ДОСВІД ФОРМУВАННЯ ЛІДЕРСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ХАРКІВСЬКОЇ МЕДИЧНОЇ АКАДЕМІЇ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

The scientific works on the study of leadership competence and professional level of teachers at higher medical schools are analyzed in the article; the experience of formation of  Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education teachers’ leadership skills is described. It is proved that in the conditions of intellectual competition the continuous-improvement, teaching search and use of innovative technologies are mandatory requirements that are made demands on teacher-leader. Different approaches using self-monitoring and self-evaluation of activities and encourage the development of leadership qualities of teacher’s personality are described.У даній статті проведено аналіз наукових праць щодо дослідження лідерської компетентності та професійного рівня викладачів вищих медичних  навчальних закладів і висвітлюється досвід формування лідерських здібностей викладачів Харківської медичної  академії післядипломної освіти. Доведено, що  в умовах інтелектуальної конкуренції безперервне самовдосконалення, педагогічний пошук і використання інноваційних технологій є обов’язковими вимогами, які пред’являються до викладача-лідера. Приведено опис різних підходів із використанням самоконтролю та самооцінки власної діяльності й стимулювання розвитку лідерських якостей особистості викладача

ІНСТИТУЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ВИЩОГО МЕДИЧНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ЯК ОСНОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ

The aim of the study – to present the experience of Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Medical Education in resource potential and environmental factors usage for capacity building and postgraduate medical education quality providing.The main body. Activity of KhMAPE as the organization of effective interaction with objects in the external environment is represented. It includes providing demand for educational services, the creation of educational environment that enriched with information, increasing resource potential and creation of a exible management system. These institutional changes have caused the necessity of the development, discussion and approval of the project target of KhMAPE. Its realization is going to provide discovery and characterize up-coming transition of educational institution.Conclusion. The institutional changes are manifested in staff development, creative implementation of educational objectives, full use of the resource potential, the attraction of additional resources.Мета роботи – висвітлення й обґрунтування досвіду Харківської медичної академії післядипломної освіти щодо використання власного ресурсного потенціалу та факторів зовнішнього середовища для інституційного розвитку і забезпечення якості післядипломної медичної освіти.Основна частина. Представлена діяльність ХМАПО щодо організації ефективної взаємодії з об’єктами зовнішнього середовища, забезпечення попиту на освітні послуги, створення інформаційно збагаченого освітнього середовища, нарощування ресурсного потенціалу та створення гнучкої системи управління.Такі інституційні зміни зумовили необхідність розробки, обговорення та затвердження цільового проекту розвитку ХМАПО, реалізація якого забезпечить отримання позитивного результату та характеризує перехід навчального закладу на вищий щабель діяльності.Висновок. Інституційні зміни виявляються у підвищенні кваліфікації персоналу, творчій реалізації освітніх завдань, у повному використанні ресурсного потенціалу, залученні додаткових ресурсів

ВПЛИВ НОВІТНІХ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА БЕЗПЕРЕРВНИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ЛІКАРІВ

The aim of the work – to reveal the structure and role of the educational and training center on 3D visualization in application of the latest interactive technologies with the continuous professional improvement of doctors and further development of the Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education (KhMAPE). The main body. The article presents the results of the implementation of a competence-oriented approach in postgraduate medical education with the introduction of educational interactive technologies, new forms and methods of organization of educational process. The role of the Training Center for 3D visualization technologies in the Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education (KhMAPE) has been revealed to ensure the quality of the educational process in accordance with the standards of higher education, normative documents on the organization of educational activities and policies in the field of quality education. Conclusion. When introducing the latest innovative technologies into the educational process, a higher percentage of mastering the material is noted during the use of the 3D visualization table, in addition, it indicates the higher progress of the knowledge gained by the students when using interactive technologies.Мета роботи – розкрити структуру та роль навчально-тренінгового центру з 3D-візуалізації у застосуванні новітніх інтерактивних технологій при безперервному професійному вдосконаленні лікарів та подальшому розвитку Харківської медичної академії післядипломної освіти. Основна частина. У статті наведено результати реалізації компетентнісно-орієнтованого підходу в післядипломній медичній освіті з впровадженням освітніх інтерактивних технологій, нових форм та методів організації навчального процесу. Розкрито роль навчально-тренінгового центру технологій 3D-візуалізацій у Харківській медичній академії післядипломної освіти для забезпечення якості освітнього процесу відповідно до стандартів вищої освіти, нормативних документів з організації освітньої діяльності та політики у сфері якості освіти. Висновок. При впровадженні  новітніх інноваційних технологій у навчальний процес відмічено більший відсоток засвоєння матеріалу при використанні 3D-візуалізаційного столу, крім цього, зазначено вищий прогрес отриманих знань слухачами при використанні інтерактивних технологій

