Діагностика герпесвірусної інфекції як складова комплексного обстеження хворих з порушеннями функції окорухових черепних нервів

Objective — to study the presence of 8 human herpesvirus DNA in the venous blood of patients with oculomotor disorders (OMD) caused by dysfunction of III and/or VI cranial nerves (CN), and the effect of etiotropic treatment to the course of the disease.Methods and subjects. The work was performed on the analysis of the results of the examination of 40 patients with impaired functions of the III and/or VI CN who were administered to Romodanov Neurosurgery Institute in the period of 2016 — 2019. Patients underwent a comprehensive clinical, neurological and neuro‑ophthalmological examination, MRI or CT scan of the brain. The neurosurgical pathology was not revealed. All patients underwent the venous blood tests for HSV1/2 DNA, varicella, VZV, EBV, CMV, HHV 6.7.8. The presence of DNA of viruses of the herpes group in the blood of patients was determined using the method of polymerase chain reaction (PCR).Results. In the blood of patients with oculomotor disorders due to lesions of III and/or VI CN of unknown etiology, DNA of herpetic viruses was found: HHV7 — in 50 % of those examined, EBV — in 15 %, HHV6 — 5 %. HSV1/2 DNA detected in 1 patient, and CMV DNA was detected in 1 patient. In 22.5 % of patients (9), co‑infection with two viruses was detected; in 2 patients, DNA of three viruses was detected — EBV, HHV6, HHV7. Normalization of the functions of the CN and regression of the OMD was observed, which was accompanied by the elimination of the DNA of viruses from the blood in most of the studied cases after carrying out the corresponding etiotropic treatment.Conclusions. Research results indicate the need to perform a venous blood test using PCR for DNA herpesvirus after the exclusion of neurosurgical pathology in patients with dysfunction III and/or VI cranial nerves of an inexplicable etiology.Цель — исследовать наличие ДНК 8 герпесвирусов человека в венозной крови пациентов с глазодвигательными нарушениями (ГДН), вызванными поражением III и/или VI черепных нервов (ЧН), и влияние на течение болезни этиотропного лечения.Материалы и методы. Проанализированы результаты обследования 40 больных с нарушениями функций III и/или VI глазодвигательных ЧН, которые обращались в 2016 — 2019 гг. в Институт нейрохирургии имени акад. А. П. Ромоданова НАМН Украины по поводу ГДН. Пациентам проведено комплексное клинико‑неврологическое и нейроофтальмологической обследование, компьютерную и магнитно‑резонансную томографию головного мозга. Нейрохирургической патологии не выявлено. Всем больным проведено исследование венозной крови на наличие ДНК вирусов герпеса 1 и 2 типа (HSV1/2), вируса ветряной оспы и опоясывающего лишая (VZV), вируса Эпштейна — Барр (EBV), цитомегаловируса (CMV), вирусов герпеса 6, 7 и 8 типа (HHV6, HHV7 и HHV8 соответственно) с использованием полимеразной цепной реакции (ПЦР).Результаты. В крови больных с ГДН, обусловленными поражением III и/или VI ЧН неустановленной этиологии, обнаружена ДНК вирусов группы герпеса: HHV7 — у 50 % обследованных, EBV — у 15 %, HHV6 — у 5 %. У 1 пациента выявлена ДНК вируса HSV1/2, еще у 1 — ДНК вируса CMV. У 9 пациентов диагностирована коинфекция двумя вирусами, у 2 — тремя вирусами (EBV, HHV6, HHV7). После проведения соответствующего этиотропного лечения отмечена нормализация функций ЧН и регресс ГДН, что сопровождалось элиминацией ДНК вирусов из крови в большинстве случаев.Выводы. Результаты проведенных исследований свидетельствуют о необходимости после отрицания нейрохирургической патологии у пациентов с нарушением функции III и VI ЧН невыясненной этиологии провести исследование венозной крови с помощью ПЦР на наличие ДНК вирусов герпеса.Мета — дослідити наявність ДНК 8 герпесвірусів людини у венозній крові пацієнтів з окоруховими порушеннями (ОРП), спричиненими ураженням III та/або VI черепних нервів (ЧН), та вплив на перебіг хвороби етіотропного лікування.