Problems of Land Legislation of Ukraine and European Union Integration

One of the ways to prevent legal defects in land and legal regulation in Ukraine at present and in the future is to ensure the adaptation of the national land legislation to the requirements of the European Union. The implementation of the course on Ukraine's European integration is an integral part of domestic reforms aimed at economic growth, improving the living standards of the people, developing democracy, building a civil society, guaranteeing the rule of law, freedom of speech, protecting human rights and freedoms and strengthening national security. Deepening cooperation with the European Union is an important element in strengthening stability and security in the European continent, stimulating domestic economic and political reforms, promoting public progress and developing a socially oriented economy of Ukraine. The signing and ratification by the Parliament of Ukraine in 2014 of the Association Agreement between Ukraine, on one hand, and the European Union, the European Atomic Energy Community and their member states, on the other, and the need to adapt national legislation to EU requirements in the legal regulation of the use and protection of lands as the main national wealth, determine the urgency of the chosen research topic. Comparative analysis of domestic and foreign regulatory control of issues of environmental responsibility and compensation for land damage as a result of economic and other activities allows us to point out the need to take into account a number of the directives’ provisions, which will help build a European model of financial responsibility for land offenses in Ukraine. Taking into account the European experience in resolving issues related to environmental damage, it should be noted that for all positive aspects, the institution of environmental responsibility and its effectiveness depend on the level of development of the financial guarantees mechanism. Until 2010 the Directive provided for the development of mandatory financial guarantees’ system in case of harm to the natural environment. While insurance is considered as the most accessible and universal form of financial guarantees. Therefore, for Ukraine, in addition to improving the institution of financial responsibility, it is necessary to pay special attention to the formation of a real system, ensuring its implementation, one of the ways of which is environmental insurance. Therefore, it is necessary to establish the legal basis for its regulation by adopting the Law of Ukraine "On Environmental Insurance". Particular attention should be paid to the harmonization of methods for assessing environmental damage that must provide an adequate real damage assessment. Methods for assessing damage caused to land resources operating in Ukraine, in general, comply with modern procedures, enshrined in European legislation. The calculation method used to determine the extent of harm meets the requirements of a market economy and makes it possible to display the real size of the damage caused. However, the specified methodologies do not establish a mechanism for compensation for harm caused by pollution of the life and health of people. The expediency of such a settlement is important for the legal norms of a protective nature, considering that the Directive of the European Parliament and Council of Europe 2004/35/CE regulates the issues of compensation for harm caused to lands, in particular soil and through their properties – to life and health of people and also to ecological interests.Одним із способів запобігання правових недоліків в земельному та правовому регулюванні в Україні в даний час і в майбутньому є забезпечення адаптації національного земельного законодавства до вимог Європейського Союзу. Реалізація курсу з європейської інтеграції України є невід'ємною частиною внутрішніх реформ, спрямованих на економічне зростання, підвищення рівня життя людей, розвиток демократії, побудова громадянського суспільства, забезпечення верховенства закону, свободи слова, захист прав людини. і свободи та зміцнення національної безпеки. Поглиблення співпраці з Європейським союзом є важливим елементом зміцнення стабільності та безпеки на європейському континенті, стимулювання внутрішніх економічних і політичних реформ, сприяння суспільному прогресу і розвитку соціально орієнтованої економіки України. Підписання і ратифікація Парламентом України в 2014 році Угоди про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейськім союзом, Європейськім співтовариством з атомної енергії та їх державами-членами, з Іншого, и необхідністю адаптації національного законодавства до ЄС Вимоги в правовому регулюванні та охорони земель як основного національного багатства визначаються Актуальність обраної тими дослідження. Порівняльний аналіз