Сучасні проблеми діагностики та лікування природженої обструкції дванадцятипалої кишки у новонароджених дітей (огляд літератури)

The article devoted to the current problem of pediatric surgery — congenital obstruction of the duodenum in newborn children. The issues concerning history of the problem, etiology, pathogenesis, embryogenesis, clinical course, surgical treatment, postoperative complications, histological changes and mortality were discussed. The peculiarities of prenatal and postnatal diagnosis were shown. Highlighted new approaches to tactics and strategy of surgical care were carefully analyzed. Key words: duodenal atresia, a congenital defect, congenital intestinal obstruction, newborns, surgical treatment. Статья посвящена актуальной проблеме детской хирургии — врожденной обструкции двенадцатиперстной кишки у новорожденных детей. Раскрыты вопросы истории развития проблемы, этиологии, патогенеза, эмбриогенеза, клинического течения, хирургического лечения, послеоперационных осложнений, гистологических изменений атрезированного кишечника и смертности. Приведены особенности пренатальной и постнатальной диагностики этих новорожденных. Подробно освещены современные подходы к тактике и стратегии оказания хирургической помощи. Ключевые слова: атрезия двенадцатиперстной кишки, врожденный порок, врожденная кишечная непроходимость, новорожденные дети, хирургическое лечение.Стаття присвячена актуальній проблемі дитячої хірургії — природженій обструкції дванадцятипалої кишки у новонароджених дітей. Висвітлено питання історії розвитку проблеми, етіології, патогенезу, ембріогенезу, клінічного перебігу, хірургічного лікування, післяопераційних ускладнень, гістологічних змін атрезованого кишечнику та смертності. Наведено особливості пренатальної та постнатальної діагностики цих новонароджених.Детально висвітлено сучасні підходи до тактики та стратегії надання хірургічної допомоги. Ключові слова: атрезія дванадцятипалої кишки, природжена вада, природжена кишкова непрохідність, новонароджені діти, хірургічне лікування.

Рідкісне спостереження аномалії легеневих вен у грудної дитини з ускладненою бронхогенною кістою лівої легені

The article presents a rare clinical case of pulmonary veins anomaly and complicated left lower lobe bronchogenic cyst combination in an infant. During the left lower lobectomy, the upper left lobe lingular segments’ vein drained into the left lower pulmonary vein was revealed. The indicated vessel intersection may lead to either corresponding segments or entire upper lobe blood circulation disruption with subsequent catastrophic consequences. The lingular segments’ vein was stripped from surrounding tissues up to its fusion with the lower pulmonary vein and remained intact. The left lower lobectomy with the cyst has been performed. The postoperative course was uneventful. Good outcome after the surgical management of above mentioned associated defects was achieved.В статье освещен редкий клинический случай сочетания аномалии легочных вен с осложненной бронхогенной кистой нижней доли левого легкого у грудного ребенка. Во время проведения лобэктомии обнаружено впадение вены язычковых сегментов верхней доли левого легкого в нижнюю легочную вену. Пересечение указанного сосуда может привести к нарушению кровообращения в соответствующих сегментах верхней доли или всей верхней доли левого легкого с вытекающими негативными последствиями. Вена язычковых сегментов выделена до ее впадения в нижнюю легочную вену и оставлена интактной. Проведена резекция нижней доли левого легкого вместе с кистой. Послеоперационное течение без осложнений. Результат хирургической коррекции приведенных ассоциированных пороков хороший.У статті показано рідкісний клінічний випадок поєднання аномалії легеневих вен з ускладненою бронхогенною кістою нижньої частки лівої легені у грудної дитини. Під час проведення лобектомії виявлено впадання вени язичкових сегментів верхньої частки лівої легені у нижню легеневу вену. Пересічення зазначеної судини може призвести до порушення кровообігу у відповідних сегментах верхньої частки або усієї верхньої частки лівої легені з наступними негативними наслідками. Вену язичкових сегментів виділено до її впадання в нижню легеневу вену та залишено інтактною. Проведено резекцію нижньої частки лівої легені разом з кістою. Післяопераційний перебіг без ускладнень. Результат хірургічної корекції наведених асоційованих вад добрий

