DP-4-colorability of two classes of planar graphs

DP-coloring (also known as correspondence coloring) is a generalization of list coloring introduced recently by Dvo\v{r}\'ak and Postle (2017). In this paper, we prove that every planar graph $G$ without $4$-cycles adjacent to $k$-cycles is DP-$4$-colorable for $k=5$ and $6$. As a consequence, we obtain two new classes of $4$-choosable planar graphs. We use identification of verticec in the proof, and actually prove stronger statements that every pre-coloring of some short cycles can be extended to the whole graph.Comment: 12 page

Penukaran Fail-Fail CAD, Penukaran Fail Gerber

This project is about files conversion of automated optical inspection (AOI) system. The AOI for solder paste inspection and the AOI for pre-reflow inspection are the designated AOI systems where the files conversion of the project take place. The AOI files conversion involved in this project are Gerber file conversion, CAD files conversion and view frames optimization. Gerber file conversion is applied specifically on AOI for solder paste inspection while CAD files conversion is applied on AOI for pre-reflow inspection. Gerber file and CAD files are input files of AOI systems. The files are converted to inspection file through the Gerber file conversion and CAD files conversion. The file conversion of view frames optimization also known as inspection file conversion. It converts the inspection file to image optimization file and it is applied on both the AOI systems mentioned above. View frames optimization is important in improving the performance of the AOI system. The project is developed using the software development tool of Microsoft Visual C# 2005 Express Edition. It is a new programming language that is applied on the .NET Framework and performs well in the AOI files conversion of the project

Yeast Screen for Constitutively Active Mutant G Protein–Activated Potassium Channels

AbstractGIRK2 is a major contributor to G protein–activated inward rectifier potassium channels in the mammalian brain. How GIRK channels open upon contact with Gβγ remains unknown. Using a yeast genetic screen to select constitutively active mutants from a randomly mutagenized GIRK2 library, we identified five gating mutations at four residues in the transmembrane domain. Further mutagenesis indicates that GIRK channel opening involves a rotation of the transmembrane segments, bringing one of these residues (V188) to a pore-lining position in the open conformation. Combined with double-mutant studies, these findings suggest that GIRK channels gate by moving from the open conformation inferred from our yeast study of Kir2.1 to a closed conformation perhaps resembling the known KcsA structure

Ideologies of Intelligibility Onscreen: The Sociolinguistics of Intralingual Subtitling

Intralingual subtitling—specifically, translation of audio in one language into non-optional text of the same language—can be used when a speaker’s dialect is considered difficult for target audiences to understand. Thus, these subtitles and the commentary surrounding them offer insights into ideologies of within-language intelligibility. In the present study, we investigate such ideologies from two approaches: by documenting how intralingual subtitles are being used in practice in two reality-based, US cooking shows, and by looking at published complaints about intralingual subtitles (primarily in US/UK English contexts). We find more subtitles for L2-English vs. L1-English speakers in the shows, and metacommentary around subtitling similarly suggests that L1-English subtitling is perceived as more salient and offensive, reflecting broader associations of unintelligibility with non-native speech. The use of subtitles for L1 English outside of noisy environments appears to be limited to certain varieties, such as Scottish or Indian English, suggesting that some L1 varieties of English can be acceptably codified as unintelligible. While the purpose of intralingual subtitles is ostensibly to facilitate communication and have been framed in the literature as tools for breaking down boundaries, both the practice and commentary around these subtitles highlight the largely negative connotations of marking someone as unintelligible

The Experiences of Informal Caregivers of People With Dementia in Web-Based Psychoeducation Programs:Systematic Review and Metasynthesis

BackgroundInformal caregivers of people living with dementia experience a higher level of physical and mental stress compared with other types of caregivers. Psychoeducation programs are viewed as beneficial for building caregivers’ knowledge and skills and for decreasing caregiver stress. ObjectiveThis review aimed to synthesize the experiences and perceptions of informal caregivers of people with dementia when participating in web-based psychoeducation programs and the factors that enable and impede informal caregivers’ engagement in web-based psychoeducation programs. MethodsThis review followed the Joanna Briggs Institute protocol of systematic review and meta-aggregation of qualitative studies. We searched 4 English databases, 4 Chinese databases, and 1 Arabic database in July 2021. ResultsA total of 9 studies written in English were included in this review. From these studies, 87 findings were extracted and grouped into 20 categories. These categories were further synthesized into 5 findings: web-based learning as an empowering experience, peer support, satisfactory and unsatisfactory program content, satisfactory and unsatisfactory technical design, and challenges encountered in web-based learning. ConclusionsHigh-quality and carefully designed web-based psychoeducation programs offered positive experiences for informal caregivers of people living with dementia. To meet broader caregiver education and support needs, program developers should consider information quality and relevancy, the support offered, individual needs, flexibility in delivery, and connectedness between peers and program facilitators

