Біохімічні показники сироватки крові щурів різного віку після заповнення дефекту в метафізі стегнової кістки алогенними кістковими імплантатами

Bone defects that do not heal on their own are a significant problem in orthopaedic and trauma surgery. One of the approaches to its solution is the use of bone alloimplants (AloI). Objective. On the basis of the analysis of biochemical indicators of the metabolism of connective tissue in the blood serum of laboratory rats, the course of metabolic processes after the filling of the defect in the metaphysis of the AloI femur was evaluated. Methods. A model of creating a transcortical defect of critical size (diameter 3 mm, depth 3 mm) in the metaphysis of the femur of 3- and 6-month-old rats was used. In animals of groups I (n = 15, age 3 months) and III (n = 15,12 months) the defects were left unfilled, II (n = 15, 3 months) and IV (n = 15, 12 months) — filled with structural AloI. After 14, 28 and 90 days, the content of glycoproteins, total chondroitin sulphates (CS), protein and calcium, activity of alkaline and acid phosphatases in blood serum was investigated. Results. The introduction of AloI leads to an increase in the content of glycoproteins for all periodsof observation in rats of both age groups. 14 days after implantation in 12-month-old rats, compared to 3-month-old rats, a 1.30 times higher level of CS in blood serum was determined (p = 0.008), which is due to their higher content in the area of connective tissue implantation; the activity of alkaline phosphatase decreased by 1.80 times p = 0.016) and acid phosphatase by 1.50 times (p = 0.018), which indicates a delay in the formation and reorganization of bone tissue. However, the level of CS under the conditions of the establishment of AloI on the 90th day was lower compared to the correspondinggroups without plasticity of the defect: in 3-month-old rats by 1.44 times ( p = 0.008), in 12-month-old rats by 1.52 times (p = 0.008). Conclusions. According to the indicators of biochemical markers of connective tissue metabolism, the use of AloI for plasticity of defects of a critical size in the metaphysis of the femur of rats leads to the activation of bone regeneration with a greater manifestation in younger recipients compared to groups with an unfilleddefect.В ортопедичній і травматологічній хірургії дефекти кісток, які не загоюються самостійно, становлять значну проблему. Одним із підходів до її розв’язання є використання кісткових алоімплантатів (АлоІ). Мета. На підставі аналізу біохімічних показників метаболізму сполучної тканини в сироватці крові лабораторних щурів оцінити перебіг метаболічних процесів після заповнення дефекту в метафізі стегнової кістки АлоІ. Методи. Використано модель створення транскортикального дефекту критичного розміру (діаметр 3 мм, глибина 3 мм) в метафізі стегнової кістки щурів віком 3 та 6 міс. У тварин груп І (n = 15, вік 3 міс.) і ІІІ (n = 15, 12 міс.) дефекти з алишали н езаповненими, І І ( n = 15, 3 м іс.) і ІV (n = 15, 12 міс.) — заповнювали структурними АлоІ. Через 14, 28 і 90 діб досліджено вміст у сироватці крові глікопротеїнів, загальних хондроїтинсульфатів (ХС), білка та кальцію, активність лужної та кислої фосфатаз. Результати. Введення АлоІ призводить до підвищення вмісту глікопротеїнів на всі терміни  спостереження у щурів обох вікових груп. Через 14 діб після імплантації у 12-місячних щурів порівняно з 3-місячними визначено підвищений рівень у сироватці крові ХС в 1,30 разу (р = 0,008), що обумовлено більшим вмістом у них в ділянці імплантації сполучної тканини; знижену в 1,80 разу (р = 0,016) активність лужної фосфатази та в 1,50 разу (р = 0,018) — кислої фосфатази, що свідчить про затримку утворення й реорганізацію кісткової тканини. Проте, рівень ХС за умов встановлення АлоІ на 90-ту добу був нижчим порівняно з відповідними групами без пластикидефекту: в 3-місячних щурів у 1,44 разу (р = 0,008), у 12-місячних — у 1,52 разу ( р = 0,008). Висновки. За показниками біохімічних маркерів метаболізму сполучної тканини використання АлоІ для пластики дефектів критичного розміру в метафізі стегнової кістки щурів призводить до активації регенерації кістки з більшим проявом у молодших реципієнтів порівняно з групами з незаповненим дефектом

Порушення імунного статусу і їх роль у відхиленнях регуляції запалення у хворих на інволютивний коксартроз

Deviations in the cellular and humoral links of the immune system of patients with involutive (age-dependent) coxarthrosis at different stages of the disease course were studied and their part in the regulation of an inflammatory reaction in the hip joint was revealed. It was found out that humoral factors of immunity were mostly those factors, which determined the direction of destructive-inflammatory manifestations in the intercellular matrix of the hip joint structures.Изучены отклонения в клеточном и гуморальном звеньях иммунной системы больных с инволютивным (возрастзависимым) коксартрозом на разных сроках течения заболевания и определена их роль в регуляции воспалительной реакции в тазобедренном суставе. Установлено, что факторами, определяющими направление деструктивно-воспалительных проявлений в межклеточном матриксе структур тазобедренного сустава, являются преимущественно гуморальные факторы иммунитета.Вивчено відхилення у клітинній і гуморальній ланках імунної системи хворих на інволютивний (залежний від віку) кокс артроз на різних термінах перебігу захворювання та визначено їхню роль у регуляції запальної реакції в кульшовому суглобі. Виявлено, що факторами, які визначають напрямок деструктивно-запальних проявів у міжклітинному матриксі структур кульшового суглоба, є переважно гуморальні фактори імунітету