Гастрошизис: Класифікація

Gastroschisis (GS) remains one of the most severe highly-fatal developmental defects in newborns. There is a large number of anatomical and pathophysiological features of this defect that have not yet been classified. This fact necessitates the creation of a comprehensive anatomical and pathophysiological classification of GS.Aim: based on the retrospective analysis of clinical material, with the study of the nature and frequency of anatomical and pathophysiological features of the defect and developmental abnormalities and diseases associated with it, to develop a comprehensive classification of GS.Materials and methods. A retrospective analysis of medical records of 119 newborns with GS, who were treated in the department of surgical correction of congenital malformations in children in SI «Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology named after Academician O.M. Lukyanova of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine» from 1987 to 2018 (n=89) and in Mykolaiv Regional Children's Hospital from 1987 to 2005 (n=30).Results. Isolated GS was detected in 67.2% (n=80) of patients. Associated GS, associated with concomitant malformations or other intrauterine pathology, was diagnosed in 34.8% (n=39) of patients, and 10.1% (n=12) with multiple malformations. Complicated GS was diagnosed in 18.5% (n=22). «Open» (typical) GS was diagnosed in 98.3% (n=117) of babies, «closed» – in 1.7% (n=2). Intrauterine growth retardation was detected in 38.7% (n=46) of babies with GS, and viscero-abdominal disproportion – in 90.7% (n=108).Conclusions. The proposed GS classification reveals main anatomical and pathophysiological features of the defect and associated with it developmental abnormalities and intrauterine diseases affecting its prognosis; it gives an opportunity to develop optimal tactics and strategy of surgical treatment of this pathology and improve the results of treatment.Гастрошизис (ГШ) остается одним из наиболее тяжелых высоколетальных пороков развития у новорожденных детей. Существует большое количество анатомических и патофизиологических особенностей порока, которые до сих пор не классифицированы. Это обуславливает необходимость создания развернутой анатомо-патофизиологической классификации ГШ.Цель: на основе ретроспективного анализа клинического материала, с исследованием характера и частоты анатомо-патофизиологических особенностей порока и ассоциированных с ним аномалий развития и заболеваний, разработать развернутую классификацию ГШ.Материалы и методы. Проведен ретроспективный анализ медицинских карточек 119 новорожденных детей с ГШ, находившихся на лечении в отделении хирургической коррекции врожденных пороков развития у детей ГУ «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии имени академика Е.М. Лукьяновой НАМН Украины» с 1987 г. по 2018 г. (n=89) и в Николаевской областной детской больнице с 1987 г. по 2005 г. (n=30).Результаты. Изолированный ГШ выявлен у 67,2% (n=80) пациентов. Ассоциированный ГШ, связанный с сопутствующими пороками развития или другой внутриутробной патологией, диагностирован у 34,8% (n=39), причем у 10,1% (n=12) были множественные пороки развития. Осложненный ГШ составил 18,5% (n=22). «Открытый» (типичный) ГШ был у 98,3% (n=117) детей, «закрытый» – у 1,7% (n=2). Задержка внутриутробного развития обнаружена у 38,7% (n=46) младенцев с ГШ, а висцероабдоминальная диспропорция – у 90,7% (n=108).Выводы. Разработанная классификация ГШ раскрывает основные анатомо-патофизиологические особенности порока и ассоциированных с ним аномалий развития и внутриутробных заболеваний, влияющих на его прогноз; позволяет разработать оптимальные тактику и стратегию хирургического лечения данной патологии и улучшить результаты лечения.Гастрошизис (ГШ) залишається однією з найважчих високолетальних вад розвитку у новонароджених дітей. Існує велика кількість анатомічних та патофізіологічних особливостей вади, які дотепер не класифіковані. Це обумовлює необхідність створення розгорнутої анатомо-патофізіологічної класифікації ГШ.Мета: на основі ретроспективного аналізу клінічного матеріалу, з дослідженням характеру і частоти анатомо-патофізіологічних особливостей вади та асоційованих з нею аномалій розвитку і захворювань, розробити розгорнуту класифікацію ГШ.Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз медичних карток 119 новонароджених дітей з ГШ, які знаходились на лікуванні у відділенні хірургічної корекції природжених вад розвитку у дітей ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України» з 1987 р. по 2018 р. (n=89) та у Миколаївській обласній дитячій лікарні з 1987 р. по 2005 р. (n=30).Результати. Ізольований ГШ виявлено у 67,2% (n=80) пацієнтів. Асоційований ГШ, пов’язаний із супутніми вадами розвитку або іншою внутрішньоутробною патологією, діагностовано у 34,8% (n=39), причому у 10,1% (n=12) були множинні вади розвитку. Ускладнений ГШ становив 18,5% (n=22). «Відкритий» (типовий) ГШ був у 98,3% (n=117) дітей, «закритий» – у 1,7% (n=2). Затримку внутрішньоутробного розвитку виявлено у 38,7% (n=46) немовлят з ГШ, а вісцероабдомінальну диспропорцію – у 90,7% (n=108).Висновки. Розроблена класифікація ГШ розкриває основні анатомо-патофізіологічні особливості вади та асоційованих з нею аномалій розвитку і внутрішньоутробних захворювань, які впливають на її прогноз; дає можливість розробити оптимальні тактику та стратегію хірургічного лікування цієї патології і покращити результати лікування

