DNA typing of the gastric mucosa of patients with chronic duodenal ulcer

The work involved a molecular biological technique (ISSR-PCR) using ISSR-primer S-2, with structure (AGC) 6G. Changes in the gastric mucosa in chronic duodenal ulcer disease against the background of severe chronic atrophic gastritis have been analyzed. Noteworthy is the fact that there is a strong correlation between the degree of dysplasia of the epithelium of the gastric mucosa and the mitotic index, the Pearson's correlation coefficient rxy was 0.853, respectively. A strong and very strong correlation relationship between the indicators of the degree of dysplasia of the epithelium of the gastric mucosa by phenotypic characteristics and indicators of DNA typing of samples of the gastric mucosa, the Pearson's correlation coefficient rxy was 0.863, respectively. DNA profiles of the gastric mucosa of patients with duodenal ulcer according to the results of typing by the ISSR-PCR method ranging from 520 to 620 bp. had the character of microsatellite expansions and differed from the profile of the norm, which is evidence of precancerous changes

Quercetin potentiates antiradical properties of epigallocatechin-3-gallate in periodontium of rats under systemic and local administration of lipopolisaccharide of Salmonella typhi

There has been demonstrated that pharmaceutical effect of epigallocatechin-3-gallate (EGCG), a polyphenol, which is found in green tea (Camellia sinensis), is implemented through the activation of Nrf2 (Nuclear Factor Erythroid 2-Related Factor 2).The importance of Keap1 / Nrf2 / antioxidant response element (ARE) system is determined by the fact that the state of NF-κB- and АР-1-associated pathways depends on its activity. Recent studies have demonstrated the property of quercetin to suppress ubiquitin-dependent proteolysis of complex of NF-κB and its inhibitory protein IκB. All this provides preconditions to eliminate the potentiality of NF-κB-dependent expression of the number of genes of pro-oxidant and pro-inflammatory proteins. However, co-effect produced by quercetin and EGCG on the oxidative nitrosative stress markers in the periodontal tissues is still unclear

Укушенные раны лица, клинический случай

Лечение укушенных ран лица, головы и шеи человека человеком имеет свои характерные особенности и направлено в первую очередь на профилактику психоэмоциональных расстройств у пострадавшего и, во-вторых, - на профилактику образования грубых деформаций в челюстно-лицевой области, восстановление функциональных и эстетических нарушений; Лікування укушених ран обличчя, голови та шиї людини людиною має свої характерні особливості і направлено в першу чергу на профілактику психоемоційних розладів у потерпілого і, по-друге, - на профілактику освіти грубих деформацій в щелепно-лицевої ділянки, відновлення функціональних і естетичних порушень; Treatment of the bitten wounds of the person, head and neck of a person has its own characteristics and is aimed primarily at preventing psychoemotional disorders in the victim and, secondly, in preventing the formation of gross deformations in the maxillofacial area, restoration of functional and aesthetic disorders

Methodical approach to teaching students mechanisms of hemoblastosis development at the department of pathophysiology

This work is a fragment of the initiative research "The role of transcription factors, the circadian oscillator system and metabolic disorders in the formation and functioning of pathological systems" (№ 0119U103898).The article is devoted to the problem of methodical approach to teaching the topic "Hemoblastosis" at the Department of Pathophysiology. Module 2 "Pathophysiology of organs and systems" begins with the study of the submodule "Pathophysiology of the blood system" for all students majoring in 222 "Medicine", 228 "Pediatrics" and 221 "Dentistry". One of the difficult topics for students to understand is the topic of "Hemoblastosis".InUkraine, the system of higher medical education is undergoing active innovative changes. This process is characterized by the introduction of new technologies and techniques in the educational process. Innovative forms and methods of teaching are developed and implemented.The purpose of this work is to analyze the difficulties that students have when they studying the topic of "Hemoblastosis" and the development of methodological approaches to their elimination.According to the WHO: cancer is one of the leading causes of death in the world: in 2012, there were 8.2 million deaths from cancer. Hemoblastosis accounts for approximately 8% of all malignancies and all together they are among the 6 most common types of malignant tumors. Acute leukemias account for about 50-60% of all leukemias, with acute myeloblastic leukemia being slightly more common than acute lymphoblastic leukemia. Chronic leukemias account for about 40-50% of all leukemias, with chronic lymphocytic leukemia being slightly more common than chronic myelocytic leukemia. Hemoblastosis is a relatively rare disease; mortality from them is 1.7-3.1 per 100,000 population. Among therapeutic diseases, leukemia occurs in 1.5-2.6% of cases. Recently, the incidences of hemoblastosis, especially acute, have increased in all countries.</p

