Вплив особливостей родинного виховання на формування самооцінки підлітків з порушеннями психофізичного розвитку

The influence of family upbringing, in particular in particular family archetypes, has an impact on the formation of personality, especially during puberty, affecting various aspects of the mental life, health and behaviour of a teenager, including self-esteem, worldview, vision of one’s own “self-concept” in the world. Consequently, the main purpose of the study is to determine special features of the influence of family upbringing on the formation of adolescents with developmental disabilities. In the course of the study, the “KPQAA” method and Dembo-Rubinstein Method of Selfesteem Measurement were used. According to the results of research, it is determined that the leading archetypes of Animus (male aspect of education) are “Warrior”, “King”, which translate in education not only samples of masculinity (strength, honesty, justice, courage), but also a number of negative aspects, such as rudeness, moral pressure on family members, aggression (physical, verbal, indirect), etc. It is found that the embodiment of the female Anima occurs mainly through archetypal images of “Helen” and “Eve”, which indicates the high emotionality of the parenting process, submission as a model for children raised, honesty. It is confirmed that such female archetypes in the process of educating adolescents with developmental disabilities also translate instability of self-esteem, low self-esteem, rapid changes in desires, interests, a tendency to immorality (deception, flattery, betrayal), etc. It is established that the studied adolescents are mainly characterised by inadequately inflated and underestimated indicators of self-esteem, which is a consequence of the influence of leading archetypal images of upbringing in families. The article describes the influence of the style of family upbringing, interaction of parents with children with developmental disabilities on the formation of personality in general and such components as emotional, behavioural, motivational spheres, “self-concept”, “self-image”, self-esteem, worldview and interaction with modern society. The practical value of scientific work lies in the possibility of further development of effective psychological support for adolescents with developmental disabilities who have problems with the formation of self-esteem.Вплив сімейного виховання, зокрема родинних архетипів, сильно позначається на становленні особистості, особливо в пубертатний період, торкаючись різноманітних аспектів психічного життя, здоров’я та поведінки підлітка, серед яких самооцінка, світобачення, бачення власного «Я-образу» у світі. Відтак, основною метою дослідження є визначення особливостей впливу родинного виховання на формування підлітків із порушеннями психофізичного розвитку. У процесі дослідження використовувались методика «Тест Лока» та методика «Дослідження самооцінки Дембо-Рубінштейн». Згідно з результатами досліджень визначено, що провідними архетипами Анімуса (чоловічий аспект виховання) є «Воїн», «Цар», які транслюють у вихованні не лише зразки маскулінності (сили, чесності, справедливості, хоробрості), а й низку негативних аспектів, як-то грубість, моральний тиск на членів родини, агресія (фізична, вербальна, непряма) тощо. З’ясовано, що втілення жіночої Аніми відбувається переважно через архетипові образи «Єлени» та «Єви», що свідчить про високу емоційність процесу виховання, покірність як зразок для дітей, які виховуються, чесність. Підтверджено, що такі жіночі архетипи в процесі виховання підлітків з порушеннями психофізичного розвитку транслюють також нестійкість самооцінки, занижену самооцінку, швидкі зміни бажань, інтересів, схильність до аморальності (обман, лестощі, зрада) тощо. Встановлено, що досліджуваним підліткам, переважно, властиві неадекватно завищені та занижені показники самооцінки, що є наслідком впливу провідних архетипових образів виховання в родинах. Охарактеризовано вплив стилю родинного виховання, взаємодії батьків із дітьми з порушеннями психофізичного розвитку на формування особистості загалом і таких її складових як емоційна, поведінкова, мотиваційна сфери, «Я-концепція», «Я-образ», самооцінка, світогляд і взаємодія із сучасним соціумом. Практична цінність наукової роботи полягає у можливості подальшого розроблення ефективного психологічного супроводу підлітків з порушеннями психофізичного розвитку, які мають проблеми з формуванням самооцінки

Stress Resistance and Post-Traumatic Syndrome of Children with Hearing Impairment in War Conditions