Лікування пацієнтів з деформівним остеоартрозом суглобів

The article contains results of an open study aimed to assess the efficacy and tolerance of Artiflex Chondro drug versus Mucosat Neo, both based on chondroitin sulfate as their active substance. The study involved 112 patients, aged from 33 to 69, with deforming osteoarthrosis of the knee or hip joints at stages II-III by the Kellegren-Lawrence classification. The drugs were injected intramuscularly by 1.0 ml on alternate days thrice. Then the dose was enlarged up to 2.0 ml. The course of treatment consisted of 25 injections on alternate days. The therapeutic equivalence of the studied drugs was established. It was proved that Artiflex Chondro drug did not produce any negative effects on blood pressure, heart rate and body temperature. The indices of laboratory clinical and biochemical analyses of blood and urine in the end of the study did not change significantly versus their initial values. By its efficacy indices (pain syndrome intensity by the visual analogue scale, Lequesne index, time for walking 30 metres, demand for nonsteroidal anti-inflammatory drugs, Artiflex Chondro is an appropriate drug for treating patients with deforming osteoarthrosis. The drug does not produce any adverse reactions and can be recommended as a chondroprotective remedy.В работе представлены результаты открытого исследования эффективности и выявления побочных реакций препарата «Артифлекс хондро» по сравнению с «Мукосат нео», действующим веществом которых является хондроитин сульфат. В исследовании приняли участие 112 пациентов в возрасте от 33 до 69 лет с деформирующим остеоартрозом коленного или тазобедренного суставов II–III стадии по классификации Kellegren-Lawrence. Препараты вводили трижды внутримышечно по 1,0 мл через день. Затем дозу увеличивали до 2,0 мл. Курс лечения составил 25 инъекций через день. Установлена терапевтическая эквивалентность исследуемых препаратов. Доказано, что препарат «Артифлекс хондро» не имел негативного влияния на артериальное давление, частоту сердечных сокращений, температуру тела. Показатели лабораторных клинических и биохимических исследований крови, мочи в конце исследования значимо не изменились по сравнению с исходными. Препарат «Артифлекс хондро» по показателям эффективности (выраженности болевого синдрома по визуальной аналоговой шкале, индексу Lequesne, времени прохождения30 м, потребностью в НПВП), является подходящим средством для лечения больных с деформирующим остеоартрозом. Препарат не вызывает побочных реакций и может быть рекомендован как хондропротекторное средство.У роботі представлені результати відкритого дослідження ефективності та виявлення побічних реакцій препарату «Артифлекс хондро» у порівнянні з «Мукосат нео», діючою речовиною яких є хондроїтин сульфат. У дослідження увійшло 112 пацієнтів віком від 33 до 69 років з деформівним остеоартрозом колінного або кульшового суглобів II–III стадії за класифікацією Kellegren-Lawrence. Препарати вводили тричі внутрішньом’язово по 1,0 мл через день. Потім дозу збільшували до 2,0 мл. Курс лікування склав 25 ін’єкцій через день. Встановлена терапевтична еквівалентність досліджуваних препаратів. Доведено, що препарат «Артифлекс хондро» не мав негативного впливу на артеріальний тиск, частоту серцевих скорочувань, температуру тіла. Показники лабораторних клінічних та біохімічних досліджень крові, сечі наприкінці дослідження значущо не змінилися порівняно з початковими. Препарат «Артифлекс хондро» за показниками ефективності (вираженістю больового синдрому за візуальною аналоговою шкалою, індексом Lequesne, часом проходження 30 м, потребою в НПЗП), є відповідним засобом для лікування хворих на деформівний остеоартроз. Препарат не викликає побічних реакцій та може бути рекомендований як хондропротекторний засіб

Профілактика тромбоемболічних ускладнень за умов ендопротезування суглобів з використанням еноксипарину