NO- И NF-κB зависимые механизмы нарушения белоксинтезирующей функции слюнных желез крыс в условиях экспериментального метаболического синдрома

У експерименті на 40 білих щурах досліджено роль NO-синтаз і ядерного фактора κB (NF-κB) у механізмах порушень білоксинтезуючої функції піднижньощелепних слинних залоз (СЗ) за умов моделювання метаболічного синдрому (МС). Показано, що ця функція СЗ залежить від функціонального стану NO-синтаз. Функціонування нейрональної NO-синтази за цих умов сприяє збільшенню активності α-амілази у тканинах СЗ. Функціонування індуцибельної NO-синтази за умов експерименту пригнічує активність α-амілази та орнітиндекарбоксилази у СЗ. Призначення L-аргініну під час відтворення МС суттєво не впливає на активність α-амілази у тканинах СЗ, але обмежує зниження активності орнітиндекарбоксилази. Введення скевенджеру пероксинітриту L-селенометіоніну та інгібітора активації NF-κB JSH-23 за умов експериментального МС істотно покращує білоксинтезуючу функцію СЗ, що не є характерним при призначенні метформіну гідрохлориду; В эксперименте на 40 белых крысах исследована роль NO-синтаз и ядерного фактора κB (NF-κB) в механизмах нарушений белоксинтезирующей функции поднижнечелюстных слюнных желез (СЖ) в условиях моделирования метаболического синдрома (МС). Показано, что данная функция СЖ зависит от функциональногосостояния NO-синтаз. Функционирование нейрональной NO-синтазы в этих условиях способствует увеличению активности α-амилазы в тканях поднижнечелюстных СЖ. Функционирование индуцибельной NO-синтазы в условиях эксперимента угнетает активность α-амилазы и орнитиндекарбоксилазы (ОДК) в СЖ. Назначение L-аргинина существенно не влияет на активность α- милазы в тканях СЖ, но ограничивает снижение активности ОДК. Введение скэвенджера пероксинитрита L-селенометионина и ингибитора активации NF-κB JSH-23 в условиях экспериментального МС существенно улучшает белоксинтезирующую функцию СЖ, что не характерно при назначении метформина гидрохлорида; The role of NO-synthases and nuclear factor κB (NF-κB) in the mechanisms impairing protein synthesis function of submandibular salivary glands (SSG) under modeled metabolic syndrome (MS) was investigated on 40 white rats. We have found out this function depends on the functional state of NO-synthases. Functioning of neuronal NO-synthase under these conditions increases the activity of α-amylase in SSG tissues. Functioning of inducible NO-synthase in experimental conditions inhibits the activity of α-amylase and ornithine decarboxylase in SSG. Administration of L-arginine during MS modeling did not significantly affect α-amylase activity in the SSG tissues, but limited the decrease in ornithine decarboxylase activity. The introduction of peroxynitrite scavenger L-selenomethionine and NF-κB activation inhibitor JSH-23 under the experimental MS significantly improves protein synthesis in SSG, which is not typical in metformin hydrochloride administratio

Co-effect produced by water-soluble form of quercetin and inhibitor of AP-1 transcription factor on disintegration of periodontium organic matrix in rats during systemic and local administration of Salmonella Typhi lipopolysaccharide

