економічних умов цих країн. Разом з тим, демократичні перетворення у Східній Європі, призвели до появи нових віянь у фізичному вихованні і спорті

Аналіз значення стримання соціально-культурного тиску на підлітків з нормальною та надмірною масою тіла під час схуднення і фізичних змін

Topicality. Obesity is a global epidemic. Obesity is on the rise in developing countries due to changes in lifestyle. The Aim of the Research.This study aimed to compare body image problems and social-physical anxiety in obese and normal-weight adolescents by examining the moderating role of cultural social pressure for weight loss and physical change. Method. In this descriptive cross-sectional study, 70 adolescents obese and 72 adolescent girls with normal weight were selected through one-stage cluster sampling from high school students in Mashhad. Data collection and measurement tools included: high-sensitivity portable digital scales, Multidimensional Self-Relationships Questionnaire, Physical Social Anxiety Questionnaire, and Cultural Social Pressure Questionnaire. The groups were matched for education, gender, and age. Data were analyzed using SPSS 22 software. The Results of the Research. Results of multivariate analysis of variance showed that there was a significant difference in body image and physical and social anxiety between obese adolescents and normal weight adolescents. The results also showed that high cultural social pressure for weight loss and physical change has a significant role in increasing physical social anxiety. But it does not have a moderating role in the extent of body image problems and physical social anxiety. Obesity and high cultural social pressure for weight loss and physical change are important factors in increasing body image problems and physical and social anxiety. But cultural social pressure does not mitigate the role of obesity in increasing or decreasing body image problems and physical social anxiety. Conclusions. Therefore, it can be concluded that body image problems in obese individuals are more influenced by their body mass and not by the socio-cultural pressure for weight loss and body change.Актуальность. Ожирение – это глобальная эпидемия. Ожирение растет в развивающихся странах из-за изменений в образе жизни. Цель исследования. Это исследование было нацелено на сравнение проблем с телосложением и социально-физической тревожностью у подростков с ожирением и нормальной массой тела путем изучения сдерживающей роли культурно-социального давления для потери веса и физических изменений. Методы. В этом перекрестном исследовании 70 подростков с ожирением и 72 девочки с нормальным весом были отобраны путем одностадийной кластерной выборки от учащихся старших классов в Мешхеде. Инструменты сбора и измерения данных включали высокочувствительные портативные цифровые весы, вопросник многомерных отношений в себе, вопросник физического социального беспокойства и вопросник культурного социального давления. Группы были сопоставимы по образованию, полу и возрасту. Данные проанализированы с использованием программного обеспе- чения SPSS 22. Результаты исследования. Результаты многомерного дисперсионного анализа показали, что существует значительная разница в телосложении, физической и социальной тревожности у подростков с ожирением и подростков с нормальным весом. Результаты также показали, что высокое социально-культурное давление для сни- жения веса и физических изменений играет важную роль в повышении физической социальной тревожности, но не играет сдерживающей роли в масштабах проблем с телосложением и физической социальной тревожностью. Ожи- рение и высокое социально-культурное давление для снижения веса и физических изменений являются важными факторами в увеличении проблем с социальной, и физической и социальной тревожностью. Но социально- культурное давление не уменьшает роли ожирения в увеличении или уменьшении проблем с телосложением и физической социальной тревожностью. Выводы. Таким образом, можно сделать вывод, что на проблемы с тело- сложением у людей с ожирением больше влияет их масса тела, а не социокультурное давление для потери веса и изменения тела.Актуальність. Ожиріння – це глобальна епідемія. Ожиріння зростає в країнах, що розвиваються через зміни способу життя. Мета дослідження. Це дослідження мало на меті порівняти проблеми з тілобудовою та соціально-фізичну тривожність у підлітків з ожирінням і нормальною вагою, вивчаючи помірковану роль соціального-культурного тиску для схуднення та фізичних змін. Методи. У дослідженні взяло участь 70 підлітків з ожирінням та 72 дівчини-підлітки з нормальною вагою, які були відібрані за допомогою одноетапного кластерного відбору з учнів середньої школи в Мешхеді. У процесі дослідження використано: високочутливі портативні цифрові ваги, багатовимірну анкету щодо взаємо- звʼязків, анкету фізичної соціальної тривоги та анкету культурного соціального тиску. Групи були зіставні за освітою, статтю та віком. Дані аналізували за допомогою програмного забезпечення SPSS22. Результати дослідження. Результати багатофакторного дисперсійного аналізу показали, що існує значна різниця щодо тілобудови та фізичної й соціальної тривожності в підлітків з ожирінням та підлітків із нормальною вагою. Результати також по- казали, що високий соціально-культурний тиск щодо схуднення й фізичних змін відіграє значну роль у збільшенні фізичної соціальної тривожності. Але це не є досить суттєвим у масштабах проблем із тілобудовою та фізичною соціальною тривогою. Ожиріння й високий соціально-культурний тиск для схуднення та фізичних змін є важливими факторами посилення проблем із зображенням тілобудови та фізичною й соціальною тривожністю. Але соціально- культурний тиск не зменшує ролі ожиріння в збільшенні чи зменшенні проблем із тілобудовою та фізичною й соціальною тривожністю. Висновки. Тому можна зробити висновок, що проблеми з тілобудовою в людей з ожирінням більшою мірою впливають на їхню масу тіла, а не на соціокультурний тиск для схуднення та зміни тіла

