«Virtual Patient» as a Tool to Ensure the Quality of High Medical Education

The article is devoted to the analysis of studies of the use of multimedia clinical scenarios (virtual patients) in the training of family doctors. The experience of medical universities in the countries of the European Union, the United States and Canada shows that «virtual patients» are effectively used to teach students the skills of professional communication with patients, as well as to form and improve clinical reasoning. Programs based on the integration of the dialogue management system generate emotionally responsive interactive 3D characters created with high-resolution visualization in the game engine, able to support dialogue with the help of natural language. Testing revealed a high realism of a conversation with the virtual patient, as well as great benefits both for the development of communication skills and for the development of empathy. Application of such programs can increase the academic success of students in the relevant sections of the educational process by 25%. It is established that a virtual patient gives equal opportunities to traditional methods with equal time, but not money: providing training in real or "standardized" patients is much harder and more expensive. In addition, the further improvement of virtual scenarios allows us to rely on what will be presented the whole range of diagnostic situations that can be encountered by a family doctor in real practice. Thus, the undisputed advantage of virtual patients to the traditional methods of training future physicians of clinical thinking is realized. The scenarios for virtual patients expanded to "virtual family," which allowed to further narrowing the gap between virtual and real methods of teaching family doctors. The best results were revealed with a combination of virtual patients and traditional pedagogical techniques. Popularization and widespread introduction of virtual patients into the educational process of Ukrainians medical universities will improve the quality of training of future family doctors. Стаття присвячена аналізу досліджень застосування мультимедійних клінічних сценаріїв (віртуальних пацієнтів) в підготовці лікарів. Досвід медичних університетів країн Європейського Союзу, США та Канади показує, що віртуальні пацієнти ефективно використовуються для навчання студентів навичкам професійного спілкування з хворими, а також для формування і вдосконалення клінічного мислення. Програми, що засновані на інтеграції системи управління діалогом, генерують емоційно реагуючих інтерактивних 3D-персонажів, створених з візуалізацією високої роздільної здатності в ігровому движку, спроможних підтримувати діалог за допомогою природної мови. Тестування виявило високу реалістичність бесіди з віртуальним паціентом, а також величезну користь як для освоєнні навичок спілкування, так і для вироблення здатності до емпатії. Застосування таких програм дозволяє підвищити академічну успішність студентів у відповідних розділах навчального процесу на 25%. Встановлено, що віртуальний пацієнт дає рівні традиційним методам можливості при рівних витратах часу, але не коштів: забезпечення навчання на реальних або «стандартизованих» пацієнтах значно важче і дорожче. Крім того, подальше вдосконалення віртуальних сценаріїв дозволяє розраховувати на те, що буде представлений весь спектр діагностичних ситуацій, з якими може зіткнутися сімейний лікар в реальній практиці. Так реалізується безперечна перевага віртуальних пацієнтів перед традиційними методами навчання майбутніх лікарів клінічного мислення. Сценарії віртуальних пацієнтів розширилися до «віртуальної сім'ї», що дозволило ще трохи скоротити розрив між віртуальними і реальними методами навчання сімейних лікарів. Найкращі результати виявлені при комбінації віртуальних пацієнтів і традиційних педагогічних методик. Популяризація та широке впровадження «віртуальних пацієнтів» в навчальний процес вітчизняних медичних університетів дозволить підвищити якість підготовки майбутніх с лікарів

The Mozart Effect and academic achievement

The article is devoted to the analysis of studies of the application of music therapy methods in the training of future doctors. The basis of music therapy programs aimed at improving the students' academic achievement is the so-called "Mozart effect" (discovered by scientists at the University of California in 1993), the essence of which is to increase individual components of the IQ test after listening to Mozart's music. The experience of medical universities in the countries of the European Union, the US, and Canada shows that music therapy is effective in creating a mental state, thanks to which students learn new information much better. Music therapy programs based on managing the students' mental state during lectures and group practical training have demonstrated high effectiveness. Dynamic testing of mental balance and stress indicators during the academic year revealed significant improvement. The application of such programs made it possible to increase the students' academic achievement in the educational process by 20%. It was been established that students participating in collective music therapy programs spent less time on tasks (both at home and during exams) due to increased ability to concentrate. In addition, they missed classes significantly less often and had fewer academic debts. According to the control questionnaire, the program participants registered an improvement in the quality of sleep and a decrease in the manifestations of psychological stress. The results of students who trained according to individual programs of music psychotherapy were even better; the program was determined according to the psychological type of the student. The popularization and the widespread implementation of music therapy in the educational process of domestic medical universities will improve the quality in the training of the future doctor

