Модель прогнозування пограничних психічних розладів у правоохоронців – учасників антитерористичної операції

An analysis of the professional tasks of law enforcement officers in the context of an anti-terrorist operation suggests a significant deterioration in their psychological and physical health. Therefore, one of the relevant problems of legal psychology is the development of scientific methods for substantiating and optimizing programs for the psychological provision of the professional activities of law enforcement officers serving in such conditions (professional selection, diagnosis and support of psychological readiness, psychological support, psycho-prophylaxis, correction and rehabilitation). This is necessary to minimize the negative psychosocial consequences in the form of pronounced features of borderline mental disorders and addictive behavior with the formation of concomitant addictions to alcohol and drugs. The authors of the article have revealed the results of constructing a model for predicting borderline stress disorders of law enforcement officers. The obtained regression coefficients and the values of weighted odds ratios for each of the scales demonstrated that the variables “Dissimulation”, “Negativism”, “Distress and maladjustment”, “Indirect aggression” and “Symptom of hyperactivity” are the most significant indicators of personal qualities that predict the formation of borderline stress disorders of law enforcement officers – participants in the anti-terrorist operation; further significant are “The presence of features of post traumatic stress disorder”, “Resentment”, “Aggravation” and, finally, “Hostility”, “Physical aggression”, “Symptoms of invasion” and “Verbal aggression”. It has been substantiated that negativistic law enforcement officers with pronounced features of indirect aggressiveness to the environment, exaggerating the existing problems, with features of psychological maladjustment in the emotional sphere of personality are mostly exposed to the formation of borderline stress disorders. It is advisable to use this model for predicting borderline mental disorders during routine psycho-preventive examinations of law enforcement officers of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine in the period between business trips to anti-terrorist operation zone.Раскрыты результаты построения модели прогнозирования пограничных психических расстройств у правоохранителей – участников антитеррористической операции. Определенно, что шанс формирования пограничных психических расстройств увеличивается при снижении следующих шкал: «Аггравация», «Диссимуляция», «Симптомы гиперактивации», «Косвенная агрессия», «Негативизм», «Враждебность». Также шанс формирования пограничных психических расстройств у правоохранителей МВД Украины повышается при увеличении показателей шкал «Симптомы вторжения», «Дистресс и дезадаптация», «Наличие признаков ПТСР», «Физическая агрессия», «Обида», «Вербальная агрессия». Обосновано, что данную модель целесообразно использовать при проведении плановых психопрофилактических осмотров в правоохранителей МВД Украины в период между командировками в зону антитеррористической операции.Розкрито результати побудови моделі прогнозування пограничних психічних розладів у правоохоронців – учасників антитерористичної операції. Визначено, що шанс формування пограничних психічних розладів збільшується у разі зниження таких шкал: «Агравація», «Дисимуляція», «Симптоми гіперактивації», «Непряма агресія», «Негативізм», «Ворожість». Також шанс формування пограничних психічних розладів у правоохоронців МВС України підвищується в разі збільшення показників шкал «Симптоми вторгнення», «Дистрес і дезадаптація», «Наявність ознак ПТСР», «Фізична агресія», «Образа», «Вербальна агресія». Обґрунтовано, що цю модель доцільно використати під час проведення планових психопрофілактичних оглядів у правоохоронців МВС України в період між відрядженнями в зону антитерористичної операції

Особливості професійного становлення особистості в процесі професійної підготовки

