Spin dependent recombination based magnetic resonance spectroscopy of bismuth donor spins in silicon at low magnetic fields

Low-field (6-110 mT) magnetic resonance of bismuth (Bi) donors in silicon has been observed by monitoring the change in photoconductivity induced by spin dependent recombination. The spectra at various resonance frequencies show signal intensity distributions drastically different from that observed in conventional electron paramagnetic resonance, attributed to different recombination rates for the forty possible combinations of spin states of a pair of a Bi donor and a paramagnetic recombination center. An excellent tunability of Bi excitation energy for the future coupling with superconducting flux qubits at low fields has been demonstrated.Comment: 5 pages, 4 figure

Formaldehyde measurements by Proton transfer reaction – Mass Spectrometry (PTR-MS): correction for humidity effects

Formaldehyde measurements can provide useful information about photochemical activity in ambient air, given that HCHO is formed via numerous oxidation processes. Proton transfer reaction mass spectrometry (PTR-MS) is an online technique that allows measurement of VOCs at the sub-ppbv level with good time resolution. PTR-MS quantification of HCHO is hampered by the humidity dependence of the instrument sensitivity, with higher humidity leading to loss of PTR-MS signal. In this study we present an analytical, first principles approach to correct the PTR-MS HCHO signal according to the concentration of water vapor in sampled air. The results of the correction are validated by comparison of the PTR-MS results to those from a Hantzsch fluorescence monitor which does not have the same humidity dependence. Results are presented for an intercomparison made during a field campaign in rural Ontario at Environment Canada's Centre for Atmospheric Research Experiments

Nonlinear interfacial waves in a constant-vorticity planar flow over variable depth

Exact Lagrangian in compact form is derived for planar internal waves in a two-fluid system with a relatively small density jump (the Boussinesq limit taking place in real oceanic conditions), in the presence of a background shear current of constant vorticity, and over arbitrary bottom profile. Long-wave asymptotic approximations of higher orders are derived from the exact Hamiltonian functional in a remarkably simple way, for two different parametrizations of the interface shape.Comment: revtex, 4.5 pages, minor corrections, summary added, accepted to JETP Letter

ЛІКУВАННЯ ДІАБЕТИЧНОГО КЕТОАЦИДОЗУ ПІД КОНТРОЛЕМ ДИНАМІКИ ГАЗІВ КРОВІ ТА КИСЛОТНО-ЛУЖНОЇ РІВНОВАГИ

Згідно з протоколами лікування діабетичного кетоацидозу (ДКА) визначення газового складу артеріальної крові є обов’язковим методом лабораторного обстеження хворих. Саме за їх динамічними змінами можливо найшвидше оцінити ефективність лікування. Використання антигіпоксантів у комплексному лікуванні метаболічних енцефалопатій оцінили фахівці при різних критичних патологічних станах. Мета дослідження – вивчити газообмінні порушення при діабетичному кетоацидозі та динаміку їх у процесі базового лікування із додаванням антигіпоксантів. Матеріали і методи. Із 55 хворих з діабетичним кетоацидозом віком від 9 до 65 років (середній вік становив (31,58±17,18) року) після підписання інформованої згоди на обстеження та лікування відібрано 38 чоловік, яким паралельно визначали газовий склад венозної та артеріальної крові апаратом “Еаsy Blood Gas” (США, 2008) при госпіталізації та через добу проведення патогенетичного лікування. Одна група хворих із 19 осіб (група А) отримувала базову патогенетичну терапію, інша (група В з клінічно вираженим пригніченням нервової системи) – додатково внутрішньовенно краплинно розчин депротеїнізованого гемодеривату з крові телят чи розчину янтарної кислоти в поєднанні з вітамінами. Отримані результати були статистично оброблені з застосуванням програми Statistica 6.1 StatSoft, 1995. Визначали медіану, мінімальне значення, максимальне значення, міжквартильний розмах від 25 до 75 %. Достовірність різниці значень між незалежними кількісними величинами в парних вибірках визначали за допомогою U-критерію Манна–Уїтні. Критичний рівень значущості – 0,05. Результати досліджень та їх обговорення. Показники венозної крові при госпіталізації: напруга кисню 29,00 мм рт. ст. у групі А, 45 мм рт. ст. в групі В, напруга вуглекислого газу – 30,80 мм рт. ст. у групі А, 26,10 мм рт. ст – в групі В, загального вмісту вуглекислого газу – 13,00 ммоль/л у групі А, 8,20 ммоль/л в групі. Ці показники статистично достовірно відрізнялись (р<0,05). Показники кислотно-лужної рівноваги, у свою чергу, при результативно статистично недостовірній різниці рН крові між групами відрізнялись статистично достовірно за рівнем бікарбонату крові та стандартного бікарбонату. Медіана цих параметрів відповідно склала 4,10 ммоль/л; 12,85 ммоль/л в групі А, 7,30 ммоль/л; 7,30 ммоль/л – у групі В. Також відрізнялись групи хворих зі статистично достовірною різницею (р<0,05) респіраторним коефіцієнтом (Ме=2,73:1,50;5,07 у групі А, Ме=1,65:1,02;2,34 у групі В). А показники артеріальної крові при госпіталізації різнились у гупах лише за респіраторним ко­ефіцієнтом (Ме=0,06:0,03;0,11 у групі А, Ме=0,31:0,08;1,27 в групі В). Через добу після проведеного лікування склад артеріальної крові статистично достовірно не відрізнявся у групах. А у венозній крові був статистично достовірно відмінним (р<0,05) за наступними параметрами: напруга кисню в мм рт. ст. (Ме=30,00:21,00;47,00 у групі А, Ме=43,00:36,00;55,00 в групі В), напруга вуглекислого газу в мм рт. ст. (Ме=37,20:31,80;47,30 у групі А, Ме=30,30:25,40;36,80 в групі В), вміст загального кисню в мг/дл (Ме=11,20:5,80;16,30 у групі А, Ме=16,60:14,10;18,10 у групі В). Висновки. Включення антигіпоксантів до комплексного лікування діабетичного кетоацидозу вплинуло більшою мірою на показники газообмінних порушеннь венозної крові. Зважаючи на вищевикладені результати дослідження газів крові, вплив антигіпоксантів базувався на розчинені форми кисню та вуглекислого газу, не впливаючи на газоподібні фракції цих газів, рівень яких більше залежить від вентиляції та кровообігу. Очевидним стало поліпшення засвоєння кисню тканинами на тлі проведення терапії критичного стану та швидкої компенсації кислотно-лужної рівноваги, більш швидке усунення ацидозу порівняно з компенсацією гіпоксії тканин на тлі гіпероксії крові