Гіпергомоцистеїнемія: маркер дефіциту вітамінів групи В і незалежний фактор ризику розвитку серцево-судинних захворювань

Homocysteine and its level in the blood are of interest to physicians in terms of their effects on the development of cardiovascular diseases. Increasing its level in blood plasma can be called a sensitive marker of deficiency of folic acid and cobalamin, as well as an independent risk factor for the development of cardiovascular diseases. It was destroyed that the determination of the level of homocysteine can be used as one of the prognostic factors of cardiovascular diseases and mortality of patients from the effects of coronary heart disease and arterial hypertension. In order to eliminate hyperhomocysteinemia, vitamins B6 and B12, as well as folic acid, are used because their combined action affects the metabolism of homocysteine and methionine. It is recommended to add treatment to patients with coronary heart disease and/ or arterial hypertension with drugs containing B group vitamins, which will slow down the process of atherogenesis, improve blood vessels condition and prevent thrombotic complications.Гомоцистеин и его уровень в крови представляет интерес для врачей с точки зрения влияния на развитие заболеваний сердца и сосудов. Повышение его уровня в плазме крови можно назвать чувствительным маркером дефицита фолиевой кислоты и кобаламина, а также независимым фактором риска развития сердечно-сосудистых заболеваний. Установлено, что определение уровня гомоцистеина может быть использовано как один из прогностических факторов сердечно-сосудистых заболеваний и смертности пациентов от последствий ишемической болезни сердца и артериальной гипертензии. С целью ликвидации гипергомоцистеинемии применяются витамины В6 и В12, а также фолиевая кислота, поскольку их совместное действие влияет на метаболизм гомоцистеина и метионина. Рекомендуется добавлять в схемы лечения пациентов с ишемической болезнью сердца и/или артериальной гипертензией терапию препаратами, содержащими витамины группы В, – это позволит замедлить процесс атерогенеза, улучшить состояние сосудов и предотвратить тромботические осложнения.Гомоцистеїн та його рівень у крові становить інтерес для лікарів з точки зору впливу на розвиток захворювань серця та судин. Підвищення його рівня в плазмі крові можна назвати чутливим маркером дефіциту фолієвої кислоти та кобаламіну, а також незалежним фактором ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Виявлено, що визначення рівня гомоцистеїну може бути використано як один із прогностичних факторів серцево-судинних захворювань та смертності пацієнтів від наслідків ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії. З метою ліквідації гіпергомоцистеїнемії застосовуються вітаміни В6 та В12, а також фолієва кислота, оскільки їх поєднана дія впливає на метаболізм гомоцистеїну та метіоніну. Рекомендовано додавати до схем лікування пацієнтів з ішемічною хворобою серця та/або артеріальною гіпертензією терапію препаратами, які містять вітаміни групи В, – це дозволить сповільнити процес атероґенезу, покращити стан судин та запобігти тромботичним ускладненням.Список літератури знаходиться в редакці

Лікування гіперхолестеринемії – чи є альтернатива традиційній терапії?

Atherosclerotic vascular lesions lead to the development and progression of diseases such as arterial hypertension, ischemic heart disease, acute cerebrovascular accident and others. For the treatment of atherosclerosis and its clinical manifestations, traditional medical methods of treatment (use of statins) and other therapeutic agents that have an effect on various parts of the pathogenesis of the atherosclerotic process are used. The ability to lower cholesterol has the following substances of plant origin, such as phytosterols, polycosanol. These substances, as well as the aminoacid methionine, are part of the Cholestol. Cholestol is indicated as an adjunct to hypolipidemic therapy, as well as a start-up therapy for hypercholesterolaemia.Атеросклеротическое поражение сосудов приводит к развитию и прогрессированию таких болезней как артериальная гипертензия, ишемическая болезнь сердца, острое нарушение мозгового кровообращения и других. Для лечения атеросклероза и его клинических проявлений используют традиционные медикаментозные методы лечения (применение статинов) и другие лекарственные препараты, которые влияют на различные звенья патогенеза атеросклеротического процесса. Способность снижать уровень холестерина имеют такие вещества растительного происхождения как фитостерины, поликосанол. Эти вещества, а также аминокислота метионин, входят в состав препарата Холестол. Холестол показан как дополнение к гиполипидемической терапии, а также в качестве стартовой терапии гиперхолестеринемииАтеросклеротичне ураження судин призводить до розвитку та прогресування таких хвороб як артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, гостре порушення мозкового кровообігу тощо. Для лікування атеросклерозу та його клінічних проявів використовують традиційні медикаментозні методи лікування (застосування статинів) та інші лікувальні препарати, які впливають на різні ланки патогенезу атеросклеротичного процесу. Здатність знижувати рівень холестерину мають такі речовини рослинного походження як фітостерини, полікосанол. Ці речовини, а також амінокислота метіонін, входять до складу препарату Холестол. Холестол показаний як доповнення до гіполіпідемічної терапії, а також як стартова терапія гіперхолестеринемі