Zhydetska, S.V. and Zemlyanskaya, E.V. (2015), “Features of an individual’s professional formation in the process of professional training” [“Osoblyvosti profesiinoho stanovlennia osobystosti v protsesi profesiinoi pidhotovky”], Pravo i Bezpeka, No. 2, pp. 202–207.Жидецька, С. В. Особливості професійного становлення особистості в процесі професійної підготовки / С. В. Жидецька, О. В. Землянська // Право і безпека. - 2015. - № 2 (57). - С. 202-207.Проаналізовано особливості професійного становлення особистості (професіогенезу) в контексті професійної підготовки у вищих навчальних закладах. Зазначено, що професіогенез можна розглядати як інтеграцію двох процесів – розвитку особистості в онтогенезі (протягом всього життя) та її професіоналізації (з початку періоду професійного самовизначення до завершення активної трудової діяльності). Рушійною силою професійного розвитку особистості є кризи, виходи з яких дозволяють привести у відповідність можливості, потреби суб’єкта діяльності та вимоги конкретних умов професійної діяльності.The article is devoted to the analysis of the features of an individual’s professional development in the process of professional training in higher educational establishments. As the main prerequisites for professional development we choose the following provisions: 1) all people differ according to psychological characteristics and qualities; 2) the success of professionalism is determined by the degree of conformity of individual and psychological characteristics of an individual to the requirements of the profession; 3) every person meets a number of profession’s requirements; 4) the measure of the correlation of individual characteristics and professional requirements determines the level of interest to the profession, satisfaction in the profession, commitment to professional development; 5) professionalization is implemented throughout the professional path of individual’s development; 6) professional development of an individual, its operational and psychological qualities and structures is uneven and different; 7) the character of leading activity and its change are determining in the professional development of an individual; 8) attitude to the profession, its development and employment are determined and corrected by professional, psychological, physiological and other factors that define the characteristics of life and labor activity of a man. Professional development of an individual (professional genesis) can be viewed as the integration of two processes: individual’s development in ontogenesis (through the whole life) and its professionalization (since the period of professional self-identification up to the end of active employment). Professional formation is rather a complex process, which is the cyclical in nature, the authors outline its progressive (rising) and regressive (descending) stages. Progressive stage of individual’s professional formation is associated primarily with the formation of motives of professional activity and the structure of professional abilities, knowledge and skills. Regressive stage of professional development is characterized by the display of negative impact of the profession on a person; there is a possibility of a variety of professional deformations or negative states. The driving force of individual’s professional development is crisis, the outputs of which allow you to match the opportunities, needs and requirements of a subject and the requirements of specific conditions of professional activity.Проанализированы особенности профессионального становления личности (профессиогенезу) в контексте профессиональной подготовки в высших учебных заведениях. Указано, что профессиогенез можно рассматривать как интеграцию двух процессов: развития личности в онтогенезе (на всем жизненном пути) и её профессионализации (с начала периода профессионального самоопределения до завершения активной трудовой деятельности). Движущей силой профессионального развития личности являются кризисы, выходы из которых позволяют привести в соответствие возможности, потребности субъекта деятельности и требования конкретных условий профессиональной деятельности

Психолого-правові чинники ресоціалізації наркозалежної особистості

Shteyn, N.G. and Zemlyanskaya, E.V. (2015), “Psychological and legal factors of re-socialization of a drug addicted personality” [“Psykholoho-pravovi chynnyky resotsializatsii narkozalezhnoi osobystosti”], Pravo i Bezpeka, No. 2, pp 227–232.Штейн, Н. Г. Психолого-правові чинники ресоціалізації наркозалежної особистості / Н. Г. Штейн, О. В. Землянська // Право і безпека. - 2015. - № 2 (57). - С. 227–232.Висвітлено проблему детермінації процесу ресоціалізації наркозалежної особистості, представлено різні погляди науковців на цю проблематику. Розкрито програму дослідження ресоціалізації наркозалежних. Показано, що ресоціалізація особистості детермінується певною системою об’єктивних (соціальних) і суб’єктивних (психологічних) чинників, що здійснюють процеси сприйняття і засвоєння соціальної інформації та регуляції поведінки людини. Емпірично уточнено психолого-правові чинники, що сприяють або перешкоджають ресоціалізації наркозалежних.The problem of determination of re-socialization process of drug dependent person is highlighted. Psychological and legal factors that promote or hinder the re-socialization of drug addicts are empirically specified. It is concluded that the factors of re-socialization of drug addicts in the field of legal awareness are: positive assessment of the usefulness of laws; recognition of the need for their implementation; consent to certain restriction of the rights of drug addicts; interest in obtaining legal knowledge in the sphere of regulation of drug trafficking, belief in their usefulness. Negative factors of re-socialization of drug addicts in the area of legal awareness are: low assessment of legal norms in the sphere of regulation of drug trafficking leading to neglect them; distrust to the legal system of the state; readiness for violations of the law and the deliberate denial of the role of law in the society. Social and psychological factors that contribute to the re-socialization of addicts are: recognition oneself sick, desire to recover; religion; critical attitude to the past and to own experience; formation of the system of social values (primarily spiritual and family); the presence of life goals and plans; moral control regarding drug use; problem-oriented strategies of coping-behavior. Low level of legal awareness in the field of using psychoactive substances hinder re-socialization; weak motivation for retrieval (recovery); inadequate self-esteem; distorted system of values and beliefs (inadequacy of real and declarative values, immaturity of value orientations, lack of life goals and plans); unformed emotional and behavioral self-control; resistance to changes (the presence of a rigid system of mental protection and inadequate coping-strategies); weak moral control of regarding drug abuse; specificity of lifestyle (rental lifestyle, self-centeredness). A revised list of factors of re-socialization of drug addicts has been considered for drawing up appropriate rehabilitation program.Раскрыта проблема детерминации процесса ресоциализации наркозависимой личности и представлены разные взгляды учёных на данную проблематику. Раскрыта программа исследования ресоциализации наркозависимых. Показано, что ресоциализация личности детерминируется определенной системой объективных (социальных) и субъективных (психологических) факторов, которые осуществляют процессы восприятия и усвоения социальной информации и регуляции поведения человека. Эмпирически уточнены психолого-правовые факторы, которые способствуют или препятствуют ресоциализации наркозависимых