Мета. Дослідження автора полягало у психологічній діагностиці, формуванні психологічної допомоги родинам, створенні протоколів подальшої роботи зі стресом та посттравматичним синдромом для фахівців-психологів з категорією дітей з особливими освітніми потребами, зокрема з порушеннями слуху. Мета дослідження конкретизувалася через низку завдань: по-перше, визначення основних чинників та типів травмуючих подій, їх тривалості за умов воєнного часу (які були наслідком посттравмівних стресових розладів) у дітей з порушеннями слуху; по-друге, констатація психологічного стану дітей різного віку з порушеннями слуху за умов війни; по-третє, розроблення основ психологічної допомоги за умов стресу чи посттравматичного порушення «дитині через родину» у воєнний період. Методи. Для розв’язання окреслених завдань і забезпечення достовірності положень та висновків було використано специфічні наукові методи дослідження, зокрема методи спостереження, бесіди, інтерв’ю, анкетування, збір медичного анамнезу. Дослідженням було охоплено 62 особи з порушеннями слуху спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів м. Києва, м. Житомира, м. Львова, м. Підкаміня. З означеної кількості дітей були також переселенці з інших регіонів України. Основою для спостереження був виражений, стійкий (≥ 4-6 місяців) страх або тривога щодо однієї або декількох соціальних ситуацій, в яких вони можуть бути або були учасниками, об’єктами. Ситуація і страх мав бути повторюваним і викликати 4-5 ознак, що характеризують посттравматичний синдром. Серед основних тестових методик було використано «Тест на визначення рівня тривожності, стресу та депресії IDR», серед проективних методик: «Тест Парасоля» (за М. Корчевським), «Я і паркан» (О. Люмаренко). Результати дослідження. За результатами бесід та спостережень було встановлено, що посттравматичний синдром у дітей з порушеннями слуху – це є комплекс реакцій дітей на травму. Травмівна подія визначається через переживання, негативні емоції, які у більшості дітей викликають страх, жах, безпорадність. Це ситуації, коли неповнолітня особистість пережила загрозу власному життю, жорстокість, втрату рідних, смерть чи поранення іншої людини. За результатами дослідження було встановлено, що у переважної кількості дітей симптоми стресу, які було помітно в поведінці дитини, з’явилися через 3-4 місяці після травми. Згідно проведених тестових методик виявлено, що більшість дітей переживає симптоми повторного переживання травмівної події. У багатьох дітей є підвищеними показники значень стресу та депресії. Також детально описано, що кожна вікова категорія дітей з порушеннями слуху має свій характерний тип ПТСР, залежно від віку. Кожен із типів характеризується особливістю поведінкових реакцій та афектів. Висновки. За умов ПТСР у дітей з порушеннями слуху виникає низка емоційно-вольових, регуляційних, поведінкових порушень, які часто мають інтенсивний характер та спровоковані ставленням родини до дитини, стилем спілкування, виховання або відсторонення від дитини тощо. Під час психологічної діагностики та формування психологічної допомоги родина (батьки, опікуни) часто ускладнюють терапію дитини, змінюючи нормальне, адекватне сприйняття подій на такі, як буде зручно дорослим, навчали не вірно оцінювати ситуацію та шляхи виходу із неї. Подальші дослідження стресу та посттравматичного синдрому тривають. Отримані результати впливатимуть на різновиди психологічної допомоги та створення протоколів діяльності психологів зі стресовими станами за умов війни.The aim of the article. The author’s research consisted in psychological diagnosis, the formation of psychological help for families, the creation of protocols for further work with stress and post-traumatic syndrome for psychologists with the category of children with special educational needs, in particular with hearing impairments. The purpose of the study was specified through the series of tasks: first, determination of the main factors and types of traumatic events, their duration under wartime conditions (which were the result of posttraumatic stress disorders) in children with hearing impairment; secondly, ascertainment of the psychological state of children of various ages with hearing impairment under war conditions; thirdly, the development of the basics of psychological assistance under conditions of stress or post-traumatic disorder» for the child through the family» during the war period. Methods. To solve the outlined tasks and ensure the reliability of the provisions and conclusions, specific scientific methods of research were used, including methods of observation, conversation, interview, questionnaire, collection of medical anamneses. The study covered 62 people with hearing impairments of special boarding schools in Kyiv, Zhytomyr, Lviv and Pidkamin. Among the specified number of children, there were also immigrants from other regions of Ukraine. The basis for observation was a pronounced, persistent (≥ 4-6 months) fear or anxiety about one or more social situations in which they may be or have been participants, objects. The situation and fear had to be repeated and cause 4-5 signs characterizing post-traumatic syndrome. Among the main test methods, the «Test for determining the level of anxiety, stress and depression IDR» was used, the «Test-Umbrella» (M. Korchevskyi) and «I and the fence» (O. Lyumarenko) as projective methods. The results of the research. Based on the results of conversations and observations, it was established that post-traumatic syndrome in children with hearing impairment is a complex of children’s reactions to trauma. A traumatic event is determined by experiences, negative emotions that cause fear, horror, and helplessness in most children. These are situations when a minor has experienced a threat to his own life, cruelty, loss of relatives, death or injury of another person. According to the results of the study, it was established that in the majority of children, symptoms of stress, which were noticeable in the child’s behavior, appeared 3-4 months after the injury. In accordance with the conducted test methods, it was found that most children experience symptoms of reexperiencing a traumatic event. Many children have elevated levels of stress and depression. It is also described in detail that each age category of children with hearing impairment has its own characteristic type of post-traumatic syndrome, depending on age. Each of the types is characterized by a feature of behavioral reactions and affects. Conclusion. Under the conditions of post-traumatic syndrome, a number of emotional-volitional, regulatory, and behavioral disorders occur in children with hearing impairments, which are often intense in nature and provoked by the family’s attitude towards the child, the style of communication, upbringing or separation from the child, etc. During psychological diagnosis and the formation of psychological assistance, the family (parents, guardians) often complicate the child’s therapy, changing the normal, adequate perception of events to those that will be convenient for adults, teaching them to incorrectly assess the situation and the ways out of it. Further studies of stress and PTSD are ongoing. The obtained results will influence the types of psychological assistance and the creation of protocols for the work of psychologists with stressful conditions under war conditions

