Особенности лечения злокачественных опухолей спинномозговых нервов шейного отдела позвоночника с паравертебральным распространением

Мета: оцінити результати хірургічного лікування пацієнтів із злоякісними пухлинами оболонок периферичних нервових стовбурів (ЗОПНС) з уточненням особливостей їх структури та характеру поширення, визначення прогностично несприятливих морфологічних ознак у злоякісних пухлинах периферичних нервових стовбурів. Матеріали та методи. Дослідження базується на ретроспективному аналізі історій хвороб 48 пацієнтів. Показаннями до операції була наявність прогресуючої неврологічної симптоматики, в результаті пухлинного процесу на рівні шийного відділу хребта, верифікованого методами нейровізуалізації (спондилографія, КТ, СКТ, МРТ). Результати. Прогноз хірургічного лікування у хворих із ЗОПНС залежить від багатьох факторів: гістологічного варіанту пухлини, особливостей локалізації та напрямків поширення новоутворення і радикальності проведеного лікування. ЗОПНС в більшості випадків діагностовано у пацієнтів у віці від 27 до 56 років. Час від появи неврологічної симптоматики до встановлення діагнозу варіює від декількох тижнів до одного року. Висновки. Визначення тактики операції і вибору хірургічного доступу є важливою складовою для досягнення тривалої ремісії. Вибір адекватного підходу дозволяє тотально видалити пухлину, зменшує час втручання, крововтрату, травматизацію нервових структур при видаленні новоутворення.Цель: оценить результаты хирургического лечения пациентов со злокачественными опухолями оболочек периферических нервных стволов (ЗОПНС) с уточнением особенностей их структуры и характера распространения, определение прогностически неблагоприятных морфологических признаков в злокачественных опухолях периферических нервных стволов. Материалы и методы. Исследование базируется на ретроспективном анализе историй болезней 48 пациентов. Показаниями к операции было наличие прогрессирующей неврологической симптоматики, в результате опухолевого процесса на уровне шейного отдела позвоночника, верифицированного методами нейровизуализации (спондилография, КТ, СКТ, МРТ). Результаты. Прогноз хирургического лечения у больных с ЗОПНС зависит от многих факторов: гистологического варианта опухоли, особенностей локализации и направлений распространения новообразования и радикальности проведенного лечения. ЗОПНС в большинстве случаев диагностирован у пациентов в возрасте от 27 до 56 лет. Время от появления неврологической симптоматики до установления диагноза варьирует от нескольких недель до одного года. Выводы. Определение тактики операции и выбора хирургического доступа является важной составляющей для достижения длительной ремиссии. Выбор адекватного подхода позволяет тотально удалить опухоль, уменьшает время вмешательства, кровопотерю, травматизацию нервных структур при удалении новообразования.Introduction. To evaluate the results of surgical treatment of patients with malignant peripheral nerve sheath tumors (MNST) with specification of the peculiarities of their structure and extension pattern, and to determine prognostically unfavorable morphological features in malignant tumors of peripheral nerves. Materials and methods. The study is based on a retrospective analysis of the medical records of 48 patients. The indication for the operation was worsening neurological symptoms as a result of the tumor process in the cervical spine, verified by methods of neuroimaging (spondylography, CT, SCT, MRI). Results. he expected response to surgical treatment in patients with MPNST depends on many factors: localization, directions of neoplasm extension, radical nature of the treatment and the histological variant of the tumor. In most cases, MNST is diagnosed in patients aged 27 to 56 years. The time from the onset of neurological symptoms to diagnosis varies from several weeks to one year. Conclusions. Determining the tactics of surgery and the choice of surgical access is an important component for achieving long remission. The choice of an adequate approach makes it possible to totally remove the tumor, reduces the time of intervention, blood loss, injuries to the nervous structures during removal of the tumor

