Bioenergy production on agricultural land in Slovakia

The potential of bioenergy accumulation and production of Slovakian agricultural soils was derived. Energetically most productive are the soil types like Chernozems (88.6 GJ.ha-1) and Mollic Fluvisols (76.14 GJ.ha-1). The least energy amount generate Gleys, Organosols, Solonetzes and Lithosols (31.63 GJ.ha-1). Energy accumulated in farmland exploita-bility by plants cropped is variable depending from soil representative and its properties. The lowest exploitability was found at Cambisol (0.7–1.8 %), the highest at Regosols (3.1–7.0 %). Рассчитан биоэнергетический потенциал накопления и продуктивности словацких сельскохозяйственных почв. Энергетически наиболее продуктивными являются такие типы почв, как Черноземы (88,6 ГДж/га-1) и Moллик Флювисоли (76,14 ГДж/га-1). Наименьшим энергетическим продуцированием обладают Глеесоли, Орга-носоли, Солонцы и Литосоли (31,63 ГДж/га-1). Энергия, которая накапливается в сельхозугодиях растениями, ва-рьируется в зависимости от представленной почвы и еѐ свойств. Самая низкая накопительная способность была найдена в Камбисолях (0.7-1.8%), а самая высокая в Регосолях (3.1-7.0%). Розрахований біоенергетичний потенціал нагромадження і продуктивності словацьких сільськогосподарсь-ких ґрунтів. Енергетично найбільш продуктивними є такі типи ґрунтів, як Чорноземи (88,6 ГДж/га-1) і Moллік Флювісолі (76,14 ГДж/га-1). Найменшим енергетичним продукуванням володіють Глеєсолі, Органосолі, Солонці і Літосолі (31,63 ГДж/га-1). Енергія, що накопичується в сільгоспугіддях рослинами варіюється в залежності від представленого ґрунту і його властивостей. Найнижча накопичувальна здатність була знайдена в Камбісолях (0.7-1.8%), а найвища в Регосолях (3.1-7.0%)

Оцінка екосистемних послуг прісної води і сільськогосподарської землі та її застосування (англ.)

Water and soil belong to basic natural resources that are essential for the existence and development of human civilization. These resources represent part of natural capital which provides or can provide ecosystem services - goods and services. Definition of significant ecosystem services related to agricultural land and inland waters is basic precondition to evaluate these systems. While in the case of freshwater ecosystems (rivers, lakes and also groundwater) we are at the start, in the case of ecosystem services of agricultural land (cropland, permanent grasslands) there are already available spatial results of bio-physical and economic evaluation of soil functions in GIS format. Suitability for water use for a specific purpose (that in fact represents ecosystem service) in Slovak conditions is assessed according to a particular set of water quality parameters and corresponding limit values. Evaluation of freshwater ecosystem services can serve as support for the selection of cost-effective measures, and for the mapping and assessment of ecosystems services as part of the EU Biodiversity Strategy to 2020.Ecosystem service approach is considered as extension of soil function approach that can be perceived as core of ecosystem services evaluation that integrates soil and biotic aspects. The bio-physical evaluation of soil functions or services serves as basic precondition for it local use with regard to mitigate the anthropogenic pressures and its consequences. At present, the real possible utilisation of soil ecosystem services/functions can be seen at improvement of soil protection especially via modification of soil price at its permanent sealing.Вода и почва относятся к основным природным ресурсам, которые необходимы для существования и развития человеческой цивилизации. Эти ресурсы выступают в роли части природного капитала, который предоставляет или может предоставлять экосистемные услуги - товары и сервис. Определение значимых экосистемных услуг, связанных с сельскохозяйственными землями и внутренними водами является основной предпосылкой для оценки этих систем. В то время как в случае пресноводных экосистем (рек, озер, а также грунтовых вод) мы находимся на начальном этапе оценки, то в случае экосистем сельскохозяйственных земель (пашни, постоянные пастбища) уже имеются пространственные результаты биофизической и экономической оценки функций почв в ГИС-формате. Использование воды для определенной цели (что, по сути, представляет экосистемные услуги) в словацких условиях оценивается по определенному набору параметров качества воды и соответствующих предельных значениях. Оценка экосистемных услуг пресной воды может служить поддержкой для выбора экономически эффективных мер, а также для картирования и оценки экосистемных услуг как часть стратегии ЕС по Биоразнообразию до 2020 года.Экосистемный подход рассматривается как расширение подхода функции почвы, который может восприниматься в качестве основной оценки экосистемных услуг, который интегрирует почвенный и биотический аспекты. Биофизическая оценка функции почвы, как услуга, служит основной предпосылкой для её изучения в отношении смягчения антропогенного воздействия и его последствий. В настоящее время, реальные возможности использования почвенных экосистемных услуг/функций можно увидеть на примере улучшения охраны почв, в частности, через изменение цены на почву в месте его постоянного уплотнения.Вода і ґрунт відносяться до основних природних ресурсів, які необхідні для існування та розвитку людської цивілізації. Ці ресурси являють собою частину природного капіталу, який надає або може надавати екосистемні послуги –товари та сервіс. Визначення значущих екосистемних послуг, пов'язаних з сільськогосподарськими землями і внутрішніми водами є основною передумовою для оцінки цих систем. У той час як у випадку прісноводних екосистем (річок, озер, а також ґрунтових вод) ми перебуваємо на початковому етапі оцінки, то в разі екосистем сільськогосподарських земель (ріллі, постійні пасовища)  вже є просторові результати біофізичної та економічної оцінки функцій ґрунтів в ГІС-форматі.Використання води для певної мети (що, по суті, є екосистемними послугами) в словацьких умовах оцінюється за певним набором параметрів якості води та відповідних граничних значеннях. Оцінка екосистемних послуг прісної води може служити підтримкою для вибору економічно ефективних заходів, а також для картування та оцінки екосистемних послуг як частина стратегії ЄС з Біорізноманіття до 2020 року. Екосистемний підхід розглядається як розширення підходу функції ґрунту, який може сприйматися в якості основної оцінки екосистемних послуг, який інтегрує ґрунтовий та біотичний аспекти. Біофізична оцінка функції ґрунту, як послуга, служить основною передумовою для її вивчення відносно пом'якшення антропогенного впливу і його наслідків. В даний час, реальні можливості використання  ґрунтових екосистемних послуг/функцій можна побачити на  прикладі поліпшення охорони ґрунтів, зокрема, через зміну ціни на ґрунт в місці його постійного ущільнення