Матеріали і методи. Проаналізовано результати обстеження 40 хворих із порушеннями функцій III та/або VI окорухових ЧН, які зверталися в 2016 — 2019 рр. в Інститут нейрохірургії імені акад. А.П. Ромоданова НАМН України з приводу ОРП. Пацієнтам проведено комплексне клініко‑неврологічне та нейроофтальмологічне обстеження, комп’ютерну та магнітно‑резонансну томографію головного мозку. Нейрохірургічної патології не виявлено. Усім хворим проведено дослідження венозної крові на наявність ДНК вірусів герпесу 1 та 2 типу (HSV1/2), вірусу вітряної віспи та оперізувального лишаю (VZV), вірусу Епштейна — Барр (EBV), цитомегаловірусу (CMV), вірусів герпесу 6, 7 та 8 типу (HHV6, HHV7 та HHV8 відповідно) з використанням полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).Результати. В крові хворих з ОРП, зумовленими ураженням III та/або VI ЧН невстановленої етіології, виявлено ДНК вірусів групи герпесу: HHV7 — у 50 % обстежених, EBV — у 15 %, HHV6 — у 5 %. В 1 пацієнта виявлено ДНК вірусу HSV1/2, ще в 1 — ДНК вірусу CMV. У 9 пацієнтів діагностовано коінфекцію двома вірусами, у 2 — трьома вірусами (EBV, HHV6, HHV7). Після проведення відповідного етіотропного лікування відзначено нормалізацію функцій ЧН та регрес ОРП, що супроводжувалося елімінацією ДНК вірусів з крові у більшості випадків.Висновки. Результати проведених досліджень свідчать про необхідність, після заперечення нейрохірургічної патології у пацієнтів з порушенням функції III та VI ЧН нез’ясованої етіології, провести дослідження венозної крові за допомогою ПЛР на наявність ДНК вірусів герпесу

Аналіз асоціації поліморфних локусів генів FGB, MTHFR, MTR, MTRR із ризиком розвитку ішемічного та геморагічного інсультів

 The genetic component is a leading factor of stroke manifestation. Contribution of single nucleotide polymorphisms or combined genotypes to disease development has population differences. Special attention should be paid to genetic features in different types of strokes among the Ukrainian population.The aim of the study was to estimate the association of polymorphisms between FGB, MTHFR, MTR, MTRR genes or gene-gene interaction and a risk of atherotrombotic ischemic stroke and intracranial hemorrhagic stroke among Ukrainians.Materials and methods. 102 patients with atherotrombotic ischemic stroke, 56 patients with intracranial hemorrhagic stroke and 102 healthy control subjects were included in the study. The control group comprised peoples without cardiovascular diseases, family history of stroke and with normal lipid profile values. The mean age was 53.4 ± 9.1 years for stroke patients and 54.5 ± 8.2 years for the control group. Single nucleotide polymorphisms С677T (rs1801133) MTHFR gene, A66G (rs1801394) MTRR gene, A2756G (rs 1805087) MTR gene, C-148T (rs 1800787) FGB gene were detected by polymerase chain reaction (PCR) followed by restriction of amplificated fragments and polymorphism A1298C (rs1801131) MTHFR gene was determined by allele specific PCR method.Results. The association between 1298СС genotype MTHFR gene (OR = 3.457, 95 % CI:1.053–11.357) and -148СТ genotype FGB gene (OR = 2.276, 95 % CI: 1.248–4.152) and a risk of atherotrombotic ischemic stroke was revealed. A risk of intracranial hemorrhagic stroke was associated with 66AG (OR = 2.643, 95 % CI: 1.059–6.593) and 66GG (OR = 4.826, 95 % CI: 1.858–12.535) genotypes of MTRR gene. Synergistic effect was shown for polymorphic loci of FGB/С-148Т and MTRR/A66G in atherotrombotic ischemic stroke development as well as independent effect of MTRR/A66G for intracranial hemorrhagic stroke.Conclusions. There are some differences in the genetic components of different types of acute stroke in Ukrainians that should be taken into account when initiating therapy or preventative measures.  Генетическая составляющая среди факторов риска развития острых нарушений мозгового кровообращения занимает лидирующее положение. Однако вклад отдельных полиморфизмов и их комбинаций в возникновение заболевания имеет популяционные отличия. Основное внимание следует уделить генетическим составляющим для разных типов инсультов для жителей Украины.