ОЦІНКА БІОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ КРОВІ Й НИРКОВОЇ ДИСФУНКЦІЇ У ХВОРИХ ІЗ ХРОНІЧНОЮ СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ

Introduction. Renal dysfunction is the leading cause of significant comorbidities associated with an unfavorable clinical prognosis. It should be noted that chronic heart failure dramatically impairs the quality of life of patients and increases the risk of mortality. The mortality rate during the year is 15–50 %. The main factor in the deterioration of renal function is a decrease in cardiac output and venous stasis. Decreased cardiac output decreases renal perfusion and thus glomerular filtration rate. Venous stasis causes an increase in pressure in the external arterioles and capillaries of the glomeruli. The aim of the study – to learn the kidney dysfunction indices in patients with chronic heart failure (CHF). Research Methods. 96 patients with postinfarction cardiosclerosis complicated by CHF at the age of 40–60 years were examined. Patients were divided into two groups by functional class (FC) of CHF according to the New York Heart Association (NYHA). The creatinine level was determined for all patients, and the glomerular filtration rate (GFR) was calculated using the formula MDRD (Modification of Diet in Renal Disease Study). Determination of enzymes in urine – alanine transferase (ALT), aspartate transferase (AST), alkaline phosphotase (ALK phos), cholinesterase by spectrophotometric method. Results and Discussion. GFR < 60 ml/min/1,73m2 was marked in 33.3 % of patients with II FC CHF and 66.7 % of patients with III FC CHF. The study of fermentation indices in patients with CHF depending on the functional state of the kidneys revealed that in patients with GFR <60 ml/min/1,73m2, among which the patients with III FC CHF were 66.7 %, reliably high fermentation indices were noted. At the same time, level of ALT was 39 % (p<0.01) and 35 % (p<0.001) higher in comparison with patients without kidney function impairment. Conclusions. In CHF patients subclinical renal dysfunction has been observed in process of progression of the disease which is characterized by reduction of GFR, increase of residual nitrogen level and fermentation. Urinary enzyme level determination in patients with CHF can be considered as a diagnostic approach for early diagnosis of renal dysfunction.Вступление. Почечная дисфункция – основная причина распространения значимых сопутствующих состояний, ассоциированных с неблагоприятным клиническим прогнозом. Необходимо отметить, что хроническая сердечная недостаточность резко ухудшает качество жизни пациентов, а также увеличивает риск летальности. Уровень летальности в течение года составляет 15–50 %. Основным фактором ухудшения почечной функции является понижение сердечного выброса и венозного застоя. В связи с понижением сердечного выброса уменьшается почечная перфузия и, таким образом, скорость клубочковой фильтрации. Венозный застой относится к причинам повышения давления в выносящих артериолах и капиллярах клубочков. Цель исследования – изучить показатели дисфункции почек у больных с хронической сердечной недостаточностью. Методы исследования. Обследовано 96 больных с постинфарктным кардиосклерозом, осложненным хронической сердечной недостаточностью, в возрасте 40–60 лет. Их разделили на 2 группы по функциональному классу хронической сердечной недостаточности согласно классификации Нью-Йоркской ассоциации сердца (NYHA). У всех пациентов определяли уровень креатинина, по формуле MDRD (ModIfIcatIon of Diet In Renal Disease Study) вычисляли скорость клубочковой фильтрации. Спектрофотометричеким методом в моче определяли ферменты: аланинаминотрансферазу, аспартатаминотрансферазу, щелочную фосфатазу, холинэстеразу. Результаты и обсуждение. У 33,3 % больных со II функциональным классом хронической сердечной недостаточности и у 66,7 % пациентов с III функциональным классом хронической сердечной недостаточности скорость клубочковой фильтрации была <60 мл/мин/1,73 м2. Во время изучения показателей ферментурии у больных с хронической сердечной недостаточностью в зависимости от функционального состояния почек выявлено, что у пациентов со скоростью клубочковой фильтрации <60 мл/мин/1,73 м2, среди которых больные с III функциональным классом хронической сердечной недостаточности составляли 66,7 %, отмечали достоверно высокие показатели ферментурии. При этом уровень аланинаминотрансферазы был на 39 % (p<0,01), щелочной фосфатазы – на 35 % (p<0,001) выше по сравнению с показателями больных без нарушения функции почек. Выводы. У пациентов с хронической сердечной недостаточностью по мере прогрессирования заболевания отмечают субклиническое нарушение функции почек, характеризующееся уменьшением скорости клубочковой фильтрации, повышением уровня остаточного азота и ферментурии. Определение уровня ферментов в моче больных с хронической сердечной недостаточностью можно рассматривать как диагностический подход к ранней диагностике дисфункции почек.Вступ. Ниркова дисфункція – основна причина поширення значущих супутніх станів, асоційованих з несприятливим клінічним прогнозом. Необхідно відзначити, що хронічна серцева недостатність різко погіршує якість життя пацієнтів, а також збільшує ризик летальності. Рівень летальності протягом року становить 15–50 %. Основним чинником погіршення ниркової функції є зниження серцевого викиду і венозного застою. У зв’язку зі зниженням серцевого викиду зменшується ниркова перфузія і, таким чином, швидкість клубочкової фільтрації. Венозний застій спричиняє підвищення тиску у виносних артеріолах і капілярах клубочків. Мета дослідження – вивчити показники дисфункції нирок у хворих із хронічною серцевою недостатністю. Методи дослідження. Обстежено 96 хворих з постінфарктним кардіосклерозом, ускладненим хронічною серцевою недостатністю, віком 40–60 років. Їх поділили на 2 групи за функціональним класом хронічної серцевої недостатності згідно з класифікацією Нью-Йоркської асоціації серця (NYHA). У всіх пацієнтів визначали рівень креатиніну, за формулою MDRD (ModIfIcatIon of Diet In Renal Disease Study) обчислювали швидкість клубочкової фільтрації. Спектрофотометричним методом у сечі визначали ензими: аланінамінотрансферазу, аспартатамінотрансферазу, лужну фосфатазу, холінестеразу. Результати й обговорення. У 33,3 % хворих з II функціональним класом хронічної серцевої недостатності й у 66,7 % пацієнтів з III функціональним класом хронічної серцевої недостатності швидкість клубочкової фільтрації була <60 мл/хв/1,73 м2. Під час вивчення показників ферментурії у хворих із хронічною серцевою недостатністю залежно від функціонального стану нирок виявлено, що у пацієнтів зі швидкістю клубочкової фільтрації <60 мл/хв/1,73 м2, серед яких хворі з III функціональним класом хронічної серцевої недостатності становили 66,7 %, відзначали достовірно високі показники ферментурії. При цьому рівень аланінамінотрансферази був на 39 % (p<0,01), лужної фосфатази – на 35 % (p<0,001) вищий порівняно з показниками хворих без порушення функції нирок. Висновки. У пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю в міру прогресування захворювання відзначають субклінічне порушення функції нирок, що характеризується зменшенням швидкості клубочкової фільтрації, підвищенням рівня залишкового азоту і ферментурії. Визначення рівня ензимів у сечі хворих із хронічною серцевою недостатністю можна розглядати як діагностичний підхід до ранньої діагностики дисфункції нирок