Звалище промислових відходів від виробництва нікелю і його вплив на ландшафт (на прикладі м. Серед у Словацькій республіці)

The landfill of waste from nickel production is situated to the south of Sereď in Slovak Republic. The landfill area covers around 50 ha. Volume is in present day 5.5 - 6.5 mil. [t] and in 1993 it was about 9 mil.[t].The landfill was formed during 30 years of manufacturing process, which was stopped due to the economic and ecological reasons in 1993. The pollution of base rocks, underground waters, soils and air pollution was noticed during production in the Nickel smelting plant and continues up to the present days. In this paper we focused on the current structure on the landfill of waste from nickel production and its impact on the environment.Physical and chemicalproperties of the wasteare responsible forthe creation ofa specificecosystem, notpeculiar tothe natural landscape,whichnegatively affects the qualityof the environment.It is proposedto reducewasteusingmicrowavevitrificationmethod, although it is very expensive, but the most effective, because procedurein convertingwasteglassprovides high chemicalstability andwater resistance.Свалка отходов от производства никеля, расположена к югу от г. Серед в Словацкой Республике. Полигон занимает площадь около 50 га. В настоящее время объем свалки составляет 5,5-6,5 миллион тонн, а в 1993 году был около 9 миллион тонн. Свалка образовалась за 30 лет производства, которое было остановлено из-за экономических и экологических причин в 1993 году. Во время производственной деятельности никелевого завода на свалке было обнаружено загрязнение подстилающих пород, грунтовых вод, почв и воздуха, которое продолжается и в настоящее время. В работе исследована текущая структура полигона с отходами от производства никеля и его влияние на окружающую среду. Физические и химические свойства отходов являются причиной создания специфической экосистемы, не свойственной природным ландшафтам, которая негативно влияет на качество окружающей среды. Предлагается для сокращения отходов использовать метод микроволновой витрификации, хотя это очень дорого, но наиболее эффективно, т.к. процедура стеклования в преобразовании отходов обеспечивает высокую химическую стабильность и сопротивление воды.Звалище відходів від виробництва нікелю, розташоване на південь від м.Середу Словацькій Республіці. Полігон займає площу близько 50га. В даний час обсяг звалища становить 5,5-6,5 мільйон тонн, а в 1993 році був близько 9 мільйон тонн. Звалище утворилося за 30 років виробництва, яке булоз упинено через економічні та екологічні причини в 1993 році. Під час виробництва нікелевого заводу на звалищі були помічені забруднення підстилаючих порід, підґрунтових вод, ґрунтівт а повітря, яке продовжується і до наших днів. У роботі досліджено поточна структура полігону з відходами від виробництва нікелю і  його вплив на навколишнє середовище. Фізичні та хімічні властивості відходів є причиною утворення специфічної екосистеми що невластива природним ландшафтам, яка негативно апливає на якість довкілля. Пропонується для скорочення відходів використати метод мікрохвилевої витріфікації, хоча це дорого але ефективно тому що процедура скловання перетворення відходів забезпечує високу хімічну стабільність та опір вод