Визначення мінеральної щільності кісток у вагітних методом ультразвукової денситометрії для діагностики остеопенічного синдрому

The purpose of the study was to determine the incidence of osteopenic syndrome in pregnant women with different somatic pathology in the second and third trimesters of pregnancy using ultrasonic densitometry (hepatocyte method) in order to develop methods for early diagnosis, prevention and correction of osteopenic conditions.Materials and methods. The study was based on the examination of women in the second and third trimesters of pregnancy. 67 pregnant women were screened, with an average age of 28.05±6.23 years. All pregnant women were divided into groups by age: <20 years, 21–30 years, 31–40 years, >41 years.Results. In the examined pregnancies, the following results were found: normal bone mineral density (BMD) was 27 (40.3%), osteopenia – 38 (56.7 %), osteoporosis – in 2 (3  %) women. In the second trimester, osteopenia was detected in 18 (48.6 %) women; in the third trimester – osteopenia in 20 (66.7 %), osteoporosis in 2 (6.7 %) women.Conclusions. Indicators of decreased BMD in the third trimester are larger than in the second, the incidence of osteopenic syndrome in women in the third trimester has increased.Цель исследования – определить частоту остеопенического синдрома у беременных женщин с различной соматической патологией в возрасте от 18 до 43 лет во втором и третьем триместрах беременности с помощью ультразвуковой денситометрии (пяточный метод) с целью разработки методов ранней диагностики, профилактики и коррекции остеопенических состояний.Материалы и методы. Исследование основывалось на обследовании женщин во втором и третьем триместрах беременности. Было обследовано 67 беременных, средний их возраст составлял 28,05±6,23 лет. Все беременные женщины были поделены на группы по возрасту: <20 лет, 21–30 лет, 31–40 лет, >41 года.Результаты. У обследованных беременных выявлены следующие результаты: нормальные показатели минеральной плотности костной ткани (МПКТ) были у 27 (40,3 %), остеопения – у 38 (56,7 %), остеопороз – у 2 (3 %) женщин. Во втором триместре остеопения выявлена у 18 (48,6 %) женщин; в третьем триместре – остеопения у 20 (66,7 %), остеопороз у 2 (6,7 %) женщин.Выводы. Показатели снижения МПКТ в третьем триместре больше, чем во втором, частота остеопенического синдрома у женщин в третьем триместре возросла.Мета дослідження – визначити частоту остеопенічного синдрому у вагітних жінок із різною соматичною патологією віком від 18 до 43 років у другому та третьому триместрах вагітності за допомогою ультразвукової денситометрії (п’ятковий метод) з метою розробки методів ранньої діагностики, профілактики та корекції остеопенічних станів.Матеріали та методи. Дослідження ґрунтувалося на обстеженні жінок у другому та третьому триместрах вагітності. Було обстежено 67 вагітних, середній їх вік складав 28,05±6,23 років. Усі вагітні жінки були поділені на групи за віком: <20 років, 21–30 років, 31–40 років, >41 року.Результати. У обстежених вагітних виявлено такі результати: нормальні показники мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) були у 27 (40,3 %), остеопенія – у 38 (56,7 %), остеопороз – у 2 (3 %) жінок. У другому триместрі остеопенія виявлена в 18 (48,6%) жінок; у третьому триместрі – остеопенія у 20 (66,7 %), остеопороз у 2 (6,7 %) жінок.Висновки. Показники зниження МЩКТ у третьому триместрі більші, ніж у другому, частота остеопенічного синдрому у жінок в третьому триместрі зросла

