ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОПАТОЛОГІЧНОЇ СИМПТОМАТИКИ У ХВОРИХ ІЗ ДЕПРЕСИВНИМИ РОЗЛАДАМИ

Summary. The study of the clinical phenomenology of depressive disorders is important for determining the directions of modern pathomorphosis, prognosis and treatment of depression. The aim of the study – to investigate the structure and severity of psychopathological symptoms in patients with depressive disorders at the present stage, taking into account age and gender factor. Materials and Methods. A clinical examination of 107 men and 138 women with endogenous depressive disorders (ICD-10 codes F 31.3, F 31.4, F 32.0, F 32.1, F 32.2, F 33.0, F 33.1, F 33.2), taking into account age and gender factor, using the questionnaire SCL-90-R was performed. Results. Depressive disorders, in addition to depressive symptoms, are manifested by a wide range of psychopathological manifestations, among which are dominated by increased levels of anxiety (2.40±0.45) points, moderate levels of interpersonal sensitivity (1.73±0.48) points and obsessive-compulsive symptoms (1.44±0.85) points, close to moderate levels of somatization (1.05±0.51) points and phobic anxiety (1.00±0.47) points, as well as low levels of psychoticism (0.64±0.24) points, hostility (0.55±0.77) points and paranoid symptoms (0.26±0.13) points. Significantly higher rates of depression, hostility and paranoid symptoms were found in men, and anxiety, obsessive-compulsive symptoms, interpersonal sensitivity, somatization and phobic anxiety were found in women. Gender differences in the severity of psychopathological symptoms are probably related to different gender role models and the specifics of gender-based pathocharacterological changes. The severity of all psychopathological manifestations increases with age, with a more significant deterioration in the manifestations of psychopathological symptoms occurs at the age of 45 years and older. Conclusions. The clinical picture of modern depressive disorders is characterized by polymorphic symptoms and the presence of significant gender differences; and psychopathological manifestations intensify with age, reaching the greatest severity in middle-aged, elderly and senile patients, which can be seen as a manifestation of modern clinical pathomorphosis of depression.Резюме. Дослідження клінічної феноменології депресивних розладів має важливе значення для визначення напрямків сучасного патоморфозу, прогнозування та лікування депресій. Мета дослідження – вивчити структуру і вираження психопатологічної симптоматики у хворих із депресивними розладами на сучасному етапі з урахуванням віку та гендерного фактора. Матеріали і методи. Проведено клінічне обстеження 107 чоловіків і 138 жінок із депресивними розладами ендогенного характеру (коди за МКХ-10 F 31.3,  F 31.4, F 32.0, F 32.1, F 32.2, F 33.0, F 33.1, F 33.2) з урахуванням віку та гендерного фактора, з використанням опитувальника SCL-90-R. Результати. Депресивні розлади, окрім депресивної симптоматики, проявляються широким спектром психопатологічних проявів, серед яких домінують підвищені рівні тривожності – (2,40±0,45) бала, помірні рівні міжособистісної сензитивності – (1,73±0,48) бала та обсесивно-компульсивної симптоматики – (1,44±0,85) бала, близькі до помірних рівні соматизації – (1,05±0,51) бала і фобічної тривожності – (1,00±0,47) бала, а також невисокі рівні психотизму – (0,64±0,24) бала, ворожості – (0,55±0,77) бала і паранояльної симптоматики – (0,26±0,13) бала. У чоловіків виявлено значуще вищі показники депресії, ворожості й паранояльної симптоматики, а у жінок – тривожності, обсесивно-компульсивної симптоматики, міжособистісної сензитивності, соматизації та фобічної тривожності. Гендерні відмінності у вираженні психопатологічної симптоматики ймовірно пов’язані з різними статеворольовими моделями і специфікою гендернозумовлених патохарактерологічних змін. Вираження усіх психопатологічних проявів збільшується з віком, при цьому більш суттєве погіршення проявів психопатологічної симптоматики відбувається у віці 45 років і старше, тоді як зростання показників психопатологічної симптоматики у молодому віці виявилося менш суттєвим. Висновки. Клінічна картина сучасних депресивних розладів характеризується поліморфністю симптоматики і наявністю значущих гендерних відмінностей; психопатологічні прояви посилюються з віком, досягаючи найбільшого вираження у пацієнтів середнього, похилого і старечого віку, що можна розглядати як прояв сучасного клінічного патоморфозу депресій

ІНТРАСИНДРОМАЛЬНА ФЕНОМЕНОЛОГІЯ ЕНДОГЕННИХ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДІВ В АСПЕКТІ КЛІНІЧНОГО ПАТОМОРФОЗУ