Пізно виявлені природжені діафрагмальні грижі Морганьї: діагностика та хірургічна корекція у дітей

Purpose — research frequency, clinical and anatomical peculiarities of Morgagni hernias, develop diagnostic work-up and methods of surgical treatment. Patients and methods. In the department of surgical correction of congenital anomalies of the SE «IPOG NAMSU» 185 patients with different anatomical types of diaphragmatic hernia were treated during last 28 years. 6 children had late diagnosed Morgagni hernias. We used clinical, radiological, sonographic and statistical research method. Results. Clinical signs of Morgagni hernias include: inability of weight gain (n=4), dyspnoe (n=3), recurrent broncho-pulmonary illnesses (n=3), non-specific functional dysfunctions of alimentary canal (constipation — 2, pain in abdomen — 1). Work-up included: plain chest and abdominal X_ray (n=6), passage (n=3), contrast enema (n=2), ultrasonography (n=6), CT (n=2). All patients (n=6) were treated surgically. We used laparotomy (n=5) and thoracotomy (n=1) incisions. Operative correction consisted of hernia sac excision, and plastics using local tissues. Hernia organs were: transverse colon (n=3), liver (n=4), big omentum (n=1). There were no intraoperative and postoperative complications. Conclusions. Late diagnosed congenital hernias of Morgagni are very rare congenital anomalies that compose 3.2% of all diaphragmatic hernias. Recurrent bronco-pulmonary illnesses and inability of weight gain are more frequent signs of the illness. Developed work-up includes: plain chest and abdominal X-ray, contrast study (passage and enema), ultrasonography and CT. Treatment is surgical through laparotomy incision, hernia sac excision and plastics using local tissues. Key words: Late diagnosed congenital diaphragmatic hernia of Morgagni, diagnostics, surgical treatment, children.Цель — изучить частоту и клинико-анатомические особенности грыж Морганьи, разработать диагностический алгоритм и методы хирургической коррекции этого порока развития. Пациенты и методы. В отделении хирургической коррекции врожденных пороков развития у детей ГУ «ИПАГ НАМН Украины» проходили лечение 185 детей с разнообразными анатомическими вариантами поздно выявленных врожденных диафрагмальных грыж за последние 28 лет. У 6 пациентов выявлена грыжа Морганьи. Использованы общеклинический, рентгенологический, ультразвуковой и статистический методы исследования. Результаты. Клиническими проявлениями грыж Морганьи были: отставание физического развития (n=4), задышка (n=3), рецидивирующие бронхолегочные заболевания (n=3), неспецифические нарушения функции желудочно-кишечного тракта (запоры — 2, боли в животе — 1). Диагностический алгоритм включал: обзорную R-графию органов грудной клетки и брюшной полости (n=6), пассаж (n=3), ирригографию (n=2), ультразвуковое исследование (n=6) и компьютерную томографию (n=2). Оперативное лечение проведено всем (n=6) больным. Использованы лапаротомный доступ (n=5) и торакотомия (n=1). Операция заключалась в удалении грыжевого мешка с пластикой диафрагмы местными тканями. Грыжевым содержимым были следующие органы: поперечно-ободочная кишка (n=3), печень (n=4), большой сальник (n=1). Интраоперационных и послеоперационных осложнений не было. Выводы. Поздно выявленная врожденная диафрагмальная грыжа Морганьи — редкий порок развития, который составляет 3,2% от всех врожденных диафрагмальных грыж. Рецидивирующие бронхолегочные заболевания и отставание физического развития — наиболее распространенные клинические признаки. Разработанный диагностический алгоритм включает: обзорную R-графию органов грудной клетки и брюшной полости, рентгенконтрастное исследование (пассаж и ирригография), ультразвуковое исследование и компьютерную томографию. Лечение оперативное. Уместно использовать лапаротомный доступ, иссечение грыжевого мешка с пластикой диафрагмы местными тканями. Ключевые слова: поздно выявленная врожденная диафрагмальная грыжа Морганьи, диагностика, хирургическое лечение, дети.Мета — визначити частоту та клініко-анатомічні особливості пізно виявлених діафрагмальних гриж Морганьї, розробити діагностичний алгоритм і методи хірургічної корекції цієї вади. Пацієнти та методи. У відділенні хірургічної корекції природжених вад розвитку дітей ДУ «ІПАГ НАМН України» проліковано 185 дітей з різноманітними анатомічними варіантами природжених діафрагмальних гриж за останні 28 років. У 6 пацієнтів виявлено грижу Морганьї. Використано загальноклінічний, рентгенологічний, ультразвуковий та статистичний методи дослідження. Результати. Частота виникнення пізно виявлених гриж Морганьї становить 3,2% від усіх природжених діафрагмальних гриж. Клінічними проявами вади були: відставання у фізичному розвитку (n=4), задишка (n=3), рецидивні бронхолегеневі захворювання (n=3), неспецифічні порушення функції шлунково-кишкового тракту (закрепи — 2, біль у животі — 1). Діагностичний алгоритм включав: оглядову R-графію органів грудної і черевної порожнини (n=6), пасаж (n=3), іригографію (n=2), ультразвукове дослідження (n=6) і комп'ютерну томографію (n=2). Оперативне лікування проведено усім (n=6) хворим. Використано лапаротомний доступ (n=5) і торатотомію (n=1). Операція полягала у видаленні грижового мішка з пластикою діафрагми місцевими тканинами. Грижовим вмістом були такі органи: поперечно-ободова кишка (n=3), печінка (n=4), великий чепець (n=1). Інтраопераційних і післяопераційних ускладнень не було. Висновки. Природжена діафрагмальна грижа Морганьї — рідкісна вада розвитку, яка становить 3,2% від усіх природжених діафрагмальних гриж. Рецидивні бронхолегеневі захворювання і затримка фізичного розвитку — найбільш поширені клінічні ознаки. Розроблений діагностичний алгоритм включає: оглядову R-графію органів грудної та черевної порожнини, рентгенконтрастне дослідження (пасаж або іригографія), ультразвукове дослідження і комп'ютерну томографію. Лікування оперативне. Доцільно використовувати лапаротомний доступ, видалення грижового мішка і пластику діафрагми місцевими тканинами. Ключові слова: пізно виявлена діафграмальна грижа Морганьї, діагностика, хірургічне лікування, діти

Вплив стану евентрованого кишечника при гастрошизисі на відновлення моторної функції шлунково-кишкового тракту у новонароджених після операції

