9 research outputs found

    Evaluaiton of countries' health systems effectiveness in the context of the COVID-19 pandemic influence on macroeconomic stability

    Get PDF
    Системи охорони здоров’я та їх потенціал до розвитку насьогодні перебувають у фокусі підвищеної уваги, зокрема після2020 року з початком та наростанням подій у соціально-еко-номічному житті суспільства під впливом пандемії COVID-19.У статті поставлено за мету оцінити ефективність систем охо-рони здоров’я країн ЄС та України в умовах макроекономічноїнестабільності внаслідок впливу COVID-19. Для оцінюванняефективності національних моделей (Беверіджа (до якої нале-жить Україна), Бісмарка та змішаної) розроблено інструмента-рій для їх порівняння на основі методів основних компонентівта методу оболонкового аналізу даних (DEA). Розрахунки непоказали «ідеальної» моделі, яка була б виключно ефектив-ною. За кожною з моделей у групі країн є ті, чиї системи охо-рони здоров’я показали кращі результати, і є аутсайдери, якіпотребують додаткових зусиль з боку держави для підвищен-ня резистентності. У якості рекомендацій для країн з моделлюБеверіджа щодо підвищення стійкості до ризику пропонуєтьсязвернути увагу на поведінкові та фінансові фактори. Крім того,рекомендації охоплюють необхідність збільшення фінансу-вання медицини та соціального захисту. Країнам, що маютьневисокі позиції ефективності системи охорони здоров’я замоделлю Бісмарка серед заходів, що рекомендовані, пер-шочерговими є ті, які мають інформаційно-ресурсне спряму-вання, спрямовані на підтримку та стимулювання здоровогоспособу життя, а також забезпечення медичної системи кадро-вими ресурсами. Для групи країн змішаної моделі такого родурекомендації будуть стосуватися вже покращання інформацій-ної роботи з населенням та акценту на вакцинаційній кампанії.Висновки з даного дослідження можуть бути корисними прирозробленні національних стратегій розвитку систем охорониздоров’я, а також при виборі векторів, на яких доцільно кон-центрувати зусилля в умовах факторів загроз громадськомуздоров’ю, один із який детально проаналізований у даномудослідженні – пандемія COVID-19. У майбутньому плануєтьсядоповнити аналіз показниками, що стимулюють національнийрозвиток і одночасно можуть слугувати індикаторами ефектив-ності медичного забезпечення в країні.This study aimed to evaluate the effectiveness of the EU countries and Ukraine’s health systems in macroeconomic instability due to COVID-19 influence. To evaluate the effectiveness of national models (Beveridge (to which Ukraine belongs), Bismarck, and mixed), a toolkit for their comparison was developed, based on the methods of the main components that were exceptionally effective. According to each of the models in the group of countries, there are countries whose healthcare systems have shown better results, and there are outsider countries that need additional efforts from the state to improve their resistance. As recommendations for countries with the Beveridge model to improve risk resistance, it is proposed to pay attention to the behavioral and financing factors. For the Bismarck countries, information and resource work and a review of the supply of human resources are recommended. For countries with a mixed model, it is recommended to strengthen information work and emphasize promotional activities within the vaccination campaign