Electronic lecture notes as a modern educational technology in professional training of competitive medical specialists

This article is devoted to the problem of improving educational competence for medical students using modern educational technologies. The article analyzes positive experience of using electronic lecture notes to improve educational program

Medication non-adherence in elderly patients

In recent years, a huge number of scientific studies devoted to the implementation of the patient's doctor's appointment. Against the background of the discrepancy between the possibilities of modern methods of treatment and the real successes, the relevance of this problem is obvious. In describing the problem, the terms compliance and adherence are used, which are essentially synonyms and reflect the degree of conformity the patient's behavior to the doctor's recommendations regarding medication administration, diet and other therapeutic measures. Most often, these concepts are applied in relation to pharmacotherapy and measure the degree of adherence quantitatively, assessing the ratio of the doses of drug taken/prescribed to the patient

Overuse injuries in musicians as an interdisciplinary problem: yesterday, today, tomorrow Part I

Травми перенапруження у музикантів-інструменталістів – проблема з дуже давньою історією, що актуальна і сьогодні. Синдроми перевантаження зустрічаються у 50– 85 % музикантів і проявляються в тендовагінітах, бурситах і тунельних синдромах, що призводять до тривалої втрати працездатності. Метою цього дослідження було вивчення закономірностей розвитку міждисциплінарної взаємодії протягом усієї історії існування проблеми. Для досягнення мети було проведено аналіз джерел, що містять відомості про етіопатогенез, клінічні прояви, методи лікування і профілактики травм перенапруження в музикантів. Пошук джерел проводився без обмеження часу в електронних архівах, репозитаріях і журналах, що індексуються в наукометричних базах Scopus, WoS, MedLine і PubMed. Аналіз дозволив виділити в історії міждисциплінарної співпраці представників медицини та музичної педагогіки три періоди. У першій частині статті подано аналіз двох перших періодів. Перший період (до кінця XIХ століття) характеризується відсутністю інтересу до проблеми з боку медицини. Однак досвід, накопичений педагогами провідних фортепіанних і скрипкових шкіл, дозволив виділити основні причинні фактори і розробити загальні принципи профілактики. Другий період, з кінця XIХ до кінця ХХ ст., — формування основ міждисциплінарної взаємодії. В цей час музичні педагоги активно використовують базові медичні науки (анатомію та фізіологію) в удосконаленні ергономіки виконавства як основи профілактики професійної патології музикантів. Представники наукової та практичної медицини активно вивчають патогенез і симптоматику травм перенапруження у музикантів, а також накопичують досвід застосування наявних терапевтичних засобів. Третій період (з кінця ХХ століття до сьогодні), що висвітлений у другій частині даної статті, характеризується активним розвитком міждисциплінарної взаємодії, підсумком якої стало створення центрів міждисциплінарних наукових досліджень і спеціалізованих реабілітаційних центрів для музикантів з професійними захворюваннями. Вивчення і популяризація зарубіжного досвіду міждисциплінарного співробітництва сприятиме ефективному вирішенню проблем, що виникають на стику різних сфер людської діяльності. The problem of overuse injury among instrumentalist musicians has a very long history, but it is very relevant today. The purpose of this article was to study the patterns of interdisciplinary interaction during the history of studying problem. The sour ces containing information on etiopathogenesis, clinical manifestations, methods of treatment and prevention of overuse in musicians were analysed. The original search was conducted without time li mitations in the electronic archives, repositories, and journals indexed in Scopus, WoS, MedLine, and PubMed. The analysis made it possible to distinguish three periods in the history of interdisciplinary cooperation of medicine and music instruction representatives. The first part of our article presents an analysis of the first two periods. The first period (by the late XIХ century) is characterized by a lack of medical interest in the problem. However, the experience gained by the instructors of leading piano and violin schools has made it possible to identify the main causal factors and to develop the gene ral principles of prevention. The second period, from late XIХ to early ХХ century, was associated with the formation of interdisciplinary interaction foundations. At this time, music teachers are actively using the basic medical sciences to improve performance ergonomics as the basis for prevention of the professional musicians’ pathology. The researchers and internists are actively studying pathogenesis and symptoms of stress injuries in musicians, as well as accumulating their experience of the available therapeutic means. The third period (from late ХХ century to the present day), described in the second part of this article, has been characterized by the active development of interdisciplinary interaction, resulting in the creation of a scientific interdisciplinary research centres and specialized rehabilitation centres for musicians with occupational diseases