The effectiveness of internet-based psychoeducation programs for caregivers of people living with dementia:a systematic review and meta-analysis

OnlinePublObjective: The objectives of this systematic review and meta-analysis were to identify the characteristics of internet-based psychoeducational programs for caregivers of people living with dementia and to synthesise program effectiveness. Method: Five English databases and four Chinese databases were searched in June 2021 with no time limit applied. A narrative summary was performed to describe the characteristics of studies reviewed. Meta-analysis was applied to synthesise the pooled effects where data were available. Results: A total of 14352 articles were identified from the database search and 19 were included in the final review. Interventions comprised educational, psychological, and behavioural training relevant to dementia care. Program duration ranged from 3 weeks to 12 months. Meta-analysis of 13 RCTs showed that internet-based psychoeducational programs had a significant effect on reducing caregivers’ depressive symptoms (SMD −0.19; 95% CI −0.03 − 0.35) and stress (SMD −0.29; 95% CI −0.03 −0.54). However, these programs did not show an effect on quality of life, anxiety, burden or self-efficacy in caregivers. Conclusion: Internet-based psychoeducational programs can improve some aspects of caregivers’ mental health and emotional wellbeing. The effects of programs on self-efficacy, anxiety, burden and quality of life for caregivers remain inconclusive.Ying Yu, Lily Xiao, Shahid Ullah, Claudia Meyer, Jing Wang, Ann Margriet Pot and Jin Jie H

Риски реализации принципа гуманизма в правоприменении

Тимофеева Л. Ю. Риски реализации принципа гуманизма в правоприменении / Л. Ю. Тимофеева // Електронне наукове видання «Юридичний науковий електронний журнал». – 2014. – № 5. – С. 1. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.lsej.org.ua/ indexs.php/nomery-zhurnalu?id=33.Эта статья о рисках реализации принципа гуманизма в правоприменении. Было исследовано сбалансированную реализацию принципа гуманизма в отношении субъектов уголовно-правовых отношений. К ним относятся: преступник, потерпевший, общество и государство. Некоторые ученые называют гуманизм «опасной философией». Исследованы опасности, риски, связанные с нарушением баланса, с чрезмерной или недостаточной реализацией принципа гуманизма.Ця стаття про ризики реалізації принципу гуманізму в правозастосуванні. Було досліджено збалансовану реалізацію принципу гуманізму щодо суб'єктів кримінально-правових відносин. До них відносяться: злочинець, потерпілий, суспільство і держава. Деякі вчені називають гуманізм «небезпечною філософією». Досліджено ризики, пов'язані з порушенням балансу, з надмірною або недостатньою реалізацією принципу гуманізму.As democratic societies subject to the rule of law their national authorities need to balance community interests against the basic human rights of individuals. Scientist researched realization the principle of humanism. There are N. A. Lopashenko, N. A. Orlova, T. R. Sabitov, V. A. Tulyakov, V. D. Filimonov, N.I. Havronyuk etc. This article is about the risks realization the principle of humanism in law enforcement. The research based on positions of international law, national, foreign legislation and crime law doctrine. Criminal law shall ensure the safety of man. It is a main idea. The principles of humanism reflects of the institute of softening, aggravating circumstances, retroactive effect of the law on criminal liability in time, discharge on probation, juvenile justice, amnesty, pardon etc. We researched principle of humanism as general principle of law with criminal law specific. We researched balanced realization the principle of humanism as to subjects of criminal law relations. There are criminal, victim, society and the state. Paradoxically, some of the scientist and critics of principle of humanism maintain that it is a dangerous philosophy. Dangerous, risks associated with an imbalance, with excessive or insufficient balanced realization the principle of humanism. Punishment is a pain. Crime does not exist as a natural phenomenon. The criminal law should prohibit something only if absolutely necessary. We cannot abolish the penal institution totally. We cannot abolish the humanism totally. We need researched balanced realization the principle of humanism

Відображення принципу гуманізму в кримінальному законі: порівняльно-правова характеристика