Мотиваційні механізми розвитку емоційного інтелекту у практичних психологів

The article deals with the features of emotional intelligence and analysis of factors that influence its development. Classical theories that give rise to the study of emotional intelligence and the latest developments of modern researchers are considered. Emotional intelligence is an important component of the personality of workers of helping professions, including psychologists. Although the issue of the development of emotional intelligence is quite well studied, only a small part of research covered the motivational factors that affect its level. The article draws attention to the motivational components of personality, as possible factors in the development of emotional intelligence. The novelty of the study is the identification of motivational factors that affect the emotional intelligence of practical psychologists. The aim of the article was to find out the features of emotional intelligence of practicing psychologists and the factors that affect its level in this group of subjects. The study was conducted through an electronic anonymous survey. A set of diagnostic methods was chosen, with quantitative and qualitative methods used for their processing (Statistica 16). It was found that the medium and high level of development of components of emotional intelligence dominate in subjects, and its development is significantly influenced by the components of prosocial motivation of an individual. We see the prospect of further research in a more detailed study of the peculiarities of the development of emotional intelligence of workers of various helping professions.У статті розглядаються особливості емоційного інтелекту та аналіз факторів, що впливають на його розвиток. Розглянуто класичні теорії, які поклали початок вивченню емоційного інтелекту, та останні розробки сучасних дослідників. Емоційний інтелект є важливою складовою особистості працівників допоміжних професій, у тому числі психологів. Незважаючи на те, що питання розвитку емоційного інтелекту досить добре вивчене, лише незначна частина досліджень охоплює мотиваційні фактори, що впливають на його рівень. У статті приділено увагу мотиваційним компонентам особистості, як можливим чинникам розвитку емоційного інтелекту. Новизна дослідження полягає у виявленні мотиваційних факторів, що впливають на емоційний інтелект практичних психологів. Метою статті було з’ясувати особливості емоційного інтелекту психологів-практиків та фактори, що впливають на його рівень у даної групи досліджуваних. Дослідження проводилося шляхом електронного анонімного опитування. Було обрано набір діагностичних методів, для їх обробки використано кількісні та якісні методи (Statistica 16). Встановлено, що середній та високий рівень розвитку компонентів емоційного інтелекту домінують у досліджуваних, а на його розвиток суттєвий вплив мають компоненти просоціальної мотивації особистості. Перспективу подальших досліджень ми вбачаємо в більш детальному вивченні особливостей розвитку емоційного інтелекту працівників різних допоміжних професій

Емоційно-поведінкові реакції старшокласників з особливими освітніми потребами (особи з порушеннями слуху) в умовах стресу