Проблема феноменологічного патоморфозу депресивних розладів є однією з актуальних проблем сучасної клінічної психіатрії. Мета дослідження – вивчити особливості клінічного патоморфозу депресивних розладів ендогенного генезу в порівняльному аспекті. Матеріали і методи. Вивчено медичну документацію 236 пацієнтів із ендогенними депресивними розладами, які зверталися за медичною допомогою у 1971–1995 рр., і клінічно обстежено 189 осіб із депресивними розладами ендогенного генезу, що зверталися за медичною допомогою у 2015–2018 рр. Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що клінічний патоморфоз депресивних розладів на сучасному етапі характеризується збільшенням поширеності астенічної симптоматики (79,9 % проти 67,4 %, р<0,01), нездатності концентруватися і приймати рішення (71,4 % проти 61,0 %, р<0,05), тривожної симптоматики (81,0 % проти 73,7 %, р<0,05), песимізму (80,4 % проти 79,2 %, р<0,05), суїцидальних думок (70,4 % проти 60,2 %, р<0,05), гастроінтестинальної симптоматики (60,3 % проти 51,7 %, р<0,05), інсомнічних проявів (93,1 % проти 81,8 %, р<0,01), зменшенням проявів ангедонії (76,2 % проти 84,3 %, р<0,05) і заниженої самооцінки (80,5 % проти 73,0 %, р<0,05). Виявлено, що інтрасиндромологічна структура депресивних розладів на сучасному етапі характеризується зменшенням поширеності вітальної депресії (з 56,8 % до 42,9 %, р<0,05) та анестетичної депресії (з 25,8 % до 18,0 %, р<0,05) при збільшенні поширеності апатичних депресій (24,3 % проти 17,4 %, р<0,05), наявністю тривожно-фобічних та іпохондричних включень (56,1 % проти 47,5 %, р<0,05), інсомнічних порушень у вигляді пресомнічних, інтрасомнічних, постсомнічних проявів із переважанням останніх (93,1 % проти 81,8 %, р<0,01), вегето-соматичних розладів та соматизованих проявів у вигляді гетерогенних поліморфних сенестопатій (77,8 % проти 68,2 %, р<0,05), сенесто-алгічного синдрому (11,6 % проти 6,4 %, р<0,05), а також астенічної депресії (79,9 % проти 66,9 %, р<0,01), ажитованої депресії (38,6 % проти 30,1 %, р<0,05) та депресії зі стрибками ідей (28,0 % проти 20,8 %, р<0,05). Висновки. Основою сучасного клінічного патоморфозу депресивних розладів є зміни інтрасиндромальної структури через переважання апатичних та тривожних депресій при зменшенні вітальних та анестетичних її форм. Вивчення сумарної констеляції симптомів дисомнічного регістру демонструє переважання постсомнічних проявів із домінуванням обсесивно-фобічних роздумів та ідей меншовартості. Виявлені закономірності патоморфозу повинні враховуватися при розробці диференційованих лікувальних, реабілітаційних та профілактичних заходів

КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНИХ ЕНДОГЕННИХ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДІВ НА СИМПТОМАТОЛОГІЧНОМУ РІВНІ