Метою роботи було дослідження поєднаної дії водорозчинної форми кверцетину та інгібітора фактора транскрипції AP-1 SR 11302 на біохімічні показники деполімеризації органічного матриксу пародонта при системному та місцевому введенні ліпополісахариду (ЛПС) S. typhi. Дослідження проводили на 25 білих щурах лінії Вістар масою 180-220 г, розділених на 5 груп: 1-ша включала інтактних тварин, 2-га - тварин після комбінованого системного і місцевого введення ЛПС, 3-а та 4-а групи - тварин, яким вводили відповідно ін'єкції водорозчинної форми кверцетину (10 мг/кг) та інгібітора активації AP-1 SR 11302 (1 мг/кг) 3 рази на тиждень, починаючи з 30-го дня системного введення ЛПС, у 5-а група щурів зазнавала поєднане введення воднорозчинної форми кверцетину і SR 11302. Було виявлено, що поєднана дія кверцетину та SR 11302 при системному і місцевому введенні ЛПС вірогідно знижувала у м'яких і кістковій тканинах пародонта концентрацію вільного оксипроліну та N-ацетилнейрамінової кислоти (NANA) порівняно з результатами окремого впливу цих засобів. При цьому вміст глікозаміногліканів не змінювався. Зроблено висновок, що поєднане призначення водорозчинної форми кверцетину та інгібітора активації AP-1 SR 11302 при системному і місцевому введенні ЛПС S. typhi є більш ефективним засобом корекції порушень сполучної тканини пародонта, ніж це відбувається при окремому застосуванні цих препаратів.Целью работы было исследование сочетанного действия водорастворимой формы кверцетина и ингибитора фактора транскрипции AP-1 SR 11302 на биохимические показатели деполимеризации органического матрикса пародонта при системном и местном введении липополисахарида (ЛПС) S. typhi. Исследования проводились на 25 белых крысах линии Вистар массой 180-220 г, разделенных на 5 групп: 1-я включала интактных животных, 2-я - животных после комбинированного системного и местного введения ЛПС, 3-я и 4-я группы - животных, которым вводили соответственно инъекции водорастворимой формы кверцетина (10 мг/кг) и ингибитора активации AP-1 SR 11302 (1 мг/кг) 3 раза в неделю, начиная с 30-го дня системного введения ЛПС, 5-я группа крыс испытывала сочетанное введение водорастворимой формы кверцетина и SR 11302. Было обнаружено, что сочетанное действие кверцетина и SR 11302 при системном и местном введении ЛПС достоверно снижало в мягких и костной тканях пародонта концентрацию свободного оксипролина и N-ацетилнейраминовой кислоты (NANA) по сравнению с результатами отдельного влияния этих средств. При этом содержание гликозаминогликанов не изменялось. Сделан вывод, что сочетанное назначение водорастворимой формы кверцетина и ингибитора активации AP-1 SR 11302 при системном и местном введении липополисахарида S. typhi является более эффективным средством коррекции нарушений соединительной ткани пародонта, чем это происходит при отдельном применении этих препаратовThe aim of the present study was to investigate the co-effect produced by water-soluble form of quercetin and SR 11302, an inhibitor of AP-1 transcription factor, on biochemical depolymerization markers of periodontal organic matrix during systemic and local administration of S. typhi lipopolisaccharide (LPS). The studies were conducted on 25 white rats of the Wistar line weighing 180-220 g, divided into 5 groups: the 1st group included the intact animals, the 2nd group was made up of the animals subject to the combined systemic and local LPS administration, the 3rd and 4th groups included animals, which were given injections with water-soluble form of quercetin (10 mg / kg) and AP-1 activation inhibitor SR 11302 (1 mg / kg) respectively 3 times a week starting on the 30th day of the systemic LPS administration, and the 5th group involved rats, which were injected with co-administered water-soluble form of quercetin and SR 11302. It has been found out the the quercetin and SR 11302 co-administration during systemic and local LPS administration is accompanied with reduced concentration of free hydroxyproline and N-acetylneuraminic acid (NANA) in the soft and bone tissues of the periodontium compared with the results obtained during the separate administration of these agents. The content of glycosaminoglycans did not change. We can suggest that the co-administration of the water-soluble form of quercetin and SR 11302, the AP-1 activation inhibitor, during systemic and local administration of the S. typhi lipopolysaccharide is a more effective means of correcting disorders of the periodontal connective tissue than when the agents are used separately

