ПАТОГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ АКУШЕРСЬКИХ УСКЛАДНЕНЬ У ВАГІТНИХ ІЗ НЕАЛКОГОЛЬНОЮ ЖИРОВОЮ ХВОРОБОЮ ПЕЧІНКИ ПРИ НАДЛИШКОВІЙ МАСІ ТІЛА (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

Among the pathological conditions that are factors threatening the course of pregnancy, a special place is occupied by disorders of lipid metabolism. According to the WHO, 90 % of overweight women develop early manifestations of hepatic steatosis at the age of 20–25, which leads to non-alcoholic steatohepatitis over the next five years of life. Therefore, overweight women are at risk for the development of obstetric and perinatal complications, in the genesis of which a significant role is given to metabolic disorders in the liver. The aim of the study – to analyze the current literature on lipid profile, endothelial function, biochemical markers, the role of the liver in the regulation of lipid metabolism and key risk factors for steatosis at a young age that may worsen pregnancy and childbirth in pregnant women with nonalcoholic fatty liver disease (NAFLD) and obesity and determine the optimal methods of diagnostics, prevention and treatment of obstetric and perinatal complications in overweight pregnant women with NAFLD. Conclusion. The combination of NAFLD and obesity has a significant impact on the development of obstetric and perinatal complications. Среди патологических состояний, которые являются факторами угрожающего течения беременности, особое место занимают нарушения липидного обмена. По данным ВОЗ, у 90 % женщин с избыточной массой тела уже в возрасте 20–25 лет диагностируют ранние проявления стеатоза печени, который в течение следующих пяти лет жизни приводит к неалкогольному стеатогепатиту. Поэтому у женщин с избыточной массой тела имеется угроза развития акушерских и перинатальных осложнений, в генезисе которых значительная роль принадлежит метаболическим нарушениям в печени. Цель исследования – проанализировать данные современной литературы относительно показателей липидного профиля, эндотелиальной функции, биохимических маркеров, роли печени в липидном обмене и ключевые факторы риска развития стеатоза в молодом возрасте, которые могут ухудшить течение беременности и родов у беременных с неалкогольной жировой болезнью печени (НАЖБП). Определить оптимальные методы диагностики, профилактики и лечения акушерских и перинатальных осложнений у беременных с избыточной массой тела при НАЖБП. Вывод. Сочетание НАЖБП и ожирения имеет значительное влияние на развитие акушерских и перинатальных осложнений.Серед патологічних станів, які є факторами загрозливого перебігу вагітності, особливе місце посідають порушення ліпідного обміну, які на сьогодні прогресивно зростають. За даними ВООЗ, у 90 % жінок із надлишковою масою тіла вже у віці 20–25 років виявляють ранні прояви стеатозу печінки, який впродовж наступних п᾽яти років життя приводить до неалкогольного стеатогепатиту. Тому жінки із надлишковою масою тіла мають загрозу щодо розвитку акушерських та перинатальних ускладнень, у генезі яких значна роль належить метаболічним порушенням у печінці. Мета дослідження – проаналізувати дані сучасної літератури щодо показників ліпідного профілю, функції ендотелію, біохімічних маркерів, ролі печінки у регуляції ліпідного обміну та ключові фактори ризику розвитку стеатозу в молодому віці, які можуть погіршити перебіг вагітності й пологів у вагітних із неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) та ожирінням. Визначити оптимальні методи діагностики, профілактики та лікування акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних із надлишковою масою тіла при НАЖХП. Висновок. Поєднання НАЖХП та ожиріння має вагомий вплив на розвиток акушерських та перинатальних ускладнень

ОБГРУНТУВАННЯ ПАТОГЕНЕТИЧНОЇ ІМУНОКОРИГУЮЧОЇ ТЕРАПІЇ В ПІСЛЯПОЛОГОВОМУ ПЕРІОДІ У ЖІНОК ІЗ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

Враховуючи високу частоту захворювань щитоподібної залози серед вагітних та розвиток ускладнень в післяпологовому періоді. Проведено аналіз кпініко-імунологічних результатів досліджень у 45 породіль із дифузним зобом і 30 породіль контрольної групи. У породіль із дифузним зобом виявлено порушення імунної резистентності та збільшення частоти ускладнень в післяпологовому періоді, які нормалізувались під впливом лікування імуномодулятором імунофаном