Социальный интеллект полицейских в контексте их коммуникативной компетентности

Професійна діяльність поліцейських вимагає наявності певного рівня навичок комунікації. Недостатня сформованість таких комунікативних компетенцій робить їх уразливими під час несення служби. Тому метою статті є емпіричне дослідження особливостей соціального інтелекту майбутніх поліцейських із різним рівнем комунікативної толерантності. Було застосовано опитувальник «Загальна комунікативна толерантність» (В. В. Бойко) й тест «Соціальний інтелект» (Дж. Гілфорд в адаптації О. Михайлової). Вибірку склали 132 слухачі курсів первинної професійної підготовки поліцейських Харківського національного університету внутрішніх справ. Теоретично обґрунтовано, що комунікативна толерантність виступає в діяльності поліцейського необхідним внутрішнім регулятором спілкування та поведінки, а соціальний інтелект поліцейського у його професійній діяльності в контексті його комунікативної компетентності є своєрідним психологічним ресурсом професійного розвитку та саморозвитку. Зазначено, що професійна діяльність поліцейського повинна регламентуватися не лише професійними нормами та стандартами поведінки, але й етичними нормами, суспільною думкою й соціальними очікуваннями в суспільстві.Professional work of police officers focuses on a variety of tasks, including patrolling the city and expediting on-call challenges, reaction to traffic violations, prevention of offenses, their detection and response to them, etc. Permanent interaction with the population in the course of performing professional duties requires the police to develop a certain level of communication skills. Interaction with representatives of different layers of society can often be accompanied by conflicts and manipulations in communication. Police officers point to insufficient formation of their communicative competencies, as well as to their professional vulnerability in performing tasks in certain situations of interpersonal interaction. The objective of the paper is to empirically study the features of social intelligence for future police officers with different levels of communicative tolerance. The authors used the questionnaire "General communicative tolerance" (V. Boiko) and the "Social intelligence" test (G. Gilford in the adaptation of O. Mikhailova) as a psycho-diagnostic tool. The sample consisted of 132 trainees from the institute of postgraduate education of Kharkiv National University of Internal Affairs. It is theoretically justified that communication in the professional activity of a police officer plays an important role, communicative tolerance is a necessary internal regulator of communication and behaviour within the police activity, and social intelligence in the professional activity of a police officer is a kind of psychological resource for professional development and self-development in the context of his communicative competence. It is noted that the professional activity of a police officer should be regulated not only exclusively by professional standards, standards of conduct contained in laws, orders and instructions, but also by ethical norms, customs and traditions, public opinion and social expectations in society, in turn, it requires a special professionally oriented social intelligence of the future police officers. The authors have empirically established differences in the manifestations of social intelligence among trainees with different levels of communicative tolerance, which is to determine the deficiency of ability to predict the consequences of the behaviour of other people, to understand the logic of development of interaction situations and the ability to highlight key features in a variety of human non-verbal responses in subjects with low levels. The obtained results actualize the need to develop and implement practical recommendations on the formation of communicative competence among future police officers at the stage of their professional training.Профессиональная деятельность полицейских требует наличие определенного уровня навыков коммуникации. Недостаточная сформированность коммуникативных компетенций делает их уязвимыми во время несения службы. Поэтому целью статьи является эмпирическое исследование особенностей социального интеллекта в будущих полицейских с разным уровнем коммуникативной толерантности. Были применены опросник «Общая коммуникативная толерантность» (В. В. Бойко) и тест «Социальный интеллект» (Дж. Гилфорд в адаптации А. Михайловой). Выборку составили 132 слушателя курсов первичной профессиональной подготовки полицейских Харьковского национального университета внутренних дел. Теоретически обосновано, что коммуникативная толерантность выступает в деятельности полицейского необходимым внутренним регулятором общения и поведения, а социальный интеллект в его профессиональной деятельности в контексте его коммуникативной компетентности является своеобразным психологическим ресурсом профессионального развития и саморазвития. Отмечено, что профессиональная деятельность полицейского должна регламентироваться не только профессиональными нормами и стандартами поведения, но и этическими нормами, общественным мнением и социальными ожиданиями в обществе