The relevance of the study is conditioned by the constant stress in which Ukrainians live today. The paper also considers this issue from the standpoint of the period of collective stress, which depends not only on the individual’s own tendency to anxiety or neurotic reactions, but also on the social environment. The study is also relevant because it reveals the main ways of helping a psychologist in such situations: the process of support, the development of positive thinking, which will be combined and directed to constructive reflection. The problem of collective or personal stress is the consequences that lead to panic attacks, emotional burnout, neuroticism, and other neurological complications, in particular, in young people (high school age, adolescence), when the psyche undergoes constant changes, is prone to suggestion and does not yet have clear guidelines for life movement. In such conditions of stress, two ways of personal transformation are possible destructive and constructive. Therefore, the purpose of the study is a praxeological investigation of the emotional and behavioural reactions of high school students with special educational needs, identifying the state of anxiety and stress levels that affect their regulative sphere in general. The following theoretical approaches were used: deductive (axiomatic, hypothetical and deductive) – for a systematic description of the phenomenon under study; inductive (to establish patterns, systematisation, typology based on the results of empirical research), and special empirical: psychological diagnostics of stress level “Test to determine the level of stress” (V. Shcherbatykh), “Methods of perceptual assessment of the type of stress resistance” (N. Fetiskin), “Methods for detecting personal and situational anxiety” (C. Spielberg); methods mathematical statistics. As a result of the survey, a relatively similar but rather high level of stress and anxiety was found in high school students with special educational needs. In addition, it is determined that the prevailing beliefs and behavioural strategies that do not allow adapting to new living conditions are dominated by negative information selection and globalisation of the smallest problems. The main manifestations of stress are identified, such as: depressive states, post-traumatic stress disorders, neurotic states, fears, and many other post-stress reactions of the psyche and body. The indicators of anxiety, stress tolerance, and general stress level showed high correlations, which indicates a low level of resistance of the growing personality in conditions of uncertainty, changes, personal and social crises. It was found out that now the main task of psychologists is correctional and explanatory, therapeutic, correctional work with children with special educational needs, especially during age-related crises.Актуальність дослідження зумовлено постійним стресом, у якому нині живуть українці. У статті це розглянуто також з позиції періоду колективного стресу, що залежить не лише від власної схильності особистості до тривожності чи невротичних реакцій, а й від соціального оточення. Стаття актуальна ще й тим, що розкриває основні шляхи допомоги психолога в таких ситуаціях: процес підтримки, розвиток позитивного мислення, що буде поєднуватися та спрямовуватися до конструктивної рефлексії. Проблема ж колективного чи особистісного стресу полягає в наслідках, що призводить до панічних атак, емоційного вигорання, невротизації та інших неврологічних ускладнень, зокрема в осіб юних (старший шкільний вік, підлітковий, юнацький), коли психіка зазнає постійних змін, схильна до навіювання і ще не має чітких орієнтирів життєвого руху. В таких умовах стресу можливими є два шляхи трансформації особистості – деструктивний та конструктивний. Тож головною метою публікації є праксеологічне дослідження емоційно-поведінкових реакцій старшокласників з особливими освітніми потребами, виявлення стану тривожності, рівня стресу, що впливають на їх регулятивну сферу загалом. Серед основних методів використано теоретичні: дедуктивний (аксіоматичний і гіпотетико-дедуктивний) – для системного опису явища, що досліджується; індуктивний (для встановлення закономірностей, систематизації, типології на основі результатів емпіричного дослідження) та спеціальні емпіричні: психологічна діагностика рівня стресу «Тест на визначення рівня стресу» (В. Щербатих), «Методика перцептивної оцінки типу стресостійкості» (Н. Фетіскіна), «Методика для виявлення особистої та ситуативної тривожності» (Ч. Спілбергера); методи математичної статистики. У результаті дослідження виявлено відносно однаковий але досить високий рівень стресу та тривожності у старшокласників з особливими освітніми потребами. Крім того, визначено, що привалюють переконання та стратегії поведінки, які не дозволяють адаптуватися до нових умов життя, переважає негативний відбір інформації та глобалізація найменших проблем. Встановлено основні прояви стресу, як-от: депресивні стани, посттравматичні стресові розлади, невротичні стани, страхи та багато інших постстресових реакцій психіки та організму. Визначено показники тривожності, стресостійкості, стресовитривалості та загального рівня стресу показали високі кореляційні зв’язки, що вказує на низький рівень опору підростаючої особистості за умов невизначенності, змін, особистісних та соціальних криз. З’ясовано, що нині, основна задача психологів – це корекційно-роз’яснювальна, терапевтична, корекційна робота з дітьми з особливими освітніми потребами, особливо під час вікових криз

Socialisation of Adolescents with Cognitive Disorders through Emotional Intelligence

Objective: To study the influence of the development of emotional intelligence of adolescents with CDs through the involvement of their parents and teachers in socialisation. The emotional sphere of adolescents with cognitive disorders (CDs) is no less important than correcting their cognitive development. The methods that allow fixing the patients' ability to recognise emotions don't realise the functioning of their emotional sphere. Method: Questionnaires were used for diagnosing the emotional interaction of parents and teachers with adolescents with CD, the questionnaire for measuring the socialisation of adolescents "How adapted I am to life" by A. Furman, statistical analysis ANOVA, correlation analysis r of Pearson, content analysis of the qualitative data. Results: Standardised questionaries developed that reflect the formation of emotional intelligence of the adolescent with CDs through the interaction with their parents and teachers. Empirical data obtained while research resulted in statistically significant correlations of emotional intelligence between parents, teachers and psychologists and social adaptation measured via Furman questionary. It was found that the positive emotional interaction and tactile support of adolescents with CDs with their parents increases the level of social adaptation. Similar correlations were found in teachers' emotional interaction with the adolescents with CDs. The number of parents who showed a low emotional and tactile interaction with adolescents was 20%. Conclusions: Detected statistically significant correlations proved that the high role of the participation of parents and teachers in the process of forming emotional intelligence contributes to the successful socialisation of adolescents with cognitive disorders