Стажування лікарів-інтернів на клінічній базі інституту

За наказом Міністерства охорони здоров'я навчання в інтернатурі з «Пульмонології та фтизіатрії» розраховане на 1560 годин. Навчальний процес впродовж 2-х років проходить на оснівній кафедрі та на суміжних кафедрах. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/2763

Торакоскопічна санація плевральної порожнини, як важливий фактор оптимізації процесу лікування туберкульозних плевритів

Rezults of using toracoscopic evacuation of patalogical contents from pleuralis cavity in treatment of 196 patients with tuberculosis pleurisy in comreing with traditional treatment of 104 patients were suddested. In traced study was esteblished, that toracoscopic evacuation of patological contents from pleuralis cavity is highlyeffective in treatment of tuberculosis pleurisy. And the time of hospital treatment is 33% shorter. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/194

Спосіб профілактики гнійних ускладнень при лікуванні хворих на гострий апендицит

Спосіб профілактики гнійних ускладнень при лікуванні хворих на гострий апендицит шляхом введення антибіотиків. Перед введенням антибіотиків хворому проводять сеанс лімфотропної терапії, для чого заочеревинно вводять спочатку збудник лімфоутворення, потім, не виймаючи голки, послідовно додають спазмолітик, реологічний препарат, знеболювальний засіб. Місцем введення ін'єкції є точка, що знаходиться медальніше і нижче на 2-3 см від передньо-верхнього гребня клубової кістки під кутом 45° до кістки. Після проведення цієї ін'єкції хворому пропонують походити протягом 15 хвилин. У подальшому введення цих препаратів здійснюють протягом не менш трьох діб через кожні 12 годин, а потім поступово зменшують введення препаратів щонайменше до одного разу на добу у добовій дозі до повного вилікування хворого. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/9953Способ профилактики гнойных осложнений при лечении больных острым аппендицитом путем введения антибиотиков. Перед введением антибиотиков больному проводят сеанс лимфотропной терапии, для чего забрюшинно вводят сначала возбудитель лимфообразования, потом, не вынимая иглы, последовательно добавляют спазмолитик, реологический препарат, обезболивающее средство. Местом введения инъекции является точка, которая находится медальнее и ниже на 2-3 см от передневерхнего гребня подвздошной кости под углом 45° к кости. После проведения инъекции больному предлагают походить на протяжении 15 минут. В последующем введение этих препаратов осуществляют на протяжении не менее трех суток через каждые 12 часов, а затем постепенно уменьшают введение препаратов, по меньшей мере, до одного раза в день в суточной дозе до полного выздоровления больного. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/995

Prehospital traits of patients with gastrointestinal erosion and ulcer bleedings

Вступление. Предгоспитальный этап является ответственной составляющей как консервативного, так и хирургического лечения больных с разными патологическими процессами, а в случае гастродуоденального кровотечения язвенно-эрозивной природы тем более, поскольку кровотечение нередко бывает предмортальным состоянием, когда успех в оказании помощи может зависить от времени. Цель работы – исследование мотивационных причин вызовов бригад скорой помощи у больных с эрозивно-язвенными кровотечениями, а также диагностических сложностей и особенностей транспортировки на предгоспитальном этапе. Материалы и методы. Проанализирована документация 31 больного с кровоточащими язвами и эрозиями желудка и двенадцатиперстной кишки. Результаты. На предгоспитальном этапе большинство причин вызовов бригад скорой помощи стали специфические для кровотечения: мелена у 15 больных (48,4%), гематомезис – у 2 (6,4%); неспецифические признаки составили меньшинство (45,2%). Количество перечисленных признаков при госпитализации значительно возросло: для мелены в 1,7 раз (80,6%), для гематомезис – в 5 раз (32,3%). Однако превалирующим симптомом при госпитализации был неспецифический признак кровотечения – слабость (97%). Выводы. Основной причиной вызовы врача остаются достоверные признаки кровотечения (мелена, гематомезис). При госпитализации количество таких проявлений кровотечения увеличивается в 1,7-5 раз. При подозрении желудочно-кишечного кровотечения необходимо использовать соответствующий алгоритм и транспортировать таких больных в лежачем положении на фоне инфузионной терапии, что может предостеречь или уменьшить пролонгацию кровотечения.Introduction. The prehospital phase is a responsible component of conservative and surgical treatment for patients with any pathological process, particularly a gastroduodenal bleeding of ulcer or erosion origin, because a bleeding is often premortal condition where clinical success depends in the main from care giving time. The aim is to study motivational causes of calls in emergency rota for patients with erosion and bleedings, diagnostic difficulties and traits of patient transportation during the prehospital phase. Methods and materials. Thirty one patients with ulcer and erosion bleedings of the stomach and the duodenum, and patient documentation were analyzed. Results. During the prehospital phase the major cause of calls in emergency rota was specific as for bleeding: the melaena in 15 patients(48,4%), the hematomesis in 2 (6,4%); the nonspecific causes gave the minority (45,2%). The number of the said causes during hospitalization rose remarkably: the melaena in 1.7-fold (80,6%), the hematomesis in 5-fold (32,3%). Meanwhile the principal symptom on hospitalization was nonspecific as a general weakness. Conclusions. The principal cause of calls in emergency rota remains reliable signs of the bleeding (melaena, hematomesis). On hospitalization the number of such manifestation of the bleeding rises 1.7– 5-fold. In a case of gastrointestinal bleeding suspicion it is recommended a diagnostic algorithm and a transportation in the supine with infusion support from the start. This may prevent or minimize bleeding prolongation

