СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ЛІКУВАННЯ БЕЗПЛІДДЯ У ЖІНОК ІЗ СИНДРОМОМ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ У ПРОГРАМІ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

The aim of the study – to improve infertility treatment by optimizing pregravid therapy and selecting the optimal stimulation protocol and ovulation trigger in patients with PCOS. Materials and Methods. 157 infertile patients with PCOS were examined. Depending on the method of treatment, patients were divided into three clinical groups. Group 1 consisted of 63 women who received FT 500-Plus and vitamin D3 Aquadetrim for 2–3 months before stimulation, group 2 – 48 women who received folic acid, group 3 – 46 women who did not receive pregravid preparation. Stimulation was conducted with corifolitropin-alpha Elonva according to a short protocol, GnRH antagonist Orgalutran and follicle-stimulating hormone Puregon, as a trigger GnRH agonist Diphereline was used (in groups 2 and 3 – 0.2 mg/ml once, and in group 1 the protocol was modified by us: 0.2 mg/ml + an additional 0.1 mg/ml after 12 hours). The effectiveness of the proposed infertility treatment regimen was assessed by the following indicators: the frequency of complications, in particular OHSS, the total percentage of efficiency of the obtained oocytes, the degree of maturity of the oocytes obtained and the yield of blastocysts. Results and Discussion. When evaluating the results of superovulation induction, it was found that the duration of stimulation in group 1 was probably lower compared to groups 2 and 3. On the day of the ovulation trigger, a significantly lower concentration of estradiol and progesterone was found in group 1, compared with the data of other groups. In study group 1, where the introduction of the ovulation trigger was modified in own way, significantly fewer immature (GV and MI) oocytes were found, while the average number of mature eggs significantly exceeded the data of groups 2 and 3. The number of blastocysts in women with infertility on the background of PCOS group 1 was also significantly higher than the results obtained in other groups. Conclusions. Controlled ovarian stimulation according to a short protocol using a vitamin complex with inositol and vitamin D3 in pregravid preparation and gonadotropin-releasing hormone antagonists and GnRH agonist trigger –Diphereline at a dose of 0.2 mg/ml + 0.1 mg/ml after 12 hours is more effective in the program of assisted reproductive technologies in PCOS, as it increases the number of mature cells (by 12.20 %) and blastocysts (by 16.26 %). It is also safer because its use significantly reduces the incidence of ovarian hyperstimulation syndrome (1.6 %) in women with infertility with PCOS compared to other controlled ovarian stimulation (COS) regimens.Цель исследования – усовершенствовать лечение бесплодия путем оптимизации прегравидарной терапии и выбора оптимального протокола стимуляции и триггера овуляции у пациенток с СПКЯ. Материалы и методы. Обследовано 157 бесплодных пациенток с СПКЯ. В зависимости от метода лечения больные были разделены на три группы: I (первую) составили 63 женщины, которые получали «FT 500-Plus» и витамин D3 «Аквадетрим» в течение 2-3 месяцев до стимуляции, II (вторая) – 48 женщин, получавших фолиевую кислоту, III (третья) – 46 женщин, которым не проводилась прегравидарная подготовка. Стимуляцию осуществляли корифолитропином-альфа – «Элонва» по короткому протоколу, антагонистом ГнРГ – «Оргалутран» и фолликулостимулирующим гормоном «Пурегон», в качестве триггера использовали агонист ГнРГ – «Диферелин» (во II и III группах: 0,2 мг/мл однократно, а в I группе протокол был модифицирован нами: 0,2 мг/мл + дополнительно 0,1 мг/мл через 12 ч). Эффективность предложенной схемы лечения бесплодия оценивали по следующим показателям: частота развития осложнений, в частности синдромa гиперстимуляции яичников, суммарный процент эффективности полученных ооцитов, степень зрелости