27 research outputs found

    Сучасні технології та інноваційні підходи в освітній діяльності Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації

    Get PDF
    The modern pharmaceutical industry is dynamically developing and requires qualified and competitive professionals capable of continuous professional development. This problem is successfully solved by the Institute of Pharmacy Professionals Qualification improvement at the National Pharmaceutical University (IPhPQI NUPh). It provides the need of the continuous postgraduate training of the staff of the pharmaceutical sector from the primary specialization (internship) and during further professional development throughout the period of the pharmaceutical activity.Aim. To summarize the experience of using the modern educational technologies and innovative approaches applied in the education of adults in the IPhPQI educational process.Results. The continuous process of innovations, which is present in all spheres of activity, dynamizes the labor market and requires pharmacists to adapt to changes in the socio-economic environment as soon as possible and their willingness to develop professional competence during the professional life. According to modern challenges the IPhPQI is updating its educational platform, which reflects the main activities with implementation of global trends in development of higher pharmaceutical education. The involvement of innovative technologies is due to the specificity of the postgraduate education, which is carried out in a rapidly updated information space. The academic staff of the postgraduate education system should make maximum use of interactive methods aimed at enhancing the attention of students to the educational material and its critical thinking.Conclusions. Modern continuous professional development of employees of the pharmaceutical sector of healthcare is impossible without development and introduction of innovative forms of education. Implementation of the educational model “life-long education” is currently important and realistic for Ukraine; it requires the support and development of subsystems of this model: non-formal and informal education, online education, and other models of education, which correspond to modern educational needs due to the widespread implementation of educational innovations.Современная фармацевтическая отрасль динамично развивается и нуждается в квалифицированных и конкурентоспособных специалистах, способных к беспрерывному профессиональному развитию. Эту задачу успешно решает Институт повышения квалификации специалистов фармации Национального фармацевтического университета (ИПКСФ НФаУ) и обеспечивает потребность непрерывного последипломного образования работников фармацевтического сектора отрасли здравоохранения от первичной специализации (интернатуры), а также дальнейшего профессионального развития на протяжении всего периода фармацевтической деятельности.Цель: является обобщение опыта использования в образовательном процессе ИПКСФ современных технологий обучения и инновационных подходов, которые используются в образовании взрослых людей.Результаты. Беспрерывный процесс инноваций, присутствующий во всех отраслях деятельности, требует от специалистов фармации способности в самое короткое время адаптироваться  к изменениям социально-экономической среды и быть готовым развивать профессиональные компетентности на протяжении трудовой деятельности. ИПКСФ, в соответствии с современными требованиями, усовершенствует свою образовательную платформу, в которой отражены основные виды деятельности с учетом мировых тенденций развития высшего фармацевтического образования. Использование инновационных технологий обусловлено спецификой последипломного образования, которое осуществляется в быстрообновляемом информационном пространстве. Преподаватели системы последипломного образования должны максимально использовать интерактивные методы, нацеленные на активизацию внимания слушателей к учебному материалу и его критическому осмыслению.Выводы. Современное беспрерывное профессиональное образование работников фармацевтического сектора здравоохранения невозможно без освоения и внедрения инновационных форм образования. Сегодня для Украины актуальным и реально возможным является реализация образовательной модели «образование на протяжении жизни», что требует развития подсистем этой модели: неформального и информального образования, онлайн-образования, других моделей, которые отвечают современным образовательным требованиям благодаря широкому внедрению образовательных инноваций.Сучасний фармацевтичний сектор галузі охорони здоров’я  динамічно розвивається і потребує кваліфікованих та конкурентоспроможних фахівців, які здатні до безперервного професійного розвитку. Це завдання успішно вирішує Інститут підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету (ІПКСФ НФаУ) та забезпечує потребу безперервного післядипломного навчання працівників фармацевтичного секторf галузі охорони здоров’я від первинної спеціалізації (інтернатури) та під час подальшого професійного розвитку протягом усього періоду фармацевтичної діяльності.Мета: узагальнення досвіду використання в освітньому процесі ІПКСФ сучасних технологій навчання та інноваційних підходів, що застосовуються в освіті дорослих людей.Результати. Безперервний процес інновацій, нині притаманний усім сферам діяльності, динамізує ринок праці і вимагає від спеціаліста фармації здатності у найкоротші терміни адаптуватися до змін соціально-економічного середовища та готовності розвивати фахові компетентності упродовж професійного життя. ІПКСФ, відповідно до сучасних викликів, оновлює свою освітню платформу, яка відображає основні види діяльності з реалізацією світових тенденцій розвитку вищої фармацевтичної освіти. Застосування інноваційних технологій обумовлено специфікою післядипломної освіти, що здійснюється у швидкооновлюваному інформаційному просторі. Викладачі системи післядипломної освіти мають максимально використовувати інтерактивні методи, спрямовані на активізацію уваги слухачів до навчального матеріалу та критичного мислення.Висновки. Сучасний безперервний професійний розвиток працівників фармацевтичного сектора охорони здоров’я неможливий без освоєння й упровадження інноваційних форм освіти. Сьогодні для України актуальною і реально можливою є реалізація освітньої моделі «освіта потягом життя», що вимагає підтримки та розвитку підсистем цієї моделі: неформальної та інформальної освіти, онлайн-освіти, інших моделей навчання, які відповідають сучасним освітнім потребам завдяки широкому запровадженню освітніх інновацій

