Мультифакторний аналіз параметрів, що впливають на вибір методу оперативного лікування хворих на локалізований нирково-клітинний рак (НКР)

Objective. To increase the effectiveness of treatment the patients with localized RCC on the basis of determining the main clinical and nephrometric criteria that affect the choice of surgical treatment. Маterials and methods. Results of a retrospective analysis of treatment of 903 patients with localized RCC (T1–T2 N0 M0), which evaluated nephrometric, clinical parameters. Patients are divided into two groups depending on the type of treatment: the group of partial nephrectomy (PN) – 658 patients, the group of radical nephrectomy (RN) – 245. Results. A multivariate analysis of the main clinical, anatomical and nephrometrical criterias by the method of the neural network prediction model found that the most valid indicators affecting the choice of indications for PN or RN was: tumor size, localtion, the volume of functioning renal parenchyma. Nomograms and an electronic calculator developed on this basis make it possible to accurately predict the choice of surgical treatment method for patients (sensitivity 85,5% (95% CI 81,3–89,0%) and specificity 85.5% (95% CI 82,3–88,3%)). Conclusion. In case of polar and lateral location of RCC, the indication for PN was the volume of functioning renal parenchyma of more than 58% and 67%, respectively. In case of hilar location of RCC, the main indication for PN was the tumor size of less than 38 mm.Цель. Повысить эффективность лечения больных локализированным ПКР на основе определения основных клинических и нефрометрических критериев, влияющих на выбор тактики оперативного лечения. Материалы и методы исследования. Ретроспективный анализ результатов лечения 903 больных локализированным ПКР (T1–T2 N0 M0), которым проведена оценка нефрометрических, клинических параметров. Пациенты разделены на две группы в зависимости от вида проводимого лечения: группа резекции почки (РП) – 658 больных, группа нефрэктомии (НЭ) – 245. Результаты. Проведенный мультифакторный анализ основных клинических и анатомо-топографических критериев методом нейросетевой модели прогнозирования установил, что наиболее валидными показателями, влияющими на выбор показаний к РП или НЭ, является локализация опухоли, объем функционирующей паренхимы почки и размеры ПКР. Разработанные на этой основе номограммы и электронный калькулятор позволяют максимально точно спрогнозировать выбор метода оперативного лечения у больных (чувствительность 85,5% (95% СI 81,3–89,0%) и специфичность 85,5% (95% CI 82,3–88,3%)). Выводы. При полярном и латеральном расположении ПКР показанием к проведению РП является объем функционирующей паренхимы почки более 58% и 67% соответственно. При медиальном расположении ПКР основным показанием к проведению РП является размер опухоли менее 38 мм.Мета. Підвищити ефективність лікування хворих на локалізований НКР на основі визначення основних клінічних та нефрометричних критеріїв, що впливають на вибір тактики оперативного лікування. Матеріали і методи дослідження. Ретроспективний аналіз результатів лікування 903 хворих на локалізований НКР (T1–T2 N0 M0), яким проведено оцінку нефрометричних і клінічних паратерів. Пацієнти розподілені на дві групи залежно від виду проведеного лікування: група резекції нирки (РН) – 658 хворих, група нефректомії (НЕ) – 245. Результати. Проведений мультифакторний аналіз основних клінічних та анатомо-топографічних критеріїв методом нейромережевої моделі прогнозування встановив, що найбільш валідними показниками, впливаючими на вибір показань до РН або НЕ є локалізація пухлини, об’єм функціонуючої паренхіми нирки та розміри НКР. Розроблені на цій основі номограми та електронний калькулятор дозволяють максимально точно спрогнозувати вибір методу оперативного лікування у хворих (чутливість 85,5% (95% ВІ 81,3–89,0%) та специфічність 85,5% (95% ВІ 82,3–88,3%)). Висновки. При полярному та латеральному розташуванні НКР показанням до проведення РН є об’єм функціонуючої паренхіми нирки більше 58 та 67% відповідно. При медіальному розташуванні НКР основним показанням до проведення РН є розмір пухлини менше 38 мм