Background. According to current literature, intestinal damage in gastroschisis (GS) leads to an increase in morbidity and mortality. However, the correlation between impairment degree of the eviscerated bowel and the restoration of gastrointestinal motility (GIM) after the operation remains unresolved issue.Objective: to determine the impact of the impairment degree of eviscerated intestine on the restoration of GIM after surgery for GS.Material and methods. The analysis of treatment results of 51 patients with simple GS who recovered after the surgical treatment was performed. All patients were divided into three groups. Group 1 included patients with intact bowel (n=12, 23.5%). Newborns with moderate intestinal damage were included to the 2nd group (n=23, 45.1%). In the 3rd group, severe bowel damage was diagnosed (n=16; 31.4%).Results. In patients who were enrolled to the study the terms of active peristalsis and stools appearance, gastrostasis duration, time of complete enteral nutrition achievement in the postoperative period were studied. After assessing the statistical significance of the difference between 1 and 2 groups, there were no significant differences in the studied statements (P≥0.05; p=0.05–0.27). The assessment of the statistical significance of the difference between the first two groups and the third group showed a significant difference in terms of active peristalsis appearance (р˂0.01), gastrostasis discontinuation (p=0.01), bowel movements uprise (p=0.01) and the time of introduction (p=0.01) and achievement of complete enteral nutrition (p=0.02).Conclusions. Mild and moderate intestinal damage had minor effect on the restoration of GIM. The severe damage of the eviscerated bowel loops has significant effect on the GIM restoration in the postoperative period.Данные современной литературы свидетельствуют о том, что поражение кишечника при гастрошизисе (ГШ) приводит к увеличению заболеваемости и смертности при этой патологии. Однако остаются неизученными вопросы корреляции степени изменений эвентрированых органов и восстановления моторики желудочно-кишечного тракта (ЖКТ) после операции.Цель: определить влияние состояния эвентрированого кишечника при ГШ на восстановление моторной функции желудочно-кишечного тракта (ЖКТ) после операции.Материалы и методы. Проведен анализ результатов лечения 51 пациента с неосложненным ГШ, которые выздоровели после проведенного оперативного лечения. Все пациенты разделены на три группы. К 1-й группе отнесены пациенты, у которых евентрированые органы не были изменены (n=12; 23,5%), во 2-ю группу вошли новорожденные, у которых обнаружены умеренные изменения евентрированых петель кишечника (n=23; 45,1%), в 3-ю группу – дети с выраженными изменениями евентрированых органов (n=16; 31,4%).Результаты. У детей изучали сроки появления активной перистальтики кишечника и стула, прекращение выделения стаза из желудка, время начала и достижения полного энтерального питания в послеоперационном периоде. Достоверных различий исследуемых показателей между 1-й и 2-й группами не выявлено (Р≥0,05; р=0,05–0,27). Оценка статистической значимости различий между первыми двумя и третьей группами показала достоверное отличие сроков появления активной перистальтики кишечника (р˂0,01), прекращения выделения стаза из желудка (р=0,01), появления самостоятельного стула (р=0,01), времени начала введения (р=0,01) и достижения полного энтерального питания (р=0,02).Выводы. Невыраженные и умеренно выраженные изменения эвентрированых органов имели незначительное влияние на восстановление моторики ЖКТ. Выраженные изменения эвентрированых петель кишечника имеют достоверное влияние на нарушение восстановления моторики ЖКТ в послеоперационном периоде.Дані сучасної літератури свідчать про те, що ураження кишечника при гастрошизисі (ГШ) призводить до збільшення захворюваності та смертності при цій патології. Проте залишаються невивченими питання щодо кореляції ступеня змін евентрованих органів та відновлення моторики шлунково-кишкового тракту (ШКТ) після операції.Мета: визначити вплив стану евентрованого кишечника при ГШ на відновлення моторної функції ШКТ після операції.Матеріали і методи. Проведено аналіз результатів лікування 51 пацієнта з неускладненим ГШ, який одужав після проведеного оперативного лікування. Усіх пацієнтів розподілено на три групи. До 1-ї групи зараховані пацієнти, у яких евентровані органи не були змінені (n=12; 23,5%), до 2-ї групи увійшли новонароджені, у яких виявлено помірні зміни евентрованих петель кишечника (n=23; 45,1%), до 3-ї групи – діти з виразними змінами евентрованих органів (n=16; 31,4%).Результати. У дітей вивчали терміни появи активної перистальтики кишок та випорожнення, припинення виділення стазу із шлунка, час початку та досягнення повного ентерального харчування у післяопераційному періоді. Достовірних відмінностей досліджуваних показників між 1-ю та 2-ю групами не виявлено (Р≥0,05; р=0,05–0,27). Оцінка статистичної значущості різниці між першими двома і третьою групами показала достовірну відмінність термінів появи активної перистальтики кишок (р<0,01), припинення виділення стазу із шлунка (р=0,01), появи самостійної дефекації (р=0,01), часу початку введення ентерального харчування (р=0,01) та досягнення повного ентерального харчування (р=0,02).Висновки. Невиразні та помірні зміни евентрованих органів мали незначний вплив на відновлення моторики ШКТ. Виразні зміни евентрованих петель кишечника мають достовірний вплив на порушення відновлення моторики ШКТ у післяопераційному періоді