Цель работы – оценить ассоциацию полиморфизмов генов FGB, MTHFR, MTR, MTRR и результат их межгенного взаимодействия с риском развития ишемического атеротромботического и интракраниального геморрагического инсультов у жителей Украины.Материалы и методы. Обследованы 102 пациента с ишемическим атеротромботическим инсультом и 56 больных с интракраниальным геморрагическим инсультом. В группу сравнения включили 102 человека, которые не страдали сердечно-сосудистыми заболеваниями, не имели близких родственников, которые перенесли острое нарушение мозгового кровообращения, показатели липидного обмена которых находились в пределах нормы. Средний возраст пациентов – 53,4 ± 9,1 года, а представителей группы сравнения – 54,5 ± 8,2 года. Однонуклеотидные полиморфизмы С677T (rs1801133) гена MTHFR, A66G (rs1801394) гена MTRR, A2756G (rs 1805087) гена MTR, C-148T (rs 1800787) гена FGB типировали методом полимеразной цепной реакции (ПЦР) с последующей рестрикцией амплифицированных фрагментов, а полиморфизм A1298C (rs1801131) гена MTHFR определяли аллель-специфической ПЦР.Результаты. В ходе работы была выявлена ассоциация генотипа 1298СС гена MTHFR (OR = 3,457, 95 % CI: 1,053–11,357) и генотипа -148СТ гена FGB (OR = 2,276, 95 % CI: 1,248–4,152) с риском развития ишемического атеротромботического  инсульта. Риск развития интракраниального геморрагического инсульта ассоциировался с присутствием 66AG (OR = 2,643, 95 % CI: 1,059–6,593) и 66GG (OR = 4,826, 95 % CI: 1,858–12,535) генотипов гена MTRR. Установлено синергическое взаимодействие полиморфных локусов FGB/С-148Т и MTRR/A66G при ишемическом атеротромботическом инсульте и независимый эффект локуса MTRR/A66G для развития интракраниального геморрагического инсульта.Выводы. Генетические составляющие разных типов инсультов у жителей Украины имеют определенные отличия, что должно быть учтено при проведении профилактических или лечебных мероприятий. Генетична складова серед факторів ризику розвитку гострих порушень мозкового кровообігу посідає провідну позицію. Але внесок окремих поліморфізмів та їхніх комбінацій у виникнення захворювання має популяційні відмінності. Особливу увагу слід приділити генетичним складовим різних типів інсультів осіб, що проживають на території України.Мета роботи – оцінити асоціацію поліморфізмів генів FGB, MTHFR, MTR, MTRR і результат їхньої міжгенної взаємодії з ризиком розвитку ішемічного атеротромботичного та інтракраніального геморагічного інсультів у жителів України.Матеріали та методи. Обстежили 102 особи, які хворі на ішемічний атеротромботичний інсульт, і 56 хворих на інтракраніальний геморагічний інсульт. До групи порівняння включили 102 особи, які не страждали на серцево-судинні захворювання, не мали близьких родичів, які перенесли гостре порушення мозкового кровообігу, та показники ліпідного профілю яких перебували в межах норми. Середній вік пацієнтів становив 53,4 ± 9,1 року, а осіб групи порівняння – 54,5 ± 8,2 року. Однонуклеотидні поліморфізми С677T (rs1801133) гена MTHFR, A66G (rs1801394) гена MTRR, A2756G (rs 1805087) гена MTR, C-148T (rs 1800787) гена FGB типували методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) із дальшою рестрикцією ампліфікованих фрагментів, а поліморфізм A1298C (rs1801131) гена MTHFR визначали алель-специфічною ПЛР.Результати. Виявили асоціацію генотипів 1298СС гена MTHFR (OR = 3,457, 95 % CI: 1,053–11,357) та -148СТ гена FGB (OR = 2,276,95 % CI: 1,248–4,152) із ризиком розвитку ішемічного атеротромботичного інсульту. Ризик розвитку інтракраніального геморагічного інсульту асоціювався з наявністю 66AG (OR=2,643, 95 % CI: 1,059–6,593) та 66GG (OR = 4,826, 95 % CI: 1,858–12,535) генотипів гена MTRR. Встановили синергічну взаємодію поліморфних локусів FGB/С-148Т і MTRR/A66G при ішемічному атеротромботичному інсульті та незалежний ефект локусу MTRR/A66G для розвитку інтракраніального геморагічного інсульту.Висновки. Генетичні складові різних типів інсультів осіб, які проживають на території України, мають певні відмінності, що треба враховувати під час профілактичних або лікувальних заходів