Влияние водорастворимой формы кверцетина на дезинтеграцию органического матрикса пародонта крыс в условиях системного введения липополисахарида Salmonella Typhi

В експерименті на 30 білих щурах досліджено вплив водорозчинної форми кверцетину на колагеноліз і деполімеризацію протеогліканів та глікопротеїнів м’яких і кісткової тканин пародонта щурів за умов системного введення ліпополісахариду S. typhi. Тварини було розподілено на 3 групи: 1-ша – інтактні тварини, 2-га – після системного введення ліпополісахариду S. typhi (пірогенал), 3-тя – тваринам внутрішньоочеревинно вводили водорозчинний комплекс кверцетину з полівінілпіролідоном (корвітин) у дозі 500 мг/кг (10 мг/кг у перерахунку на кверцетин) раз на 3 доби, починаючи з 30-ї доби експерименту. Останній вводили в дозі 0,4 мкг/кг маси протягом 1-го тижня 3 рази, протягом наступних 7-ми тижнів – 1 раз у тиждень. Колагеноліз оцінювали за концентрацією вільного оксипроліну, рівень деполімеризації протеогліканів і глікопротеїнів – за вмістом глікозаміногліканів (ГАГ) та N-ацетилнейрамінової кислоти (NANA) відповідно. Введення кверцетину за умов експерименту вірогідно зменшувало у м’яких і кістковій тканинах пародонта концентрацію вільного оксипроліну на 27,3 та 26,7%, ГАГ – на 36,3 та 39,9%, NANA – на 17,6 та 46,8% відповідно порівняно зі значеннями 2-ї групи. Коефіцієнт оголення коренів молярів на 26,9% поступався результату щурів, яким вводили ліпополісахарид S. typhi. Зроблено висновок, що застосування кверцетину на тлі системного введення ліпополісахариду суттєво зменшує деполімеризацію компонентів органічного матриксу м’яких і кісткової тканин пародонта (колагену, протеогліканів та сіалоглікопротеїнів), обмежує резорбцію альвеолярного відростка щелепВ эксперименте на 30 белых крысах исследовано влияние водорастворимой формы кверцетина на коллагенолиз и деполимеризацию протеогликанов и гликопротеинов мягких и костной тканей пародонта в условиях системного введения липополисахарида S. typhi. Животные были разделены на 3 группы: 1-я - интактные животные, 2-я - после системного введения липополисахарида S. typhi (пирогенал), 3-я - животным внутрибрюшинно вводили водорастворимый комплекс кверцетина с поливинилпирролидоном (корвитин) в дозе 500 мг/кг (10 мг/кг в пересчете на кверцетин) раз в 3-е суток, начиная с 30-го дня эксперимента. Последний вводили в дозе 0,4 мкг/кг в течение 1-й недели 3 раза, в течение следующих 7-ми недель - 1 раз в неделю. Коллагенолиз оценивали по концентрации свободного оксипролина, уровень деполимеризации протеогликанов и гликопротеинов - по содержанию гликозаминогликанов (ГАГ) и