Оцінка ефективності та безпеки препарату Олатропіл у комплексному лікуванні хронічних цереброваскулярних захворювань у пацієнтів високого і дуже високого серцево-судинного ризику

The purpose of the study was to evaluate the efficacy of the drug Olatropil (JSC «Olainfarm», Latvia) in the complex treatment of patients with chronic cerebrovascular diseases of high and very high cardiovascular risk (CVR).Materials and methods. In one-center randomized controlled trial were included 61 patients with arterial hypertension II–III that had risk factors for cardiovascular disease, received standard antihypertensive therapy and were divided into groups. The comparison group (20 patients) received pyracetam 0.4 g 3 times a day. Subgroup A (moderate CV risk) – 20 patients aged 40 to 60 years who received the combined drug Olatropil 1 capsule 3 times a day.Subgroup B (high CV risk) – 21 patients over the age of 60 who received Olatropil 1 capsule 3 times a day.The patient’s condition was evaluated prior to treatment, on the 30th and 60th day of treatment. The effectiveness of the treatment was assessed on the basis of the dynamics of neuropsychological examination and quality of life assessment based on quality of life questionnaires, WAM, anxiety and depression.Results. Addition of antihypertensive therapy to Olatropil has led to anxiety reduction, improvement in WAM rates to a greater extent than those receiving piracetam. A more significant positive impact on quality of life was obtained in subgroup B.Conclusions Addition to antihypertensive therapy of cerebroprotector Olatropil allows within 2 months significantly improve the quality of life in patients with AH II and III, especially in patients aged 60+, which contributes to their long-term social activity.Цель исследования: оценить эффективность препарата Олатропил (АО «Олайнфарм», Латвия) в комплексном лечении пациентов с хроническими цереброваскулярными заболеваниями высокого и очень высокого сердечно-сосудистого риска (ССР).Материалы и методы. В одноцентровое рандомизированное контро­лируемое исследование был включен 61 пациент с диагнозом артериальная гипертензия II–III степени, которые имели факторы риска сердечно-сосудистых заболеваний, получали стандартную антигипертензивную терапию и были разделены на группы. Группа сравнения (20 пациентов) получала пирацетам в дозе 0,4 г 3 раза в сутки. Подгруппа А (умеренного ССР) – 20 пациентов в возрасте 40–60 лет, получали комбинированный препарат Олатропил в дозе 1 капсула 3 раза в сутки. Подгруппа Б (высокого ССР) – 21 пациент старше 60 лет, получали Олатропил в дозе 1 капсула 3 раза в сутки.Оценка состояния больного проводилась до лечения, на 30-й и 60-й день лечения. Эффективность лечения оценивали на основании динамики нейропсихологического обследования и оценки качества жизни на основании опросников по качеству жизни, САН, определение уровня тревоги и депрессии.Результаты. Добавление к антигипертензивной терапии Олатропила привело к уменьшению тревожности, улучшению показателей САН в большей степени, чем у тех, кто получал пирацетам. Более значимое положительное влияние на качество жизни было получено в подгруппе Б.Выводы. Добавление к антигипертензивной терапии церебропротектора Олатропил позволяет в течение 2 месяцев достоверно улучшить качество жизни у пациентов с АГ II и III степени, особенно у пациентов возраста 60+, что способствует их длительной социальной активности.Мета дослідження: оцінити ефективність препарату Олатропіл (АТ «Олайнфарм», Латвія) в комплексному лікуванні пацієнтів з хронічними цереброваскулярними захворюваннями високого та дуже високого серцево-судинного ризику (ССР).Матеріали та методи. В одноцентрове рандомізоване контрольоване дослідження був включений 61 пацієнт з діагнозом артеріальна гіпертензія ІІ–ІІІ ступеня, що мали фактори ризику серцево-судинних захворювань, отримували стандартну антигіпертензивну терапію і були поділені на групи. Група порівняння (20 пацієнтів) отримувала пірацетам у дозі 0,4 г 3 рази на добу. Підгрупа А (помірного ССР) – 20 пацієнтів віком 40–60 років, які отримували комбінований препарат Олатропіл у дозі 1 капсула 3 рази на добу.Підгрупа Б (високого ССР) – 21 пацієнт віком старше 60 років, які отримували Олатропіл у дозі 1 капсула 3 рази на добу.Оцінку стану хворого проводили до лікування, на 30-й та 60-й день лікування. Ефективність лікування оцінювали на підставі динаміки нейропсихологічного обстеження та оцінки якості життя на підставі опитувальників з якості життя, САН, визначення рівня тривоги і депресії.Результати. Додавання до антигіпертензивної терапії Олатропілу зумовило зменшення тривожності, покращення показників САН більшою мірою, ніж в у тих, хто отримував пірацетам. Більш значущий позитивний вплив на якість життя було отримано в підгрупі Б.Висновки. Додавання до антигіпертензивної терапії церебропротектора Олатропілу дозволяє протягом 2 місяців достовірно покращити якість життя у пацієнтів з АГ ІІ і ІІІ ступенів, особливо у пацієнтів віку 60+, що сприяє їх тривалій соціальній активності