Seroepidemiology of Bovine Viral Diarrhoea Virus (BVDV) in the Adamawa Region of Cameroon and Use of the SPOT Test to Identify Herds with PI Calves

Bovine viral diarrhoea, caused by the bovine viral diarrhoea virus (BVDV) in the Pestivirus genus of the Flaviviridae, is one of the most important diseases of cattle world wide causing poor reproductive performance in adult cattle and mucosal disease in calves. In addition it causes immunosuppression and increased susceptibility to other infections, the impact of which is uncertain, particularly in sub-Saharan Africa where animals are exposed to a much wider range and higher intensity of infections compared to Europe. There are no previous estimates of the seroprevalence of BVDV in cattle in Cameroon. This paper describes the serological screening for antibodies to BVDV and antigen of BVDV in a cattle population in the Adamawa Region of Cameroon in 2000. The estimates of herd-level and within herd seroprevalences adjusted for test imperfections were 92% and 30% respectively and 16.5% of herds were classed as having a persistently infected calf (PI) in the herd within the last year based on the “spot” test approach. There was evidence of clustering of herds with PI calves across the north and west of the Region which corresponds with the higher cattle density areas and of self-clearance of infection from herds. A multivariable model was developed for the risk of having a PI calf in the herd; proximity to antelope, owning a goat, mixing with 10 other herds at grazing and the catchment area of the veterinary centre the herd was registered at were all significant risk factors. Very little is known about BVDV in sub-Saharan Africa and these high seroprevalences suggest that there is a large problem which may be having both direct impacts on fertility and neonate mortality and morbidity and also indirect effects through immunosuppression and susceptibility to other infections. Understanding and accounting for BVDV should be an important component of epidemiological studies of other diseases in sub-Saharan Africa

Cytokines as therapeutics and targets of therapeutics

Cytokine research has spawned the introduction of new therapies that have revolutionized the treatment of many important diseases. These therapeutic advances have resulted from two very different strategies. The first therapeutic strategy embodies the administration of purified, recombinant cytokines. The second relies on the administration of therapeutics that inhibit the harmful effects of upregulated, endogenous cytokines. Examples of successful cytokine therapeutics include hematopoietic growth factors (colony stimulating factors) and interferons. Prime examples of cytokine antagonists that have profoundly altered the treatment of some inflammatory disorders are agents that inhibit the effects of tumor necrosis factor (TNF). In this article, we highlight some of the studies that have been responsible for the introduction of cytokine and anti-cytokine therapies, with emphasis on the development of interferons and anti-TNF agents

A RT-PCR assay for the rapid recognition of border disease virus

A reverse transcription - polymerase chain reaction (RT-PCR) method was developed for the specific detection of border disease virus (BDV), using the primers PBD1 and PBD2 flanking a 225 bp DNA fragment, selected from the 5$'$ noncoding region of the pestivirus genome. In tests on 70 pestiviruses it was shown to be BDV-specific. A closed, one-tube nested RT-PCR method employing general pestivirus outer primers (324 and 326), and the same BDV-specific inner primers (PBD1 and PBD2) in conjunction with a BDV-specific fluorogenic TaqMan probe also detected only BDV and was more sensitive. BDV-specific RT-PCR was used in combination with a PCR specific for bovine viral diarrhoea virus type 2 (BVDV2) to ascertain whether virus stocks contained mixtures of BDV and BVDV2. It was shown that the ovine pestivirus strains 175375 and 59386 were originally BDV, but after subculture had become contaminated with BVDV2. This explains a previously reported discrepancy in the genetic typing of 59386. Although the BDV-specific RT-PCR can also detect BDV in clinical samples, the assay is likely to be most useful for the rapid typing of laboratory pestivirus strains.Identification rapide du border disease virus par RT-PCR. Une méthode d'amplification en chaîne par polymérase après transcription inverse (RT-PCR) a été développée pour la détection spécifique du border disease virus (BDV), utilisant les amorces PBD1 et PBD2 flanquant un fragment d'ADN de 225 pb, choisi dans la région 5$'$ non codante du génome des pestivirus. Des tests sur 70 souches de pestivirus ont démontré la spécificité de la méthode. Une méthode de RT-PCR nichée dans un seul tube fermé a également permis de détecter spécifiquement le BDV, tout en améliorant la sensibilité. Cette dernière méthode utilise des amorces externes générales pour les pestivirus (324 et 326), les amorces internes PBD1 et PBD2 ainsi qu'une sonde fluorogénique TaqMan reconnaissant spécifiquement le BDV. Les stocks de virus ont été testés à la fois par RT-PCR spécifique du BDV et RT-PCR spécifique du virus de la diarrhée bovine type 2 (BVDV2), afin de déterminer s'ils contenaient un mélange des deux virus. Il a ainsi été montré que les souches de pestivirus ovins 175375 et 59386 étaient initialement du BDV, mais ont été contaminées par du BVDV2 lors de cultures. Ceci explique les différences constatées dans les résultats de précédents typages génétiques de 59386. La RT-PCR peut être utilisée pour détecter du BDV dans des échantillons cliniques, mais elle est surtout utile pour le typage rapide des souches pestivirales en laboratoire