Результати хірургічного лікування хворих зi вторинними ураженнями хребців

Матеріали та методи. В дослідження включено 108 пацієнтів із метастазами в хребті, які отримували хірургічне лікування в Інституті нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова НАМН України в період з 2015 року по 2019 роки. Результати. Вибір хірургічного доступу залежав від таких факторів: розташування пухлини відносно твердої мозкової оболонки і нервових структур, кісток та був такий: задній доступ використовували для видалення пухлин, які займають задній та задньо-боковий простір по відношенню до мозку; боковий доступ ми використовували для видалення пухлин розташованих латерально від мозку; передній доступ ми використовували для видалення пухлин, розташованих спереду від спинного мозку. В І групі спостережень ми використовували задні доступи в 49 спостереженнях, передні доступи ­– в 19 спостереженнях, бокові доступи – в 5 спостереженнях. В ІІ групі спостережень використовували лише задні групи доступів. Обговорення. Вибір адекватного хірургічного доступу до пухлини хребців, який мінімізує травму нервових структур під час видалення пухлини, значно покращує результати хірургічного лікування. Використання передніх та бокових доступів при вентральних, вентролатеральних локалізація пухлин дає змогу тотально видалити пухлину, зменшити тракцію нервових структур та отримати достатній візуальний контроль операційного поля під час видалення пухлини, що в свою чергу позитивно впливає на регрес больового синдрому та провідникових порушень. Висновки. Диференційний підхід до вибору доступу для видалення пухлини зменшує неврологічний дефіцит в післяопераційному періоді, дає змогу максимально радикально видалити пухлину, що дозволяє у віддаленому періоді значно зменшити кількість рецидивів пухлин.Study Objectives. The study was conducted to analyze and compare different types of surgical access in the treatment of patients with metastatic vertebral lesions to improve the outcome of surgery. Materials and Methods. The study included 108 patients with vertebral metastases who were operated on at the Romodanov Neurosurgery Institute of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine in 2015–2019. Results. The choice of surgical access depended on a few factors such as tumor location relative to the dura mater, bones, and nerve structures and was as follows: posterior access was used to resect tumors located posteriorly and posterolaterally to the brain; lateral access was used for tumors located laterally to the brain; anterior access was used to resect tumors located in front of the spinal cord. In Group I (73 patients), posterior access was used in 49 cases (67%), anterior access – in 19 cases (26%), and lateral access – in 5 cases (7%). In Group II (35 patients), only posterior access was used. Discussion. Selection of adequate surgical access for vertebral tumor resection in order to minimize nerve structure injury significantly improved the results of surgical treatment. Anterior and lateral access for ventral and ventrolateral tumors operation made it possible to completely resect the tumor, reduce the traction of nerve structures, and obtain sufficient visual control of the operating field during the surgery, which in turn had a positive effect on regression of pain and conduction disorders. Conclusions. A differential approach to the choice of surgical access reduces the neurological deficit in the postoperative period and allows radical resection of the tumor, which in turn helps to significantly reduce the number of tumor recurrences in the long-term period

Особливості лікування хворих з пухлинами спинномозкових нервів шийного відділу хребта з паравертебральним розповсюдженням

Позитивні результати хірургічного лікування пухлин спинномозкових нервів шийного відділу хребта з паравертебральним ростом пояснюється вибором адекватного хірургічного доступу, використанням інтраопераційних методів для покращення візуалізації пухлини, нервових структур, судин.The expected response to surgical treatment in patients with peripheral nerve sheath tumors depends on many factors: localization, directions of neoplasm extension, radical nature of the treatment and the histological variant of the tumor. The tumors of the spinal nerves are quite common and form up to the 48% of all tumors of the spinal localization. The overwhelming majority of such tumors leads to the compression of the spinal cord and its nerveroots, and to considerable neurological symptomatology. Determining the tactics of surgery and the choice of surgical access is an important component for achieving long remission. The choice of an adequate approach makes it possible to totally remove the tumor, reduces the time of intervention, blood loss, injuries to the nervous structures during removal of the tumor

Особенности лечения злокачественных опухолей спинномозговых нервов шейного отдела позвоночника с паравертебральным распространением

Мета: оцінити результати хірургічного лікування пацієнтів із злоякісними пухлинами оболонок периферичних нервових стовбурів (ЗОПНС) з уточненням особливостей їх структури та характеру поширення, визначення прогностично несприятливих морфологічних ознак у злоякісних пухлинах периферичних нервових стовбурів. Матеріали та методи. Дослідження базується на ретроспективному аналізі історій хвороб 48 пацієнтів. Показаннями до операції була наявність прогресуючої неврологічної симптоматики, в результаті пухлинного процесу на рівні шийного відділу хребта, верифікованого методами нейровізуалізації (спондилографія, КТ, СКТ, МРТ). Результати. Прогноз хірургічного лікування у хворих із ЗОПНС залежить від багатьох факторів: гістологічного варіанту пухлини, особливостей локалізації та напрямків поширення новоутворення і радикальності проведеного лікування. ЗОПНС в більшості випадків діагностовано у пацієнтів у віці від 27 до 56 років. Час від появи неврологічної симптоматики до встановлення діагнозу варіює від декількох тижнів до одного року. Висновки. Визначення тактики операції і вибору хірургічного доступу є важливою складовою для досягнення тривалої ремісії. Вибір адекватного підходу дозволяє тотально видалити пухлину, зменшує час втручання, крововтрату, травматизацію нервових структур при видаленні новоутворення.Цель: оценить результаты хирургического лечения пациентов со злокачественными опухолями оболочек периферических нервных стволов (ЗОПНС) с уточнением особенностей их структуры и характера распространения, определение прогностически неблагоприятных морфологических признаков в злокачественных опухолях периферических нервных стволов. Материалы и методы. Исследование базируется на ретроспективном анализе историй болезней 48 пациентов. Показаниями к операции было наличие прогрессирующей неврологической симптоматики, в результате опухолевого процесса на уровне шейного отдела позвоночника, верифицированного методами нейровизуализации (спондилография, КТ, СКТ, МРТ). Результаты. Прогноз хирургического лечения у больных с ЗОПНС зависит от многих факторов: гистологического варианта опухоли, особенностей локализации и направлений распространения новообразования и радикальности проведенного лечения. ЗОПНС в большинстве случаев диагностирован у пациентов в возрасте от 27 до 56 лет. Время от появления неврологической симптоматики до установления диагноза варьирует от нескольких недель до одного года. Выводы. Определение тактики операции и выбора хирургического доступа является важной составляющей для достижения длительной ремиссии. Выбор адекватного подхода позволяет тотально удалить опухоль, уменьшает время вмешательства, кровопотерю, травматизацию нервных структур при удалении новообразования.Introduction. To evaluate the results of surgical treatment of patients with malignant peripheral nerve sheath tumors (MNST) with specification of the peculiarities of their structure and extension pattern, and to determine prognostically unfavorable morphological features in malignant tumors of peripheral nerves. Materials and methods. The study is based on a retrospective analysis of the medical records of 48 patients. The indication for the operation was worsening neurological symptoms as a result of the tumor process in the cervical spine, verified by methods of neuroimaging (spondylography, CT, SCT, MRI). Results. he expected response to surgical treatment in patients with MPNST depends on many factors: localization, directions of neoplasm extension, radical nature of the treatment and the histological variant of the tumor. In most cases, MNST is diagnosed in patients aged 27 to 56 years. The time from the onset of neurological symptoms to diagnosis varies from several weeks to one year. Conclusions. Determining the tactics of surgery and the choice of surgical access is an important component for achieving long remission. The choice of an adequate approach makes it possible to totally remove the tumor, reduces the time of intervention, blood loss, injuries to the nervous structures during removal of the tumor