Ефективність спіраміцину у пацієнтів з гострим бронхітом залежно від віку і його вплив на метаболізм

In out-patient practice, acute bronchitis is a common cause of the patient’s referral to a doctor.The aim of the study. Evaluate the efficacy and safety of Doramycin (active ingredient Spiramycin) (production of World Medicine Ilac San. Ve Tygh A.Sh., Turkey) in the treatment of patients with acute bronchitis, depending on age.Materials and methods. The study included 30 patients aged over 18 with a diagnosis of acute bronchitis suspected of having a bacterial infection. Complex treatment was performed for all patients: doramycin (spiramycin) 3 mil. U 2 times a day 7 days + standard therapy (oral rehydration, antipyretics, mucolytics). The distribution of patients in groups was carried out by random sampling: group 1 – 15 persons under the age of 60 years, group 2 – 15 persons over the age of 60 years. The assessment of the patient’s treatment efficacy included the collection and analysis of anamnesis data, an assessment on the scale of cough, an assessment on the WAM scale (well-being-activity-mood). Results. After a 7-day course of therapy in both groups, regardless of age, positive dynamics was observed. The condition of the patients improved, signs of intoxication, cough disappeared. The improvement of all indicators on the WAM scale was noted, and their proportional correlation was also leveled out. With additional subanalysis of groups, depending on the body mass index, changes in fat metabolism were observed, which was expressed in the tendency to decrease the percentage of visceral fat and increase the level of blood triglycerides, especially expressed in patients with higher BMI (more than 25).Conclusions. Efficiency and favorable safety profile make it possible to successfully apply doramycin (spiramycin) in the treatment of acute bronchitis in outpatient practice. Doramycin affects the fat metabolism of an organism. This effect of doramycin requires further study in a larger number of patients.В амбулаторной практике острый бронхит является частой причиной обращения пациента к врачу.Цель исследования – оценить эффективность и безопасность препарата Дорамицин (действующее вещество спирамицин) (производство Уорлд Медицин Илач Сан. Ве Тидж. А.Ш., Турция) в комплексной терапии пациентов с острым бронхитом в зависимости от возраста.Материалы и методы. В исследование были включены 30 пациентов в возрасте старше 18 лет, больных острым бронхитом с подозрением на бактериальную инфекцию. Всем пациентам проводили комплексное лечение: дорамицин (спирамицин) 3 млн ЕД 2 раза в сутки 7 дней + стандартная терапия (пероральная регидратация, антипиретики, муколитики). Распределение пациентов по группам осуществляли методом случайной выборки: группа 1 – 15 лиц моложе 60 лет, группа 2 – 15 человек старше 60 лет. Оценка эффективности лечения больного включала сбор и анализ данных анамнеза, оценку по шкале кашля, оценку по шкале САН (самочувствие, активность, настроение).