Рідкісний клінічний випадок хірургічного лікування кили аміанда у недоношеної новонародженої дитини

For citation: Sliepov OK, Ponomarenko MV, Markevich OV, Skiba OS, Shipot OG. (2019). A rare clinical case of surgical treatment of Amyand’s hernia in a preterm newborn baby. Paediatric Surgery. Ukraine. 3(64): 42-46. doi 10.15574/PS.2019.64.42Article received: May 08, 2019. Accepted for publication: Sep 15, 2019.The article presents a rare clinical case of surgical treatment of a premature newborn baby with a birth defect – the right Amyand’s hernia. One-stage radical surgical treatment was performed: appendectomy and right-sided inguinal hernia repairing. The result of the surgical correction of the presented malformation is good. After treatment the child recovered.The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee (LEC) of an participating institution. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies.No conflict of interest was declared by the authors.В статье представлен редкий клинический случай хирургического лечения недоношенного новорожденного ребенка с врожденным пороком развития – правосторонней грыжей Амианда. Проведено одноэтапное радикальное хирургическое лечение: аппендэктомия и пластика правосторонней паховой грыжи. Результат хирургической коррекции порока развития удовлетворительный. После лечения ребенок выздоровел.Исследование было выполнено в соответствии с принципами Хельсинской Декларации. Протокол исследования был одобрен Локальным этическим комитетом (ЛЭК) учреждения. На проведение исследований было получено информированное согласие родителей ребенка.Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов.У статті показано рідкісний клінічний випадок хірургічного лікування недоношеної новонародженої дитини з природженою вадою розвитку – правобічною килою Аміанда. Проведено одномоментне радикальне хірургічне лікування: апендектомія та пластика правобічної пахвинної кили. Результат хірургічної корекції вади розвитку добрий. Після лікування дитина одужала.Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом (ЛЕК) установи. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дитини.Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів

Рідкісний клінічний випадок хірургічного лікування двобічного гідронефрозу iii ступеня у новонародженої дитини