    The impact of bank capitalization on macroeconomic stability

    No full text
    Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуальної наукової проблеми удосконалення теоретико-методичних засад оцінки впливу капіталізації банків на макроекономічну стабільність. Для цього проаналізовано наукові дослідження та сучасні тенденції рівня капіталізації банків, макроекономічної стабільності та методичні підходи щодо оцінки їх взаємозв’язку. Проведений динамічний аналіз поняття «капіталізація банків», реалізований за допомогою бази даних Scopus та інструментарію VOSvievier 1.6.20.0, дав змогу виявити, що протягом 2010-2022 років наукові роботи у розрізі капіталізації банків були присвячені питанням фінансової стійкості, надійності, платоспроможності та прибутковості банків, достатності капіталу, ризик-менеджменту та управлінню проблемними кредитами. Перерозподіл наукових публікацій бази даних Scopus за використанням поняття «капіталізація банку» за різними галузями протягом 2010-2022 років засвідчив, що 23,2% публікацій викладені у межах галезей «Економіка та фінанси», а 18,6% – «Бізнес-процеси та менеджмент». Проаналізувавши наукові публікації українських дослідників на тему капіталізації банків визначено, що найбільший інтерес науковців спостерігався протягом 2014-2017 років (від 2770 од. у 2014 до 2430 од. у 2017 році), що пояснюється реформуванням банківської системи України. На основі систематизації та аналізу існуючих досліджень присвячених капіталізації банків запропоновано трактувати дане поняття як індикатор стійкості та надійності, який характеризує фінансовий потенціал банку (капітал та зобов’язання) для проведення активних операцій (кредитних, операцій з цінними паперами, розрахунково-касове обслуговування) за умов покриття кредитного, операційного, ринкового та системного ризиків. За допомогою даного підходу робиться акцент на важливості впливу не тільки власних ресурсів у вигляді капіталу та запозичених у вигляді зобов’язань на рівень капіталізації банку, а й активних операцій, які опосередковано беруть участь у формуванні достатнього рівня капіталізації банку. На основі динамічного аналізу поняття «макроекономічна стабільність» визначено, що воно розглядалося через призму економічного та соціального розвитку країни, волатильностей рівня заробітної плати та рівня цін, обсягів виробництва та рівнів безробіття, політичних аспектів. 40,3% публікацій на тему макроекономічної стабільності були викладені у межах галузі «Економіка», а 18,1% – «Бізнес-процеси та менеджмент». Поняття «макроекономічна стабільність» українськими науковцями активно досліджувалося з 2013 по 2017 роки (від 1820 од. у 2013 році до 2140 од. у 2017 році). Запропоновано розглядати поняття «макроекономічна стабільність» як стан рівноваги між різними секторами економіки держави, що характеризується стійким соціально-економічним, зовнішньоекономічним та фінансовим зростанням всередині країни протягом певного періоду часу. Це дозволило розглянути дане поняття з позиції процесу попередження, ліквідації та управління наслідками впливу потенційних ризиків погіршення соціально- економічного стану держави в умовах економічних турбулентностей. Побудована на основі інструментів VOSViewer 1.6.20.0 візуалізаційна карта контекстуально-часового виміру досліджень підвердила наявність причинно-наслідкових зв’язків між рівнем капіталізації банків та макроекономічною стабільністю у розрізі 7 кластерів, що охоплюють наукові роботи через призму оцінки банківських ризиків та фінансових криз, діяльності банків, кредитування та економічного зростання, інвестицій та економіки, ефективності банківської діяльності. Аргументовано фундаментальні основи взаємодії капіталізації банків та макроекономічної стабільності через розробку теоретичної концептуальної моделі, що підтверджує присутність причинно-наслідкового зв’язку між рівнем капіталізації банків та макроекономічною стабільністю обумовленого набором прямих та опосередкованих каталізаторів (соціально-економічних, зовнішньоекономічних, фінансових та дестимулюючих). Це дозволило сформувати такі системи каналів впливу: 1) регуляторні вимоги, економічні і ринкові умови та практика управління ризиками як передумови трансформації рівня капіталізації банків; 2) грошово-кредитна та податково-бюджетна політика країни, глобальне економічне середовище та рівень довіри бізнесу як передумови забезпечення макроекономічної стабільності. Визначено методичний інструментарій оцінки інтегральних індексів рівня капіталізації банків та макроекономічної стабільності з і без урахування показників-дестимуляторів (корупції та тіньової економіки) шляхом використання методу оптимальної рівномірності для 34 європейських країн протягом 2010-2022 років. В основі розрахунку інтегрального індексу рівня капіталізації банків лежать вісім показників: рентабельність активів і власного капіталу, рівень непрацюючих кредитів, відношення капіталу до активів , кількість відділень банків, відношення регулятивного капіталу до активів зважених на ризик, відношення витрат до доходів банків та глибина проникнення фінансових послуг банку. На основі запропонованої адаптованої шкали виявлено, що більшість країн мають низький середній рівень капіталізації банків (0-0,19), серед яких Албанія (0,13), Австрія (0,13), Бельгія (0,14), Болгарія (0,15), Данія (0,16), Мальта (0,13), Нідерланди (0,16), Польща (0,12), Словаччина (0,13), Угорщина (0,17), Франція (0,15) та Чехія (0,17). Найбільше значення індексу спостерігається в Швеції (0,44). В основі розрахунку інтегрального індексу макроекономічної стабільності (без урахування корумпізації та тінізації економіки) лежать сім показників: валовий внутрішній продукт, рівень інфляції і безробіття, індекс Джині, ріст валового національного доходу, рівень експорту та зовнішній борг. На основі запропонованої адаптованої шкали виявлено, що найнижчі середні рівні індексу характерні для Албанії (0,32), Іспанії (0,35), Словаччини (0,34), Словенії (0,35) та Кіпру (0,35), а найбільше значення індексу спостерігається у Швейцарії (0,6) та Люксембурзі (0,66). Під час розрахунку інтегрального індексу макроекономічної стабільності з елементами корумпізації та тінізації (первинні державні видатки, індекс сприйняття корупції, показник політичної стабільності, показник регуляторної якості та рівень тіньової економіки) виявлено, що найнижчі середні рівні індексу (0-0,4) спостерігаються в Україні (0,2), Албанії (0,35), Молдові (0,38) та Сербії (0,37), а максимальні значення інтегрального індексу мали Люксембург (0,9), Ірландія (0,8) та Швейцарія (0,85). Розроблено науково-методичний підхід щодо моделювання трансформаційних процесів показників капіталізації банків та соціально- економічного розвитку на основі кластерного аналізу (метод Ворда та k- середніх) для 34 європейських країн у розрізі 2010, 2015 та 2020 років. За допомогою методу головних компонент було відібрано по три показники з кожної групи для проведення кластеризації (рівень непрацюючих кредитів, рентабельність активів і капіталу; рівень інфляції і безробіття та індекс Джині). У 2010 та 2015 роках було виділено