вітчизняного та зарубіжного нормативного контролю питань екологічної відповідальності та компенсації за шкоду, заподіяну землі в результаті господарської та іншої діяльності, дозволяє нам вказати на необхідність врахування низки положень директив, які допоможуть побудувати Європейська модель фінансової відповідальності за земельні правопорушення в Україні. З огляду на європейський досвід вирішення питань, пов'язаних з екологічними збитками, слід зазначити, що у всіх позитивних аспектах інститут екологічної відповідальності та його ефективність залежать від рівня розвитку механізму фінансових гарантій. До 2010 року Директива передбачала розвиток системи обов'язкових фінансових гарантій на випадок заподіяння шкоди навколишньому середовищу. При цьому страхування вважається найбільш доступною і універсальною формою фінансових гарантій. Тому для України, крім вдосконалення інституту фінансової відповідальності, необхідно приділити особливу увагу формуванню реальної системи, що забезпечує її впровадження, одним із способів якої є екологічне страхування. Тому необхідно створити правову основу для його регулювання шляхом прийняття Закону України «Про екологічне страхування». Особливу увагу слід приділити погодженням методів оцінки збитку навколишньому середовищу, які повинні забезпечувати адекватну оцінку реального збитку. Методи оцінки збитку, нанесеного земельним ресурсам, які працюють в Україні, в цілому відповідають сучасним процедурам, закріпленим в європейському законодавстві. Метод розрахунку, який використовується для визначення ступеня шкоди, відповідає вимогам ринкової економіки і дозволяє відобразити реальний розмір заподіяної шкоди. Однак зазначені методології не встановлюють механізм відшкодування шкоди, заподіяної забрудненням життя і здоров'я людей. Доцільність такого врегулювання важлива для правових норм захисного характеру, враховуючи, що Директива Європейського Парламенту та Ради Європи 2004/35 / CE регулює питання компенсації за шкоду, заподіяну землям, зокрема ґрунті, і за допомогою їх властивості – для життя і здоров'я людей, а також для екологічних інтересів.Одним из способов предотвращения правовых недостатков в земельном и правовом регулировании в Украине в настоящее время и в будущем является обеспечение адаптации национального земельного законодательства к требованиям Европейского Союза. Реализация курса по европейской интеграции Украины является неотъемлемой частью внутренних реформ, направленных на экономический рост, повышение уровня жизни людей, развитие демократии, построение гражданского общества, обеспечение верховенства закона, свободы слова, защиту прав человека. и свободы и укрепление национальной безопасности. Углубление сотрудничества с Европейским союзом является важным элементом укрепления стабильности и безопасности на европейском континенте, стимулирования внутренних экономических и политических реформ, содействия общественному прогрессу и развития социально ориентированной экономики Украины. Подписание и ратификация Парламентом Украины в 2014 году Соглашения об ассоциации между Украиной, с одной стороны, и Европейским союзом, Европейским сообществом по атомной энергии и их государствами-членами, с другой, и необходимостью адаптации национального законодательства к ЕС Требования в правовом регулировании использования и охраны земель как основного национального богатства определяют актуальность выбранной темы исследования. Сравнительный анализ отечественного и зарубежного нормативного контроля вопросов экологической ответственности и компенсации за ущерб, причиненный земле в результате хозяйственной и иной деятельности, позволяет нам указать на необходимость учета ряда положений директив, которые помогут построить Европейская модель финансовой ответственности за земельные правонарушения в Украине. Учитывая европейский опыт решения вопросов, связанных с экологическим ущербом, следует отметить, что во всех положительных аспектах институт экологической ответственности и его эффективность зависят от уровня развития механизма финансовых гарантий. До 2010 года Директива предусматривала развитие системы обязательных финансовых гарантий на случай причинения вреда окружающей среде. При этом страхование считается наиболее доступной и универсальной формой финансовых гарантий. Поэтому для Украины, помимо совершенствования института финансовой ответственности, необходимо уделить особое внимание формированию реальной системы, обеспечивающей ее внедрение, одним из способов которой является экологическое страхование. Поэтому необходимо создать правовую основу для его регулирования путем принятия Закона Украины «Об экологическом страховании». Особое внимание следует уделить согласованию методов оценки ущерба окружающей среде, которые должны обеспечивать адекватную оценку реального ущерба. Методы оценки ущерба, нанесенного земельным ресурсам, работающим в Украине, в целом соответствуют современным процедурам, закрепленным в европейском законодательстве. Метод расчета, используемый для определения степени ущерба, отвечает требованиям рыночной экономики и позволяет отобразить реальный размер причиненного ущерба. Однако указанные методологии не устанавливают механизм возмещения вреда, причиненного загрязнением жизни и здоровья людей. Целесообразность такого урегулирования важна для правовых норм защитного характера, учитывая, что Директива Европейского Парламента и Совета Европы 2004/35 / CE регулирует вопросы компенсации за ущерб, причиненный землям, в частности почве, и посредством их свойства – для жизни и здоровья людей, а также для экологических интересов