N-ацетилнейраминовой кислоты (NANA) соответственно. Введение кверцетина в условиях эксперимента достоверно уменьшало в мягких и костной тканях пародонта концентрацию свободного оксипролина на 27,3 и 26,7%, ГАГ - на 36,3 и 39,9%, NANA - на 17,6 и 46,8% соответственно по сравнению со значениями 2-й группы. Коэффициент обнажения корней моляров на 26,9% уступал результату группы с системным введением липополисахарида S. typhi. Сделан вывод, что применение кверцетина на фоне системного введения липополисахарида существенно уменьшает деполимеризацию компонентов органического матрикса мягких и костной тканей пародонта (коллагена, протеогликанов и сиалогликопротеинов), ограничивает резорбцию альвеолярного отростка челюстей.The experiment on 30 white rats was designed to investigate the effect of a water-soluble form of quercetin on collagenolysis and depolymerization of proteoglycans and glycoproteins in both soft and bone tissues of periodontium under the conditions of systemic administration of S. typhi lipopolysaccharide. The animals were divided into 3 groups: the 1st group included intact animals, the 2nd group involved the animals exposed to the systemic administration of S. typhi lipopolysaccharide (pyrogenal), the 3rd group was made up the rats, which were given a water-soluble complex of quercetin and polyvinylpyrrolidone (corvitin) intraperitoneally in a dose of 500 mg / kg (10 mg / kg in terms of quercetin) every 3 days, starting from the 30th day of the experiment. The latter was administered in a dose of 0.4 μg/kg 3 times during the 1st week and once a week for the next 7 weeks. Collagenolysis was assessed by the concentration of free hydroxyproline; the level of depolymerisation of proteoglycans and glycoproteins was assessed by the content of glycosaminoglycans (GAGs) and N-acetylneuraminic acid (NANA) respectively. The introduction of quercetin in the experimental conditions significantly reduced the concentration of free hydroxyproline in soft and bone periodontal tissues by 27.3 and 26.7%, GAG – by 36.3 and 39.9%, and NANA – by 17.6 and 46.8%, respectively compared to the values of the 2nd group. The coefficient of root exposure in molars was inferior to the findings in the group with the modelled systemic inflammatory response by 26.9%. It can be concluded that the use of quercetin in the systemic lipopolysaccharide administration significantly reduces the depolymerisation of the components of the organic matrix in soft and bone periodontal tissues (collagen, proteoglycans and sialoglycoproteins), and limits the resorption of the alveolar process in jaws