INNOVATIVE COMPETENCE AS A PROFESSIONALLY IMPORTANT FEATURE OF A MODERN SPECIALIST

Представлено результати теоретичного дослідження проблеми інноваційної компетентності у професійній діяльності як важливої риси фахівця в сучасному суспільстві. Розглянуто дефініцію поняття інноваційної компетентності в різноманітних літературних джерелах та визначено основні наукові підходи щодо визначення змісту та структури цього феномена. Інноваційна компетентність розуміється як обов’язкова компетенція фахівця, без наявності якої унеможливлюється ефективне виконання професійної діяльності особистістю, оскільки потребує від неї готовності до змін у зв’язку з постійними нововведеннями та модернізаціями, що відбуваються в суспільстві.The authors have provided results of theoretical research of the problem of innovative competence in professional activity as an important feature of a specialist in modern society. In science, the various approaches to studying this phenomenon in terms of the educational sphere are rather widely represented, in contrast to the consideration of this problem in the plane of other types of professional activity. The authors of this article believe that the study of innovative competence of a specialist as an important competence within professional activity requires theoretical analysis from a psychological point of view. They reveal various interpretations of the concept of innovative activity, which is interpreted as a complex system that includes mechanisms for the implementation of value and semantic landmarks and the content of productive professional activities: training, education, development, self-education, acquaintance with innovations; innovative activity is also an instrument for self-development of an individual and a mean of self-realization of an individual, whose main role is the formation and development of personal qualities of a specialist. Innovative competence contributes to the emergence of young professionals with a broad outlook, with a high level of intellectual abilities, ready for professional communication and the acquisition of the necessary knowledge, skills and abilities for the future profession and successful participation in society activities. It has been determined that innovative competence also serves as a form of internationalization of vocational education through self-identification with the profession and is a mechanism of cultural and intellectual exchange, which, in turn, helps to find the personality of their own reserves to increase efficiency by using the opportunities of local, corporate and global computer networks. It has been established that innovative competence in the psychological sense directly depends on the presence of innovative potential of a specialist, which the authors define as a measure of the ability to implement innovative transformations and the introduction of innovations, that is, the availability of the necessary psychological resources and the degree of intensity of their use to ensure effective performance of innovative activity by a specialist and relaying innovative experience. Various approaches in the interpretation of the concept of innovative competence reveal in details the structural components and content of this phenomenon, which allows to determine the specificity of innovative competence and the need for its effective implementation in the basic characteristics of a modern specialist