Тімофєєва Л. Ю. Відображення принципу гуманізму в кримінальному законі: порівняльно-правова характеристика / Л. Ю. Тімофєєва // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Юриспруденція. - 2014. – № 10-2. - Т. 2. - С. 94-97. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.vestnik-pravo.mgu.od.ua/archive/juspradenc10-2/part_2/28.pdfУ статті досліджується відображення принципу гуманізму в кримінальному законі. Було проаналізовано положення КК України, кримінальні кодекси деяких пострадянських, скандинавських, германських країн. Принцип гуманізму має прояви в статтях кримінального закону. Наявність окремої статті для визначення поняття та ознак принципу гуманізму не впливає на питання його реалізації. Принцип гуманізму необхідно збалансовано реалізувати відносно суб'єктів кримінально-правових відносин. До них відносять: особу, яка вчинила злочин, потерпілого, суспільство і державу.Эта статья о проявлении принципа гуманизма в уголовном законе. Было исследовано положения УК Украины, уголовные кодексы некоторых постсоветских, скандинавских, германских стран. Наличие отдельной статьи для определения понятия и признаков принципа гуманизма не влияет на вопросы, связанные с его реализацией. Принцип гуманизма необходимо сбалансировано реализовывать в отношении субъектов уголовно-правовых отношений. К последним относят: лицо, совершившее преступление; потерпевшего; общество и государство.This article is about the principle of humanism in the criminal law. The principles of humanism may be implementation in a separate article Criminal Code. The principles ofhumanism may be reflected in article Criminal Code. The principle of humanism must be balanced realization as to subjects of criminal law relations. There are criminal, victim, society and the state

Толкование принципа гуманизма в правоприменении уголовного права

Тимофеева Л. Ю. Толкование принципа гуманизма в правоприменении уголовного права / Л. Ю. Тимофеева // «Legea si Viata» : международный научно-практический правовой журнал. - 2015. - № 1. - С. 125-129. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.legeasiviata.in.ua/archive/2015/1-2/31.pdfЭта статья о толковании принципа гуманизма в правоприменении уголовного права. Исследование основывается на международном, национальном и зарубежном законодательстве. Реализация принципа гуманизма как принципа уголовного права толкуется на трех уровнях: законодательном, судебном, доктринальном. Наличие или отсутствие отдельной статьи для определения понятия и признаков принципа гуманизма в уголовном законе не влияет на вопросы, связанные с его реализацией. Принцип гуманизма необходимо сбалансировано реализовывать в отношении субъектов уголовно-правовых отношений. К последним относят лицо, совершившее преступление; потерпевшего; общество; государство.Ця стаття про тлумачення принципу гуманізму в правозастосуванні кримінального права. Дослідження ґрунтується на міжнародному, національному та зарубіжному законодавстві. Реалізація принципу гуманізму як принципу кримінального права тлумачиться на трьох рівнях: законодавчому, судовому, доктринальному. Наявність або відсутність окремої статті для визначення поняття та ознак принципу гуманізму в кримінальному законі не впливає на питання, пов'язані з його реалізацією. Принцип гуманізму необхідно збалансовано реалізовувати щодо суб'єктів кримінально-правових відносин. До останніх відносять особу, яка вчинила злочин; потерпілого; суспільство; державу.This article is about the principle of humanism and his interpretetion in criminal law enforcement. The research based on positions of international law, national and foreign legislation. Implementation principle of humanism as a principle of criminal law is interpreted on three levels: the legislative, judicial, doctrinal. The principles of humanism may be implementation in a separate article Criminal Code. The principles of humanism may be reflected in article Criminal Code. The principle of humanism must be balanced realization as to subjects of criminal law relations. Subjects of criminal law relations are criminal, victim, society and the state

Реализация принципа гуманизма уголовного права Украины в актах амнистии

Тимофеева Л. Ю. Реализация принципа гуманизма уголовного права Украины в актах амнистии / Л. Ю. Тимофеева // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Юридичні науки. - Херсон, 2014. - Вип. 6-1. - Т. 3. - С. 192-196.Стаття про реалізацію принципу гуманізму в практиці застосування кримінального права України, зокрема в застосуванні актів амністії. Акт амністії може як збалансовувати реалізацію принципу гуманізму, так і порушувати цей баланс. Останнє вимагає обмежень і мінімізації.Статья о реализации принципа гуманизма в практике применения уголовного права Украины, в частности в применении актов амнистии. Акт амнистии может быть как проявлением сбалансирован- ной реализации принципа гуманизма, так и нарушением такого баланса. Последнее требует ограничений и минимизации.This article is about the use of amnesty in Ukraine. Amnesty act can be both manifestations balanced of humanism and abuse of the principle humanism. The purpose of an amnesty: not to erase a criminal act, nor to condone or forgive it, but to facilitate political reconciliation. The principle of humanism must be balanced realization as to subjects of criminal law relations. There are criminal, victim, society and the state