The article presents a rare clinical case of treatment of a newborn baby with a birth defect in the development of both kidneys – bilateral hydronephrosis III degree. At the age of 11 days the child underwent a radical one-stage operative treatment – resection of the pyeloureteral segment followed by the imposition of a pyeloureteral anastomosis by the Anderson-Hines method of the left and right kidneys.The result of the surgical correction of the presented developmental malformation is good.The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the institution’s Local Ethics Committee. The informed consent of the child’s parents was obtained from the studies.В статье представлен редкий клинический случай лечения новорожденного ребенка с врожденным пороком развития обеих почек – двусторонним гидронефрозом III степени. В возрасте 11 суток ребенку проведено радикальное одноэтапное оперативное лечение – резекцию пиелоуретерального сегмента с последующим наложением пиелоуретерального анастомоза по методике Андерсона-Хайнса с обеих сторон. Результат хирургической коррекции представленного порока развития хороший.Исследование было выполнено в соответствии с принципами Хельсинской Декларации. Протокол исследования принят Локальным этическим комитетом учреждения. На проведение исследований было получено информированное согласие родителей ребенка.Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов.У статті наведено рідкісний клінічний випадок лікування новонародженої дитини з природженою вадою розвитку обох нирок – двобічним гідронефрозом III ступеня. У віці 11 діб дитині проведено радикальне одноетапне оперативне лікування – резекцію пієлоуретерального сегмента з наступним накладенням пієлоуретерального анастомозу за методикою Андерсона–Хайнса з обох боків. Результат хірургічної корекції вади розвитку добрий.Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень було отримано інформовану згоду батьків дитини

Успішне хірургічне лікування гігантської тератоїдної кісти яєчника, ускладненої компресією органів черевної порожнини та діафрагми, у новонародженої дівчинки

Ovarian cysts are considered rare in pediatric practice. Ovarian tumors occur in 1% of all tumors in children. Sex glands are the second most frequent localization of teratoid tumors in children, after the sacrococcygeal region. A clinical case of a giant teratoid ovarian cyst is described, with compression of the abdominal and diaphragm organs, in a newborn girl. After radical surgery, postoperative period was uneventful.Кисты яичников считаются редкими в педиатрической практике. Опухоли яичников составляют 1% от всех опухолей у детей. Половые железы – вторая по частоте локализация тератоидных опухолей у детей после крестцово-копчиковой области. Описан клинический случай гигантской тератоидной кисты яичника, с компрессией органов брюшной полости и диафрагмы, у новорожденной девочки. После радикального оперативного вмешательства наступило выздоровление.Кісти яєчників вважаються рідкісними у педіатричній практиці. Пухлини яєчників становлять 1% від усіх пухлин у дітей. Статеві залози – друга за частотою локалізація тератоїдних пухлин у дітей після крижово-куприкової ділянки. Описано клінічний випадок гігантської тератоїдної кісти яєчника, з компресією органів черевної порожнини та діафрагми, у новонародженої дівчинки. Після радикального оперативного втручання настало одужання

УСПІШНА ЛАПАРОСКОПІЧНА НЕФРЕКТОМІЯ В ДИТИНИ РАННЬОГО ВІКУ З ЛІВОБІЧНИМ ТЕРМІНАЛЬНИМ ГІДРОНЕФРОЗОМ

A clinical case of successful treatment of an infant with congenital defect of the urinary system – hydronephrosis of the left kidney, III grade, complicated with secondary chronic pyelonephritis, is presented in the article. The identification of a disease was made by means of ultrasonography of the retroperitoneal space, excretory urography, renal scintigraphy, and computed tomography. A surgical treatment was provided, namely laparoscopic nephrectomy. Result of surgical correction is positive.Представлен клинический случай успешного лечения ребенка с врожденным пороком развития мочевыделительной системы — гидронефротической трансформацией левой почки III степени, осложненной вторичным хроническим пиелонефритом. Диагноз установлен путем выполнения ультразвукового исследования органов забрюшинного пространства, экскреторной урографии, нефросцинтиграфии и компьютерной томографии. Проведено оперативное лечение — лапароскопическое удаление гидронефротической почки. Результат хирургической коррекции представленного порока развития — хороший.Наведено клінічний випадок успішного лікування дитини з природженою вадою розвитку сечовидільної системи — гідронефротичною трансформацією лівої нирки ІІІ ступеня, ускладненої вторинним хронічним пієлонефритом. Діагноз установлено шляхом виконання ультразвукового дослідження органів заочеревинного простору, екскреторної урографії, нефросцинтиграфії та комп'ютерної томографії. Проведено оперативне лікування — лапароскопічне видалення гідронефротичної нирки. Результат хірургічної корекції представленої вади розвитку — позитивний

Випадок обструкції тонкої кишки рідкісної етіології у новонародженої дитини з гастрошизисом