Інформаційно-психологічні впливи в умовах соціальної аномії

Євдокімова, О. О. Інформаційно-психологічні впливи в умовах соціальної аномії / О. О. Євдокімова // Право і безпека. - 2015. - № 4 (59). - С. 6-10.Yevdokimova, O.O. (201 5), “Information and psychological impacts in terms of social anomie” [“Informatsiino-psykholohichni vplyvy v umovakh sotsialnoi anomii”], Pravo i Bezpeka, No. 3, pp. 6–10.Визначено особливості сучасного психологічного стану українського суспільства як соціальної аномії. Суспільство, значна частина якого перебуває в такому стані, є ідеальним матеріалом для будь-якого навіювання, для насадження ідей будь-якого толку. Інформаційно-психологічна війна в таких умовах стає оптимальним засобом боротьби між державами, партіями та фінансовими угрупованнями: інформаційні операції, пропагандистські кампанії, таємні акції, чорний піар, підривна діяльність, диверсійні психологічні технології впливають на сприйняття, комунікацію, групову згуртованість або розрізненість тощо. Інформаційно-психологічна війна виступає формою насильства, в якій в якості інструмента примусу використовуються можливості впливу інформації на психіку людини. Підготовка суспільства до активної протидії інформаційно-психологічним загрозам (як зовнішнім, так і внутрішнім) стає питанням подальшого успішного функціонування українського суспільства.The features of the modern psychological state of Ukrainian society are determined in the article as a state of social anomie – the state of society, when the disintegration and collapse of the system of rules guaranteeing public order occur; opportunities for free public actions, including for those of them that are beyond civilized normative are significantly expanded; selfish mindset increases relative respect for moral and legal standards disappears, morals state declines, a number of suicides and crimes is growing… The majority loses in such periods an idea of the difference between justice and injustice, legality and unlawfulness, possible and unacceptable. Society, a great majority of which is in this state, is an ideal material for any suggestion, for the infusion of ideas ofany sense. There is a problem of violence in social relations. Information and psychological war becomes the most optimal kind of struggle between the states, parties, religious, financial and ethnic groups: information operations, propaganda campaigns, covert actions, black PR, subversion, sabotage psychological technologies affect perception (on a personal level); communication (at the level ofindividuals, groups); group cohesion or fragmentation, etc. Information and psychological war is a form of violence, where possibilities to impact on the human psyche with the assistance of information are used as an instrument of coercion. Features of information and psychological war are: violence as the main form of interaction between participants of information and political conflict; information and psychological operations as a special organizational form of political influence on the participants of the conflict; use of information weapons. Preparation of the society to active counteraction of information and psychological threats (both external and internal) becomes a matter of further successful functioning ofUkrainian society.Определены особенности современного психологического состояния украинского общества как социальной аномии. Общество, значительная часть которого находится в таком состоянии, является идеальным материалом для любого внушения, для насаждения идей любого толка. Информационно-психологическая война в таких условиях становится оптимальным средством борьбы между государствами, партиями и финансовыми группировками: информационные операции, пропагандистские кампании, тайные акции, чёрный пиар, подрывная деятельность, диверсионные психологические технологии влияют на восприятие, коммуникацию, групповую сплочённость или разрозненность и др. Информационно-психологическая война выступает формой насилия, в которой в качестве инструмента принуждения используются возможности воздействия информации на психику человека. Подготовка общества к активному противодействию информационно-психологическим угрозам (как внешним, так и внутренним) становится вопросом дальнейшего успешного функционирования украинского общества

Комунікативна толерантність поліцейських у контексті вивчення їх емоційного інтелекту

This paper presents the results of an empirical study of the peculiarities of manifestations of emotional intelligence among police officers with different levels of communicative tolerance at the stage of primary vocational training. In this context, the actual model of emotional intelligence and its practical application need to be verified taking into account the specifics of police activity. Emotional intelligence is considered primarily as an integral feature of the personality of a policeman in the context of his professional communication in situations that are problematic. The emotional intelligence of the individual is represented in the article as a cognitive ability to perceive and analyze both their own and others’ emotional states and emotional manifestations; as well as the ability to correctly regulate and use them. Communicative tolerance, in turn, is one of the most important features of the police officer, which shows his attitude to people, the degree of tolerance to unpleasant or unacceptable, in his opinion, mental states, qualities and deeds. As a psychodiagnostic tool, the questionnaire “General communicative tolerance” (V. V. Boyko) and the “Emotional Intelligence” test (D. V. Lusin) were used. The sample consisted of 132 students of initial training of police officers. The results of the study indicate differences in the manifestations of emotional intelligence in students with different levels of communicative tolerance. It is empirically proven that emotional intelligence in situations of problematic communication acts as an integral personality of the police officer, which allows him to successfully recognize and interpret the emotions of both his own and the communication partner. The study of the level of emotional intelligence of the police at the stage of professional training will allow the psychological support service to better address the tasks of professional selection and psychological support for future policemen.Представлены результаты эмпирического исследования особенностей проявлений эмоционального интеллекта у работников полиции с разным уровнем коммуникативной толерантности на этапе первичной профессиональной подготовки. Были применены опросник «Общая коммуникативная толерантность» (В. В. Бойко) и тест «Эмоциональный интеллект» (Д. В. Люсин). Выборку составили 132 слушателя курсов первичной профессиональной подготовки полицейских Харьковского национального университета внутренних дел. Результаты исследования засвидетельствовали различия в показателях эмоционального интеллекта у слушателей с разным уровнем коммуникативной толерантности. Эмпирически доказано, что эмоциональный интеллект в ситуациях проблемного общения выступает интегральной личностной характеристикой работника полиции, позволяющей ему успешно распознавать и интерпретировать как собственные эмоции, так и эмоции партнёра по общению.Подано результати емпіричного дослідження особливостей проявів емоційного інтелекту у працівників поліції з різним рівнем комунікативної толерантності на етапі первинної професійної підготовки. Для цього застосовано опитувальник «Загальна комунікативна толерантність» (В. В. Бойко) й тест «Емоційний інтелект» (Д. В. Люсін). Вибірку становили 132 слухачі курсів первинної професійної підготовки поліцейських Харківського національного університету внутрішніх справ. Результати дослідження засвідчили відмінності у показниках емоційного інтелекту у слухачів із різним рівнем комунікативної толерантності. Емпірично доведено, що емоційний інтелект у ситуаціях проблемного спілкування виступає інтегральною особистісною ознакою працівника поліції, яка дозволяє йому успішно розпізнавати й інтерпретувати як власні емоції, так і емоції партнера по спілкуванню