Влияние ингибиторов фактора транскрипции AP-1 на деполимеризацию белков соединительной ткани пародонта крыс в условиях системного воспалительного ответа

В експерименті на 30 білих щурах досліджено вплив інгібітора фактора транскрипції AP-1 (activator protein 1) SR 11302 на колагеноліз і деполімеризацію протеогліканів та глікопротеїнів екстрацелюлярного матриксу пародонта за умов ліпополісахарид-індукованої системної запальної відповіді. Останню моделювали шляхом внутрішньочеревного введення пірогеналу (ліпополісахариду Salmonella typhi) у дозі 0,4 мкг/кг маси протягом 1-го тижня 3 рази, протягом наступних 7-ми тижнів – 1 раз у тиждень. SR 11302 ((E,E,Z,E)-3-methyl-7-(4-methylphenyl)-9-(2,6,6-trimethyl-1-cyclohexen1-yl)-2,4,6,8-nonatetraenoic acid, виробництво “Tocris Bioscience”) призначали внутрішньоочеревинно в дозі 1 мг/кг 3 рази на тиждень, починаючи з 30-ї доби експерименту з застосуванням пірогеналу. Колагеноліз оцінювали за концентрацією вільного оксипроліну, рівень деполімеризації протеогліканів і глікопротеїнів – за вмістом їхніх компонентів – глікозаміногліканів та N-ацетилнейрамінової кислоти, відповідно. Зроблено висновок, що застосування SR 11302 за умов експерименту суттєво зменшує у м’яких і кістковій тканинах пародонта деполімеризацію колагену, протеогліканів та сіалоглікопротеїнів, обмежує резорбцію альвеолярного відростка щелеп. В эксперименте на 30 белых крысах исследовано влияние ингибитора фактора транскрипции AP-1 (activator protein 1) SR 11302 на коллагенолиз, а также деполимеризацию протеогликанов и гликопротеинов экстрацеллюлярного матрикса пародонта в условиях липополисахарид-индуцированного системного воспалительного ответа. Последний моделировали путем внутрибрюшного введения пирогенала (липополисахарида Salmonella typhi) в дозе 0,4 мкг/кг в течение 1-й недели 3 раза, в течение следующих 7-ми недель – 1 раз в неделю. SR 11302 ((E, E, Z, E) -3-methyl-7 (4-methylphenyl) -9- (2,6,6trimethyl-1-cyclohexen-1-yl) -2,4,6 8-nonatetraenoic acid, производство "Tocris Bioscience") назначали внутрибрюшинно в дозе 1 мг/кг 3 раза в неделю, начиная с 30-го дня эксперимента с применением пирогенала. Коллагенолиз оценивали по концентрации свободного оксипролина, уровень деполимеризации протеогликанов и гликопротеинов – по содержанию их компонентов – гликозаминогликанов и N-ацетилнейраминовой кислоты, соответственно. Сделан вывод, что применение SR 11302 в условиях эксперимента существенно уменьшает в мягких и костной тканях пародонта деполимеризацию коллагена, протеогликанов и сиалогликопротеинов, ограничивает резорбцию альвеолярного отростка челюстей. This article presents the results obtained in the experiment on 30 white rats aimed at investigating the influence of an AP-1 transcription factor inhibitor (activator protein 1) SR 11302 on collagenolysis, as well as the depolymerization of proteoglycans and glycoproteins of the extracellular matrix of periodontium under lipopolysaccharide-induced systemic inflammatory response. The latter was simulated by intraperitoneal administration of lipopolysaccharide Salmonella typhi (pyrogenalum) in a dose of 0.4 μg/kg 3 times for the first week, and once a week for the following 7 weeks. SR 11302 ((E, E, Z, E) -3-methyl-7 (4-methylphenyl) -9- (2,6,6-trimethyl-1-cyclohexen-1-yl) -2,4,6 8 -nonatetraenoic acid, manufactured by “Tocris Bioscience”) was administered intraperitoneally in a dose of 1 mg/kg 3 times a week starting on the 30th day of the experiment with using pyrogenalum. Collagenolysis was assessed by the concentration of free hydroxyproline, the level of depolymerization of proteoglycans and glycoproteins was assessed by the content of their components – glycosaminoglycans and N-acetylneuraminic acid, respectively. It has been concluded that the application of SR 11302 under experimental conditions significantly reduces the depolymerization of collagen, proteoglycans and sialoglycoproteins in soft and osseous periodontal tissues, and resticts the resorption of the jaw alveolar process