Результати трансректального відведення сечі за методикою mainz-pouch II

Aim. Evaluation of results of Mainz-pouch II surgery (MP II) after cystectomy in patients with bladder cancer and controlled urinary diversion. Materials and methods. Clinical records of 118 patients with invasive bladder cancer were analyzed. The patients were evaluated before surgery under a standardized diagnostic protocol, also urinary continence duration was evaluated with an anal sphincter as one of the potential contraindications to surgery. Results. Intraoperative complications during MP II occurred in 6 (5%) patients. 29 (24.5%) patients showed complications in the early postoperative period, associated with impaired kidney function, urinary tract infections, anastomotic leak. Late postoperative complications were revealed in 71 (75.5%) patients, resulted in metabolic acidosis 37 (39.3%) and upper urinary tract infection exacerbations as follows: 13 cases of ureteroenteric anastomosis stenosis (13.9%) and 18 of ureteroenteric gas reflux (19.1%). Night incontinence was observed in 3 (3.1%) patients. The average urination frequency during the day and night was 5.1 + 1.1 and 2.0 + 0.5 times, respectively. Conclusion. The MP II procedure involves a low pressure reservoir, even at large volumes of filling, and the detubularized and reconfigured intestine walls have no coordinated contractions, reducing frequency of ureteroenteric reflux into the kidneys. The main disadvantage of MP II surgery is metabolic acidosis, which may be compensated under outpatient conditions.Цель. Оценка результатов операции Mainz-pouch II (МП II), как метода контролируемого отведения мочи после цистэктомии. Материалы и методы. Клинический анализ 118 пациентов с инвазивным раком мочевого пузыря. Перед операцией пациентов оценивали с помощью стандартизированного диагностического протокола, также проводилась оценка длительности удержания мочи анальным сфинктером, как одно из противопоказаний к оперативному вмешательству. Результаты. Интраоперационные осложнения при выполнении МП II возникли у 6 (5%) больных. Осложнения в раннем послеоперационном периоде отмечено 29 (24,5%) пациентов и связаны с нарушением функций органов и систем, инфекционно-гнойными воспалениями, несостоятельностью анастомоза. В отдалённом послеоперационном периоде осложнения выявлены у 71 (75,5%) больного, что привели к развитию метаболического ацидоза 37 (39,3%) и обострений инфекций верхних мочевых путей, в основе которых лежали: стеноз мочеточниково-кишечного анастомоза 13 (13,9%) и кишечно-мочеточниковый газовый рефлюкс 18 (19,1%). Неконтролированное мочевыделение ночью отмечено у 3 (3,1%) больных. Средняя частота мочеиспускания на протяжении дня и ночи было 5,1+1,1 і 2,0+0,5 раз, соответственно. Вывод. Проведение методики МП II предусматривает создание резервуара с низким давлением даже при больших объёмах его наполнения, а стенки детубуляризированного та реконфигурированого кишечного трансплантата не имеют скоординированных сокращений, что влияет на уменьшение частоты мочеточниково-кишечного рефлюкса в почки. Основным недостатком операции МП ІІ скоординованих скорочень, що впиває на является наличие метаболического ацидоза, что может быть нивелировано амбулаторно.Мета. Оцінка результатів операції Mainz-pouch II (МП II), як методу контрольованого відведення сечі після цистектомії. Матеріали і методи. Клінічному аналізу підлягли 118 пацієнтів на інвазивний рак сечового міхура. Пацієнтів перед операцією оцінювали за допомогою стандартизованого діагностичного протоколу, також проводилася оцінка тривалості утримання сечі анальним сфінктером, як одне із протипоказань до хірургічного втручання. Результати. Інтраопераційні ускладнення при виконанні МП II виникли у 6 (5%) хворих. Ускладнення в ранньому післяопераційному періоді відмічено у 29 (24,5%) пацієнтів та пов’язані з порушенням функції органів і систем, інфекційно-гнійними запаленнями, неспроможністю сформованого анастомозу. У віддаленому післяопераційному періоді ускладнення виявлені у 71 (75,5%) хворого, що призводили до явищ метаболічного ацидозу 37 (39,3%) та загострень інфекцій верхніх сечових шляхів, в основі яких лежали: стеноз сечовідно-кишкового анастомозу 13 (13,9%) та кишково-сечовідний газовий рефлюкс 18 (19,1%). Неконтрольоване сечовиділення вночі відмічено у 3 (3,1%) хворих. Середня частота сечовипускання протягом дня і ночі була 5,1+1,1 і 2,0+0,5 разів, відповідно. Висновок. Проведення методики МП II передбачає створення резервуару з низьким тиском навіть при великих обсягах його наповнення, а стінки детубуляризованої та реконфігурованої кишки не мають скоординованих скорочень, що впиває на зменшення частоти кишково-сечовідного рефлюксу в нирки. Основним недоліком операції МП II є наявність метаболічного ацидозу, що може було нівельовано амбулаторно