Case of Frederic Chopin: could music be a symptom?

Тайна болезни и смерти великого польского композитора Фредерика Шопена еще не разгадана окончательно. Многочисленные попытки ретроспективной диагностики использовали все имеющиеся возможности, кроме анализа музыки композитора для поиска в ней проявлений его болезни. В истории музыки и медицины есть много примеров того, что музыкальные шедевры содержат признаки болезни автора.Целью данного исследования является поиск признаков проявления болезни Шопена в его музыкальных произведениях.Кореспонденция Фредерика Шопена, работы наиболее авторитетных биографов композитора, а также научные публикации, посвященные изучению обстоятельств жизни, болезни и творчества Шопена. В базах данных Scopus, WebOfScience, MedLine и PubMed поиск источников проводился без ограничений по времени. Обнаруженные публикации были подвергнуты медицинскому и музыковедческому анализу. Анализ показывает, что творческий процесс Фредерика Шопена не зависел ни от обстоятельств его личной жизни, ни от его здоровья. Композитор не писал программную музыку, никогда не снабжал свои произведения комментариями и не применял имитацию звука музыкальными средствами. Ни одна из гипотез о том, что приступы кашля отражены в музыке Шопена, не была подтверждена. The mystery of the illness and death of the great Polish composer Frederic Chopin not yet solved finally. Numerous attempts of retrospective diagnostics used all available possibilities except for analyzing the music of the composer to search for the manifestations of his disease in it. There are many examples in the history of medicine that music may contain valuable diagnostic information about the authorʹs illness. Aim. Purpose of this study is searching for signs of the manifestation of Chopin's disease in his musical works and to get an answer to the question: can his music contain valuable data for diagnostics. Material and methods. The Frederic Chopin's correspondence, the work of the composer's most respected biographers, as well as scientific publications devoted to the study of the circumstances of Chopin's life, illness and work. Scopus, WebOfScience, MedLine and PubMed databases were searched without time restriction. Discovered publications were subjected to medical and musicological analysis. Conclusions. Analysis shows that Chopin's creative process did not depend on the circumstances of his personal life, nor on his health. The composer did not write program music, never supplied his works with comments and did not apply sound imitation by musical means. None of the hypotheses that coughing attacks are reflected in Chopin’s music has been confirmed. Analysis of Chopin's music as a component of professional anamnesis does not provide additional information for diagnosis

Correction of gut microbiota in the treatment of irritable bowel syndrome in children

The purpose of the work was to determine the possibilities of gut microbiota correction in the treatment of children with irritable bowel syndrome according to the analysis of scientific publications 2016–2018 in journals indexed by Scopus, WоS, MedLine and PubMed. The analysis showed that disturbances of gut microbiota play a major role in the pathogenesis of irritable bowel syndrome in children. The most effective method for the correction of intestinal dysbiosis is the combined use of probiotics and diet with fermentable carbohydrate restriction. The most effective schemes for the use of probiotics have not yet been determined, this question is the subject of further research. The positive effect of dietary fiber (including Psyllium) at this time has not been proven. The popularization of the accumula­ted experience of intestinal microbiota correction in children with irritable bowel syndrome is a necessary condition to increase the effectiveness of treatment for this disease in public health-care