чотири кластери та в 2020 році – три кластери. Серед причин трансформаційних процесів складу кластерів визначено такі, як зниження рівня непрацюючих кредитів, рівня інфляції, безробіття і індексу Джині та підвищення рентабельності активів. У 2010 році до другого кластеру найбільш стійкого як за показниками капіталізації банків, так і за показниками соціально-економічного розвитку ввійшли Словенія, Фінляндія та Швеція. У 2015 та 2020 роках третій кластер став найбільш стійким та включав такі країни: Мальту, Швецію, Люксембург, Ісландію, Данію, Бельгію, Австрію, Ісландію та Швейцарію. Україна знаходилася в першому кластері протягом 2010-2020 років, для країн-членів якого були характерні високі рівні непрацюючих кредитів і нижче середнього значення рентабельності активів та високі рівні інфляції, безробіття і індексу Джині. Розроблено матрицю, що включала стійкі до трансформаційних процесів капіталізації банків та соціально-економічного розвитку європейські країни. Формалізовано взаємодію капіталізації банків та макроекономічної стабільності 34 європейських країн протягом 2010-2022 за допомогою канонічного аналізу. Виявлено збільшення частки варіації показників капіталізації банків, що пояснюється зміною індикаторів макроекономічної стабільності, з 5,2% до 13,6% при включенні показників-дестимуляторів макроекономічної стабільності (індикатори корумпізації та тінізації), та тісноти зв’язку між канонічними величинами (канонічне R) з 0,359 до 0,520. Хи2 та р <0,05 підтвердили адекватність побудованих канонічних моделей. На основі отриманих канонічних коренів виявлено, що найбільший вплив на забезпечення макроекономічної стабільності здійснює імпорт (-3,631), а на капіталізацію банків – рентабельність активів (0,689). При врахуванні показників- дестимуляторів визначено, що найбільший вплив на забезпечення макроекономічної стабільності здійснює показник ролі закону (3,222) та індекс сприйняття корупції (2,471), а на капіталізацію банків – рентабельність власного капіталу (0,930). На основі побудованих панельних регресійних моделей з випадковими та фіксованими ефектами, виявленими за допомогою тесту Хаусмана та оцінки множника Лагранжа Брейша-Пагана, визначено функціональні зв'язки впливу макроекономічної стабільності з елементами корумпізації та тінізації на рівень капіталізації банків досліджуваних європейських країн протягом 2010-2022 років. На основі критеріїв Wald, F та p-value підтверджено статистичну значущість панельних регресійних моделей із фіксованими ефектами. Отримані результати засвідчили, що зі збільшенням рівня експорту на 1% рівень непрацюючих кредитів зменшиться на 0,21%, а рентабельність власного капіталу банків підвищиться на 0,28%; зі збільшенням показника політичної стабільності на 1 од. рівень непрацюючих кредитів знизиться на 7,05%, а рівень рентабельності активів банків збільшиться на 1,22%; зі збільшенням рівня тіньової економіки на 1% рівень непрацюючих кредитів збільшиться на 0,40%, а рентабельність власного капіталу банків знижується на 0,17% та зі збільшенням індексу сприйняття корупції на 1 бал рентабельність власного капіталу банків підвищується на 0,27%. Розроблено міжнародну функціональну модель бенчмаркінгу управління рівнем капіталізації банків в умовах забезпечення макроекономічної стабільності на основі визначення якісних та кількісних характеристик країн- лідерів, відібраних на основі побудованого відповідного рейтингу. Виділено три групи бенчмарок: інституційно-інноваційно (в основі практики Швейцарії та Люксембургу), грошово-кредитні (в основі практики Швеції та Ісландії) та превентивно-управлінські заходи (в основі практики Норвегії та Фінляндії). Сформовано практичні рекомендації до удосконалення системи управління капіталізацією банків для забезпечення макроекономічної стабільності країни, що можуть бути використані у процесі ризик-менеджменту банку, формування та регулювання достатності капіталізації керівництвом банків, при розробці державних соціально-економічних та фінансових політик.The dissertation is devoted to solving the urgent scientific problem of improving the theoretical and methodological foundations for assessing the impact of bank capitalisation on macroeconomic stability. To this end, the article analyses scientific research and current trends in the level of bank capitalisation, macroeconomic stability, and methodological approaches to assessing their interconnection. A dynamic analysis of the concept of «bank capitalization», implemented using the Scopus database and the VOSvievier 1.6.20.0 toolkit, revealed that in 2010- 2022, scientific papers in the context of bank capitalisation focused on financial stability, reliability, solvency and profitability of banks, capital adequacy, risk management and management of non-performing loans. The redistribution of scientific publications in the Scopus database using the concept of «bank capitalization» by various industries in 2010-2022 showed that 23.2% of publications were in the Economics and Finance field, and 18.6% were in Business Processes and Management. Having analysed the scientific publications of Ukrainian researchers on the topic of bank capitalization, it was determined that the greatest interest of scientists was observed during 2014-2017 (from 2770 in 2014 to 2430 in 2017), which is explained by the reform of the Ukrainian banking system. Based on the dynamic analysis of the concept of «macroeconomic stability», it was determined that it was considered through the prism of economic and social development of the country, volatility of wages and prices, production volumes and unemployment rates, and political aspects. 40.3% of publications on macroeconomic stability were presented within the field of Economics, and 18.1% - Business Processes and Management. The concept of «macroeconomic stability» was actively studied by Ukrainian scientists from 2013 to 2017 (from 1820 papers in 2013 to 2140 papers in 2017). The concept of «macroeconomic stability» is proposed to be considered as a state of equilibrium between different sectors of the state's economy, characterized by sustainable socio-economic, foreign economic, and financial growth within the country over a certain period of time. This allowed us to consider this concept from the perspective of the process of preventing, eliminating and managing the consequences of the impact of potential risks of deterioration of the socio-economic state of the state in the context of economic turbulence. The visualization map, based on VOSViewer 1.6.20.0 tools, confirmed the presence of causal relationships between bank capitalization levels and macroeconomic stability across 7 clusters, covering various aspects such as banking risks assessment, financial crises, bank activities, lending, economic growth, investments, and banking efficiency. The study argues for the fundamental interaction between bank capitalization and macroeconomic stability through the development of a theoretical conceptual model. It confirms the causal links between bank capitalization levels and macroeconomic stability, driven