Визначення еволюції фізичної культури в Кошалінському регіоні в 1945−1950 роках

In the first post-war years, in the Koszalin region there was a multi-million migration related to the settlement of the so-called Recovered Territories. Rapid development and settlement of the largest number of Poles in the area became one of the most important tasks after the end of hostilities. It should be noted that the population that came to the so-called The Recovered Territories, built from scratch, living conditions and certain areas of social life, including cultural and sporting life. Among the settlers who arrived in Koszalin, there were pre-war sports activists, players, members of associations and clubs who, apart from professional activities, took up the organization of sport. In a new, uneasy situation, Poles’ environments organized their cultural and sporting lives without closing to the emerging and mixed communities. The first organizational units of physical culture in Central Pomerania were sports clubs, which primarily formed at selected professional groups, the most active were groups of railwaymen, militiamen and craftsmen. Sport in this area was more than just competition or “fun for the body and soul”, it also served to integrate the settled population. This applied not only to rivals competing with each other, but also fans watching sporting events, which became a way of spending time and an opportunity to celebrate together. Not only, however, they also influenced the formation of social bonds. Cooperative works for the development of sport formed the foundation of a new social life.В первые послевоенные годы в Кошалинском регионе состоялась многомиллионная миграция, связанная с заселением так называемых восстановленных территорий. Бурное развитие и заселение наибольшего количества поляков в районе стало одной из важнейших задач после окончания боевых действий. Следует отметить, что население, которое попало на так называемые Возрож­денные территории, построело с нуля, бытовые условия и определенные сферы общественной жизни, включая культурную и спортивную жизнь. Среди переселенцев, прибывших в Кошалин, были активисты предвоенного спорта, игроки, члены ассоциаций и клубов, которые, кроме профессиональной деятельности, занимались организацией спорта. В новой, непростой ситуации среда поляков организовывала свою культурную и спортивную жизнь, не изолируясь от новых и смешанных общин. Первыми организационными подразделе­ниями физической культуры в Центральной Померании были спортивные клубы, в первую очередь формиро­вались в выбранных профессиональных коллективах, самыми активными были группы железнодорожников, милиционеров и мастеров. Спорт в этой области был больше, чем просто соревнованием или «развлечением для тела и души», он также служил интеграцией оседлого населения. Это касалось не только конкурентов, которые соревнуются друг с другом, но и поклонников, которые наблюдали за спортивными событиями, для них это стало способом времяпрепровождения и возможностью праздновать вместе. Однако они не только повлияли на формирование социальных связей. Кооперативные работы по развитию спорта легли в основу новой общественной жизни.У перші повоєнні роки в Кошалінському регіоні відбулася багатомільйонна міграція, пов’язана з заселенням так званих відновлених територій. Бурхливий розвиток та заселення найбільшої кількості поляків у районі стало одним із найважливіших завдань після закінчення бойових дій. Слід зазначити, що населення, яке потрапило на так звані Відроджені території, побудовало з нуля побутові умови та певні сфери суспільного життя, включаючи культурне та спортивне життя. Серед переселенців, які прибули до Кошаліна, були активісти передвоєнного спорту, гравці, члени асоціацій та клубів, які, окрім професійної діяльності, займалися організацією спорту. У новій, непростій ситуації середовище поляків організовувало своє культурне та спортивне життя, не ізолюючись від нових та змішаних громад. Першими організаційними підрозділами фізичної культури в Центральній Померанії були спортивні клуби, які в першу чергу формувались у вибраних професійних колективах, найактивнішими були групи залізничників, міліціо­нерів та майстрів. Спорт у цій галузі був більше, ніж просто змаганням або «розвагою для тіла та душі», він також служив інтеграцією осілого населення. Це стосувалося не лише конкурентів, які змагаються один з одним, але й шанувальників, які спостерігали за спортивними подіями, що стало способом проведення часу та можливістю святкувати разом. Однак вони не тільки вплинули на формування соціальних зв’язків. Коопе­ративні роботи з розвитку спорту лягли в основу нового суспільного життя

