An unusual minor protein appearing in embryonic axis cells of haricot bean seeds following germination process stimulated by 6-methylthiouracil

Using the two-dimensional polyacrylamide gel electrophoresis approach, an unusual – 30 kDa protein was found in embryonic axis cells of haricot bean seeds following seed germination process stimulated by 6-methyluracil. No similar protein was found both in control and lutidine N-oxide stimulated seeds. The synthesis of an additional low molecular weight protein was also detected in a cell-free system prepared from rabbit reticulocytes in the presence of poly(A)⁺RNA isolated from 6-methylthiouracil stimulated embryonic axes of haricot been seeds. At the same time the lutidine N-oxide was found to stimulate drastically the total polypeptide synthesis in an in vitro system prepared from wheat embryo in the presence of a standards poly(A)⁺RNA preparation, no similar effect of the 6-melhylthiouracil having been seen. The ratio of informosomes, free and incorporated into polyribosomes, was investigated following RNP-particles fractionation in a preformed CsCl gradient; the 6-methylthiouracil seed stimulation was shown to induce the development of an additional peak of synthetically active informosomes, their buoyant density being 1.46 g/cm . The 6-methylthiouracil stimulated seed germination causes a significant shortening of haricot plant ontogenesis period without any harmful changes of plant phenotype, the lutidine N-oxide stimulation leads, however, to deformed accelerated vegetative organ appearance accompanied by no reproductive organ development. Nature of 30 kDa protein as well as some problems concerning the correlation between different stimulator-induced cellular gene expression changes taking place during early postembryogenesis and further processes of haricot bean plant growth and development are discussed; some possible practical consequences of our exoeriments arc also mentioned.За допомогою двомірного електрофорезу білків у поліакриламідному гелі виявлено незвичайний мінорний білок з молекулярною масою ~ 30 кДа у клітинах зародкової осі при стимуляції проростання насіння квасолі (Phaseolus vulgaris L.) 6-метилтіоурацилом. Появу цього білка не зафіксовано в нормі та при проростанні, стимульованому N-оксидом лутидина. Синтез додаткового низькомолекулярного білка спостерігався також у безклітинній системі з ретикулоцитів кроля на матриці полі(А)⁺РНК, одержаній з клітин зародкової осі квасолевого насіння, обробленого 6-метилтіоурацилом. У той же час у безклітинній системі з проростків пшениці при використанні «стандартного» препарату полі(А)⁺РНК показано, що N-оксид лутидина різко стимулює синтез поліпептидів, а метилтіоурацил прямо не впливає на процес трансляції. Вивчаючи співвідношення рибосом, вільних та включених у полірибосоми in vivo, за допомогою фракціонування РНП-часточок у преформованому градієнті густини CsCl, встановлено присутність додаткового піка (1,46 г/см ) у фракції полірибосом. з зародкових осей насіння, обробленого 6-метилтіоурацилом. Така стимуляція суттєво скорочує період онтогенезу, ніяк не пошкоджуючи фенотипу рослини. При цьому обробка пророщуваного насіння N-оксидом лутидина призводить до деформованого прискореного розвитку вегетативних органів без розвитку органів розмноження рослини. Обговорюється природа білка 30 кДа і взаємозалежність між змінами в експресії генів, шр викликані ростовими стимуляторами у клітинах зародкової осі під час раннього постембріогенезу, та наступними різнонаправленими процесами росту та розвитку рослин квасолі. Розглянуто також деякі практичні напрямки застосування ростових стимуляторів, пов'язані з результатами проведених експериментів.С помощью двухмерного электрофореза белков в полиакриламидном геле показано появление в клетках зародышевой оси при стимулируемом 6-метилтиоурацилом прорастании семян фасоли (Phaseolus vulgaris L.) необычного минорного белка с молекулярной массой около 30 кДа. Этот белок не обнаруживался в норме и при стимулируемом N-окисью лутидина прорастании семян растений. Синтез дополнительного низкомолекулярного белка отмечен и в бесклеточной системе белкового синтеза из ретикулоцитов кролика на матрице поли(А)⁺РНК из клеток зародышевых осей со стимулируемым 6-метилтиоурацилом прорастанием семян фасоли. В то же время с помощью бесклеточной системы белкового синтези из проростков пшеницы с использованием в качестве матрицы стандартного препарата поли(А)⁺РНК установлено, что N окись лутидина резко стимулирует синтез гюлипвптидов, а 6-метилтиоурацил не оказывает прямого влияния на процесс трансляции. Изучение соотношения свободных и включенных в полирибосомы информосом in vivo методом фракционирования РНП-частиц в преформированном градиенте плотности CsCl выявило присутствие во фракции полирибосом из зародышевых осей при стимулируемом 6-ме.тилтиоурацилом прорастании семян дополнительного пика активных в белковом синтезе информосом с плавучей плотностью 1,46 г/см . Показано, что стимуляция прорастания семян фасоли 6-метилтиоурацилом приводит к существенному сокращению сроков онтогенеза растения фасоли без каких-либо нарушений фенотипа растения, а стимуляция N-окисью лутидина – к деформированному ускоренному развитию вегетативных органов без развития репродуктивных органов растения. Обсуждается, природа белка 30 кДа и связь между различиями в изменении ростстимуляторами экспрессии генов в клетках зародышевых осей в раннем постэмбриогенезе и последующими разнонаправленными процессами роста и развития растений фасоли, а также некоторые практические аспекты, вытекающие из этог