ІННОВАЦІЙНІ ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ПІСЛЯДИПЛОМНОМУ НАВЧАННІ ЛІКАРІВ: ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ

The aim of the work – identification psychological and pedagogical component of the introduction of innovative technologies in postgraduate medical education and generalization experience of using computer technologies in training of doctors using the example of Educational and Training Center of 3D Visualization Technologies of KhMAPE.The main body. The context of the concept of “psychological readiness for innovation” is disclosed in view of its static level, which is interpreted as “basic innovative potential”, and the dynamic level is the process of “increasing” the probability of the general effectiveness of the introduction of innovative technologies. The questionnaire results of listeners-doctors in regard to their readiness to use innovative technologies in professional activity are presented.The results of the conducted research have shown heterogeneity of the psychological unreadiness of doctors to use computer technolo­gy in their professional activities, different motivation of respondents to use innovative technologies in medical practice and educational process, which determines the perspective of realization in the institution of postgraduate education measures of organizational, educational and educative character.Conclusions. The conclusions of the research are the statement about the psychological unreadiness of doctors to use innovative technologies in professional activities, which affects the effectiveness of introducing more advanced models for improving their qualifications and medical reform. The work of the scientific and pedagogical staff of the institution of postgraduate education should be focused on providing psychological support of educational and cognitive activity of the listeners their adaptation to the newest technologies used in the educational process, the development of motivation to modernize the practical activities of doctors.Мета роботи – виокремлення психолого-педагогічної складової впровадження інноваційних технологій у післядипломну медичну освіту та узагальнення досвіду використання комп’ютерних технологій у навчанні лікарів на прикладі Навчально-тренінгового центру технологій 3D візуалізації ХМАПО.Основна частина. Розкрито контекст поняття “психологічна готовність до здійснення інновацій” з огляду на її статичний рівень, який трактується як “базовий інноваційний потенціал”, та динамічний рівень – процес “нарощування” імовірності загальної ефективності впровадження інноваційних технологій. Представлено результати анкетування слухачів-лікарів щодо їх готовності використовувати інноваційні технології у професійній діяльності. Результати проведеного дослідження засвідчили неоднорідність психологічної неготовності лікарів щодо використання комп’ютерних технологій у професійній діяльності, різну мотивацію респондентів до застосування інноваційних технологій у медичній практиці та освітньому процесі, що визначає перспективи реалізації у закладі післядипломної освіти заходів організаційного, навчального та виховного характеру.Висновки. Висновками з проведеного дослідження є твердження про психологічну неготовність лікарів до використання інноваційних технологій у професійній діяльності, що позначається на ефективності впровадження більш вдосконалених моделей підвищення їх кваліфікації та медичної реформи. Робота науково-педагогічного колективу закладу післядипломної освіти має бути зосереджена на забезпеченні психологічного супроводу навчально-пізнавальної діяльності слухачів, їх адаптації до новітніх технологій, що використовуються у навчальному процесі, розвитку мотивації до модернізації практичної діяльності лікарів

Antibodies to anti-CCP, rheumatoid factor and markers of inflammation, as the main diagnostic parameters in patients with rheumatoid arthritis