Стероидный обмен у больных с язвенными гастродуоденальными кровотечениями

Вступ. За даними літератури, існують суперечності щодо мукозозахисного та інших впливів естрогенів на шлунково-кишковий тракт. Наведене обґрунтовує актуальність проблеми. Мета – вивчити рівні циркулюючого естрогену та гонадотропінів (лютеїнізуючий гормон, фолікулостимулювальний гормон) у крові хворих із виразковими гастродуоденальними кровотечами та порівняти їх з урахуванням рецидивного перебігу. Матеріали і методи. Досліджено перебіг хвороби у 63 осіб із виразковими кровотечами та вивчено гормональний статус 48 здорових волонтерів, застосовуючи імуноферментний метод визначення концентрації гормонів. Результати. Хворі з виразковими шлунково-кишковими кровотечами (28 %) мають периферичну дисестрогенемію у вигляді достовірно (р < 0,05) нижчого рівня циркулюючого естрогену порівняно зі здоровими особами (4 %). При гіпоестрогенемії виникають рецидивні кровотечі у 3,8 раза частіше, ніж за нормальної концентрації естрогену (р < 0,05). Змін щодо вмісту сироваткових статевих гонадотропів у хворих із виразковими кровотечами порівняно зі здоровими особами не виявлено. Висновки. Зниження циркулюючого естрогену в сироватці крові у хворих із виразковими кровотечами є ознакою тяжкості хвороби. Заслуговує на вивчення застосування естрогенів під час лікування шлунково-кишкових кровотеч. Майбутні гормонологічні дослідження всіх ланок стероїдного обміну залишаються актуальними.Введение. По данным литературы, существуют противоречия относительно мукозозащитного и других влияний эстрогенов на желудочно-кишечный тракт. Это обосновывает актуальность проблемы. Цель – изучить уровни циркулирующего эстрогена и гонадотропинов (лютеинизирующий гормон, фолликулостимулирующий гормон) в крови больных с язвенными гастродуоденальными кровотечениями и сравнить их, учитывая рецидивное течение. Материалы и методы. Исследовано течение болезни у 63 больных с язвенными кровотечениями и изучен гормональный статус 48 здоровых волонтеров, используя иммуноферментный метод определения концентрации гормонов. Результаты. Больные с язвенными желудочно-кишечными кровотечениями (28 %) имеют периферическую дисэстрогенемию в виде достоверно (р < 0,05) более низкого уровня циркулирующего эстрогена по сравнению со здоровыми (4 %). При гипоэстрогенемии возникают рецидивные кровотечения в 3,8 раз чаще, чем при нормальной концентрации эстрогена (р < 0,05). Изменений относительно сывороточных половых гонадотропинов у больных с язвенными кровотечениями в сравнении со здоровыми не выявлено. Выводы. Снижение циркулирующего эстрогена в сыворотке крови у больных с язвенными кровотечениями является признаком тяжести. Заслуживает внимания изучение эстрогенов при лечении желудочно-кишечных кровотечений. Будущие гормональные исследования всех звеньев стероидного обмена остаются актуальными.Background. There are controversies in protective mucosal or other roles of oestrogens on the gastrointestinal tract in the literature. This underlines the scientific topicality. The aim was to study blood values of the circulatory oestrogen and gonadotropins (luteinizing hormone, follicle-stimulating hormone) in patients with gastroduodenal bleeding ulcers considering their recurrence course. Materials and Methods. A total of 63 patients with bleeding ulcers and 48 healthy persons were studied by the immunoenzyme method for hormones. Results. Patients with bleeding ulcers (28 %) had a peripheral dysoestrogenaemia with significantly lower circulatory oestrogen value (р < 0.05) than in healthy persons (4 %). Recurrent course appeared 3.8- fold frequent in patients with hypoestrogenaemia than in patients with normal value (р < 0.05). No changes in plasma gonadotropin values of patients with bleeding ulcers were detected. Conclusions. The lowering of circulatory plasma oestrogen in patients with bleeding ulcers presents a sign of severity. Studies of treatment with oestrogen for gastro-intestinal bleedings are required. Further hormonal research of all metabolic steroid pathways remains topical

Спосіб попередньої верифікації синдрому плеврального випоту

Спосіб попередньої верифікації синдрому плеврального випоту включає обстеження хворого фізикальними методами для встановлення попереднього діагнозу про наявність плеврального випоту з наступним обстеженням хворого шляхом проведення променевого дослідження для підтвердження діагнозу захворювання. Додатково перед проведенням променевого дослідження або після нього, у хворого визначають рівень нейтрофільної еластази (НЕ) у сироватці крові, для чого здійснюють забір венозної крові у пробірку, яку центрифугують протягом 20 хвилин при 1500 об./хвил., після чого відсмоктують сироватку, розводять її фізіологічним розчином у співвідношенні 1:30 і змішують 0,05 мл розведеної сироватки у термостатованій кюветі при температурі 30±2 °C з буферним розчином, за який використовують 2,8 мл тріс-соляної кислоти та 0,15 мл 1,18 % регідратаційного розчину ВОС