Організаційна культура підрозділу поліції, її функції та проблема формування

Землянська, О. В. Організаційна культура підрозділу поліції, її функції та проблема формування /Олена Володимирівна Землянська // Психологічні та педагогічні проблеми професійної освіти та патріотичного виховання персоналу системи МВС України : тези доп. наук.-практ. конф. (м. Харків, 7 квіт. 2017 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. – Харків: ХНУВС, 2017. – С. 111-114.Проаналізовано сутність організаційної культури підрозділів поліції. Розглянуто її функції, структуру та завдання формування.The essence of organizational culture of police units is analyzed. Considered it functions, structure and tasks of formation.Проанализирована сущность организационной культуры подразделений полиции. Рассмотрены ее функции, структура и задачи формирования

Саморегуляція як професійно важлива якість працівника ОВС

Potapova, S.M. and Zemlyanskaya, E.V. (2015), “Self-regulation as professionally important quality of a police officer” [“Samorehuliatsiia yak profesiino vazhlyva yakist pratsivnyka OVS”], Pravo i Bezpeka, No. 3, pp. 150–154Потапова, С. М. Саморегуляція як професійно важлива якість працівника ОВС / С. М. Потапова, О. В. Землянська // Право і безпека. - 2015. - № 3 (58). - С. 150–154.Висвітлено психологічні аспекти діяльності працівника ОВС на сучасному етапі розвитку суспільства. Підкреслено особливості професійної діяльності працівників у підрозділі правоохоронної системи. Проаналізовано поняття саморегуляції, її зміст та функції. Саморегуляцію розглянуто як професійно важливу якість особистості.The psychological aspects of the police officers’ activity at the modern stage of the development of the society are highlighted. It is emphasized that the professional activities of the officers in a law enforcement unit has its own characteristics that require not only professional competency, but also some personal qualities, which guarantee the effectiveness of the professional activities. Self-regulation is considered as professionally important quality that guarantees the success of professional activity; in difficult, extreme conditions of performing official tasks it is of great importance. The main functions of self-regulation and self-control within the activity are: 1) address or retention of processes, actions and deeds; 2) switching mental activity; 3) the acceleration or deceleration of mental activity; 4) increase or decrease of the activity; 5) coordination of intentions; 6) control over the activities by the way of comparing its program with the ongoing actions; 7) coordination of actions. In managing the mental states the functions of self-regulation and self-control are as follows: 1) awareness of the content and level of own emotions; 2) self-assessment of physical and mental resources; 3) reflection of the causes of a certain emotional state; 4) overcoming negative state by using willpower; 5) use of measures of psychological discharge. It is concluded that internal reserves of a man that provide him the relative freedom from the circumstances and the possibility of updating even in the most difficult conditions are revealed in the process of self-regulation. An obligatory requirement for effectiveness of the personnel’s actions is its thorough psychological preparation.Освещены психологические аспекты деятельности работника ОВД на современном этапе развития общества. Подчёркнуты особенности профессиональной деятельности в подразделении правоохранительной системы. Проанализированы понятие саморегуляции, её содержание и функции. Саморегуляция рассмотрена как профессионально важное качество личности

Особливості мотивації злочинної поведінки особистості

Землянська О. В. Особливості мотивації злочинної поведінки особистості / О. В. Землянська // Психологічні та педагогічні проблеми професійної освіти та патріотичного виховання персоналу системи МВС України : тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 5 квіт. 2019 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. - Харків, 2019. - С. 129-131.Наведений психологічний аналіз злочинної поведінки, який виявляє її структуру та показує роль мотиваційного компонента. Мотивація поведінки розглядається як системоутворюючий фактор механізму поведінки.A psychological analysis of criminal behavior is given, which reveals its structure and shows the role of the motivational component. The motivation of behavior is considered as a system-forming factor of the mechanism of behavior.Приведен психологический анализ преступного поведения, который выявляет его структуру и показывает роль мотивационного компонента. Мотивация поведения рассматривается как системообразующий фактор механизма поведения