Problem of depressive disorders is one of the actual problems in modern psychiatry. The aim – to investigate the clinical phenomenology of endogenous depressive disorders at the present stage in gender and age aspects. Material and Methods. We have clinically examined 107 men and 138 women diagnosed with depressive disorder in MCH-10 in the period 2015–2019. Results and Discussion. In men, the proportion of all depressive symptoms, with the exception of lowered self-esteem, is found to increase with age: lowered mood from 84.2&nbsp;% in 30–44 age group to 93.5 % in 30–44 age group and up to 100&nbsp;% in age group 45 years and older, anhedonia – respectively from 68.4&nbsp;% to 82.6&nbsp;% and 82.6&nbsp;%, fatigue from 78.9&nbsp;% to 82.6&nbsp;% and 82.6&nbsp;%, pessimism from 76.3&nbsp;% to 82.6&nbsp;% and 82.6&nbsp;%, feelings of guilt, futility, anxiety or fear from 71.1&nbsp;% to 80.4&nbsp;% and 95.7&nbsp;%, suicidal thoughts from 52.6&nbsp;% to 63.0&nbsp;% and 78.3&nbsp;%, appetite disorders from 47.4&nbsp;% to 67.4&nbsp;% and 78.3&nbsp;%, dyssomnia from 86.8&nbsp;% to 95.7&nbsp;% and 95.7&nbsp;%. Women have a complex age dynamics: respectively 82.4&nbsp;%, 96.2&nbsp;% and 97.1&nbsp;% for lowered mood, 86.3&nbsp;%, 88.7&nbsp;% and 82.4&nbsp;% for anhedonia, and 90.2&nbsp;%, 86.8&nbsp;% and 88.2&nbsp;% for fatigue, 86.3&nbsp;%, 84.9&nbsp;% and 88.2&nbsp;% for pessimism, 86.3&nbsp;%, 94.3&nbsp;% and 97.1&nbsp;% for guilt, futility, anxiety or fear, 88.2&nbsp;%, 77.4&nbsp;% and 79.4&nbsp;% for low self-esteem, 68.6&nbsp;%, 62.3&nbsp;% and 82.4&nbsp;% for suicidal thoughts, 76.5&nbsp;%, 75.5&nbsp;% and 85.3% for appetite disorders, 90.2&nbsp;%, 92.5&nbsp;% and 97.1&nbsp;% for dyssomnia. Significant (p&lt;0.05) differences between men and women were identified for anhedonia, guilt, futility, anxiety or fear, low self-esteem, and appetite disorders. Conclusions. Clinical phenomenology of depressive disorders at the symptomatic level is caused by certain gender and age differences, which are, in particular, in the predominance of anxiety and somatovegetative symptoms in women with asthenic-depressive manifestations, and in men with uniform dynamics of worsening by all main depression symptoms.Проблема депрессивных расстройств является одной из наиболее актуальных проблем современной психиатрии. Цель – изучить особенности клинической феноменологии эндогенных депрессивных расстройств на современном этапе в гендерном и возрастном аспектах. Материалы и методы. Клинически обследованы 107 мужчин и 138 женщин с установленным диагнозом депрессивного расстройства по МКБ-10 в период 2015–2019 годов. Результаты. Установлено, что у мужчин удельный вес всех симптомов депрессии, за исключением заниженной самооценки, с возрастом увеличивается: сниженного настроения с 84,2&nbsp;% в возрастной группе до 30&nbsp;лет до 93,5&nbsp;% в возрастной группе 30–44 лет и до 100&nbsp;% в возрастной группе 45 лет и старше, ангедонии – соответственно с 68,4&nbsp;% до 82,6&nbsp;% и 82,6&nbsp;%, утомляемости с 78,9&nbsp;% до 82,6&nbsp;% и 82,6&nbsp;%, пессимизма с 76,3&nbsp;% до 82,6&nbsp;% и 82,6&nbsp;%, чувства вины, бесполезности, тревоги или страха с 71,1&nbsp;% до 80,4&nbsp;% и 95,7&nbsp;%, суицидальных мыслей с 52,6&nbsp;% до 63,0&nbsp;% и 78,3&nbsp;%, нарушений аппетита с 47,4&nbsp;% до 67,4&nbsp;% и 78,3&nbsp;%, диссомний с 86,8&nbsp;% до 95,7&nbsp;% и 95,7&nbsp;%. У женщин выявлена сложная возрастная динамика: для сниженного настроения – соответственно 82,4&nbsp;%, 96,2&nbsp;% и 97,1&nbsp;%, ангедонии – 86,3&nbsp;%, 88,7&nbsp;% и 82,4&nbsp;%, утомляемости – 90,2&nbsp;%, 86,8&nbsp;% и 88,2&nbsp;%, пессимизма – 86,3&nbsp;%, 84,9&nbsp;% и 88,2&nbsp;%, чувства вины, бесполезности, тревоги или страха – 86,3&nbsp;%, 94,3&nbsp;% и 97,1&nbsp;%, заниженной самооценки – 88,2&nbsp;%, 77,4&nbsp;% и 79,4&nbsp;%, суицидальных мыслей – 68,6&nbsp;%, 62,3&nbsp;% и 82,4&nbsp;%, нарушений аппетита – 76,5&nbsp;%, 75,5&nbsp;% и 85,3&nbsp;%, диссомний &nbsp;– 90,2&nbsp;%, 92,5&nbsp;% и 97,1&nbsp;%. Между мужчинами и женщинами обнаружены значимые (р&lt;0,05) различия для ангедонии, чувства вины, бесполезности, тревоги или страха, заниженной самооценки, нарушений аппетита. Выводы. Клиническая феноменология депрессивных расстройств на симптоматическом уровне обусловлена определенными гендерными и возрастными различиями, состоящими, в частности, в преобладании у женщин тревожной и соматовегетативной симптоматики с астено-депрессивными проявлениями, а у мужчин – равномерной динамикой ухудшения с возрастом по всем основным симптомам депрессии.Проблема депресивних розладів є однією з найактуальніших проблем сучасної психіатрії. Мета – вивчити особливості клінічної феноменології ендогенних депресивних розладів на сучасному етапі у гендерному та віковому аспектах. Матеріал і методи. Клінічно обстежено 107 чоловіків і 138 жінок з встановленим діагнозом депресивного розладу за МКХ-10 у період 2015–2019 років. Результати. Встановлено, що у чоловіків питома вага усіх симптомів депресії, за винятком зниженої самооцінки, з віком збільшується: зниженого настрою з 84,2&nbsp;% у віковій групі до 30 років до 93,5&nbsp;% у віковій групі 30–44&nbsp;років і до 100&nbsp;% у віковій групі 45 років і старше, ангедонії – відповідно з 68,4&nbsp;% до 82,6&nbsp;% і 82,6&nbsp;%, втомлюваності з 78,9&nbsp;% до 82,6&nbsp;% і 82,6&nbsp;%, песимізму з 76,3&nbsp;% до 82,6&nbsp;% і 82,6&nbsp;%, почуття провини, марності, тривоги або страху з 71,1&nbsp;% до 80,4&nbsp;% і 95,7&nbsp;%, суїцидальних думок з 52,6&nbsp;% до 63,0&nbsp;% і 78,3&nbsp;%, порушень апетиту з 47,4&nbsp;% до 67,4&nbsp;% і 78,3&nbsp;%, диссомній з 86,8&nbsp;% до 95,7% і 95,7&nbsp;%. У жінок виявлена складна вікова динаміка: для зниженого настрою – відповідно 82,4&nbsp;%, 96,2&nbsp;% і 97,1&nbsp;%, ангедонії – 86,3&nbsp;%, 88,7&nbsp;% і 82,4&nbsp;%, втомлюваності – 90,2&nbsp;%, 86,8&nbsp;% і 88,2&nbsp;%, песимізму – 86,3&nbsp;%, 84,9&nbsp;% і 88,2&nbsp;%, почуття провини, марності, тривоги або страху – 86,3&nbsp;%, 94,3&nbsp;% і 97,1&nbsp;%, зниженої самооцінки – 88,2&nbsp;%, 77,4&nbsp;% і 79,4&nbsp;%, суїцидальних думок – 68,6&nbsp;%, 62,3&nbsp;% і 82,4&nbsp;%, порушень апетиту – 76,5&nbsp;%, 75,5&nbsp;% і 85,3&nbsp;%, диссомній – 90,2&nbsp;%, 92,5&nbsp;% і 97,1&nbsp;%. Між чоловіками і жінками виявлено значущі (р&lt;0,05) розбіжності за показниками ангедонії, почуття провини, марності, тривоги або страху, зниженої самооцінки, порушень апетиту. Висновки. Клінічна феноменологія депресивних розладів на симптоматичному рівні обумовлена певними гендерними та віковими відмінностями, що полягають, зокрема, в переважанні у жінок тривожної та соматовегетативної симптоматики з астено-депресивними проявами, а у чоловіків проявляється рівномірною динамікою погіршення з віком за всіма основними симптомами депресії