Professional training of law enforcers in the context of a systematic approach

Євдокимова, О. О. Професійна підготовка правоохоронців у контексті системного підходу / О. О. Євдокимова // Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools. – 2017. – № 3, Vol. 21. – С. 88–93.Євдокимова, О.О. (2017). Професійна підготовка правоохоронців у контексті системного підходу. Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools, 21 (3), 88–93.Розглядається процес професійної підготовки правоохоронців як соціальна інституція, розвиток і функціонування якої обумовлені усіма чинниками й умовами існування суспільства в цілому: економічними, політичними, соціальними, культурними й іншими У контексті теорії Акоффа й Емері, професійну підготовку правоохоронців розглянуто як цілеспрямовану систему, тобто таку, що «переслідує одну і ту ж ціль, змінюючи свою поведінку при зміні зовнішніх умов; а також таку, що може змінювати свої завдання й у постійних зовнішніх умовах, тобто сама обирає й завдання, і засоби їхнього виконання». Особливість цілеспрямованої системи полягає в тому, що вона завжди досягає цілей і саме це робить її функціонування успішним. Важливими наслідками цілеспрямованості є наявність у системи таких її властивостей, як активність, динамічність, самоорганізація, самовідтворення.In the context of Ackoff and Emery theory, the law enforcers’ training is considered as a purposeful system. The peculiarity of a purposeful system is that it always achieves its goals and this is what makes its operation successful. Important consequences of purposefulness are the presence in the system of its characteristics, such as activity, dynamism, self-organization and self-reproduction. The psychological support of the professional training process opens the prospects for improving the quality of law enforcers training on the basis of the idea of self-worth of the personality of the future specialist and personality-oriented approaches by establishing a feedback link between training and law enforcement practice, expanding the purpose-setting basis, specifying the training goals, activating of the training process. At the same time, the objectives of law enforcers training acquire special facilities and guidelines: the formation of an active and creative person capable of long-term development and improvement in the process of formation of professional competence. The meaning of organization of the psychological support of the professional training process is to create conditions for the formation of cadets' experience of independent decision of cognitive, communicative, organizational, moral and other problems that are not formed sufficiently in the context of modern content of education. The capacity of the system of professional training for change is largely determined by the approach to setting goals, selecting content, organizing the educational process, assessing the results achieved. The result of the professional training system is a specialist, which can also be presented as a purposeful system. On the other hand, the state and the law-enforcement system are always linked together as Siamese twins: when the state changes - automatically changes are transmitted to the goals and means of the law-enforcement system, and, accordingly, the introduction of professional training of specialists. The uncertainty of the goals generates the uncertainty of the paths to them.Процесс профессиональной подготовки правоохранителей рассмотрен в разрезе социального института. Его развитие и функционирование обусловлены всеми факторами и условиями существования общества в целом: экономическими, политическими, социальными, культурными и другими. В контексте теории Акоффа и Эмери профессиональную подготовку правоохранителей рассмотрено как целенаправленную систему, что «преследует одну и ту же цель, изменяя свое поведение при изменении внешних условий; а также такую, что может менять свои задачи и в постоянных внешних условиях, то есть сама выбирает и задачи, и средства их выполнения». Особенность целенаправленной системы заключается в том, что она всегда достигает целей и именно это делает ее функционирование успешным. Важными последствиями целеустремленности является наличие у системы таких свойств, как активность, динамичность, самоорганизация, самовоспроизведение

