Approaches to thetreatment of an acutedestructive infected pancreatitis

Опрацьовано результати лікування 143 хворих на гострий інфікований некротичний панкреатит. Інфікування зон некрозу відбувалось на 13–15-день захворювання. Показанням до оперативного лікування були неефективність консервативної терапії, ознаки перитоніту, поліорганна недостатність, гнійні запливи у параколярній, парапанкреатичній, заочеревинній клітковині. У 33 (23,1 %) хворих діагностовано правобічний параколіт, у 86 (60,1 %) – лівобічний параколіт, у 7 (4,9 %) – парапанкреатичну флегмону, у 8 (5,6 %) – ознаки розлитого перитоніту, у 9 (6,3 %) – скупчення гною у просвіті малого сальника. Пункційні втручання під контролем УЗД із дренуванням виконано у 107 (74,8 %) хворих. Лапаротомні операції проведено у 127 (88,8 %) випадках. Післяопераційна летальність склала 48 (37,8 %).The results of treatment of 143 patients with an acute infected necrotizing pancreatitis are analysed. Infecting of areas of necrosis took place on the 13–15 th day of the disease. Testimonies to operative treatment were uneffectiveness of conservative therapy, signs of peritonitis, polyorgans insufficiency, festerings rounds in paracolic, parapancreatic, extraperitoneal cellulose. It was diagnosed the right-side paracolitis in 33(23,1 %) patients, left-side paracolitis – in 86(60,1 %), parapancreatic phlegmon – in 7(4,9 %), signs of poured peritonitis – in 8(5,6 %), accumulation of pus in the cavity of omentulum – in 9(6,3 %). Punctional interference under control ultrasonographic with draining was executed in 107(74,8 %) patients. Laparotomic operations were conducted in 127(88,8 %) cases. Postoperation mortality was 48(37,8 %)

Laparoscopic appendectomy in a postcovid period

Мета. Визначення ролі і місця лапароскопічної апендектомії у постковідному періоді. Матеріали і методи. Лапароскопічна апендектомія виконана 73 хворим, які перенесли COVID–19. Для діагностики гострого апендициту була використана шкала Альварадо. Результати. Термін встановлення діагнозу гострого апендициту у 87,7% хворих становив 6 год і більше, а термін доопераційного спостереження – (12,7 ± 3,1) год. Характерною була флегмонозна форма запалення червоподібного відростка (61,4%). Антитіла IgMSARSCov–2 (COVID–19) та IgGSARSCov–2 (COVID–19) визначені у 100% хворих із гострим апендицитом. Лапароскопічна апендектомія у хворих, які перенесли COVID–19, безпечна. Висновки. Перебіг гострого апендициту у хворих, які перенесли COVID–19, має певні клінічні особливості. Діагностика гострого апендициту у таких хворих повинна бути швидкою і точною. Апендектомію у хворих у постковідному періоді слід виконувати до розвитку ускладнень гострого апендициту. Лапароскопічна апендектомія у хворих, які перенесли COVID–19, повинна стати «золотим стандартом» операцій при гострому апендициті.Objective. Determination of the role and place of laparoscopic appendectomy in a postcovid period. Маterials and methods. Laparoscopic appendectomy was performed in 73 patients, who have carried COVID–19. The Alvarado Scale was applied for verification of an acute appendicitis diagnosis. Results. Тhe term of establishing of an acute appendicitis diagnosis in 87.7% of patients have constituted 6 h and more, while the term of preoperative observation – (12.7 ± 3.1) yr. Phlegmonous form of inflammation of processus vermiformis have constituted 61.4% of cases. Аntibodies IgMSARSCov–2 (COVID–19) and IgGSARSCov–2 (COVID–19) were revealed in 100% of patients, suffering an acute appendicitis. Thus, laparoscopic appendectomy in the patients, who have carried COVID–19, is secure. Conclusion. The acute appendicitis course in the patients, who have carried COVID–19, owed certain clinical peculiarities. Diagnosis of an acute appendicitis in such patients must be rapid and precise. Аppendectomy in patients in a postcovid period must be performed before the development of an acute appendicitis complications. Laparoscopic appendectomy in patients, who have carried COVID–19, must become a «gold standard» of operations in an acute appendicitis