Development of Human Resources of Agro-Industrial Complex

The article investigates the distinctive features of the development of human resources of agro-industrial complex (AIC). The study determined the categorical nature of human resources, as a whole, and the author's vision of the resource capacity of AIC was offered, in particular. The detailed analysis of the development of human resources of AIC in Ukraine, Kazakhstan, Russia and Belarus through the prism of the study of the features of life, well-being and safety of the rural population was carried out. Particular attention is paid to the problems of staffing of AIC of the leading countries of the world, including EU countries. The results obtained allowed to establish the fact of the indirect identity of the main factors of reduction of the rural population in the considered post-Soviet republics and the depopulation of rural areas in the EU. On this basis, at the conceptual level the key tasks were identified, which resolution, as for Russia, Kazakhstan, Ukraine and Belarus, and for Europe, make prospects of development of human resources of AIC. Taking into consideration peculiarities of AIC of Russia, as well as specific, national problems of rural development, the article developed the concept of development of human resources of AIC of Russia. Apart, within the concept, measures for training and retraining of workers for agricultural enterprises of Russia were allocated, as well as a model of balancing supply and demand in the labor market in order to determine the number of specialists of specific specialties necessary for the development of AIC in the region was offered.Досліджено особливості розвитку людських ресурсів АПК. Дослідження визначило категоріальний характер людських ресурсів у цілому, а також авторське бачення ресурсного потенціалу АПК, зокрема. Проведено детальний аналіз розвитку людських ресурсів АПК України, Казахстану, Росії та Білорусі через призму вивчення особливостей життя, добробуту та безпеки сільського населення. Особлива увага приділяється проблемам кадрового забезпечення АПК провідних країн світу, включаючи країни ЄС. Отримані результати дозволили встановити факт непрямої ідентичності основних чинників скорочення сільського населення в розглянутих пострадянських республіках і депопуляції сільських територій в ЄС. Виходячи з цього, на концептуальному рівні були визначені ключові завдання, вирішення яких, як для Росії, Казахстану, України та Білорусі, так і для Європи, дають перспективи розвитку людських ресурсів АПК. Враховуючи особливості АПК Росії, а також специфічні національні проблеми розвитку села, розроблено концепцію розвитку людських ресурсів АПК Росії. Крім того, в рамках концепції виділено заходи щодо підготовки та перепідготовки працівників сільськогосподарських підприємств Росії, а також модель балансування попиту та пропозиції на ринку праці з метою визначення кількості фахівців конкретних спеціальностей, необхідних для розвитку. АПК у регіоні.В статье исследуются отличительные особенности развития человеческих ресурсов агропромышленного комплекса (АПК). В ходе исследования была определена категориальная природа человеческих ресурсов в целом, и, в частности, было предложено авторское видение ресурсного потенциала АПК. Был проведен детальный анализ развития человеческих ресурсов АПК в Украине, Казахстане, России и Белоруссии через призму изучения особенностей жизни, благополучия и безопасности сельского населения. Особое внимание уделено проблемам кадрового обеспечения АПК ведущих стран мира, в том числе стран ЕС. Полученные результаты позволили установить факт косвенной идентичности основных факторов сокращения сельского населения в рассматриваемых постсоветских республиках и депопуляции сельских территорий в ЕС. Исходя из этого, на концептуальном уровне были определены ключевые задачи, решение которых, как для России, Казахстана, Украины и Беларуси, так и для Европы, определяет перспективы развития человеческих ресурсов АПК. Принимая во внимание особенности АПК России, а также специфические национальные проблемы развития села, в статье разработана концепция развития человеческих ресурсов АПК России. Кроме того, в рамках концепции были выделены меры по подготовке и переподготовке работников сельскохозяйственных предприятий России, а также модель балансирования спроса и предложения на рынке труда с целью определения количества специалистов конкретных специальностей, необходимых для развития. АПК в регионе было предложено