Тактика лікування попереково-крижових радикулітів

Мета: аналіз тактики лікування у хворих з дискогенними попереково-крижовими радикулітами. Матеріали та методи. На лікуванні знаходилось 4000 хворих з дискогеннми попереково-крижовими радикуліту. 2000 хворих лікувалися консервативно, 1000 хворим виконана мікродискектомія, 1000 – ендоскопічна дискектомія. В роботі виконано порівняння показань до різних видів лікування, порівняння ефективності лікування, терміну реабілітації. Вік хворих в обох групах варіював від 18 до 78 років. Результати. Результати лікування оцінювали з використанням шкали Macnab, необхідності хворому проводити додаткове лікування, терміну реабілітаційного лікування і повернення до трудової діяльності в залежності від терміну. В даний час в літературі обговорюються результати консервативного лікування гриж поперекового відділу. Звичайно за даними рідних авторів результат консервативного лікування зворотнопропорціонально корелює з величиною гриж; чим менше грижі тим успішніші результати лікування. Причому не має чіткої кореляції від методів консервативного лікування. В той же час результати оперативного втручання прямопропорційно корелюють з розмірами гриж чи секвестрами, чим більше грижа тим краще результат після втручання. Альтернативно застосовують мікрохірургічні та ендоскопічні втручання з близькими результатами та частотою рецидивів. Віддалені результати простежені за допомогою шкали Макнаб. Рецидиви гриж в групі де виконувалось ендоскопічне видалення були у 18 хворих, що склало 1,8 %. Рецидиви гриж, в групі де виконувалось мікрохірургічне видалення, були у 11 хворих, що склало 1,1 %. Висновки. Сучасні консервативні методи лікування дозволяють отримати хороші результати при грижах навіть до 8 мм. У хворих з грижами від 8 мм до 10 мм. Результат консервативного лікування в цілому не задовільний, швидко наступають рецидиви. У хворих з грижами більше 10 мм проведення консервативного лікування не доцільне, домогтися позитивного результату можливо тільки із застосуванням оперативних методів лікування.Purpose: analysis of management in the patients with discogenic lumbosacral radiculitis. Materials and methods: 4,000 patients with discogenic lumbosacral radiculitis were treated. 2,000 patients were managed conservatively, 1,000 patients underwent microdiscectomy and 1,000 patients underwent endoscopic discectomy. The authors of the paper compared indications for different types of treatment, effectiveness of treatment, and duration of rehabilitation. The age of patients in both groups ranged 18 to 78 years. Results. Treatment outcomes were evaluated using the Macnab scale, including the need for additional treatment, duration of rehabilitation treatment, and terms of return to work. Currently, the results of conservative treatment of lumbar hernias are being discussed in the literature. In general, according to authors, the result of conservative treatment is inversely proportional to the size of hernias: the smaller the hernia, the more successful the treatment results. Moreover, there is no clear correlation with the conservative treatment methods. At the same time, the results of surgical intervention directly correlate with the size of hernias or sequesters: the larger the hernia, the better the outcome. Alternatively, microsurgical and endoscopic interventions were used with similar outcomes and relapse rates. The long-term outcomes were tracked using the Macnab scale. Relapses of hernias in the endoscopic discectomy group were found in 18 patients, which was 1.8%. Relapses of hernias in the microdiscectomy group were found in 11 patients, which was 1.1%. Conclusions. Modern conservative methods of treatment allow good outcomes for treatment of hernias even up to 8 mm. In patients with hernias 8 mm to 10 mm the results of conservative treatment were generally not satisfactory and relapses occurred quickly. In patients with hernias of more than 10 mm, conservative treatment is not recommended; positive outcomes are possible only with the use of surgical methods