Нефректомія: стан проблеми в Україні

The paper presents the results of statistical analysis of the official reporting forms during a 5 year period (2011–2015 years), concerning the number of nephrectomies, their causes, institutions in which they are performed, as well as the index of postoperative mortality that reflects the quality of medical care. The material is presented in a comparative mannerbetween different Ukrainian regions. In addition, the last two years have been taken into account in connection with the well-known events that have changed the territorial integrity of the country.В работе представлены результаты аналитико-синтетического анализа данных отчетных форм официальной статистики за пять лет (2011–2015 гг.), касающихся количества нефрэктомий, их причин и учреждений, в которых они выполняются, а также показателя послеоперационной летальности, как одного из ведущих, отражающих качество помощи. Материал подан в сравнительном аспекте по Украине, ее регионам и областям, которые входят в их состав. Кроме того, во внимание брались два последние года в связи с известными событиями, которые изменили территориальную целостность страны.В роботі представлені результати аналітико-синтетичного аналізу даних звітних форм офіційної статистики за п'ять років (2011-2015 рр.), Що стосуються кількості нефректомій, їх причин і установ, в яких вони виконуються, а також показника післяопераційної летальності, як одного з провідних, що відбивають якість допомоги. Матеріал подано в порівняльному аспекті з України, її регіонах і областях, які входять до їх складу. Крім того, до уваги бралися два останні роки в зв'язку з відомими подіями, які змінили територіальну цілісність країни

Шляхи зменшення інвалідизації населення України при пухлинах нирки

In paper presented the results of treatment of patients with kidney cancer in the Department of Plastic and Reconstructive Oncourology of the National Cancer Institute for nine years (2008–2016). The phased introduction of a new algorithm for organ-preserving treatment of patients with a kidney tumor made it possible to halve the number of performed nephrectomies and, as a result, halve the number of patients who disappeared, with low rates of recurrence.В работе представлены результаты лечения больных раком почки в отделении пластической и реконструктивной онкоурологии Национального института рака за девять лет (2008–2016 гг.). Поэтапное внедрение нового алгоритма органосохраняющего лечения больных с опухолью почки позволил вдвое уменьшить количество выполненных нефрэктомий, и, как следствие, вдвое уменьшить количество больных, которые вышли на инвалидность, при низких показателях рецидивирования.В роботі представлені результати лікування хворих на рак нирки в відділенні пластичної та реконструктивної онкоурології Національного інституту раку за дев'ять років (2008-2016 рр.). Поетапне впровадження нового алгоритму органозберігаючого лікування хворих з пухлиною нирки дозволив вдвічі зменшити кількість виконаних нефректомій, і, як наслідок, вдвічі зменшити кількість хворих, які вийшли на інвалідність, при низьких показниках рецидивирования