Replacement arthroplasty is connected with a high risk of complications, deep vein thrombosis and pulmonary embolism being the most dangerous of them. Today low molecular weight heparins are regarded as the «gold standard» for preventing venous thromboembolic complications in case of orthopaedic interventions. The purpose of the present work was as follows: to study the effect of enoxiparin on the haemostasis system and assess its possible use in patients after total hip joint arthroplasty. Indices of clinical and biochemical analyses of blood and urine and coagulogrammes were estimated. The drug did not produce any negative effect on the indices of clinical and biochemical analyses of blood and urine. A higher content of the intravascular thrombopoiesis marker – reaction of the fibrin-monomer complex, fibrinolytic activity, D-dimer – was revealed. Anti-factor Xa activity was at the level, recommended for high risk patients. Hence, enoxiparin at a dose of 40 mg subcutaneously once a day improves indices of the haemostasis system during the postoperative period, does not cause any side or adverse effects and can be recommended for preventing thromboembolic complications in patients after hip joint arthroplasty.Эндопротезирование суставов связано с высоким риском осложнений, среди которых наиболее опасными являются тромбоз глубоких вен и тромбоэмболия легочной артерии. Сегодня низкомолекулярные гепарины (НМГ) считают «золотым стандартом» для предупреждения венозных тромбоэмболических осложнений при ортопедических вмешательствах. Цель работы: изучить влияние эноксипарина на систему гемостаза и оценить возможности его применения у пациентов после тотального эндопротезирования тазобедренного сустава. Оценены показатели клинического, биохимического анализов крови, мочи и коагулограммы. Препарат не оказывает негативного влияния на показатели клинического, биохимического анализов крови и мочи. Установлено повышенное содержание маркера внутрисосудистого тромбообразования – реакция фибрин-мономерного комплекса, фибринолитической активности, Д-димера. Анти-Ха-факторная активность составила рекомендуемый уровень для пациентов высокого риска. Таким образом, эноксипарин 40 мг подкожно 1 раз в сутки улучшает показатели системы гемостаза в послеоперационном периоде, не вызывает побочных или нежелательных явлений и может быть рекомендован для профилактики тромбоэмболических осложнений у больных после эндопротезирования тазобедренного сустава.Ендопротезування суглобів пов’язано з високим ризиком ускладнень, серед яких найбільш небезпечними є тромбоз глибоких вен і тромбоемболія легеневої артерії. Сьогодні низькомолекулярні гепарини (НМГ) вважають «золотим стандартом» для попередження венозних тромбоемболічних ускладнень у разі ортопедичних втручань. Мета роботи: вивчити вплив еноксипарину на систему гемостазу та оцінити можливості його застосування у пацієнтів після тотального ендопротезування кульшового суглоба. Оцінено показники клінічного, біохімічного аналізів крові, сечі та коагулограми. Препарат не чинить негативного впливу на показники клінічного, біохімічного аналізів крові та сечі. Встановлено підвищений вміст маркера внутрішньосудинного тромбоутворення — реакція фібрін-мономерного комплексу, фібринолітичної активності, Д-димера. Анти-Ха-факторна активність склала рекомендований рівень для пацієнтів високого ризику. Отже, еноксипарин у дозі 40 мг підшкірно 1 раз на добу покращує показники системи гемостазу в післяопераційному періоді, не викликає побічних або небажаних явищ і може бути рекомендований для профілактики тромбоемболічних ускладнень у хворих після ендопротезування кульшового суглоба

Лабораторні маркери оцінювання стану пацієнтів з посттравматичним коксартрозом під час підготування до ендопротезування кульшового суглоба