Вплив холодової терапії на зменшення больових відчуттів при роз- тягненні звʼязок гомілково-стопного суглоба баскетболістів

Sprain, is an injury to a joint that results in a torn ligament that functions as a binding between bones and as a stabilizer for the joint that occurs due to excessive pressure and sudden movements repeatedly. It is estimated that nearly 1,6 million injuries occur in connection with basketball in Indonesia. The epidemiology of injuries to male basketball players during training is 4,3 per 1000 while the competition is 9,9 per 1000. This study is an experimental study with a Two Group Pre-Test and Post-Test Design. The research subjects were 30 permanent members of the Bangau Basketball Club which were divided into 2 groups: O1 group was a group that was given cold therapy before training alone, O2 group was a group that was given cold therapy after exercise alone. The study was conducted in October-November 2018. There was a difference between pain intensity and the degree of ankle sprain O1 group before and after exercise with the pain intensity difference test value of 0,000 and the value of the ankle sprain degree difference test result of 0,029 (p <0,05). There was a difference between the intensity of pain and the degree of ankle sprain in the O2 group before and after exercise with the test value of the pain intensity difference of 0,024 and the value of the test result of the degree of ankle sprain difference of 0,047 (p <0,05). Wilcoxon test results showed that there was an effect of cold therapy to reduce ankle sprain pain with p <0,05.Растяжения связок – это травма сустава, которая может привести к разрыву волокон, которые являются связующим элементом между костями и стабилизатором  сустава, возникающее из-за чрезмерного давления и внезапного движения. По подсчетам, почти 1,6 миллиона травм индонезийцы получают во время игры в баскетбол. Эпидемиология травм баскетболистов-мужчин во время тренировок составляет 4,3 на 1000, тогда как во время соревнований – 9,9 на 1000. Исследование является экспериментальным с двухгрупповым предтестовым и послетестовым оформлением. В исследовании приняли участие 30 постоянных членов баскетбольного клуба «Бангау», которые были разделены на две группы: группа O1 перед тренировкой прошла холодовую терапию, группа O2 холодовой терапии была подвергнутая после тренировок. Исследование проводилось с октября по ноябрь 2018 года. В группе О1 обнаружена разница в интенсивности боли и степени растяжения голеностопного сустава до и после физической нагрузки со значением теста разницы интенсивности боли в 0,000 и значением разницы результатов теста на растяжение голеностопа в 0,029 (р <0,05). Выявленная разница между интенсивностью боли и степенью растяжения голеностопа в группе O2 до и после физической нагрузки с тестовым значением разницы интенсивности боли 0,024 и значением результата теста на степень разницы растяжения голеностопа в 0,047 (р <0,05). Результаты исследования Вилкоксона показали, что показатель примененного эффекта холодовой терапии для уменьшения боли при растяжении голеностопного сустава составлял р <0,05.Розтягнення звʼязок – це травма суглоба, яка може призвести до розриву волокон, які є зв'язуючим елементом між кістками та стабілізатором суглоба, що виникає через надмірний тиск і раптові рухи. За підрахунками, майже 1,6 мільйона травм індонезійці отримують під час гри в баскетбол. Епідеміологія травм баскетболістів-чоловіків під час тренувань становить 4,3 на 1000, тоді як під час змагань – 9,9 на 1000. Дослідження є експериментальним із двогруповим передтестовим та після- тестовим оформленням. У дослідженні взяли участь 30 постійних членів баскетбольного клубу «Бангау», котрі були розділені на дві групи: група O1 перед тренуванням пройшла холодову терапію, група O2 холодовій терапії булла піддана після тренувань. Дослідження проводилось із жовтня по листопад 2018 року. У групі О1 виявлена різниця в інтенсивності болю та ступені розтягнення гомілково-стопного суглоба до й після фізичного наван- таження зі значенням тесту різниці інтенсивності болю в 0,000 та значенням різниці результатів тесту на роз- тягнення голеностопа в 0,029 (р<0,05). Виявлена різниця між інтенсивністю болю та ступенем розтягування голе- ностопа в групі O2 до й після фізичного навантаження з тестовим значенням різниці інтенсивності болю 0,024 і значенням результату тесту на ступінь різниці розтягування голеностопа в 0,047 (р<0,05). Результати до- слідження. Вілкоксона показали, що показник застосованого ефекту холодової терапії для зменшення болю при розтягненні гомілково-стопного суглоба становив р <0,05

