Przygotowania jezuickiej misji w Etiopii w świetle listów św. Ignacego Loyoli

The mission in Ethiopia was one of the first missionary endeavours of the Society of Jesus. Thus, Saint Ignatius of Loyola, the Founder of the Order, gave to its preparation special attention as shown in his numerous letters. The article briefly recalls the historiography and the genesis of this mission in order to summarize the content of the most important of the Loyola’s letters in what concern the origins of this missionary enterprise and the strategy to be adopted by the Jesuits sent to Ethiopia

Architecture of Jesuit Churches in the Former Polish-Lithuanian Commonwealth, 1564–1773

The article presents the history and accomplishments of Jesuit architecture in the Polish-Lithuanian Commonwealth from the late sixteenth to the late eighteenth century. The author sees Jesuit architecture as a distinct and homogeneous element within Polish architecture. The paper starts with a brief presentation of the existing research in the subject. It moves on to enumerate the activities of the Society in the field of construction, divided into three major booms: the first roughly between 1575 and 1650, the second between 1670 and 1700, and the third from 1740 to 1770, divided by periods of relative decline caused by a succession of devastating wars. The paper identifies the most important architects involved in the construction of Jesuit churches, as well as their most notable works. The paper ends with a brief note concerning the fate of the Jesuit churches after the suppression of the Society and the partitions of Poland

У пошуках «партнера», або як Олицька школа стала філією Замойської академії

У статті аналізується заснування Олицької семінарії/колегіуму в контексті намірів людей, що були до цього причетні. Зокрема, обговорено стан церковної освіти в Луцькій католицькій дієцезії кінця XVI — першої третини ст. та гіпотетичні причини закладення семінарії не в Луцьку, а в Олиці, малому приватному містечку Радзивилів. Під цим кутом зору розглянуто заходи зі створення нового навчального закладу його ініціатора, олицького препозита Францишека Ксаверія Заєрського, а також підтримку цієї ініціативи тогочасним власником Олики князем Альбрехтом Радзивилом. Висунуто припущення, що Олику було обрано місцем заснування нової школи, з одного боку, з метою «підготовки кадрів» (управлінських і церковних) для Олицької ординації Радзвилів, а з другого — аби уникнути конкуренції із Луцьким єзуїтським колегіумом. Проаналізовано організаційні засади функціонування Олицької школи як навчального закладу з «подвійним» — церковним і світським — статусом; окрему увагу зосереджено на причинах та обставинах перетворення Олицької школи у 1637 р. на академічну колонію Замойської академії та представлено характер взаємодії між олицьким осередком і Академією

Кременец как центр образования в Заманюй Украине на протяжении столетий

У дослідженні зроблено спробу наукового аналізу маловідомих фактів історично-педагогічного процесу в XVIII–ХХ ст. До найважливіших із них належать виявлення та висвітлення особливостей організації навчально-виховної діяльності ліцею в Крем’янці. У науковий обіг упроваджено невідомі й маловідомі документи та матеріали, які значно розширили уявлення про розвиток освітніх закладів України у XVIII–XX ст.The study attempted to scientific analysis of little-known facts of historical and pedagogical process in XVIII - twentieth century. The most important of them is the identification and coverage features of educational activities Lyceum in Kremenec. In the scientific revolution introduced the unknown and little known documents and materials that have greatly expanded understanding of the development of educational institutions in Ukraine XVIII-XX century. The fate of institutions directly linked to the socio-political situation in the province

Panegiryk biskupi Prus Królewskich? Biskupi Chełmińscy Stanisław Hozjusz i Kazimierz Jan Opaliński w Toruniu

Udostępnienie publikacji Wydawnictwa Uniwersytetu Łódzkiego finansowane w ramach projektu „Doskonałość naukowa kluczem do doskonałości kształcenia”. Projekt realizowany jest ze środków Europejskiego Funduszu Społecznego w ramach Programu Operacyjnego Wiedza Edukacja Rozwój; nr umowy: POWER.03.05.00-00-Z092/17-00

Санитарные практики в иезуитских коллегиумах ВКЛ в 1569–1773 годы

SANITARY PRACTICES IN JESUIT COLLEGIUMS IN THE GRAND DUCHY OF LITHUANIA (1569–1773) U. LIAUSHUKРаскрыта специфика культивировавшихся в иезуитских коллегиумах ВКЛ в XVI–XVIII вв. санитарных (относящихся к телесному здоровью) практик. Для этого привлечены документы орденских архивов, положения конституций (постановлений) ордена иезуитов и сведения из созданных иезуитами источников нарративного характера. Сфокусировано внимание на системообразующих принципах и элементах, знание которых позволяет правильно интерпретировать деятельность личностей в исторической перспективе, а также поведение здравоохранительных структур коллегиума в повседневных и нестандартных ситуациях.=The article dwells on the specific features of the sanitary practices (i.e. pracrices related to health, aimed at preserving healthy body) performed in the Jesuit collegiums of the Grand Duchy of Lithuania in the XVIXVIII centuries. The information presented in the article is based on (and quotes) documents from order archives, clauses from Jesuit order regulations and narrative sources created by Jesuits. The article focuses not on personalities, but mainly on system-making principles and elements. Being aware of them enables better understanding and adequate interpretation of the way personalities acted in the historical perspective and the was health care structures of collegiums responded to everyday situations and emergencies

Religia i religijność Polaków w obserwacjach francuskich podróżników w Rzeczypospolitej XVII wieku

In the 17th century, the Polish-Lithuanian Commonwealth became a country that French people liked to visit. Many of them left descriptions of the country which was different to their own in certain aspects. One of these aspects was Polish people’s religiousness and their attitude to nonCatholic religions. They were surprised at tolerance for people of another faith among the nobility and at the royal court, the co-existence of churches of different denominations and the lack of mutual aggression. On the other hand, they could see Polish people’s attachment to tradition and their original rites, at the same time pointing out their excessive demonstration of religious feelings, sometimes even bordering sanctimoniousness.In the 17th century, the Polish-Lithuanian Commonwealth became a country that French people liked to visit. Many of them left descriptions of the country which was different to their own in certain aspects. One of these aspects was Polish people’s religiousness and their attitude to nonCatholic religions. They were surprised at tolerance for people of another faith among the nobility and at the royal court, the co-existence of churches of different denominations and the lack of mutual aggression. On the other hand, they could see Polish people’s attachment to tradition and their original rites, at the same time pointing out their excessive demonstration of religious feelings, sometimes even bordering sanctimoniousness