ооцитов и выход бластоцист. Результаты исследования и их обсуждение. При оценке результатов индукции суперовуляции установлено, что продолжительность стимуляции в I группе была достоверно ниже по отношению к II и III группам. В день триггера овуляции было выявлено достоверно более низкую концентрацию эстрадиола и прогестерона в I группе относительно данных других групп. В I опытной группе, где введение триггера овуляции былo модифицировано в собственный способ, выявлено достоверно меньше незрелых (GV и MI) ооцитов, тогда как среднее количество зрелых яйцеклеток достоверно превышало данные II и III групп. Количество бластоцист у женщин с бесплодием на фоне СПКЯ I группы также было достоверно выше по сравнению с полученными результатами в других группах. Выводы. Контролируемая овариальная стимуляция по короткому протоколу с использованием витаминного комплекса с инозитолом и витамином D3 в прегравидарной подготовке и антагонистов гонадотропин-рилизинг-гормона и триггера агониста ГнРГ – «Диферелин» в дозе 0,2 мг/мл + 0,1 мг/мл через 12 ч эффективнее в программе вспомогательных репродуктивных технологий при СПКЯ, поскольку увеличивает количество зрелых клеток (на 12,20 %) и бластоцист (на 16,26 %). Этот протокол также является более безопасным, поскольку его использование существенно снижает частоту возникновения синдрома гиперстимуляции яичников (1,6 %) у женщин с бесплодием на фоне СПКЯ относительно других схем КОС.Мета дослідження – удосконалити лікування безпліддя шляхом оптимізації прегравідарної терапії і вибору оптимального протоколу стимуляції та тригера овуляції у пацієнток із СПКЯ. Матеріали та методи. Обстежено 157 безплідних пацієнток із СПКЯ. Залежно від методу лікування хворих було поділено на три групи: I (першу) склали 63 жінки, які отримували «FT 500-Plus» та вітамін D3 «Аквадетрим» протягом 2-3 місяців до стимуляції, II (друга) – 48 жінок, які отримували фолієву кислоту, III (третя) – 46 жінок, яким не проводили прегравідарну підготовку. Стимуляцію здійснювали корифолітропіном-альфа – «Елонва» за коротким протоколом, антагоністом ГнРГ – «Оргалутран» та фолікулостимулюючим гормоном «Пурегон», як тригер використовували агоніст ГнРГ – «Диферелін» (в II і III групах: 0,2 мг/мл одноразово, а в I групі протокол був модифікований нами: 0,2 мг/мл + додатково 0,1 мг/мл через 12 год). Ефективність запропонованої схеми лікування безпліддя оцінювали за такими показниками: частота розвитку ускладнень, зокрема СГЯ, сумарний відсоток ефективності отриманих ооцитів, ступінь зрілості ооцитів та вихід бластоцист. Результати дослідження та їх обговорення. При оцінці результатів індукції суперовуляції встановлено, що тривалість стимуляції у I групі була вірогідно нижчою стосовно II і III груп. У день тригера овуляції було виявлено вірогідно нижчу концентрацію естрадіолу й прогестерону в I групі стосовно даних інших груп. У I дослідній групі, де введення тригера овуляції було модифіковано у власний спосіб, виявлено вірогідно менше незрілих (GV і MI) ооцитів, тоді як середня кількість зрілих яйцеклітин достовірно перевищувала дані II і III груп. Кількість бластоцист у жінок із безпліддям на фоні СПКЯ I групи також була вірогідно вища порівняно з отриманими результатами в інших групах. Висновки. Контрольована оваріальна стимуляція за коротким протоколом із використанням вітамінного комплексу з інозитолом і вітаміном D3 у прегравідарній підготовці та антагоністів гонадотропін-рилізинг-гормону та тригера агоніста ГнРГ – «Диферелін» в дозі 0,2 мг/мл + 0,1 мг/мл через 12 год є ефективнішою у програмі допоміжних репродуктивних технологій при СПКЯ, оскільки збільшує кількість зрілих клітин (на 12,20 %) та бластоцист (на 16,26 %). Цей протокол також є безпечнішим, оскільки його використання суттєво знижує частоту виникнення синдрому гіперстимуляції яєчників (1,6 %) у жінок із безпліддям на фоні СПКЯ стосовно інших схем КОС

ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНІ СПАЙКИ ЯК ПРОБЛЕМА РЕПРОДУКЦІЇ ТА ШЛЯХИ IX ПОПЕРЕДЖЕННЯ.