Ecological-Economic Suitability of the Soils for Growing of Spring Barley (Hordeum Sativum L.) {Еколого-економічна придатність грунту для вирощування ярого ячменю (hordeum sativum l.)}

Purpose. To differentiate rural land of Slovakia with aspect to the possibility of effective spring barley growing. Methods. Soil investigation oriented to soil reaction study took place in two agricultural enterprises in 2010 and it was repeated after four years again. Results. At soil categorization, correlation relationships between the site properties (soil and climatic conditions) and crop biological and agrotechnical requirements were considered. Spring barley requirements were included into yield databases using the software filters in the way that the given site property excluded or limited barley growing, what was reflected in predicted production. The prediction was subsequently interpolated into four suitability categories: soils not suitable for spring barley growing, less suitable soils, suitable soils and very suitable soils. The database formed and each of the Bonited Pedo-Ecological Unit (BPEU) was added in it as well as particular category of suitability for barley growing. By mediation of the Geographic Information System on BPEU distribution in Slovakia, the map of categories of soil suitability for spring barley growing was also generated. Conclusions. In Slovakia, there is 20 % of farmland very suitable for spring barley growing, 24 % suitable, 24 % less suitable and 32 % non suitable soils for spring barley growing according to our calculation. In the paper, these categories are characterized in details and specified from the view of geographic, soil, climatic, productivity, economic and energetic parameters.Цель. Ддифференциация сельскохозяйственных земель Словакии с установлением возможности эффективного выращивания ярового ячменя. Методы. Дифференциация основана на экологических, педо-климатических и производственных экономических показателях. Результаты. Для выделения категорий почв рассматрено корреляционные связи между их свойствами (почвенно-климатические условия), а также биологические и агротехнические требования культур. Требования к яровому ячменю включены в базу данных урожайности с использованием программных фильтров таким образом, что данные свойства позволяют или ограничивают выращивание ячменя, что отражено в планировании производства. Планирование впоследствии интерполировали на четыре категории пригодности: почвы не пригодные для выращивания ярового ячменя, менее подходящие почвы, пригодные почвы и очень подходящие почв. Сформировано базу данных и добавлено в неё Бонитетные Педо-Экологические Блоки (БПЭБ) и категории пригодности для роста ячменя. С помощью географических информационных систем для БПЭП в Словакии сгенерировано карту категорий пригодности почв для выращивания ярового ячменя. Выводы. В Словакии выявлено 20 % пахотных земель очень подходящих для выращивания ярового ячменя, 24 % подходящих, 24 % менее подходящих и 32 % без подходящих почв для выращивания ярового ячменя по нашим расчетам. В статье, эти категории отличаются в деталях и уточняются с помощью географических, почвенных, климатических, производственных, экономических и энергетических параметров.Мета. Диференціація сільськогосподарських земель Словаччини з встановленням можливості ефективного вирощування ярого ячменю. Методи. Диференціація заснована на екологічних, педо-кліматичних і виробничих економічних показниках. Результати. Для виділення категорій ґрунтів, розглянуто кореляційні зв'язки між їх властивостями (ґрунтово-кліматичні умови), а також біологічні та агротехнічні вимоги культур. Вимоги до ярового ячменю включені в базу даних врожайності з використанням програмних фільтрів таким чином, що дані властивості дозволяють або обмежують вирощування ячменю, що знайшло своє відображення в плануванні виробництва. Планування потім інтерполювали на чотири категорії придатності: ґрунти не придатні для вирощування ярого ячменю, менш підходящі ґрунти, придатні ґрунти і дуже підходящі ґрунти. Сформовано базу даних та додано в неї Бонітетні Педо-Екологічні Блоки (БПЕБ) і категорії придатності для вирощування ячменю. За допомогою географічних інформаційних систем для БПЕП в Словаччині згенеровано карту категорій придатності ґрунтів для вирощування ярого ячменю. Висновки. У Словаччині виявлено 20 % орних земель, які дуже придатні для вирощування ярого ячменю, 24 % придатних, 24% менш придатних та 32 % не придатних ґрунтів для вирощування ярого ячменю за нашими розрахунками. У статті, ці категорії відрізняються в деталях і уточнюються за допомогою географічних, ґрунтових, кліматичних, виробничих, економічних і енергетичних параметрів