Результаты. После 7-дневного курса терапии в обеих группах независимо от возраста наблюдалась положительная динамика. Состояние больных улучшалось, исчезали признаки интоксикации, кашель. Отмечалось улучшение всех показателей по шкале САН, а также выровнялось их пропорциональное соотношение. При дополнительном субанализе групп в зависимости от индекса массы тела наблюдали изменения жирового обмена, что выражалось в тенденции к уменьшению процента висцерального жира и увеличению уровня триглицеридов крови, особенно выраженной у пациентов с ИМТ выше нормы (более 25).Выводы. Эффективность и благоприятный профиль безопасности позволяют успешно применять дорамицин (спирамицин) в лечении острого бронхита в амбулаторной практике. Дорамицин влияет на жировой обмен организма. Это влияние дорамицина требует дальнейшего изучения на большем количестве пациентовВ амбулаторній практиці гострий бронхіт є частою причиною звернення пацієнта до лікаря.Мета дослідження – оцінити ефективність і безпечність препарату Дораміцин (діюча речовина спіраміцин) (виробництва Уорлд Медицин Ілач Сан. Ве Тідж. А.Ш., Туреччина) у комплексній терапії пацієнтів з гострим бронхітом залежно від віку.Матеріали та методи. В дослідження були включені 30 пацієнтів віком старше 18 років, хворих на гострий бронхіт з підозрою на бактеріальну інфекцію. Всім пацієнтам проводили комплексне лікування: дораміцин (спіраміцин) 3 млн ОД 2 рази на добу 7 днів + стандартна терапія (пероральна регідратація, антипіретики, муколітики). Поділ пацієнтів на групи здійснювали методом випадкової вибірки: група 1 – 15 осіб молодше 60 років, група 2 – 15 осіб старше 60 років. Оцінка ефективності лікування хворого включала збір і аналіз даних анамнезу, оцінку за шкалою кашлю, оцінку за шкалою САН (самопочуття, активність, настрій).Результати. Після 7-денного курсу терапії в обох групах незалежно від віку спостерігали позитивну динаміку. Стан хворих покращувався, зникали ознаки інтоксикації, кашель. Поліпшувалися всі показники за шкалою САН, а також вирівнювалось їх пропорційне співвідношення. При додатковому субаналізі груп залежно від індексу маси тіла спостерігали зміни жирового обміну, що виражалось у тенденції до зменшення відсотка вісцерального жиру та збільшення рівня тригліцеридів крові, особливо вираженої у пацієнтів з вищим за норму ІМТ (більше 25).Висновки. Ефективність та сприятливий профіль безпечності дозволяють успішно застосовувати дораміцин (спіраміцин) у лікуванні гострого бронхіту в амбулаторній практиці. Дораміцин впливає на жировий обмін організму. Цей вплив дораміцину потребує подальшого вивчення на більшій кількості пацієнтів

Оцінка стану кісткової тканини за показниками ультразвукової денситометрії у гендерному аспекті (дослідження СКЕЛЕТ)