The article is due to main questions of etiology, pathogenesis and prevention of postoperative joints, because they are the main reasons of tube infertility. We analyzed frequency of joints after laparotomical operations at women with tube infertility and distinguished the main ways for prevention of joints. Preoperational investigation with aim to find and to cure infection, trying to use endoscopic operation, using sowing material of high quality should be provided to make better the results after operation. We admitted, that quite an important moment, that provide a successful prevention of joints is quick renew of physiological function of in postoperative period. Patients should be active in early postoperative period; we have to simulate their peristaltic. We underline, that new, effective medicine for prevention of joints should be found.Статья посвящена вопросам етиологии патогенеза и профилактики послеоперационных спаек как одной из ведущих причин трубного бесплодия. Проведена оценка частоты и выражености спаечных срощений после разных оперативных вмешательств лапаротомным путем у женщин с трубным безплодием. Определены основные пути профилактики спайкообразования среди которых: тщательное передоперационное обследование пациентов с целью виявленния и санации очагов инфекции, расширение показаний для проведенния малотравматических эндоскопических операций, использование качественного шовного материалла, тщательный туалет брюшной полости. Обозначено, что важным моментом, который сопутствует успеху профилактических мероприятий спайкообразования есть бысрое востановление физиологических функций организма в послеоперационном периоде, в отдельности ранняя активация пациентов и стимуляция перистальтики. Подчеркнута необходимость розработки новых эфективных лекарственных средств для предупреждения спайкообразования.Стаття присвячена основним питанням етіології, патогенезу та профілактики післяопераційних спайок як однієї з провідних причин трубного безпліддя. Приведена оцінка частоти та вираженості спайкових зрощень після різних оперативних втручань лапаротомним доступом у жінокзтрубним безпліддям. Визначені основні шляхи профілактики спайкоутворення серед яких: ретельне передопераційне обстеження пацієнтівз метою виявлення та санації вогнищ інфекції, розширення показаньдля проведення малотравматичних ендоскопічних операцій, застосування якісного шовного матеріалу, дбайливий туалет черевної порожнини. Зазначено, що важливим моментом, який забезпечує успіх профілактичних заходів щодо спайкоутворення, є швидке відновлення фізіологічних функцій організму в післяопераційному періоді, зокрема рання активація пацієнтів та стимуляція перистальтики. Підкреслена необхідність розробки нових ефективних лікарських засобів для попередження утворення післяопераційних спайок

КЛІНІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПЕНТОКСИФІЛІНУ В ЛІКУВАННІ ВАГІТНИХ З ПЕРЕДЧАСНИМ РОЗРИВОМ ПЛОДОВИХ ОБОЛОНОК ПРИ НЕДОНОШЕНІЙ ВАГІТНОСТІ

The aim of the study – to evaluate the clinical effectiveness of pentoxifylline to include comprehensive treatment of pregnant women with premature rupture of membranes.Materials and Methods. 68 pregnant women with premature rupture of membranes at term of 24–34 weeks were examined and divided into 2 groups. 33 patients of group 1 received conventional tocolytic and antibiotic therapy, 35 pregnant women received two additional pentoxifylline. The incidence of septic complications of pregnancy, childbirth and the postpartum period were reviewed.Results and Discussion. The additional management of pentoxifylline by premature rupture of membranes leads to a markable increasing in the proportion of patients where pregnancy was prolonged for 5 days – 31.4% against 18.2% in the conventional treatment group. With 18.2% to 2.9% the proportion of pregnant women who have encountered indications for induction of labor advance through the displays of