For the evaluation of patients with coxarthrosis (CA), who recommended for hip replacement, it is necessary to apply comprehensive approach for the study of the functional state of organs and body systems, including the use of biochemical markers of mineral, protein and lipid metabolism. Objective:to conduct a survey of patients with post-traumatic CA to de­tect metabolic disorders by means of laboratory markers and the predictability of complications after surgery. The study in­volved 35 patients (21 of men, 14 women) aged 30 to 80 years with post-traumatic CA stage IV. The control group consisted of 30 healthy people (13 men, 17 women) aged 27 to 50 years. In the serum of patients, total protein, albumin, glycoproteins, sialic acid hondroyitynsulfats, haptoglobin, glucose, total cho­lesterol, triglycerides, ALT, AST, alkaline and acid phospha­tase, HHTP, thymol, fibrinogen, interleukin IL-1, IL-4, IL-6 and circular immune complexes have been determined. Re­sults: patients with post-traumatic CA had two-fold increased levels of fibrinogen and glycoproteins in serum, sialic acid de­creased by 52,2 %, haptoglobin - by 26 % globulins - by 19.6 %, cholesterol -by 23.9 %, triglycerides -by 46.4 %, thymol test -2.2 fold, IL-1 -three-fold, IL-6 -6 ti and IL-4 -2.2 times, the activity of alkaline phosphatase -by 75.7 %, acid -25.1 % and HHTP -47.8 % compared to the control group. Conclusions: The increase in markers of acute phase in serum and activity of marker enzymes demonstrates the destructive inflammatory process in patients with a course of post-traumatic CA. The increase in cytokines and circular immune complexes is the evi­dence of increased immune reactivity due to the severity of the pathological process in joints, and it dictates necessity for care­ful monitoring after arthroplasty and pharmacological therapy to reduce the risk of complications in this category of patients.Для оценки состояния больных коксартрозом (КА), которым рекомендовано эндопротезирование тазобедренного сустава, необходимо исследование функционального состояния органов и систем, в том числе с применением биохимических маркеров минерального, белкового и липидного обмена. Цель: у пациентов с посттравматическим КА выявить метаболические нарушения с помощью лабораторных маркеров и возможности прогнозирования осложнений после операции.Методы: обследовано 35 пациентов (21 мужчина, 14 женщин) в возрасте от 30 до 80 лет с посттравматическим КА IV стадии. Контрольную группу составили 30 практически здоровых людей (13 мужчин, 17 женщин) в возрасте от 27 до 50 лет. В сыворотке крови пациентов определяли общий белок, альбумин, гликопротеины, сиаловые кислоты, хондроитинсульфаты, гаптоглобин, глюкозу, общий холестерин, триглицериды, АЛТ, АСТ, щелочную и кислую фосфатазу, ГГТП, тимоловую пробу, фибриноген, интерлейкины ИЛ-1, ИЛ-4 ИЛ-6 и циркулирующие иммунные комплексы. Результаты: у пациентов с посттравматическим КА увеличен уровень гликопротеинов и фибриногена в сыворотке крови в 2 раза, сиаловых кислот — на 52,2 %, гаптоглобина — на 26 %, глобулинов — на 19,6 %, холестерина — на 23,9 %, триглицеридов — на 46,4 %, тимоловая проба — в 2,2 раза, ИЛ-1 — в 3 раза, ИЛ-6 — в 6 раз и ИЛ-4 — в 2,2 раза, активность щелочной фосфатазы — на 75,7 %, кислой — на 25,1 % и ГГТП — на 47,8 % по сравнению с контрольной группой. Выводы: повышение маркеров острой фазы воспаления в сыворотке крови, а также активности маркерных ферментов свидетельствует о воспалительно-деструктивном процессе у пациентов с осложненным течением посттравматического КА. Рост уровня цитокинов и циркулирующих иммунных комплексов свидетельствует о повышенной иммунологической реактивности вследствие тяжести патологического процесса в суставах, а это диктует необходимость тщательного контроля после эндопротезирования и медикаментозной коррекции для снижения риска развития осложнений у этой категории пациентов.Для оцінювання стану хворих на коксартроз (КА), яким рекомендовано ендопротезування кульшового суглоба, необхідне дослідження функціонального стану органів і систем, зокрема із застосуванням біохімічних маркерів мінерального, білкового та ліпідного обміну. Мета: у пацієнтів з посттравматичним КА виявити метаболічні порушення за допомогою лабораторних маркерів та можливості прогнозування ускладнень після операції. Методи: обстежено 35 пацієнтів (21 чоловік, 14 жінок) у віці від 30 до 80 років з посттравматичним КА IV стадії. Контрольну групу склали 30 практично здорових людей (13 чоловіків, 17 жінок) у віці від 27 до 50 років. У сироватці крові пацієнтів визначали загальний білок, альбуміни, глікопротеїни, сіалові кислоти, хондроїтинсульфати, гаптоглобін, глюкозу, загальний холестерол, тригліцериди, АЛТ, АСТ, лужну та кислу фосфатазу, ГГТП, тимолову пробу, фібриноген, інтерлейкіни ІЛ-1, ІЛ-4, ІЛ-6 та циркулювальні імунні комплекси. Результати: у пацієнтів з посттравматичним КА збільшений рівень глікопротеїнів та фібриногену в сироватці крові у 2 рази, сіалових кислот — на 52,2 %, гаптоглобіну — на 26 %, глобулінів — на 19,6 %, холестеролу — на 23,9 %, тригліцеридів — на 46,4 %, тимолова проба — у 2,2 раза, ІЛ-1 — у 3 рази, ІЛ-6 — у 6 разів та ІЛ-4 — у 2,2 раза, активність лужної фосфатази — на 75,7 %, кислої — на 25,1 % і ГГТП — на 47,8 % порівняно з контрольною групою. Висновки: підвищення маркерів гострої фази запалення в сироватці крові, а також активності маркерних ферментів свідчить про запально-деструктивний процес у пацієнтів з ускладненим перебігом посттравматичного КА. Зростання рівня цитокінів та циркулювальних імунних комплексів свідчить про підвищену імунологічну реактивність внаслідок тяжкості патологічного процесу в суглобах, а це диктує необхідність ретельного контролю після ендопротезування і медикаментозної корекції для зниження ризику розвитку ускладнень у цієї категорії пацієнтів

Біохімічні показники сироватки крові та тканин міжхребцевих дисків поперекового відділу хребта кролів після денуклеації