by socio-economic, external economic, financial, and disincentive factors. It proposes influence channel systems based on regulatory requirements, economic and market conditions, and risk management practices as prerequisites for transforming bank capitalization levels and monetary-credit and fiscal policy, the global economic environment, and business trust levels are suggested as prerequisites for ensuring macroeconomic stability. A methodological toolkit has been established for evaluating the integral indices of bank capitalization levels and macroeconomic stability, with and without considering disincentive indicators (corruption and the shadow economy), using the method of optimal uniformity for 34 European countries from 2010 to 2022. The integral index calculation for bank capitalization is based on eight indicators: asset and equity profitability, non-performing loan levels, capital-to-assets ratio, number of bank branches, regulatory capital-to-risk-weighted assets ratio, cost-to-income ratio of banks, and depth of financial services penetration by banks. Based on the proposed adapted scale, it is found that most countries have a low average level of bank capitalization (0-0.19), including Albania (0.13), Austria (0.13), Belgium (0.14), Bulgaria (0.15), Denmark (0.16), Malta (0.13), Netherlands (0.16), Poland (0.12), Slovakia (0.13), Hungary (0.17), France (0.15), and Czech Republic (0.17). The highest index value is observed in Sweden (0.44). The calculation of the integral index of macroeconomic stability (without considering corruption and shadow economy) is based on seven indicators: gross domestic product, inflation and unemployment rates, Gini index, gross national income growth, export level, and external debt. According to the adapted scale, the lowest average index levels are characteristic of Albania (0.32), Spain (0.35), Slovakia (0.34), Slovenia (0.35), and Cyprus (0.35), while the highest index values are observed in Switzerland (0.6) and Luxembourg (0.66). During the calculation of the integral index of macroeconomic stability with elements of corruption and shadow economy (primary government expenditures, corruption perception index, political stability index, regulatory quality index, and shadow economy level), the lowest average index levels (0-0.4) are observed in Ukraine (0.2), Albania (0.35), Moldova (0.38), and Serbia (0.37), while the maximum index values are found in Luxembourg (0.9), Ireland (0.8), and Switzerland (0.85). A scientific-methodological approach has been developed for modeling the transformation processes of bank capitalization indicators and socio-economic development using cluster analysis (Ward's method and k-means) for 34 European countries in 2010, 2015, and 2020. By using the principal component method, three indicators from each group were selected for clustering (non-performing loan levels, asset and equity profitability; inflation and unemployment rates; and Gini index). In 2010 and 2015, four clusters were identified, while in 2020, three clusters were identified. Among the reasons for the transformation processes of cluster compositions are reductions in non-performing loans, inflation, unemployment, and Gini index levels, and increases in asset profitability. In 2010, Slovenia, Finland, and Sweden were the most stable members of the second cluster in terms of both bank capitalization and socio-economic development indicators. In 2015 and 2020, the third cluster became the most stable, including countries such as Malta, Sweden, Luxembourg, Iceland, Denmark, Belgium, Austria, Iceland, and Switzerland. Ukraine remained in the first cluster throughout 2010-2020, characterized by high levels of non-performing loans and below-average asset profitability, inflation, unemployment, and Gini index levels. A matrix has been developed including European countries resilient to transformation processes in bank capitalization and socio-economic development. The interaction between bank capitalization and macroeconomic stability of 34 European countries during 2010-2022 has been formalized using canonical analysis. An increase in the proportion of variation of bank capitalization indicators, explained by changes in macroeconomic stability indicators, was observed from 5.2% to 13.6% when disincentive indicators of macroeconomic stability (corruption and shadow economy indicators) were included, and the correlation between canonical variables (canonical R) increased from 0.359 to 0.520. Chi-square and p <0.05 confirmed the adequacy of the constructed canonical models. Based on the obtained canonical roots, it was found that the most significant impact on ensuring macroeconomic stability is exerted by imports (-3.631), while on bank capitalization, it is asset profitability (0.689). When considering disincentive indicators, it was determined that the greatest impact on ensuring macroeconomic stability is exerted by the rule of law indicator (3.222) and the corruption perception index (2.471), while on bank capitalization, it is equity profitability (0.930). Based on constructed panel regression models with random and fixed effects, identified using the Hausman test and Breusch-Pagan Lagrange multiplier estimation, the functional relationships of the influence of macroeconomic stability with elements of corruption and shadow economy on the level of bank capitalization of the investigated European countries during 2010-2022 were determined. Wald, F, and pvalue criteria, confirmed statistical significance of panel regression models with fixed effects. The obtained results showed that with a 1% increase in export levels, the level of non-performing loans decreases by 0.21%, and the profitability of bank equity increases by 0.28%; with a 1-unit increase in the political stability index, the level of non-performing loans decreases by 7.05%, and the asset profitability of banks increases by 1.22%; with a 1% increase in the shadow economy level, the level of non-performing loans increases by 0.40%, and the profitability of bank equity decreases by 0.17%; and with a 1-point increase in the corruption perception index, the profitability of bank equity increases by 0.27%. An international functional benchmarking model for managing bank capitalization levels in ensuring macroeconomic stability was developed based on determining qualitative and quantitative characteristics of leading countries selected by the constructed corresponding rating. Three benchmark groups were identified: institutional-innovative (based on Switzerland and Luxembourg practices), monetarycredit (based on Sweden and Iceland practices), and preventive-management measures (based on Norway and Finland practices). Practical recommendations for improving the bank capitalization management system to ensure the macroeconomic stability of the country were formulated, which can be used in the bank's risk management process, formulation and regulation of capital adequacy by bank management, and in the development of state socio-economic and financial policies