навчальний посібник

Євдокімова, О. О. Історія психології : навч. посіб. / О. О. Євдокімова ; МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. – Вид. 2-ге , допов. – Харків, 2020. – 320 с. – ISBN 978-966-342-420-0.На порозі ХХІ століття психологія являє собою складне поєднання різних напрямів, течій, практик. Сучасному психологу досить складно розібратися у всіх цих переплетеннях психологічної думки. І для цього, перш за все, потрібно зрозуміти витоки психологічних знань, познайомитися з історією виникнення тих чи інших течій в психології. У навчальному посібнику у доступній формі викладено процес формування психологічних знань - від міфологічних уявлень про світ давніх слов’ян і греків до сучасних шкіл психології; від перших нарисів про душу Аристотеля – до психоаналізу і творів авторів гуманістичної психології. Значну увагу у посібнику приділено біографіям вчених. Крок за кроком перед читачем постає яскрава низка авторських портретів: Фехнера, Канта, Фрейда та багатьох інших. На сторінках посібника студент зможе познайомитися і з українськими вченими, і з іноземними авторами, і з радянськими психологами. Видання призначено для студентів, аспірантів і викладачів психологічних факультетів, а також для всіх, хто цікавиться питаннями становлення різних галузей сучасної психологічної науки.The process of the formation of psychological knowledge from mythological ideas about the world of the ancient Slavs and Greeks to modern schools of psychology, psychoanalysis and the works of the authors of humanistic psychology is described. Considerable attention is paid to the biographies of scientists. The publication is intended for students, graduate students and teachers of psychological faculties, as well as for anyone interested in the formation of branches of modern psychological science.Изложен процесс формирования психологических знаний от мифологических представлений о мире древних славян и греков до современных школ психологии, психоанализа и произведений авторов гуманистической психологии. Значительное внимание уделено биографиям ученых. Издание предназначено для студентов, аспирантов и преподавателей психологических факультетов, а также для всех, кто интересуется вопросами становления отраслей современной психологической науки

Антикорупційна спрямованість студентів: проблеми формування

Євдокімова, О. О. Антикорупційна спрямованість студентів: проблеми формування / О. О. Євдокімова // Психологічні та педагогічні проблеми професійної освіти та патріотичного виховання персоналу системи МВС України : тези доп. наук.-практ. конф. (м. Харків, 27 берез. 2020 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. - Харків, 2020. - С. 138-142.Представлено науково-дослідницькі та педагогічні кроки з формування антикорупційної спрямованості студентів. Виявлено основні характеристики розвитку особистості, які значною мірою впливають на схильність останньої до корупційної поведінки. Запропоновано етапи та критерії системи моніторингу процесу формування антикорупційної спрямованості особистості студента.Research and pedagogical steps on the formation of anti-corruption orientation of students are presented. The main characteristics of personality development are revealed, which significantly influence the latter's propensity to corrupt behavior. The stages and criteria of the system of monitoring the process of formation of anti-corruption orientation of the student's personality are offered.Представлены научно-исследовательские и педагогические шаги по формированию антикоррупционной направленности студентов. Выявлены основные характеристики развития личности, которые в значительной степени влияют на склонность последней к коррупционного поведения. Предложено этапы и критерии системы мониторинга процесса формирования антикоррупционной направленности личности студента