Development of Human Resources of Agro-Industrial Complex

The article investigates the distinctive features of the development of human resources of agro-industrial complex (AIC). The study determined the categorical nature of human resources, as a whole, and the author's vision of the resource capacity of AIC was offered, in particular. The detailed analysis of the development of human resources of AIC in Ukraine, Kazakhstan, Russia and Belarus through the prism of the study of the features of life, well-being and safety of the rural population was carried out. Particular attention is paid to the problems of staffing of AIC of the leading countries of the world, including EU countries. The results obtained allowed to establish the fact of the indirect identity of the main factors of reduction of the rural population in the considered post-Soviet republics and the depopulation of rural areas in the EU. On this basis, at the conceptual level the key tasks were identified, which resolution, as for Russia, Kazakhstan, Ukraine and Belarus, and for Europe, make prospects of development of human resources of AIC. Taking into consideration peculiarities of AIC of Russia, as well as specific, national problems of rural development, the article developed the concept of development of human resources of AIC of Russia. Apart, within the concept, measures for training and retraining of workers for agricultural enterprises of Russia were allocated, as well as a model of balancing supply and demand in the labor market in order to determine the number of specialists of specific specialties necessary for the development of AIC in the region was offered.Досліджено особливості розвитку людських ресурсів АПК. Дослідження визначило категоріальний характер людських ресурсів у цілому, а також авторське бачення ресурсного потенціалу АПК, зокрема. Проведено детальний аналіз розвитку людських ресурсів АПК України, Казахстану, Росії та Білорусі через призму вивчення особливостей життя, добробуту та безпеки сільського населення. Особлива увага приділяється проблемам кадрового забезпечення АПК провідних країн світу, включаючи країни ЄС. Отримані результати дозволили встановити факт непрямої ідентичності основних чинників скорочення сільського населення в розглянутих пострадянських республіках і депопуляції сільських територій в ЄС. Виходячи з цього, на концептуальному рівні були визначені ключові завдання, вирішення яких, як для Росії, Казахстану, України та Білорусі, так і для Європи, дають перспективи розвитку людських ресурсів АПК. Враховуючи особливості АПК Росії, а також специфічні національні проблеми розвитку села, розроблено концепцію розвитку людських ресурсів АПК Росії. Крім того, в рамках концепції виділено заходи щодо підготовки та перепідготовки працівників сільськогосподарських підприємств Росії, а також модель балансування попиту та пропозиції на ринку праці з метою визначення кількості фахівців конкретних спеціальностей, необхідних для розвитку. АПК у регіоні.В статье исследуются отличительные особенности развития человеческих ресурсов агропромышленного комплекса (АПК). В ходе исследования была определена категориальная природа человеческих ресурсов в целом, и, в частности, было предложено авторское видение ресурсного потенциала АПК. Был проведен детальный анализ развития человеческих ресурсов АПК в Украине, Казахстане, России и Белоруссии через призму изучения особенностей жизни, благополучия и безопасности сельского населения. Особое внимание уделено проблемам кадрового обеспечения АПК ведущих стран мира, в том числе стран ЕС. Полученные результаты позволили установить факт косвенной идентичности основных факторов сокращения сельского населения в рассматриваемых постсоветских республиках и депопуляции сельских территорий в ЕС. Исходя из этого, на концептуальном уровне были определены ключевые задачи, решение которых, как для России, Казахстана, Украины и Беларуси, так и для Европы, определяет перспективы развития человеческих ресурсов АПК. Принимая во внимание особенности АПК России, а также специфические национальные проблемы развития села, в статье разработана концепция развития человеческих ресурсов АПК России. Кроме того, в рамках концепции были выделены меры по подготовке и переподготовке работников сельскохозяйственных предприятий России, а также модель балансирования спроса и предложения на рынке труда с целью определения количества специалистов конкретных специальностей, необходимых для развития. АПК в регионе было предложено