    Дослідження основних параметрів капіталізації банківської системи та макроекономічної стабільності: канонічна модель їх взаємозв’язку

    No full text
    У статті узагальнено теоретичні аспекти макроекономічної стабільності та капіталізації банківського сектору у рамках національного розвитку економіки. Авторами систематизовано основні підходи до визначення зазначених категорій на основі огляду публікацій іноземних та вітчизнянних науковців. Визначено основні вітчизнянні та іноземні індикатори банківської капіталізації та макроекономічної стабільності. Метою дослідження є визначення та аналіз основних показників банківської капіталізації та макроекономічної стабільності та оцінка їх взаємозв’язків на основі побудованої канонічної моделі. Також завданням статті є розробка практичних рекомендацій банкам з урахуванням результаттів канонічного аналізу. У рамках статті проведено бібліометричний аналіз для систематизації наукових праць у сфері економічного зростання держави та капіталізації банківського сектору. Мета-дані для бібліометричного аналізу згенеровано з наукометричної бази даних Scopus. Результати бібліометричного аналізу дозволили визначити зв`язок макроекономічної стабільності та банківської капіталізації з економічними, фінансовими, соціальними та бізнес-процесами. Серед основних індикаторів макроекономічної стабільності виділено такі: ВВП, рівень інфляції, рівень безробіття, курс національної валюти тощо. Серед основних індикаторів банківської капіталізації виділено відношення капіталу до активів (для країн Великої сімки) та нормативи Н1 та Н2 (для України). Авторами проаналізовано зазначені вище індикатори у країнах Великої сімки та України протягом 2009-2020 років. Для досягнення мети дослідження авторами використано канонічний аналіз та програмне забезпечення Statistica. Модель була побудована на основі квартальних статистичних даних України з 2015 по 2020 роки. Отримані результати канонічного аналізу підтвердили сильний зв`язок між обсягом ВВП та капіталу банків, що становить 0,791, між ВВП та нормативом Н2 – 0,851, між обсягом капіталу банків та доходами населення – 0,835. Це обумовлює необхідність подальшого урахування банками коливань ВВП та доходів населення при розробці ресурсної політики. Побудована модель відображає нерозривні зв`язки між процесами у банківській системі та макроекономічними процесами. Також банкам потрібно розроблювати та впроваджувати відповідні плани дій за негативних сценаріїв росту економіки та збідніння населення.The article summarizes the theoretical aspects of macroeconomic stability and bank capitalization as part of the national development of the economy. The authors systematize the main approaches to the definitions of these categories on the basis of a review of publications of foreign and domestic scientists. The main domestic and foreign indicators of bank capitalization and macroeconomic stability are identified. The aim of the study is to identify and analyze the main indicators of bank capitalization and macroeconomic stability and assess their relationship on the basis of the canonical model. In addition, the objective of the article is to develop practical recommendations for banks taking into account the results of the canonical analysis. The metadata for the bibliometric analysis were obtained from the Scopus scientometric database. The results of the bibliometric analysis allowed us to determine the relationship of macroeconomic stability and capitalization of banks with economic, financial, social and business processes. Among the main indicators of macroeconomic stability are the following: GDP, inflation, unemployment rate, national currency exchange rate, etc. Among the main indicators of bank capitalization are the ratio of capital to assets (for the G7 countries) and standards H1 and H2 (for Ukraine). The authors analyzed the above-mentioned indicators in the G7 countries and Ukraine from 2009 to 2020. The authors used canonical analysis and Statistica software to achieve the purpose of the study. The authors built a model based on quarterly statistical data of Ukraine from 2015 to 2020. The obtained results of the canonical analysis confirmed the strong connection between the volume of GDP and the capital of banks, which is 0.791, between GDP and the H2 ratio – 0.851, between the volume of bank capital and household income – 0.835. This necessitates further consideration of fluctuations in GDP and household incomes by banks, when developing resource policy. The constructed model shows the inseparable links between the processes in the banking system and macroeconomic processes. Banks also need to develop and implement appropriate action plans in case of negative economic growth scenario and impoverishment of the population

    Strengthening the requirements for bank capitalization as a challenge for the country's economy

    No full text
    The issue of maintaining economic stability in the country is quite important and relevant at any time, and especially in the conditions of the global pandemic of COVID-19, war and other socio-political challenges. It is necessary to monitor various spheres of the state's life, identify weaknesses and develop appropriate crisis reform plans at this time. First, when developing state economic policy, it is necessary to take into account the influence of the following factors: the quantity and quality of natural and labor resources, the amount of the country's capital and the availability of technologies. The presence and effective combination of these factors will contribute to the country`s economic growth. It is worth analyzing in more detail the importance of the labor, capital and technological components of economic policy, which is especially relevant in the conditions of war. Despite the automation of many processes, people do the maintenance of information systems. Without sufficient labor resources, these processes cannot be efficient enough. Since the beginning of the war, more than 7.7 million people left, 2.559 million returned (UKRINFORM; Obidjon, Zakharkin, Zakharkina, 2017; Hoxhaj, Muharremi, Nushi, 2022). Among the migrants, specialists in the financial, banking, and service spheres constituted a significant share. In the first days of the war after February 24, 2022, 10th part of bank employees remained on the ground, and this especially applied to the operational centers located in Kyiv. This problem was also compounded by the mass withdrawal of cash, which destabilized the banking system. Thus, the economic policy of Ukraine was influenced by the labor factor and the capital factor, and then the technological factor