Психологічний аспект поліцейської реформи

Євдокімова О. О. Психологічний аспект поліцейської реформи / О. О. Євдокімова // Психологічні та педагогічні проблеми професійної освіти та патріотичного виховання персоналу системи МВС України : тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 5 квіт. 2019 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. - Харків, 2019. - С. 125-128.Проаналізовано психологічні складові реформи правоохоронних органів в Україні. Виокремлено психологічні та соціальні проблеми сучасного стану реформування. Наголошено, що система психологічного забезпечення професійної підготовки та професійної діяльності поліцейських виступає тією самою ланкою, що дозволить зробити професійний вибір майбутнього правоохоронця більш усвідомленим, а його професійний розвиток – більш гармонійним.The psychological components of the reform of law enforcement agencies in Ukraine are analyzed. The psychological and social problems of the current state of reforming are singled out. It is noted that the system of psychological support for professional training and professional activities of police officers acts as the same link, which will make the professional choice of the future law enforcement officer more conscious, and his professional development more harmonious.Проанализированы психологические составляющие реформы правоохранительных органов в Украине. Выделены психологические и социальные проблемы современного состояния реформирования. Отмечено, что система психологического обеспечения профессиональной подготовки и профессиональной деятельности полицейских выступает тем же звеном, что позволит сделать профессиональный выбор будущего правоохранителя более осознанным, а его профессиональное развитие – более гармоничным

Патріотичне виховання правоохоронців: психологічний аспект

Євдокімова, О. О. Патріотичне виховання правоохоронців: психологічний аспект / Олена Олександрівна Євдокімова // Психологічні та педагогічні проблеми професійної освіти та патріотичного виховання персоналу системи МВС України : тези доп. наук.-практ. конф. (м. Харків, 30 берез. 2018 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. –Харків, 2018. – С. 21-23.Розглянуто психологічний ракурс такої проблеми, як формування патріотичного світогляду правоохоронців. Визначено патріотизм як підсвідоме відчуття відданості своїй країні, тобто великій групі людей, що пов’язані між собою кордонами, мовою, світоглядом, однією владою тощо. Зазначено, що таке відчуття надає людині розуміння себе як частини суспільства, яке є для неї рідним, зможе захистити її та допоможе подолати всі життєві труднощі.The psychological perspective of such a problem as the formation of a patriotic worldview of law enforcement officers is considered. Patriotism is defined as a subconscious feeling of devotion to one's country, that is, a large group of people connected by borders, language, worldview, one government, etc. It is noted that such a feeling gives a person an understanding of himself as part of a society that is native to him, will be able to protect him and help him overcome all life's difficulties.Рассмотрен психологический ракурс такой проблемы, как формирование патриотического мировоззрения правоохранителей. Определен патриотизм как подсознательное чувство преданности своей стране, то есть большой группе людей, связанных между собой границами, языком, мировоззрением, одной властью и т.д. Отмечено, что такое ощущение придает человеку понимание себя как части общества, которое является для него родным, сможет защитить его и поможет преодолеть все жизненные трудности

Специфіка формування психологічної стійкості у поліцейських у процесі професійної підготовки

Євдокімова, О. О. Специфіка формування психологічної стійкості у поліцейських у процесі професійної підготовки / О. О. Євдокімова // Підготовка поліцейських в умовах реформування системи МВС України : зб. наук. пр. [конф. (м. Харків, 24 трав. 2018 р.)] / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ, Каф. спец. фіз. підготовки ф-ту № 2. – Харків : ХНУВС, 2018. – С. 63-66.Аналіз помилок і промахів поліцейських у виконанні службових завдань доводить необхідність вдосконалення методів психологічної підготовки майбутніх правоохоронців до фрустраційного і стресогенного впливу екстремальних ситуацій професійної діяльності.The analysis of mistakes and mistakes of police officers in the performance of official duties proves the need to improve the methods of psychological training of future law enforcement officers to the frustrating and stressful effects of extreme situations of professional activity.Анализ ошибок и промахов полицейских в исполнении служебных задач доказывает необходимость совершенствования методов психологической подготовки будущих правоохранителей к фрустрационному и стрессогенному влиянию экстремальных ситуаций в профессиональной деятельности