Польска школа верхової їзди

The aim of the research was to recreate the processes determining the development of the concept of the Polish horse riding school. In the implementation of the previously adopted scheme, there were used methods in the field of historical and pedagogical science. As a result of the query, a lot of the material was obtained at the Central Military Archives in Warsaw and the Sports Museum in Olsztyn. It should be emphasized that the use of horses in the Republic of Poland has centuries of tradition. Yet in the 18th century, Polish horse riding school dominated in Europe. However, due to the subsequent partitions and the loss of independence, there were no conditions for further improvement of the equestrian art system. The next opportunity did not appear until 1918, when Poles created the foundation of statehood. Therefore, shortly thereafter, three military horse riding schools were established for the needs of the reviving weapon. They were dominated by the old classical-manege system, cultivated by senior officers from the former Armed Forces of Austria-Hungary. The new trends were initiated in the ranks of cavalry due to soldiers who had previously served in the army of the Russian partitioner. The results of the carried out research enabled to formulate the conclusion that allows to state that the clash of views among the officers resulted in the development of the principles of the Polish horse riding school. It was a combination of the Italian system and extensive experience of the former manege school.  It was developed by horse riding instructors at the Cavalry Training Center in Grudziądz. Thanks to that, Polish horsemanship in the inter-war period was included in the world leaders.Цель исследования – воспроизвести процессы, определяющие развитие концепции польской школы верховой езды. При реализации ранее принятой схемы использовались методы в области историко-педагогической науки. По результатам запроса много материалов получено в Центральном военном архиве в Варшаве и в Музее спорта в Ольштыне. Следует подчеркнуть, что использование лошадей в Республике Польша имеет многовековую традицию. Еще в ХVІІІ в. в Европе работала польская школа верховой езды. Однако через разделы и потерю независимости не было условий для дальнейшего совершенствования системы конного искусства. Следующая возможность появилась до 1918 г., когда поляки создали фундамент государственности. Поэтому вскоре после этого сформировались три военные школы верховой езды для нужд возрождения оружия. В них царила старая классическая Манежная система, которую культивировали старшие офицеры бывших Вооруженных сил Австро-Венгрии. Новые тенденции начались в рядах конницы, благодаря солдатам, которые ранее служили в армии российского партизана. Результаты проведенного исследования позволили сформулировать вывод: столкновение взглядов среди офицеров привело к разработке принципов польской школы верховой езды. Это было сочетанием итальянской системы и большим опытом бывшей школы манежа. Он разработан инструк- торами верховой езды в учебном центре кавалерии в Грудзодзе. Благодаря этому, польское коневодство в межвоенный период включено в мировые лидеры.Мета дослідження – відтворити процеси, що визначають розвиток концепції польської школи верхової їзди. Під час реалізації раніше прийнятої схеми застосовували методи в галузі історико-педагогічної науки. За результатами запиту багато матеріалів отримано в Центральному військовому архіві у Варшаві та в Музеї спорту в Ольштині. Потрібно підкреслити, що використання коней у Республіці Польща має багатовікову традицію. Ще у ХVІІІ ст. в Європі панувала польська школа верхової їзди. Однак через наступні розділи та втрату незалежності не було умов для подальшого вдосконалення системи кінного мистецтва. Наступна можливість з’явилася до 1918 р., коли поляки заклали фундамент державності. Тому незабаром після цього створено три військові школи верхо- вої їзди для потреб відроджувальної зброї. У них панувала стара класична манежна система, яку культивували старші офіцери колишніх Збройних сил Австро-Угорщини. Нові тенденції започатковано в лавах кінноти завдяки солдатам, котрі раніше служили в армії російського партизана. Результати проведеного дослідження дали підставу сформулювати висновок, який сприяє констатації, що зіткнення поглядів серед офіцерів призвело до розробки принципів польської школи верхової їзди. Це стало поєднанням італійської системи й великим досвідом колишньої школи манежу. Він розроблений інструкторами з верхової їзди в навчальному центрі кавалерії в Грудзодзь. Завдяки цьому польське конярство в міжвоєнний період включено до світових лідерів