Gastroschisis (GS) in a fetus was diagnosed by prenatal ultrasonography (US) at a period of 28 weeks of gestation. Prenatal US follow-up monitoring and examinations were conducted. The delivery was performed by a planned preterm cesarean section at 36-37 weeks of gestation. Surgical treatment of GS was performed in 15 minutes after birth, according to the tactics «Surgery of the first minutes», developed in our clinic. During the primary operative intervention, unobliterated omphalomesenteric vessel caused a small bowel obstruction (SBO) was discovered and removed. On 14th day after the primary operation, the child was reoperated because of the partial intestinal obstruction symptoms. During the reoperation, the functional obstruction of the small intestine in the site of a previously removed omphalomesenteric vessel was revealed. A resection of 10.0 cm of the ileum with a narrowing segment was performed and an anastomosis end-to-end was created. Recurrence of the intestinal obstruction after the surgery was not observed, complete enteral nutrition was achieved. The effect of the performed step operations is good.Conclusions. Proposed surgical tactics and strategy of complicated GS associated with partial SBO was effective and can be used in cases of ileum obstruction caused by an aberrant omphalomesenteric vessel.Наличие гастрошизиса (ГШ) у плода было диагностировано на пренатальном УЗИ в сроке 28 недель гестации. Проводилась диспансеризация плода с плановым пренатальным УЗИ-мониторингом. Родоразрешение проведено путем планового досрочного кесарева сечения в сроке 36–37 недель гестации. По поводу диагностированного порока оперативное лечение проведено через 15 минут после рождения, согласно разработанной в нашей клинике тактики «Хирургия первых минут». При проведении первичного оперативного вмешательства обнаружен и удален необлитерированный омфаломезентериальный сосуд, который вызывал обструкцию тонкой кишки (ОТК). На 14 сутки после первой операции ребенок был повторно оперирован из-за наличия частичной кишечной непроходимости. В ходе оперативного вмешательства выявлено наличие функциональной обструкции тонкой кишки в месте ранее удаленного омфаломезентериального сосуда. Проведено резекцию 10,0 см подвздошной кишки с участком сужения и создан анастомоз «конец в конец». После проведенного оперативного вмешательства рецидива кишечной непроходимости не наблюдалось, достигнуто полное энтеральное питание. Эффект от проведенных этапных операций хороший.Выводы. Предложенная тактика и стратегия хирургического лечения осложненного ГШ, ассоциированного с частичной ОТК, была эффективной и может использоваться в случаях непроходимости подвздошной кишки, вызванной аберрантным омфаломезентериальным сосудом.Наявність гастрошизису (ГШ) у плода було діагностовано на пренатальному УЗД в терміні 28 тижнів гестації. Проводилась диспансеризація плода з плановим пренатальним УЗД-моніторингом. Родорозрішення проведено шляхом планового дострокового кесаревого розтину в терміні 36–37 тижнів гестації. З приводу діагностованої вади оперативне лікування проведено через 15 хвилин після народження, згідно з розробленою в нашій клініці тактикою «Хірургія перших хвилин». Під час проведення первинного оперативного втручання виявлено та видалено необлітеровану омфаломезентеріальну судину, яка спричиняла обструкцію тонкої кишки (ОТК). На 14 добу після першої операції дитину було повторно оперовано через наявність часткової кишкової непрохідності. У ході оперативного втручання виявлено наявність функціональної ОТК на місці раніше видаленої омфаломезентеріальної судини. Проведено резекцію 10,0 см здухвинної кишки з ділянкою звуження та створено анастомоз «кінець до кінця». Після проведеного оперативного втручання рецидиву кишкової непрохідності не спостерігалось, досягнуто повного ентерального харчування. Ефект від проведених етапних операцій добрий.Висновки. Запропонована тактика та стратегія хірургічного лікування ускладненого ГШ, асоційованого з частковою ОТК, була ефективною і може використовуватись у випадках непрохідності здухвинної кишки, спричиненої аберантною омфаломезентеріальною судиною