Development of medical science toward understanding of the processes taking places in cases of degenerative diseases of the musculoskeletal system is impossible without modeling of pathological conditions in laboratory animals. Objective: To investigate the changes in biochemical parameters of metabolism in tissues of intervertebral discs and serum in rabbits with modeled degenerative and destructive process in lumbar intervertebral discs. Methods: The model included mechanical denucleation of one nucleus pulposus of intervertebral disc and damage to the cranial apophysis of the vertebral body with the growth zone in the lumbar spine of 3-month-old rabbits (weight of 1 300–1 500 g). 60 days after the operation we determined the content of total hydroxyproline, hexosamine, total glycosaminoglycans (GAG), sialic acid and tyrosine in tissues of intervertebral discs. Before and 60 days after modeling we evaluated the content of glycoproteins, total protein, fractional composition of glycosaminoglycans sulfates (GAGs) and hydroxyproline in blood serum. Results: There was reliable activation of cartilage collagen metabolism of intervertebral discs with the increase of hydroxyproline content and inhibition of proteoglycan metabolism with a decrease of GAG content and hexosamine concentration of sialic acids and non-collagenous proteins in intervertebral discs of experimental animals compared to control group. Degenerative processes in experimental rabbits prevailed over reparative ones. In blood serum of experimental animals there was revealed reliable increase in the total content of GAGs to 25.76 % and hydroxyproline to 16.87 %, as well as decrease to 42.61 % of activity of alkaline phosphatase and increase of 282.95 % of activity of acid phosphatase. Conclusion: The model created leads to the development of degenerative-dystrophic process on the 60th day after the operation.Развитие медицинской науки в изучении процессов, происходящих в условиях дегенеративных заболеваний опорно-двигательной системы, невозможно без моделирования соответствующих патологических состояний у лабораторных животных. Цель: изучить изменения биохимических показателей метаболизма в тканях межпозвонковых дисков и сыворотке крови кроликов с моделированным дегенеративно-деструктивным процессом в межпозвонковых дисках поясничного отдела позвоночника. Методы: модель включала механическую денуклеацию пульпозного ядра одного межпозвонкового диска и повреждение краниального апофиза тела позвонка с зоной роста в поясничном отдела позвоночника трехмесячных кроликов массой 1 300–1 500 г. В тканях межпозвонковых дисков через 60 суток после операции определяли содержание общего гидроксипролина, гексозаминов, суммарных гликозаминогликанов (ГАГ), сиаловых кислот и тирозина. В сыворотке крови до и через 60 суток после моделирования оценивали гликопротеиды, общий белок, фракционный состав гликозаминогликансульфатов (ГАГс) и гидроксипролина. Результаты: установлена достоверная активация метаболизма коллагена хряща межпозвоночных дисков с увеличением содержания гидроксипролина и угнетение обмена протеогликанов с уменьшением содержания ГАГ и гексозаминов, концентрации сиаловых кислот и неколлагеновых белков в межпозвонковых дисках опытных животных по сравнению с контролем. Процессы дегенерации у экспериментальных кроликов преобладали над репаративными. В сыворотке крови опытных животных выявлено достоверное увеличение общего содержания ГАГс на 25,76 %, гидроксипролина на 16,87 %, а также снижение на 42,61 % активности щелочной и повышение на 282,95 % активности кислой фосфатазы. Выводы: разработанная модель приводит к развитию дегенеративно-дистрофического процесса на 60-е сутки после операции.Розвиток медичної науки у розумінні процесів, які відбуваються за дегенеративних захворювань опорно-рухової системи, неможливий без моделювання відповідних патологічних станів у лабораторних тварин. Мета: дослідити зміни біохімічних показників метаболізму в тканинах міжхребцевих дисків та сироватці крові кролів із модельованим дегенеративно-деструктивним процесом у міжхребцевих дисках поперекового відділу хребта. Методи: модель передбачала механічну денуклеацію драглистого ядра одного міжхребцевого диска та ушкодження краніального апофіза тіла хребця із зоною росту в поперековому відділі хребта тримісячних кролів масою 1 300–1 500 г. У тканинах міжхребцевих дисків через 60 діб після операції визначали вміст загального гідроксипроліну, гексозамінів, сумарних глікозаміногліканів (ГАГ), сіалових кислот і тирозину. У сироватці крові до та через 60 діб після моделювання оцінювали глікопротеїди, загальний білок, фракційний склад глікозаміноглікансульфатів (ГАГс) та гідроксипроліну. Результати: встановлено достовірну активацію метаболізму колагену хряща міжхребцевих дисків зі збільшенням вмісту гідроксипроліну та пригнічення обміну протеогліканів зі зменшенням вмісту ГАГ та гексозамінів, концентрації сіалових кислот і неколагенових білків у міжхребцевих дисках дослідних тварин порівняно з контролем. Процеси дегенерації в експериментальних кролів переважають над репаративними. У сироватці крові дослідних тварин виявлено достовірне збільшення загального вмісту ГАГс на 25,76 %, гідроксипроліну на 16,87 %, а також  зниження на 42,61 % активності лужної та підвищення на 282,95 % активності кислої фосфатази. Висновок: створена модель призводить до розвитку дегенеративно-дистрофічного процесу на 60-у добу після операції

Вплив різних концентрацій proFLEX® INTRA на клінічний перебіг і динаміку лабораторних показників у пацієнтів різного віку з гонартрозом ІІ стадії