Завдання психокорекційної роботи з керівниками підрозділів поліції

Землянська, О. В. Завдання психокорекційної роботи з керівниками підрозділів поліції / О. В. Землянська // Харківський національний університет внутрішніх справ: 25 років досвіду та погляд у майбутнє (1994–2019 рр.) : зб. тез доп. на міжнар. наук.-практ. конф. до 25-річчя створення ун-ту (м. Харків, 22 листоп. 2019 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. – Харків, 2019. – С. 188-190.Автором статті зазначено, що психокорекційна робота повинна будуватися не як просте тренування умінь і навичок людини, не як окремі вправи по удосконалюванню психічної діяльності, а як цілісна осмислена діяльність людини, що органічно вписується в систему його повсякденних життєвих та професійних відносин.The author of the article noted that psycho-correctional work should be built not as a simple training of a person’s skills and abilities, not as separate exercises to improve mental activity, but as an integral meaningful human activity that organically fits into the system of his everyday life and professional relationships.Автором статьи отмечено, что психокоррекционная работа должна строиться не как простая тренировка умений и навыков человека, не как отдельные упражнения по совершенствованию психической деятельности, а как цельная осмысленная деятельность человека, органично вписывающаяся в систему его повседневных жизненных и профессиональных отношений

Синергетичний підхід до аналізу кримінального конфлікту в судово-психологічній експертизі

Землянська, О. В. Синергетичний підхід до аналізу кримінального конфлікту в судово-психологічній експертизі / Олена Володимирівна Землянська // Бочаровські читання : тези доп. учасників Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 25-річчю підгот. психологів у Харків. нац. ун-ті внутр. справ (Харків, 13 квіт. 2018 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. – Харків, 2018.– С. 123-126.Проаналізовано можливості використання синергетики при судово-психологічному аналізі кримінального конфлікту.The possibilities of using synergy with forensic psychological analysis of the criminal conflict.Проанализированы возможности использования синергетики при судебно-психологическом анализе криминального конфликта

Психологічні питання цивільного судочинства

Землянська, О. В. Психологічні питання цивільного судочинства / Олена Володимирівна Землянська // Особистість, суспільство, закон: психологічні проблеми та шляхи їх розв’язання: тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої пам’яті проф. С. П. Бочарової (м. Харків, 30 берез. 2017 р.) / МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. Справ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка Нац. акад. пед. наук України; Консультативна місія Європейського Союзу в Україні. – Харків: ХНУВС, 2017. – С. 170-171.Наголошено, що інтереси правового суспільства вимагають реалізації принципу законності і справедливості, права громадян на судовий захист своїх інтересів, честі і гідності. Для об’єктивності рішення, яке приймається у процесі цивільного судочинства, у ряді випадків виникає необхідність установлення здатності суб’єкта бути свідомим учасником цивільних взаємовідносин. У таких випадках буває необхідним призначення судово-психологічної експертизи.It was emphasized that the interests of a legal society require the implementation of the principle of legality and justice, the right of citizens to judicial protection of their interests, honor and dignity. For the objectivity of the decision made in the process of civil proceedings, in a number of cases there is a need to establish the subject's ability to be a conscious participant in civil relations. In such cases, it is necessary to appoint a forensic psychological examination.Отмечено, что интересы правового общества требуют реализации принципа законности и справедливости, права граждан на защиту своих интересов, чести и достоинства. Для объективности решения, принимаемого в процессе гражданского судопроизводства, в ряде случаев возникает необходимость установления способности субъекта быть сознательным участником гражданских взаимоотношений. В этих случаях бывает необходимым назначение судебно-психологической экспертизы

Організаційна культура підрозділу поліції: зміст і питання управління

Землянська, О. В. Організаційна культура підрозділу поліції: зміст і питання управління / Олена Володимирівна Землянська // Психологічні та педагогічні проблеми професійної освіти та патріотичного виховання персоналу системи МВС України : тези доп. наук.-практ. конф. (м. Харків, 30 берез. 2018 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. –Харків, 2018. – С. 138-141.Проаналізовано зміст поняття організаційна культура, визначено критерій ефективності організаційної культури та надано рекомендації щодо управління нею.The content of the concept of organizational culture was analyzed, the criteria for the effectiveness of organizational culture were determined, and recommendations for its management were provided.Проанализировано содержание понятия организационная культура, определен критерий эффективности организационной культуры и даны рекомендации по управлению ею