ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ УЧАСНИКАМ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ, ЯКІ ОТРИМАЛИ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВУ ТРАВМУ

The article is devoted to the study of the status of patients with the effects of craniocerebral traumas obtained in the ATO zone, at the stages of medical and social rehabilitation.Purpose: determination of the effectiveness of rehabilitation measures taken by ATO participants who have received a craniocerebral trauma, depending on the class of functional disorders.Materials and Methods. We examined 62 patients who were in the clinic of the Research Institute of the Disabled Rehabilitation and had the consequences of mine explosions, close craniocerebral concussion of the brain. Patients were provided with a comprehensive clinical and neuropsychological examination, magnetic resonance imaging or spiral computer tomography, transcranial dopplerography. The severity of neurological disorders was assessed on the NIHSS scale; limitations of life were estimated using the Bartel index.Results. According to the results of the integration assessment of the life limitation of patients we receivedConclusions. The results of the study showed that the factors of the effectiveness of medical and social rehabilitation of patients with a history of craniocerebral injury may be factors such as the dynamics of the reversal of clinical syndromes, the daily life and the ability to work.Стаття присвячена дослідженням визначення стану пацієнтів з наслідками черепно-мозкових травм, отриманих в зоні АТО, на етапах медико-соціальної реабілітації.Мета дослідження. Визначення ефективності реабілітаційних заходів, проведених учасникам АТО, які отримали черепно-мозкову травму, в залежності від класу функціональних розладів.Матеріали та методи. Обстежено 62 пацієнти, які знаходились в клініці Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (НДІ РІ) і мали наслідки мінно-вибухових травм, ЗЧМТ, струсу головного мозку. Пацієнтам було проведено всебічне клінічне та нейропсихологічне обстеження, МРТ або СКТ, транскраніальну допплерографію. Вираженість неврологічних розладів оцінювали за шкалою NIHSS; обмеження життєдіяльності оцінювали за допомогою індексу Бартеля.Результати. За результатами інтеграційної оцінки обмеження життєдіяльності пацієнтів ми отримали 4 функціональні групи, які відрізнялись між собою за наявністю та ступенем важкості неврологічних ознак хвороби, психологічних розладів та супутніх захворювань, що ускладнюють проведення реабілітаційних заходів.Висновки. Результати дослідження показали, що критеріями ефективності медико-соціальної реабілітації пацієнтів, що мають в анамнезі ЧМТ, можуть бути такі чинники, як динаміка зворотного розвитку клінічних синдромів, повсякденна життєдіяльність та спроможність до трудової діяльності