    Analysis of insurance innovation development trends

    No full text
    Сучасні тенденції розвитку технологій зумовлюють більш детальну оцінку інновацій у стратегічно важливих фінансових сферах функціонування держави, серед яких виділяють страховий сектор. Нинішній фінансовий ринок вже неможливо уявити без залучення різноманітних цифрових технологій. Широкого поширення набуває фінансова інклюзія, що являє собою створення відповідних умов для залучення усіх сегментів як населення, так і бізнесу до користування різноманітними фінансовими послугами. Такі сервіси повинні бути доступні за ціною та інфраструктурою ціною, офіційно врегульовані та відповідати потребам населення, що стимулюватиме економічне зростання країни. Страхові інновації виступають частиною фінансової інклюзії, оскільки новітні методи залучення та обслуговування клієнтів є драйвером економічного росту держави. Метою дослідження є оцінка стану страхових інновацій як частини фінансової інклюзії. Основними інструментами, що використовувалися під час дослідження, є: методи групування, порівняння та узагальнення. Також було використано графічний метод під час аналізу кількості угод укладених у секторі страхових технологій, частки транзакцій фінансування insurtech у визначених країнах, обсягу фінансування сектору іншуртек, зміни кількості стартапів іншуртек в усьому світі. У статті проаналізовано такі показники страхової діяльності у сфері інноваційності: кількість угод у сфері страхових технологій у всьому світі та обсяг фінансування сектору іншуртек протягом 2017-2021 років, частка транзакцій фінансування insurtech у вибраних країнах світу в 2021, , кількість стартапів іншуртек у всьому світі протягом 2008-2019. Визначено, що максимального значення кількість угод, укладених у секторі страхових технологій, набула у 2021 році. Щодо кількості стартапів у сфері іншуртек, то спостерігається тенденція до значного зменшення з кінця 2016 року. Таким чином, іншуртек є драйвером розвитку страхового ринку та фінансової системи у цілому, тому одним із пріоритетних завдань держави має бути підтримання фінансової грамотності населення задля підвищення рівня використання інноваційних технологій, розробка та реалізація стартапів. Пріоритетними іншуртек векторами можуть бути використання машинного навчання, “неструктурованих даних”, штучного інтелекту, блокчейн-технологій, телематики та інших новітніх процесів. Їх список постійно розширюється в умовах глобалізації світових ринків товарів та послуг.Modern trends in technology development lead to a more detailed assessment of innovations in strategically important financial spheres of the state's functioning, among which the insurance sector is highlighted. The current financial market can only be imagined with the involvement of various digital technologies. Financial inclusion is becoming widespread, creating appropriate conditions for attracting all segments of the population and businesses to use multiple financial services. Such services should be available at the price and infrastructure price, officially regulated, and meet the population's needs, which will stimulate the country's economic growth. Insurance innovation is part of financial inclusion, as the latest methods of attracting and serving customers are the driver of the state's economic growth. The purpose of the study is to assess the state of insurance innovations as part of financial inclusion. The main tools used during the research are grouping, comparison, and generalization. A graphical method was also used during the analysis of the number of deals concluded in the insurance technology sector, the share of insurtech financing transactions in selected countries, the amount of financing of the insurtech industry, and changes in the number of insurtech startups worldwide. The article analyzes the following indicators of insurance activity in the field of innovation: the number of deals in the area of insurance technologies worldwide and the amount of insurtech financing during 2017-2021, the share of insurtech financing transactions in selected countries of the world in 2021, the number of insurtech startups worldwide during 2008-2019. It was determined that the number of agreements concluded in the insurance technology sector reached its maximum value in 2021. As for the number of startups in the field of other technologies, there has been a significant decrease since the end of 2016. Thus, Usurtech is a driver of the development of the insurance market and the financial system as a whole. Therefore one of the priority tasks of the state should be to maintain the financial literacy of the population to increase the level of use of innovative technologies, development, and implementation of startups. The use of machine learning, "unstructured data", artificial intelligence, blockchain technologies, telematics, and other modern processes can be priority vectors of different technologies. Their list constantly expands in the conditions of globalization of world markets of goods and services