Introduction: application of hyaluronic acid gel for intraarticular administration is actual topic of modern orthopaedic concerning to its therapeutical efficacy. Objective: to assess the influence of different concentrations of proFLEX® INTRA on the synovial fluid and biochemical blood markers in patients with the 2nd knee osteoarthritis stage in the different age groups. Materials and methods: 30 patients with Kellgren–Lawrence stage II knee osteoarthritis were examined. The first group consisted of 15 patients aged 40–50 years, in the second group the average age of patients was 50–70 years. Each group was divided into 3 subgroups (a, b, c) of 5 patients. In each group the first subgroup of patients received intra-articular 1 injection of proFLEX® INTRA 10 mg/ml 2.0 ml, І-b, ІІ-b — 12 mg/ml 2.5 ml, І-с, ІІ-с — 20 mg/ml 3.0 ml. Results: an inflammatory-dystrophic process in the knee joint of patients was found in both groups, which was more expressed in elderly patients. The dynamics of blood markers in patients of the 1st and 2nd groups after the treatment showed a decreasing the level of inflammatory and dystrophic processes in the knee joints. In the 1st group 1 month after intra-articular injection, the content of glycoproteins and chondroitin sulfates (CS) decreased, did not reach the normative values. In subgroup II-c the level of glycoproteins and CS decreased, the concentration of interleukin-6 (IL-6) remained elevated comparing to subgroups II-a and II-b. Conclusions: it was found that patients with stage II knee osteoarthritis had increased CS and lower levels of hyaluronic acid in their synovial fluid. Markers of inflammation (glycoproteins and IL-6) and destruction markers (CS) in the blood serum changed unidirectionally and indicated a decreasing in the activity of inflammatory process after the injection of hyaluronic acid gel, which was clinically confirmed 1 month after intra-articular injection. In this case, the results after the reexamination of blood biomarkers of patients aged 40–50 years indicated a higher efficiency of hyaluronic acid gel injection with a concentration of 10 and 12 mg/ml, aged 50–70 years — a concentration of 20 mg/ml was confirmed by a decrease in the level of glycoproteins, CS and IL-6 in the blood of patients.Актуальным вопросом современной ортопедии остается применение геля гиалуроновой кислоты для внутрисуставного введения с учетом его терапевтической эффективности.Цель: оценить влияние различных концентраций proFLEX® INTRA на клиническое течение и динамику лабораторных показателей у пациентов разного возраста с гонартрозом II стадии.Методы: обследовано 30 пациентов с гонартрозом II стадии по Kellgren–Lawrence. I группа — 15 человек в возрасте 40–50 лет, II — 50–70, каждую группу разделили на 3 подгруппы (а, b, c) по 5 пациентов. Подгруппы І-а, ІІ-а получали внутрисуставно 1 инъекцию proFLEX® INTRA в дозе 10 мг/мл 2,0 мл; І-b, II-b — 12 мг/мл 2,5 мл; І-с, II-с — 20 мг/мл 3,0 мл.Результаты: воспалительно-дистрофический процесс в коленных суставах был сильнее выражен у лиц старшего возраста. Динамика показателей крови у пациентов обеих групп после лечения указывает на снижение уровня воспалительных и дистрофических процессов в коленных суставах. В первой группе через месяц после введения препарата содержание гликопротеинов и хондроитинсульфатов (ХС) снизилось, не достигнув нормативных значений. В подгруппе II-c уровень гликопротеинов и ХС снизился, концентрация интерлейкина-6 (ИЛ-6) сохранялась повышенной по сравнению с подгруппами II-a и II-b.Выводы: у пациентов с гонартрозом II стадии наблюдается повышение содержания ХС и снижение уровня гиалуроновой кислоты в синовиальной жидкости. Маркеры воспаления (гликопротеины и ИЛ-6) и деструкции (ХС) в сыворотке крови изменяются однонаправленно и свидетельствуют об уменьшении активности воспалительного процесса после введения геля гиалуроновой кислоты, что подтверждается данными клинического обследования через месяц. При этом результаты повторного исследования биомаркеров крови пациентов в возрасте 40–50 лет указывают на высокую эффективность геля гиалуроновой кислоты в концентрации 10 и 12 мг/мл, в возрасте 50–70 лет — в концентрации 20 мг/мл, что подтверждается снижением уровня гликопротеинов, ХС и ИЛ-6 в сыворотке крови.Актуальним питанням сучасної ортопедії залишається застосування гелю гіалуронової кислоти для внутрішньосуглобового введення з огляду на його терапевтичну ефективність.Мета: оцінити вплив різних концентрацій proFLEX® INTRA на клінічний перебіг і динаміку лабораторних показників у пацієнтів різного віку з гонартрозом ІІ стадії. Методи: обстежено 30 пацієнтів із гонартрозом II стадії за Kellgren–Lawrence. І група — 15 осіб у віці 40–50 років, ІІ — 50–70, кожну групу розділили на 3 підгрупи (а, b, c) по 5 пацієнтів. Підгрупи І-а, ІІ-а отримували внутрішньосуглобово 1 ін’єкцію proFLEX® INTRA в дозі 10 мг/ мл 2,0 мл; І-b, ІІ-b — 12 мг/мл 2,5 мл; І-с, ІІ-с — 20 мг/ мл 3,0 мл.Результати: запально-дистрофічний процес у колінних суглобах був сильніше виражений в осіб старшого віку. Динаміка показників крові в пацієнтів обох груп після лікування вказує на зниження рівня запальних і дистрофічних процесів у колінних суглобах. У І групі через місяць після введення препарату вміст глікопротеїнів і хондроїтинсульфатів (ХС) знизився, не досягнувши нормативних значень. У підгрупі II-c рівень глікопротеїнів і ХС знизився, концентрація інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) зберігалася підвищеною порівняно з підгрупами II-a та II-b.Висновки: у пацієнтів з гонартрозом II стадії спостерігається підвищення вмісту ХС і зниження рівня гіалуронової кислоти в синовіальній рідині. Маркери запалення (глікопротеїни й ІЛ-6) і деструкції (ХС) у сироватці крові змінюються односпрямовано та свідчать про зменшення активності запального процесу після введення гелю гіалуронової кислоти, що підтверджується даними клінічного обстеження через місяць. При цьому результати повторного дослідження біомаркерів крові пацієнтів у віці 40–50 років вказують на вищу ефективність гелю гіалуронової кислоти в концентрації 10 і 12 мг/мл, у віці 50– 70 років — у концентрації 20 мг/мл, що підтверджується зниженням рівня глікопротеїнів, ХС та ІЛ-6 у сироватці крові

Лікування пацієнтів у разі деформівного остеоартрозу суглобів з використанням препарату «Діамакс»