Osteoporosis – a systemic disease of the skeleton, characterized by a reduction in bone mass and a deterioration in the quality of bone tissue.This results in bone fragility and increased risk of fractures. There are gender differences in  the rate of development and severity of osteoporosis. In men, bone  remodeling  develops less intensively due to the lack of sex hormones comparable to women, which is the cause of postmenopausal osteoporosis. Loss of bone mass in men occurs linearly and gradually for decades.The aim of the study. The purpose of the research of SCELET (State of the BonE tissue of the Ukrainian popuLation: Epidemiological Trends) was to assess the  status of  bone tissue among the Ukrainian population  and compare the indicators in different regions in the gender aspect.Materials and methods. The SKELET study was based on population surveys in the major cities of Ukraine – Kyiv, Kharkiv, Odessa, Lviv. A total of densitometric survey was carried out 986 people, of which 84.6 % – women, the average age of all surveyed – 49.2±15.32 years.Results. Among all the women surveyed from four cities of Ukraine (Kyiv, Odessa, Lviv, Kharkiv) had bone mineral density (BMD), regardless of age, 45.54 % for normal BMD, osteopenia was found to be 47.43 % and osteoporosis was 7.03 %. The highest frequency of osteoporosis was found among women in Kyiv.Conclusions. A useful tool for screening osteoporosis is ultrasonic densitometry. In the SKELET study among the population of different cities of Ukraine, the highest risk of bone fractures among women in Kyiv was found.Остеопороз – системное заболевание скелета, характеризующееся снижением костной массы и ухудшением качества костной ткани. Это приводит к хрупкости костей и повышенному риску переломов. Существуют различия в скорости развития и выраженности остеопороза. У мужчин костное ремоделирование развивается менее интенсивно в связи с отсутствием резкого, по сравнению с женщинами, снижение уровня половых гормонов, что является причиной постменопаузального остеопороза. Потеря костной массы у мужчин происходит линейно и постепенно в течение десятилетий.Целью проведения исследования СКЕЛЕТ (Состояние Костной ткани срЕди насеЛения Украины: эпидЕмиологические Тенденции) было оценить состояние костной ткани среди населения Украины и сравнить показатели в различных регионах в зависимости от полового аспекта.Материалы и методы. Исследование СКЕЛЕТ основывалось на обследовании населения в крупных городах Украины – Киеве, Харькове, Одессе, Львове. Всего денситометрическое обследование прошли 986 человек, из них 84,6 % – женщины, средний возраст всех обследованных составил 49,2±15,32 лет.Результаты. Нормальные показатели МПКТ имели 45,54 %, обследованных женщин четырех городов Украины (Киев, Одесса, Львов, Харьков) остеопения была обнаружена у 47,43 % и остеопороз – у 7,03 % обследованных, независимо от возраста. Наибольшая частота остеопороза была обнаружена у женщин г. Киев.Выводы. Полезным инструментом скрининга остеопороза является ультразвуковая денситометрия. В исследовании СКЕЛЕТ, охватившем население разных городов Украины, самый высокий уровень риска переломов костей был обнаружен среди женщин г. Киев.Дослідження СКЕЛЕТ (Стан Кісткової тканини сЕред насеЛення України: Епідеміологічні Тенденції)Остеопороз – системне захворювання скелета, що характеризується зниженням кісткової маси і погіршенням якості кісткової тканини. Це призводить до крихкості кісток і підвищеного ризику  переломів.Існують гендерні відмінності в швидкості розвитку та вираженості остеопорозу. У чоловіків кісткове ремоделювання розвивається менш інтенсивно в зв'язку з відсутністю різкого, порівняно з жінками, зниження рівня статевих гормонів, що є причиною постменопаузального остеопорозу. Втрата кісткової маси у чоловіків відбувається лінійно і поступово впродовж десятиліть.Метою проведення дослідження СКЕЛЕТ (Стан Кісткової тканини сЕред  насеЛення України: Епідеміологічні Тенденції) було оцінити стан кісткової тканини у населення України і порівняти показники в різних регіонах залежно від статевого аспекту.Матеріали і методи. Дослідження СКЕЛЕТ ґрунтувалося на обстеженні населення у великих містах України – Києві, Харкові, Одесі, Львові. Всього денситометричне обстеження пройшли 986 людей, з них 84,6 % – жінки, середній вік усіх обстежених складав 49,2±15,32 років.Результати. Нормальні показники МЩКТ мали 45,54 %, обстежених жінок чотирьох міст України (Київ, Одеса, Львів, Харків), остеопенію було виявлено у 47,43 % і остеопороз – у 7,03 % обстежених незалежно від віку. Найбільша частота остеопорозу була виявлена у жінок м. Київ.Висновки. Корисним інструментом скринінгу остеопорозу є ультразвукова денситометрія. В дослідженні СКЕЛЕТ, яке охоплювало населення різних міст України, найвищий рівень ризику переломів кісток виявлено у жінок м. Київ