chorioamnionitis was reduced. The frequency of hyperthermia in childbirth from 15.6% to 2.9% is decreased. Positive effect for the postpartum period courseincludes reducing of the uterus subinvolution from 30.3% to 5.7%, and long leukocytosis in the postpartum period.Conclusions. Inclusion of pentoxifylline for comprehensive treatment of pregnant women with preterm premature rupture of membranes increases the proportion of patients with prolongation of gestation for 5 days, improving perinatal outcomes. Appointment of pentoxifylline pregnant women with premature rupture of membranes reduces the frequency of hyperthermia during labor and subinvolution of uterus in the postpartum period.Цель исследования – оценить клиническую эффективность включения пентоксифиллина в комплексное лечение беременных с преждевременным разрывом плодных оболочек.Материалы и методы. Обследовано 68 беременных с преждевременным разрывом плодных оболочек в сроки 24–34 недель, которые распределены на 2 группы. 33 пациентки группы 1 получали традиционную токолитическую и антибактериальную терапию, 35 беременных группы 2 дополнительно получали пентоксифиллин. Оценена частота септических осложнений беременности, родов и послеродового периода.Результаты исследования и их обсуждение. Дополнительное назначение пентоксифиллина беременным с преждевременным разрывом плодных оболочек приводило к достоверному росту доли пациенток, где беременность была пролонгирована на 5 дней – 31,4 % против 18,2 % в группе традиционного лечения. С 18,2 % до 2,9 % снижена доля беременных, у которых возникли показания к досрочной индукции родов вследствие проявлений хориоамнионита. Достигнуто также уменьшение частоты гипертермии в родах с 15,6 % до 2,9 %. Положительное влияние на течение послеродового периода заключается в достоверном снижении частоты субинволюции матки с 30,3 % до 5,7 %, а также длительного лейкоцитоза в послеродовом периоде.Выводы. Включение пентоксифиллина в комплексное лечение беременных с преждевременным разрывом плодных оболочек при недоношенной беременности позволяет увеличить долю пациенток с пролонгацией гестации на 5 дней, улучшает перинатальные исходы. Назначение пентоксифиллина беременным с преждевременным разрывом плодных оболочек приводит к снижению частоты гипертермии в родах и субинволюции матки в послеродовом периоде.Мета дослідження – оцінити клінічну ефективність включення пентоксифіліну до комплексного лікування вагітних із передчасним розривом плодових оболонок .Матеріали та методи дослідження – обстежено 68 вагітних з передчасним розривом плодових оболонок в терміни 24-34 тижнів, яких розподілено на 2 групи. 33 пацієнтки групи 1 отримували традиційну токолітичну та антибактеріальну терапію,  35 вагітних групи 2 додатково отримували пентоксифілін. Оцінено частоту септичних ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду.Результати та їх обговорення. Додаткове призначення пентоксифіліну вагітним з передчасним розривом плодових оболонок призводило до вірогідного зростання частки пацієнток, де вагітність було пролонговано на 5 днів – 31,4% проти 18,2% в групі традиційного лікування.  З 18,2% до 2,9% знижено частку вагітних, у яких виникли показання до завчасної індукції пологів через прояви хоріоамніоніту.  Досягнуто також зменшення  частоти гіпертермії в пологах  з 15,6% до 2,9%. Позитивний вплив на перебіг післяпологового періоду  полягає у вірогідному зниженні частоти субінволюції матки з 30,3% до 5,7%,   а також тривалого лейкоцитозу в післяпологовому періоді.Висновки: Включення пентоксифіліну до комплексного лікування вагітних з передчасним розривом плодових оболонок при недоношеній вагітності дозволяє збільшити частку пацієнток з пролонгуванням гестації на 5 днів, що покращує перинатальні наслідки. Призначення пентоксифіліну вагітним з передчасним розривом плодових оболонок  призводить до зниження частоти гіпертермії в пологах та субінволюції матки в післяпологовому періоді.