Influence of AP-1 transcription factor inhibitor on free-radical oxidation and antioxidant protection in periodontal tissues of rats exposed to systemic administration of salmonella typhi lipopolisaccharide

Досліджено вплив інгібітора транскрипційного фактора AP-1 SR 11302 на процеси вільнорадикального окиснення та антиоксидантного захисту в тканинах пародонта щурів за умов експериментальної системної запальної відповіді (СЗВ), індукованої введенням ліпополісахариду (ЛПС) Salmonella typhi (в дозі 0,4 мкг/кг маси 3 рази протягом 1-го тижня та одноразово щотижнево протягом наступних 7-ми тижнів). Введення SR 11302 у дозі 1 мг/кг 3 рази на тиждень, починаючи з 30-ї доби експерименту з застосуванням ЛПС, супроводжувалося суттєвим зменшенням швидкість продукування супероксидного аніон-радикала NADPH-залежними електронно-транспортними ланцюгами (на 15,0%), дихальним ланцюгом мітохондрій (на 16,3%) та NADPH-оксидазою лейкоцитів (на 16,2%) порівняно з даними групи з відтворенням СЗВ. За цих умов зменшувалася сумарна активність NO-синтази (на 32,1%) та нітратредуктази (на 17,6%). Вміст пероксинітрит-іонів поступався на 14,8% значенню групи з моделюванням СЗВ. Введення SR 11302 за умов СЗВ супроводжувалося більш низькими значеннями концентрації вторинних продуктів пероксидного окиснення ліпідів та її приросту за час інкубації у прооксидантному буферному розчині. Активність супероксиддисмутази та каталази перевищувала дані групи з відтворенням СЗВ на 33.3% та 53.3% відповідно. Зроблено висновок, що застосування інгібітора активації AP-1 SR 11302 за умов СЗВ є ефективним засобом корекції вільнорадикальних процесів у тканинах пародонта.Исследовано влияние ингибитора транскрипционного фактора AP-1 SR 11302 на процессы свободнорадикального окисления и антиоксидантной защиты в тканях пародонта крыс в условиях экспериментального системного воспалительного ответа (СВО), индуцированного введением липополисахарида (ЛПС) Salmonella typhi (в дозе 0,4 мкг/кг 3 раза в течение 1-й недели и однократно еженедельно в течение следующих 7-ми недель). Введение SR 11302 в дозе 1 мг/кг 3 раза в неделю, начиная с 30го дня эксперимента с применением ЛПС, сопровождалось достоверным уменьшением скорость продуцирования супероксидного анион-радикала NADPH-зависимыми электронно-транспортными цепями (на 15,0%), дыхательной цепью митохондрий (на 16,3%) и NADPH-оксидазой лейкоцитов (на 16,2%) по сравнению с данными группы с воспроизведением СВО. В этих условиях уменьшалась суммарная активность NO-синтазы (на 32,1%) и нитратредуктазы (на 17,6%). Содержание пероксинитрит-ионов на 14,8% уступало значению группы с моделированием СВО. Введение SR 11302 в условиях СВО сопровождалось более низкими значениями концентрации вторичных продуктов пероксидного окисления липидов и ее прироста за время инкубации в прооксидантном буферном растворе. Активность супероксиддисмутазы и каталазы превышала данные группы с воспроизведением СВО на 33,3% и 53,3% соответственно. Сделан вывод, что применение ингибитора активации AP-1 SR 11302 в условиях СВО является эффективным средством коррекции свободнорадикальных процессов в тканях пародонта.This study is aimed at investigating the effect of the inhibitor of the transcription factor AP-1 SR 11302 on free radical oxidation and antioxidant defense in rat periodontal tissues during the experimental systemic inflammatory response (SIR) induced by the introduction of the lipopolysaccharide (LPS) Salmonella typhi (in a dose of 0.4 μg/kg body wt, 3 times for the 1 week and once a week through the next 7 weeks). SR 11302 introduction in a dose of 1 mg/kg 3 times a week, starting from the 30th day of the LPS experiment, was accompanied by a significant decrease in the rate of production of superoxide anion radical by NADPHdependent electron transport chains (by 15.0%), by the mitochondrial respiratory chain (by 16.3%) and by leukocyte NADPH-oxidase (by 16.2%) compared with the findings in the group subjected to the SIR reproduction. Under these conditions the total activity of NO-synthase (by 32.1%) and nitrate reductase (by 17.6%) decreased. The content of peroxinitrite ions yielded to the value of the group exposured to SIR simulation by 14.8%. The introduction of SR 11302 during SIR conditions was accompanied with lower concentration of secondary products of lipid peroxidation and its increase during incubation in a prooxidant buffer solution. The activity of superoxide dismutase and catalase exceeded the findings of the groups with SIR reproduction by 33.3% and 53.3%, respectively. It has been concluded that applying the inhibitor of AP-1 SR 11302 during SIR condition is an effective means to correct free radical processes in periodontal tissues

Nfluence of ammonium pyrro lidine dithiocarbamate on the production of reactive oxygen and nitrogen species in tissues of periodontium and salivary glands in rats exposed to Salmonella typhi lipopolisaccharide