    Оцінка готовності суспільства до сучасних викликів страхового ринку

    No full text
    У статті узагальнено теоретичні аспекти функціонування страхового ринку. Авторами систематизовано основні під-ходи до визначення особливостей страхового сектору на основі огляду публікацій іноземних та вітчизняних науковців. Метою дослідження є оцінка готовності суспільства до викликів страхового ринку як одного із провідних елементів фінансової системи. У рамках статті визначено основні тенденції у діяльності страхових компаній. Авторами проаналізовано такі показники: обсяг страхових премій до загальної кількості населення, частка life страхування, відношення загальних страхо-вих внесків до ВВП, обсяг сукупних страхових премій до кількості працівників в страховому секторі, прийнятий коефіцієнт перестрахування та частка страхових премій, які зберігаються на рахунках страхових компаній. Для досягнення мети дослі-дження авторами використано факторний аналіз, а саме: метод головних компонент, побудовано на основі статистично значущих показників інтегральний індекс ступеня готовності суспільства до сучасних викликів страхового ринку для країн OECD. Готовність суспільства до сучасних викликів страхового ринку визначали шляхом побудови інтегрального індексу на основі таких показників: відношення обсягу страхових премій до загальної чисельності населення, частка страхування життя, співвідношення загальних страхових премій до ВВП, відношення обсягу сукупних страхових премій до кількості зайнятих у страховому секторі, коефіцієнт перестрахування та частини страхових премій, які зберігаються на рахунках страхових компаній. Також були використані методи узагальнення, порівняння, аналізу та синтезу, табличний та графічний інструменти дослідження. Ступінь готовності суспільства до сучасних викликів страхового ринку в країнах-членах ОЕСР протягом останніх трьох років, з 2018 по 2020 роки, демонструє позитивну динаміку. Порівняно з 2017 роком значення показ-ника зросло більш ніж на 42%. Є роки, коли в досліджуваний період вага показника знижувалася до мінімуму. Зокрема, це характерно для 2010, 2013 та 2015 років. Отримані результати факторного аналізу підтвердили статистичну значущість проаналізованих показників страхової діяльності. Це обумовлює постійних моніторинг страхового сектору у частині різних видів пропонованих послуг та продуктів.The article summarizes the theoretical aspects of the insurance market. The authors systematize the main approaches to determining the specifics of the insurance sector based on a review of publications of foreign and domestic scientists. The aim of the study is to assess the readiness of society to the challenges of the insurance market as one of the leading elements of the financial system. The article identifies the main trends in the activities of insurance companies. The authors have analyzed the following indicators: the volume of insurance premiums to the total population, the share of life insurance, the ratio of total insurance premiums to GDP, the volume of total insurance premiums to the number of employees in the insurance sector, the ratio of reinsurance and the share of insurance premiums kept on the accounts of insurance companies. To achieve the purpose of the study, factor analysis, principal components method, built on the basis of statistically significant indicators, integral index of the degree of readiness of society to modern challenges of the insurance market for OECD countries were used. The methods of generalization, comparison, analysis, synthesis, tabular and graphical research tools were also used. The results of the factor analysis confirmed the statistical significance of the analyzed indicators of insurance activity. This leads to constant monitoring of the insurance sector in the context of various services and products offered

    Вплив COVID-19 на трансформацію системи медико-соціального забезпечення населення: економічні, фінансово-бюджетні, інституційно-політичні детермінанти

    No full text
    Здійснено оцінювання ефективності моделей медико-соціального забезпечення, країн ЄС та України з урахуванням впливу пандемії COVID-19 відповідно до їх класифікації (Беверіджа, Бісмарка, змішана). За результатами розрахунків виявлено, що в існуючій вибірці країн відсутня еталонна модель медико-соціального забезпечення населення, яка б показала доведену ефективність в умовах впливу пандемії коронавірусу. Національна система України показує наявність певних резервів у кількості лікарів та щодо рівномірності доходів, витрат на соціальний захист, але щодо інших показників у ряді проаналізованих вона виявила слабкі місця: фінансування витрат на охорону здоров’я, витрати на фінансування фізичної культури та спорту, рейтинг країн за рівнем медицини тощо. Обґрунтовано трансформації причинно-наслідкових зв’язків між показниками соціально-економічної складової національного розвитку та медичними показниками у допандемічний та період з урахуванням пандемії. Ідентифіковано, що в період дії пандемії коронавірусу кількість таких зв’язків істотно зросла. Емпірично доведено, що патерни поведінки населення мають статистично значущий вплив на резильєнтність сфери охорони здоров’я національної економіки до впливу пандемії коронавірусу. Визначено параметри побудови системи медико-соціального забезпечення населення в резильєнтному до COVID-19 форматі. Найкращого сценарію мінімізації негативних впливів можливо досягти при високому рівні забезпеченості лікарями та лікарняними ліжками. Необхідною умовою підвищення ефективності є рівень довіри до медицини.The effectiveness of the medical and social security models of EU countries and Ukraine was evaluated, considering the impact of the COVID-19 pandemic according to their classification (Beveridge, Bismarck, mixed). According to the results of calculations, it was found that in the existing sample of countries, no reference model of medical and social welfare of the population would show proven effectiveness under the influence of the coronavirus pandemic. Ukraine's national system shows the presence of certain reserves in the number of doctors and terms of the uniformity of income expenses for social protection. Still, other indicators in several analyses revealed weak points: financing health care expenses, expenses for financing physical culture and sports, country rating by level of medicine, etc. The transformation of cause-and-effect relationships between indicators of the socio-economic component of national development and medical indicators in the pre-pandemic period and the period that considers the pandemic is substantiated. It was identified that the number of such connections increased significantly during the coronavirus pandemic. It has been empirically proven that population behavior patterns have a statistically significant impact on the resilience of the healthcare sector of the national economy to the impact of the coronavirus pandemic. The parameters of building a medical and social security system for the population in a resilient to COVID-19 format have been determined. The best scenario of minimizing negative impacts can be achieved with a high supply of doctors and hospital beds. A necessary condition for increasing efficiency is the level of trust in medicine

    Моделювання механізмів детінізації та декорумпізації економіки для забезпечення національної безпеки: вплив трансформації фінансових поведінкових патернів