Метою дослідження було порівняти діагностичну цінність лабораторних показників активності ревматоїдного артриту: матриксної металопротеінази-3 (ММР-3), антитіл до анти-циклічного цитрулінованого пептиду (anti-CCP), ревматоїдного фактору (RF), швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) та С-реактивного білку (СРБ) у хворих з ерозивною і неерозивною формами ревматоїдного артриту. В обстеження була залучена група хворих, що складається з 60 пацієнтів з РА, діагноз яких відповідає переглянутим критеріям Американського Коледжу з ревматології. Імуноферментний аналіз (ELISA) використовували для визначення anti-CCP та MMP-3. РФ визначали за допомогою посиленого латексного імунонефелометричного аналізу. СРБ вимірювали за допомогою латексного імуноаналізу. Рівні титрів антитіл до anti-CCP і ШОЕ були значно вище у пацієнтів з ерозивним РА, ніж у пацієнтів з неерозивним РА (р < 0,001 та 0.0341), відповідно. Крім того, більш висока частота підвищених титрів антитіл до anti-CCP була виявлена у пацієнтів з ерозивним РА в порівнянні з пацієнтами з неерозивним РА (78,3% проти 43,2%, відповідно). Крива ROC для anti-CCP проходе ближче до верхнього лівого кута, ніж інші маркери і площа під кривою anti-CCP була значно більше, ніж площа під кривою інших маркерів (0,755 для anti-CCP, 0,660 для ШОЕ, 0,611 для CRP, 0,577 для РФ і 0,484 для MMP-3 жінок). Позитивна прогностична цінність була вище для антитіл до anti-CCP в порівнянні з іншими маркерами. Ми не знайшли значної статистичної кореляції між титрами антитіл до anti-CCP і запальними маркерами, такими як ШОЕ або СРБ. Проте, ми підтвердили кореляцію підвищених титрів антитіл до anti-CCP і РФ в обох групах пацієнтів, тоді як ступінь кореляції була більш значущою у пацієнтів з неерозивним РА. Результати нашого дослідження свідчать про те, що наявність підвищених титрів антитіл до anti-CCP має краще діагностичне значення в порівнянні з ММР-3, РФ, СРБ і ШОЕ у хворих на ерозивний РА; Целью исследования было сравнить диагностическую ценность лабораторных показателей активности ревматоидного артрита: матриксной металлопротеиназы-3 (ММР-3), антител к антицикличному цитрулинованому пептиду (anti-CCP), ревматоидного фактора (RF), скорости оседания эритроцитов (СОЭ) и С-реактивного белка (СРБ) у больных с эрозивной и неэрозивной формами ревматоидного артрита. В обследования была привлечена группа больных, состоящий из 60 пациентов с РА, диагноз которых соответствует пересмотренным критериям Американского Колледжа по ревматологии. Иммуноферментный анализ (ELISA) использовали для определения anti-CCP и MMP-3. РФ определяли с помощью усиленного латексного иммунонефелометрического анализа. СРБ измеряли с помощью латексного иммуноанализа. Уровни титров антител к anti-CCP и СОЭ были значительно выше у пациентов с эрозивным РА, чем у пациентов с неэрозивним РА (р < 0,001 и 0.0341 соответственно). Кроме того, более высокая частота повышенных титров антител к anti-CCP была обнаружена у пациентов с эрозивным РА по сравнению с пациентами с неэрозивным РА (78,3% против 43,2%соответственно). Кривая ROC для anti-CCP проходит ближе к верхнему левому углу, чем другие маркеры и площадь под кривой anti-CCP была значительно больше, чем площадь под кривой других маркеров (0,755 для anti-CCP, 0,660 для СОЭ, 0,611 для CRP, 0,577 для РФ и 0,484 для MMP-3 женщин). Положительная прогностическая ценность была выше для антител к anti-CCP по сравнению с другими маркерами. Мы не нашли значительной статистической корреляции между титрами антител к anti-CCP и воспалительными маркерами, такими как СОЭ или СРБ. Однако, мы подтвердили корреляцию повышенных титров антител к anti-CCP и РФ в обеих группах пациентов, тогда как степень корреляции была более значимой у пациентов с неэрозивным РА. Результаты нашего исследования свидетельствуют о том, что наличие повышенных титров антител к anti-CCP имеет лучшее диагностическое значение по сравнению сММР-3, РФ, СРБ и СОЭ у больных с эрозивным РА; The purpose of the study was to compare the diagnostic value of laboratory parameters active rheumatoid arthritis: matrix metaloproteinazy-3 (MMP-3), antibodies to cyclic citrullinated anti-peptide (anti-CCP), rheumatoid factor (RF), erythrocyte sedimentation rate (ESR) and C-reactive protein (CRP) in patients with erosive and noterosive forms of rheumatoid arthritis. In the survey group was involved patients, consisting of 60 patients with RA, the diagnosis of which meets the revised criteria of the American College of Rheumatology. Enzymatic Assay (ELISA) was used to determine the anti-MMP-CCPta 3.RF determined using a latex strengthening imunonotfelometrycal analysis. CRP was measured using a latex immunoassay. The levels of antibody titers for anti-CCP and ESR were significantly higher in patients with erosive RA than in patients with RA noterosive (p < 0.001 and 0.0341), respectively. Moreover, a higher frequency of high titers of antibodies to anti-CCP has been found in patients with erosive RA compared to patients with RA noterosive (78.3% vs. 43.2%, respectively). ROC curve for anti-CCP passes near the upper near left corner than the other markers and area under the curve anti-CCP was much larger than the area under the curve of other markers (0.755 for anti-CCP, 0,660 for ESR, 0.611 for CRP, 0,577 for RF and 0.484 MMP-3 for women). The positive predictive value was higher for antibodies to anti-CCP compared with other markers. We found no significant statistical correlation between antibody titers for anti-CCP and inflammatory markers such as CRP or ESR. However, we have confirmed the correlation of high antibody titers for anti-CCP and RF in both groups of patients, while the degree of correlation was more significant in patients with RA noterosive. Our results indicate that the presence of high titers of antibodies to anti-CCP has better diagnostic value compared to MMP-3, RF, CRP and ESR in patients with erosive RA