The purpose of the present study was to assess therapeutic efficacy of Diamax drug in patients with deforming osteoarthrosis as well as to reveal adverse responses during its use. The efficacy of the drug was assessed by its influence on the dynamics of indices, which characterize the basic disease intensity: pain syndrome by the visual analogue scale (VAS), functional activity of affected joints by Leken’s index, biochemical blood analysis. In order to analyse the tolerance of the drug, patients’ subjective complaints were registered, indices of their cardiovascular activity were monitored, results of clinical and biochemical blood tests and clinical urinalysis before and 2 months after the beginning of the treatment were taken into account. A positive therapeutic effect of Diamax drug was found out, as it was demonstrated by a reduced intensity of pain syndrome, a better functioning of affected joints, a depressed activity of an inflammatory process in them owing to a reduced concentration of inflammation markers (interleukin 1, glycoproteins, sialic acids). No negative influence of the drug on the state of viscera was detected.Целью исследования было оценить терапевтическую эффективность препарата «Диамакс» у пациентов с деформирующим остеоартрозом, а также выявить нежелательные реакции во время его использования. Эффективность препарата определяли по влиянию на динамику показателей, характеризующих клиническую выраженность основного заболевания: болевого синдрома по визуальной аналоговой шкале (ВАШ), функциональной активности пораженных суставов по индексу Лекена, биохимического анализа крови. Для анализа чувствительности к препарату регистрировали субъективные жалобы пациентов, проводили мониторинг показателей сердечно-сосудистой деятельности, учитывали результаты клинического и биохимического анализов крови и клинического мочи до и через 2 мес после начала лечения. Установлен положительный терапевтический эффект препарата «Диамакс», который проявлялся уменьшением выраженности болевого синдрома, улучшением функции пораженных суставов, угнетением активности в них воспалительного процесса благодаря снижению концентрации маркеров воспаления (интерлейкина 1, гликопротеинов, сиаловых кислот). Негативного влияния препарата на состояние внутренних органов не выявлено.Метою дослідження було оцінити терапевтичну ефективність препарату «Діамакс» у пацієнтів з деформівним остеоартрозом, а також виявити небажані реакції під час його використання. Ефективність препарату оцінювали за впливом на динаміку показників, які характеризують клінічну вираженість основного захворювання: больового синдрому за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ), функціональної активності уражених суглобів за індексом Лекена, біохімічного аналізу крові. Для аналізу чутливості до препарату реєстрували суб’єктивні скарги пацієнтів, проводили моніторинг показників серцево-судинної діяльності, враховували результати клінічного і біохімічного аналізів крові та клінічного сечі до та через 2 міс після початку лікування. Встановлено позитивний терапевтичний ефект препарату «Діамакс», який проявлявся зменшенням вираженості больового синдрому, покращенням функції уражених суглобів, пригніченням активності у них запального процесу завдяки зниженню концентрації маркерів запалення (інтерлейкіну 1, глікопротеїнів, сіалових кислот). Негативного впливу препарату на стан внутрішніх органів не виявлено

Система перекисного окиснення ліпідів та метаболізм сполучної тканини у хворих з поперековим спинальним стенозом

The purpose of the present work was to assess the state of the system of lipid peroxidation and connective tissue metabolism in patients with lumbar spinal stenosis (LSS). The study was performed on 317 patients with presence and absence of a neurological deficit against a background of LSS. More severe biochemical changes in the oxidation system were detected in patients with neurological disorders. An analysis of correlations between the accumulation of lipid peroxidation products in blood serum and the biochemical changes, which characterize the state of connective tissues, revealed that the extent of accumulation of diene conjugates and thiobarbituric acid products as markers of the state of the lipid peroxidation system in patients produced its effect on inflammatory and, as a result, destructive processes in the connective tissue in case of LSS and might contribute to the mechanism of manifestation of the clinical signs of the above disease.Целью работы было оценить состояние системы перекисного окисления липидов и метаболизма соединительной ткани у пациентов с поясничным спинальным стенозом (ПСС). Объектом исследования послужили 317 пациентов с наличием и отсутствием неврологического дефицита на фоне поясничного спинального стеноза. Продемонстрированы более грубые биохимические изменения в оксидантной системе у пациентов с неврологическими изменениями. Анализ корреляций между накоплением продуктов перекисного окисления липидов в сыворотке крови и биохимическими изменениями, характеризующими состояние соединительной ткани, показал, что степень накопления диеновых конъюгат и продуктов тиобарбитуровой кислоты как маркеров состояния системы перекисного окисления липидов пациентов влияет на воспалительные и, как следствие, деструктивные процессы в соединительной ткани при ПСС, и, очевидно, вносят свой вклад в механизм манифестации клинической симптоматики заболевания.Метою роботи було оцінювання стану системи перекисного окиснення ліпідів та метаболізму сполучної тканини у пацієнтів з поперековим спинальним стенозом (ПСС). Об’єктом дослідження стали 317 пацієнтів з неврологічним дефіцитом та без на фоні ПСС. Продемонстровано грубіші біохімічні зміни в оксидантній системі у хворих з неврологічними порушеннями. Аналіз кореляцій між накопиченням продуктів перекисного окиснення ліпідів у сироватці крові і біохімічними змінами, які характеризують стан сполучної тканини, встановив, що ступінь накопичення дієнових кон’югат та продуктів тіобарбітурової кислоти як маркерів стану системи перекисного окиснення ліпідів пацієнтів впливає на запальні та, як наслідок, деструктивні процеси у сполучній тканині у разі ПСС і вносить, вірогідно, свій вклад у механізм маніфестації клінічної симптоматики захворювання

Дослідження цитокінового профілю за умов хірургічних втручань на поперековому відділі хребта: вплив методу анестезії