    No full text
    Розроблено методичний підхід до оцінювання системи взаємозв’язків у ланцюзі відносин "тіньова економіка – фінансова діджиталізація – фінансова стабільність" шляхом системного поєднання методів нелінійного регресійного та кореляційного аналізу, нелінійного програмування. Це дозволило визначити механізми потенційного скорочення тіньової економіки в країні на основі врахування когнітивного консонансу системно значимих факторів, які визначають державну політику у сфері управління національною економікою. Розроблено методичний підхід до визначення впливу аспектів використання криптовалют на кібербезпеку країни. Удосконалено науково-методичного підходу до оцінювання впливу готівкових коштів на формування нелегальних фінансових потоків на основі побудови регресійних моделей панельних даних у розрізі однорідних груп країн за рівнем їх протиправної діяльності, що дозволило встановити взаємозв’язок між обраними процесами, визначити інструменти протидії розвитку неформальної економіки. Розроблено науково-методичний підхід до оцінювання взаємозв’язків між каналами прихованого переміщення капіталу закордон (податковий, торгівельний, інвестиційний) на основі побудови вектор-авторегресійної моделі коригування помилки. Розроблено методику для визначення мотивів публічної особи у корупційній діяльності, яка заснована на визначенні бінарних показників та розрахунку узагальнюючого показника на основі їх згортки та врахуванні синергетичного ефекту, що виникає у випадку одночасної позитивної відповіді респондента на контрольні питання. Це дозволило латентно кількісно оцінити рівень схильності публічної особи до корупційної діяльності, та відповідно запровадити комплекс заходів для раннього попередження злочинних корупційних діянь у сфері публічного управління. Набули подальшого розвитку методичні засади до оцінювання ймовірнісного зв’язку між кліматичним фінансуванням, корупцією та викидами парникових газів шляхом використання методу Каплана-Майєра та регресійної моделі регресії пропорційних ризиків Кокса. Розроблені сценарії розвитку подій на основі нечіткого когнітивного моделювання взаємозв’язків у ланцюзі відносин «корупція - кліматичне фінансування - вуглецева нейтральність», що дозволило проаналізувати ланцюгові реакції на зміну ключових концептів, обрати оптимальну стратегію управлінських рішень у сфері протидії кліматичних змінам.A methodological approach for assessing the system of interrelations in the chain of relations "shadow economy - financial digitalisation - financial stability" is developed by systematically combining the methods of nonlinear regression and correlation analysis, nonlinear programming. It allowed to determine the mechanisms of potential reduction of the shadow economy in the country based on the cognitive consensus of systemically important factors that determine the state policy in the field of national economic management. A methodological approach for determining the impact of aspects of cryptocurrency use on the country's cybersecurity is developed. The scientific and methodological approach to assessing the impact of cash on illegal financial flows is improved using panel data regression models in the context of homogeneous groups of countries by the level of their illegal activities, which allowed to establish the relationship between the selected processes and identify tools to counteract the development of the informal economy. A scientific and methodological approach to assessing the interrelationships between the channels of hidden capital movement abroad (tax, trade, 21 investment) based on the construction of a vector autoregressive error correction model is developed. Methodology for determining the motives of a public official in corruption activities is developed, which is based on the definition of binary indicators and calculation of a generalising indicator based on their convolution and considering the synergistic effect arising in the case of a simultaneous positive answer of the respondent to the control questions. This made it possible to latently quantify the level of a public official's propensity for corruption and, accordingly, to introduce a set of measures for the early prevention of criminal corruption in the field of public administration. The methodological basis for estimating the probabilistic impact of corruption in climate finance on achieving zero emissions using the Kaplan-Meier method and the Cox proportional hazards regression model. Scenarios of events based on fuzzy cognitive modelling of the relationships in the chain of relations "corruption - climate finance - carbon neutrality" were developed, which allowed to analyse chain reactions to changes in key concepts and to choose the optimal strategy for management decisions in the field of climate change

    Data-Mining для протидії кібершахрайствам та легалізації кримінальних доходів в умовах цифровізації фінансового сектору економіки України

    No full text
    Об’єктом дослідження – система нейромережевих зв’язків фінансово-економічних та інформаційних потоків, що виникають між економічними суб’єктами в процесі розподілу фінансових ресурсів. Мета роботи – формування інформаційного та математичного забезпечення ідентифікації та оцінювання специфічних економічних відносин, які виникають при здійсненні протиправної діяльності у фінансовому секторі економіки країни, на основі використання технологій та методів інтелектуального аналізу даних. У процесі дослідження застосовувалися загальнонаукові методи (наукової абстракції, аналізу, синтезу, індукції, дедукції, узагальнення) – для уточнення понятійно-категоріального апарату дослідження; комплексне поєднання бібліометричного та трендового аналізів – для дослідження змістовно-контекстуальних та еволюційно-просторових закономірностей публікаційної активності у сфері кібербезпеки; методи попарного порівняльного та статистичного аналізів – для характеристики поточного стану та тенденцій закономірностей розвитку кібершахрайств в Україні та світі; методи формально-логічного аналізу – для визначення основних передумов поширення кіберзагроз в економічній системі; кластерний, дисперсіний аналізи та дерева класифікації – при проведенні типологізації країн за рівнем участі їх резидентів у здійсненні кібернетичних та фінансових шахрайств; сплайн-моделювання – для визначення імпульсів активізації фінансових злочинів, спричинених цифровізацією економіки; метод групового врахування аргументів Івахненка – при розрахунку інтегрального індексу кіберзагроз; метод опорних векторів – при формалізації ключових детермінантів активізації кіберзагроз; поєднання методів головних компонент та узагальненого знижуючого градієнту –при визначенні рівня кібервразливості споживачів фінансових послуг; нейромережева модель – при розрахунку ризику фінансових кібершахрайств; трансформована мультиплікативна згортка Кіні – при визначенні інтегральних показників для характеристики діджиталізації фінансового сектору, технологічного розвитку та ризику кіберзагроз; метод побудови таблиць виживання та метод Каплана-Мейєра – для оцінювання ефективності інституційних змін системи протидії легалізації доходів, одержаних незаконним шляхом; поліноміальна модель розподіленого лагу Алмона – при оцінюванні впливу фінансових та кібернетичних злочинів на рівень довіри до фінансового сектору
    corecore