Досліджено вплив інгібітора ядерної транслокації транскрипційного фактора κB (NF-κB) піролідин дитіокарбамату амонію (ПДТК) на джерела продукції активних форм кисню та азоту в тканинах пародонта та піднижньощелепних слинних залоз (СЗ) щурів за умов експериментальної системної запальної відповіді, індукованої введенням ліпополісахариду Salmonella typhi (в дозі 0,4 мкг/кг тричі протягом 1-го тижня та одноразово щотижнево впродовж наступних 7 тиж). Застосування ліпополісахариду збільшувало швидкість продукції супероксидного аніон-радикала (О ) електронно транспортними ланцюгами мікросом (на 38,3 та 41,7 % відповідно), мітохондрій (на 40,5 та 37,6 %) та НАДФН-оксидазою лейкоцитів (на 32,9 та 70,8 %), підвищувало сумарну активність NO-синтази (у 2,5 та 1,9 раза) і концентрацію пероксинітрит-іонів (на 30,1 і 158,0 %). Виявлено порушення механізму авторегуляції фізіологічного вмісту оксиду азоту в тканинах: активація нітрат- і нітритредуктазних систем відбувалася на тлі підвищеної активності NO-синтази. Застосування ПДТК у дозі 76 мг/кг тричі на тиждень, починаючи з 30-ї доби експерименту з застосуванням ліпополісахариду, обмежувало у тканинах пародонта і СЗ прояви окисно-нітрозативного стресу: знижувало генерацію . О мікросомами (на 18,1 та 20,8 %), мітохондріями (на 19,3 та 22,4 %) та НАДФН-оксидазою лейкоцитів (на 19,0 та 39,0 %), зменшувало сумарну активність NO-синтази (на 38,5 та 33,0 %) і вміст пероксинітрит-іонів (на 13,9 і 54,7 %).Исследовано влияние ингибитора ядерной транслокации транскрипционного фактора κB (NF-κB) аммония пирро лидиндитиокарбамата (ПДТК) на источники продукции активных форм кислорода и азота в тканях пародонта и поднижнечелюстных слюнных желез (СЖ) крыс при экспериментальном системном воспалительном ответе, индуцированном введением липополисахарида Salmonella typhi (в дозе 0,4 мкг/кг 3 раза в течение 1-й недели и однократно еженедельно в течение следующих 7 нед). Применение липополисахарида увеличивало в тканях пародонта и СЖ скорость продукции супероксидного анион-радикала (О ) электронно-транспортными цепями микросом (на 38,3 и 41,7 % соответственно), митохондрий (на 40,5 и 37,6 %) и НАДФН-оксидазы лейкоцитов (на 32,9 и 70,8 %), повышало суммарную активность NO-синтазы (в 2,5 и 1,9 раза) и концентрацию пероксинитрит-ионов (на 30,1 и 158,0 %). Выявлены нарушения механизма ауторегуляции физиологического содержания оксида азота в тканях: активация нитрат- и нитритредуктаз происходила на фоне повышенной активности NO-синтазы. Примене ние ПДТК в дозе 76 мг/кг 3 раза в неделю, начиная с 30-х суток эксперимента с применением липополисахарида, ограничивало в тканях пародонта и СЖ проявления окис лительно-нитрозативного стресса: снижало генерацию.О микросомами (на 18,1 и 20,8 % ), митохондриями (на 19,3 и 22,4 %) и НАДФН-оксидазой лейкоцитов (на 19,0 и 39,0 %), уменьшало суммарную активность NO-синтазы (на 38.5 и 33,0 %) и содержание пероксинитрит-ионов (на 13,9 и 54,7 %).We investigated the influence of ammonium pyrrolidine dithiocarbamate (PDTC), an inhibitor of the nuclear trans location of the transcription factor κB (NF-κB), on the sources of production of active forms of reactive oxygen and nitrogen species in the tissues of periodontium and submandibular salivary glands (SG) of rats under the experimental systemic inflammatory response induced by the administration of Sal monella typhi lipopolysaccharide in the dose 0.4 μg/kg 3 times during the 1st week and once a week for the next 7 weeks). Administration of lipopolysaccharide increased the production rate of superoxide anion radical (. О ) by electron transport chains of microsomes (by 38.3 and 41.7 %, respectively) and mitochondria (by 40.5 and 37.6 %) and leukocyte NADPH oxidase (by 32.9 and 70.8 %) in the tissues of periodontium and SG, as well as increased the total activity of NO synthase (in 2.5 and 1.9 times) and the concentration of peroxynitrite ions (by 30.1 and 158.0 %). We found an impairment of the mechanism of autoregulation of the physiological nitric ox ide content in the tissues: the activation of nitrate and nitrite reductases occurred in the background of increased activity of NO synthase. The use of PDTC in the dose 76 mg/kg 3 times a week starting from the 30th day of the experiment with applying lipopolysaccharide limited the manifestations of oxidative-nitrosative stress in the periodontium and SG tis sues: it decreased .О generation by microsomes (by 18.1 and 20.8 %), by mitochondria (by 19.3 and 22.4 %) and leukocyte NADPH oxidase (by 19.0 and 39.0 %) as well as decreased the total activity of NO synthase (by 38.5 and 33.0 %) and the content of peroxynitrite ions (by 13.9 and 54.7 %)