Аеробна фізична активність у природі як компенсація типу поведінки

The aim of this theoretical article is to point out on the bases of scientific findings the relationship between aerobic physical activity in nature as compensation for the type A behavior. Type A behavior as a risk factor for coronary heart disease (CHD) continues to be an important subject of study in today´s society. Physical activities in the nature, also called green exercise, are of significant relevance in the context of human health research, given our present lifestyle. They address mainly the aerobic regime of physical activities as a prevention of many diseases through improvements in cardiovascular system and skeletal muscles. The authors focused on the issues related to the types A and B of personality behavior developed by Mayer Friedman and Ray H. Rosenman. Aerobic exercise activities, as significant prevention of heart diseases, deal with the compensation of precisely the A type risk behavior. The authors clarify this premise on practical examples. Even with the passage of several decades this issue has not been sufficiently researched. Its application in real life is quite justifiable due to increasing environmental changes and sedentary lifestyle. This article points out how different findings need to be linked in practice as a part of the necessary interdisciplinary collaboration of experts in the areas of medicine, psychology and sports.Цель этой теоретической статьи заключается в том, чтобы на основе научных выводов указать на связь между аэробными физическими нагрузками в природе в качестве компенсации поведения типа А. Поведение типа как фактор риска ишемической болезни сердца (ИБС) продолжает оставаться важным предметом исследования в современном обществе. Физические занятия на природе, которые также называются зелеными упражнениями, имеют важное значение в контексте исследований здоровья человека, учитывая наш современный образ жизни. Они касаются в основном аэробного режима физических занятий как профилактики многих заболеваний через улучшение работы сердечно-сосудистой системы и скелетных мышц. Авторы акцентировали внимание на вопросах, связанных с типами A и B поведения личности, разработанными Майером Фридменом и Рэем Х. Розенман. Занятия аэробными упраж­нениями, как важная профилактика заболеваний сердца, касаются компенсации именно поведения типа А. Авторы объясняют эту предпосылку на практических примерах. Даже с течением нескольких десятилетий этот вопрос недостаточно исследован. Применение его в реальной жизни вполне оправдано усиления изменений окружающей среды и малоподвижного образа жизни. Эта статья указывает на то, как различные результаты должны быть связаны на практике как часть необходимого междисциплинарного сотрудничества экспертов в области медицины, психологии и спорта.Мета цієї теоретичної статті полягає в тому, щоб на основі наукових висновків вказати на зв’язок між аеробними фізичними навантаженнями в природі як компенсацію поведінки типу А. Поведінка типу як фактор ризику ішемічної хвороби серця (ІХС) продовжує залишатися важливим предметом дослідження в сучасному суспільстві. Фізичні заняття на природі, які також називаються зеленими вправами, мають важливе значення в контексті досліджень здоров’я людини, враховуючи наш сучасний спосіб життя. Вони стосуються переважно аеробного режиму фізичних занять як профілактики багатьох захворювань через покращення роботи серцево-судинної системи та скелетних м’язів. Автори акцентували увагу на питаннях, пов’язаних із типами A та B поведінки особистості, розробленими Майєром Фрідменом та Реєм Х. Розенманом. Заняття аеробними вправами, як важлива профілактика захворювань серця, стосуються компенсації саме поведінки типу А. Автори пояснюють цю передумову на практичних прикладах. Навіть з плином кількох десятиліть це питання недостатньо досліджене. Застосування його в реальному житті цілком виправдано через посилення змін навколишнього середовища та малорухливого способу життя. Ця стаття вказує на те, як різні результати повинні бути пов’язані на практиці як частина необхідної міждисциплінарної співпраці експертів у галузі медицини, психології та спорту