Surgical interventions on the lumbar spine are performed at both general and spinal anesthesia. It is proved that any surgery is accompanied by the releasing of cytokines, but the effect of anesthesia on this process is not specified.Objective: to study the concentration of interleukin (IL)-1β, -4 and -6 in plasma patients during surgeries on lumbar spine at general intravenous or spinal anesthesia.Methods: we examined 23 patients (ASA I–II), operations on the lumar spine were performed at spinal anesthesia with 0.5 % bupivacaine (n = 11) and general propofol-fentanyl anesthesia (n = 12). We assessed IL-1β, -4 and -6 before surgery (T1), in 30 min (T2), in 3 hours (T3) and 24 hours (T4) after incision. Control group were healthy 11 people.Results: concentration of IL-1β in plasma on all stages of study was increased compare to control group (p < 0.01). Significant difference between groups and terms of study was not observed. The level of IL-6 in plasma was increased in two groups (p < 0.01). Increased concentration of IL-6 was observed in group of patients who were operate under general anesthesia during surgery (period T2) compare to preoperative period (p < 0.01) and T2 patients under spinal anesthesia (p < 0.01). During further stages significant difference was not observed. Concentration of IL-4 did not differ compare to control group none of any time period.Conclusions: degenerative disease of the spine is accompanied by increased level of inflammatory cytokines IL-1β and -6, which stay elevated at operation and during the first day after surgery. At general anesthesia in 30 min after incision we observed significant larger concentration of IL-6 compare to group of spinal anesthesia.Хирургические вмешательства на поясничном отделе позвоночника выполняют в условиях и общей, и спинальной анестезии (СА). Доказано, что любая операция сопровождается высвобождением цитокинов, однако влияние на этот процесс метода анестезии не уточнено.Цель: исследовать концентрацию интерлейкина (ИЛ) -1β, 4 и -6 в сыворотке крови пациентов во время операций на поясничном отделе позвоночника в условиях общей внутривенной или СА.Методы: обследовано 23 пациента (ASA I–II), которым выполнено хирургическое вмешательство на поясничном отделе позвоночника в условиях СА 0,5 % бупивакаином (n = 11) или общей пропофол-фентаниловой анестезии (n = 12). Оценивали ИЛ-1β, -4 и -6 до операции (Т1), через 30 мин (Т2), 3 ч (Т3) и 24 ч (Т4) после разреза. Контрольную группу (К) составили 11 здоровых людей.Результаты: концентрация ИЛ-1β в сыворотке крови на всех этапах наблю­дения оказалась повышенной по сравнению со значениями контрольной группы (p < 0,01). Значимой разницы между группами и этапами исследования не выявлено. Уровень ИЛ-6 в сыворотке крови у пациентов обеих групп был повышен (p < 0,01). Во время операции (период Т2) у боль­ных, получавших общую анестезию, отмечено достоверное увеличение концентрации ИЛ-6 по сравнению с предоперационным (p < 0,01) и Т2-этапом группы СА (p < 0,01). Далее значимых различий не установлено. Концентрация ИЛ-4 не отличалась от значения контрольной группы ни на одном из этапов исследования.Выводы: дегенеративно-дистрофические заболевания позвоночника сопровождаются повышением в сыворотке крови уровней провоспалительных цитокинов ИЛ-1β и 6, которые остаются увеличенными интраоперационно и в течение первых суток после операции. При общей анестезии через 30 мин после разреза наблюдается достоверно большая концентрация ИЛ-6 по сравнению с группой СА.Хірургічні втручання на поперековому відділі хребта виконують в умовах і загальної, і спінальної анестезії (СА). Доведено, що будь-яка операція супроводжується вивільненням цитокінів, проте вплив на цей процес методу анестезії не уточнено.Мета: дослідити концентрацію інтерлейкіну (ІЛ) -1β, 4 та -6 у сироватці крові пацієнтів під час операцій на поперековому відділі хребта в умовах загальної внутрішньовенної або СА.Методи: обстежено 23 пацієнта (ASA I–II), яким виконано хірургічне втручання на поперековому відділі хребта в умовах СА 0,5 % бупівакаїном (n = 11) або загальної пропофол-фентанілової анестезії (n = 12). Оцінювали ІЛ-1β, -4 та -6 до операції (Т1), через 30 хв (Т2), 3 ч (Т3) і 24 ч (Т4) після розрізу. Контрольну групу (К) склали 11 здорових людей.Результати: концентрація ІЛ-1β в сироватці крові на всіх етапах спостереження була підвищеною порівняно зі значеннями контрольної групи (p < 0,01). Значущої різниці між групами й етапами дослідження не виявлено. Рівень ІЛ-6 у сироватці крові в пацієнтів обох груп був підвищений (p < 0,01). Під час операції (період Т2) у хворих, які отримували загальну анестезію, відзначено достовірне збільшення концентрації ІЛ-6 порівняно з передопераційним (p < 0,01) і Т2-етапом групи СА (p < 0,01). Далі значущих відмінностей не встановлено. Концентрація ІЛ-4 не відрізнялася від значення контрольної групи на жодному з етапів дослідження.Висновки: дегенеративно-дистрофічні захворювання хребта супроводжуються підвищенням у сироватці крові рівнів прозапальних цитокінів ІЛ-1β та 6, які залишаються збільшеними інтраопераційно та протягом першої доби після операції. У разі загальної анестезії через 30 хв після розрізу спостерігали достовірно більшу концентрацію ІЛ-6 порівняно з групою СА