A Generalization of Mathieu Subspaces to Modules of Associative Algebras

We first propose a generalization of the notion of Mathieu subspaces of associative algebras $\mathcal A$, which was introduced recently in [Z4] and [Z6], to $\mathcal A$-modules $\mathcal M$. The newly introduced notion in a certain sense also generalizes the notion of submodules. Related with this new notion, we also introduce the sets $\sigma(N)$ and $\tau(N)$ of stable elements and quasi-stable elements, respectively, for all $R$-subspaces $N$ of $\mathcal A$-modules $\mathcal M$, where $R$ is the base ring of $\mathcal A$. We then prove some general properties of the sets $\sigma(N)$ and $\tau(N)$. Furthermore, examples from certain modules of the quasi-stable algebras [Z6], matrix algebras over fields and polynomial algebras are also studied.Comment: A new case has been added; some mistakes and misprints have been corrected. Latex, 31 page

Isotropic Conductivity of Two-Dimensional Three-Component Symmetric Composites

The effective dc-conductivity problem of isotropic, two-dimensional (2D), three-component, symmetric, regular composites is considered. A simple cubic equation with one free parameter for $\sigma_{e}(\sigma_1,\sigma_2,\sigma_3)$ is suggested whose solutions automatically have all the exactly known properties of that function. Numerical calculations on four different symmetric, isotropic, 2D, three-component, regular structures show a non-universal behavior of $\sigma_{e}(\sigma_1,\sigma_2,\sigma_3)$ with an essential dependence on micro-structural details, in contrast with the analogous two-component problem. The applicability of the cubic equation to these structures is discussed. An extension of that equation to the description of other types of 2D three-component structures is suggested, including the case of random structures. Pacs: 72.15.Eb, 72.80.Tm, 61.50.AhComment: 8 pages (two columns), 8 figures. J. Phys. A - submitte