Італійська школа верхової їзди

The system solutions in the field of horse riding technique appeared for the first time in Italy in the 16th century, but at the same time equestrian academies also functioned in other countries, e.g. Austria, France, Germany and Russia. They formed the horse riding system which was based on such movements that horse never performs in its natural habitat. Therefore, according to the methodology research, applicable in historical and pedagogical sciences, an attempt was made to determine stages of the Art of Horsemanship on the European continent. In the research process, it was established that the horse riding style that had been being practiced for several centuries, was not changed until the late 19th century. The revolutionary changes, based on years of observation and experience, were made by Captain Federico Caprilli of the Military Equestrian School in Pinerolo (Italy). The result of his observations accepeted in 1906 was an innovative horse riding system called natural. A great numer of officers from 22 countries were coming to Italy at that time to learn the new system. As it was very practical, it became quickly adapted by equestrian sport.Системные исследования в области техники верховой езды впервые появились в Италии в ХVІ веке. Однако, в то же время конные академии функционировали также в других странах, например Австрии, Франции, Германии и России. Они разработали такую технику верховой езды, которая основывалась на движениях, которые лошадь никогда не совершала в естественной среде своего существования. Поэтому, согласно методологических исследований в исторических и педагогических науках, была предпринята попытка определить этапы развития искусства коневодства на европейском конти- ненте. В ходе исследования установлено, что стиль верховой езды, который практиковали в течение нескольких веков, не менялся до конца ХІХ века. Революционные изменения в этой области как результат многолетнего наблюдения и опыта совершил капитан Военной конной школы в Пинероло (Италия) Федерико Каприлли. Результатом его наблюдений в 1906 году стала разработка инновационной системы техник верховой езды под названием «естественная». Многие офицеры более чем из 22 стран мира приезжали в Италию для обучения новой техники верховой езды. Учитывая ее практичность, такая методика быстро стала применяться в конном спорте.Системні дослідження в галузі техніки верхової їзди вперше зʼявилися в Італії в ХVІ столітті. Проте в той же час кінні академії функціонували також в інших країнах, наприклад Австрії, Франції, Німеччині та Росії. Вони розробили таку техніку верхової їзди, яка ґрунтувалася на рухах, які кінь ніколи не здійснював у природному середовищі свого існування. Тому, відповідно до методо- логічних досліджень у історичних та педагогічних науках, зроблено спробу визначити етапи розвитку мистецтва конярства на європейському континенті. У процесі дослідження встановлено, що стиль верхової їзди, який прак- тикували впродовж декількох століть, не змінювався до кінця ХІХ століття. Революційні зміни в цій галузі як результат багаторічних спостереженнь та досвіду здійснив капітан Військової кінної школи в Пінероло (Італія) – Федеріко Капріллі. Результатом його спостережень у 1906 році стала розробка інноваційної системи технік верхової їзди під назвою «природна». Багато офіцерів більш як із 22 країн світу приїздили до Італії для навчання новітньої техніки верхової їзди. З огляду на її практичність, така методика почала швидко застосовуватися в кінному спорті

Професійно-прикладна фізична підготовка як ефективна умова формування готовності майбутніх учителів-предметників до професійної діяльності

У статті розглянуто потребу в розробці сучасних науково-методичних підходів до організації професійно-прикладної фізичної підготовки студентів-педагогів. Указано, що однією зі сторін підготовки вчителядо безпосереднього виконання своїх обовʼязків на високому рівні є професійно-прикладна фізична підготовка (ППФП). Основними завданнями дослідження є оцінка методичного компонента системи професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх учителів- предметників та експериментальна перевірка ефективності розробленої системи професійно-прикладної фізичної підготовки вчителів до педагогічної діяльності. Порівняння результатів між контрольними та експериментальними групами дає підставу для висновку про те, що створена нами експериментальна програма допоможе краще підготувати майбутніх учителів до професійної діяльності. Доведено, що зміни, які відбулися під впливом експериментальної методики, указують на ефективність упровадження в навчально-виховний процес підготовки майбутніх учителів-предметників розробленої нами системи професійно-прикладної фізичної підготовки