Архітектура edge пристроїв для діагностики фізичного стану студентів

The article investigates the possibility of technical realization of hardware complex. It presupposes the use of sensors of registration of a photoplethysmographic curve, which describes a pulse wave and defines the parameters of students’ cardiovascular system functional state. The method of photoplethysmography allows the use of non-contact sensors. Therefore, there is no artery compression, which eliminates circulatory disorders and allows the use of calculations to determine the saturation of oxygen by the pulse wave. It is recommended to use several optocouplers connected in series, parallel or parallel-series in a chain, with control of their mode of operation from the intensity of the received pulse wave signal depending on human body constitution. The edge device hardware is a part of the IoT system, which also includes another edge device, which instantly transmits data to the database on the edge server for the data further processing and storage.В статті досліджується можливість технічної реалізації апаратного комплексу. У ньому пропонується використання датчиків реєстрації фотоплетизмографічної кривої, яка описує пульсову хвилю та визначає параметри стану серцево-судинної системи студентів. Метод фотоплетизмографії дозволяє використовувати безконтактні датчики. Тому не відбувається здавлення артерій, що виключає порушення кровообігу і дозволяє використовувати розрахунок для визначення насичення киснем по пульсовій хвилі. Рекомендується використовувати кілька оптопар, з'єднаних послідовно, паралельно або паралельно-послідовно, з режимом управління їх роботи від інтенсивності прийнятого сигналу пульсової хвилі залежно від конституції тіла людини. Аппаратне забезпечення edge пристрою є частиною системи IoT, до складу якої також входить інший edge пристрій, який миттєво передає дані в базу даних на edge сервері для подальшої обробки та зберігання даних

Сучасний стан та перспективи розвитку дистанційного навчання в Україні

The article presents a thorough literature review and highlights the main stages in the development of distance learning in Ukraine. Moreover, the paper suggests the periodization of distance learning. Research data on distance learning peculiarities in Ukraine during and before the pandemic make it possible to outline the main problems faced by higher education institutions’ (HEIs) teachers and students. Therefore, the study emphasizes common problems, namely hardware/software issues, poor Internet connectivity, lack of students’ self-discipline and self-organization, absence of live communication, insufficient digital literacy skills etc. The paper analyzes the benefits of MOOCs that aim at digital competence development. It presents the results of students’ survey on qualitative changes in distance learning organization in 2020–2021 academic year compared to 2019–2020 academic year. The results prove that in current academic year, distance learning is better organized due to a sufficient structure of distance learning courses, the use of one platform for the whole educational institution, higher teachers’ digital competence, the use of various resources etc.У статті представлено ретельний огляд літератури та висвітлено основні етапи розвитку дистанційного навчання в Україні. Крім того, у статті пропонується періодизація дистанційного навчання. Дані досліджень особливостей дистанційного навчання в Україні під час та до пандемії дають змогу окреслити основні проблеми, з якими стикаються викладачі та студенти вищих навчальних закладів. Тому дослідження підкреслює загальні проблеми, а саме: проблеми апаратного/програмного забезпечення, погане підключення до Інтернету, відсутність самодисципліни та самоорганізації учнів, відсутність живого спілкування, недостатні навички цифрової грамотності тощо. У статті аналізуються переваги МООК, які на розвиток цифрової компетентності. У ньому представлені результати опитування студентів щодо якісних змін у організації дистанційного навчання у 2020–2021 навчальному році порівняно з 2019–2020 навчальним роком. Результати доводять, що в поточному навчальному році дистанційне навчання краще організовано через достатню структуру курсів дистанційного навчання, використання однієї платформи для всього навчального закладу, вищу цифрову компетентність викладачів, використання різноманітних ресурсів тощо