    Связь уровня экспрессии микроРНК в плазме крови реципиентов сердца с концентрацией биомаркеров посттрансплантационных осложнений

    Get PDF
    Objective: to analyze the correlation between the expression levels of microRNA-101, microRNA-142, microRNA-27, microRNA-339, and microRNA-424 and the plasma concentrations of biomarkers that are potentially significant for the diagnosis of post-transplant complications in heart recipients. Materials and methods. The study enrolled 72 heart recipients, among whom were 56 men (77.8%). The average age of recipients was 48.6 ± 10.9 (16 to 70) years. There were 38 patients with severe chronic heart failure, among whom were 29 men (76.3%). Patients’ mean age was 48.8 ± 9.9 (26 to 70) years. The control group consisted of 12 healthy individuals who did not differ significantly by sex and age. microRNA expression levels in blood plasma were measured via quantitative polymerase chain reaction. Plasma concentrations of VEGF-A, PLGF, MCP-1, and sCD40L were determined using a multiplex method. ST2 and Galectin-3 concentrations were measured via enzyme-linked immunosorbent assay. Results. Patients with end-stage chronic heart failure were found to have significantly higher expression levels of microRNA-27, microRNA-339 and microRNA-424 in blood plasma compared with the healthy individuals. In potential heart recipients, the expression le vels of microRNA-339 and microRNA-424 correlated with serum galectin-3 concentrations, microRNA-101 expression levels correlated with PLGF-1 concentrations, while microRNA-27 expression levels correlated with plasma MCP-1 concentrations. In the early post-transplant period, the expression levels of microRNA-101, microRNA-339, and microRNA-424 in heart recipients were significantly lower than in patients with severe chronic heart failure. In the early post-transplant period (one year or more after transplantation), microRNA-101 and microRNA-27 expression levels were significantly higher than in heart recipients. A year or more after transplantation, the following correlations were found in heart recipients: microRNA-142 expression level correlated with serum levels of galectin-3 (p = 0.05), microRNA-27 and microRNA-424 expression levels correlated with ST2 concentrations (p = 0.02), microRNA-27 expression level correlated with PLGF-1 concentrations (p = 0.02), while microRNA-101 expression level correlated with serum levels of PAPP-A (p = 0.05). Conclusion. In heart recipients, the expression levels of microRNA-142, microRNA-27, microRNA-424, and microRNA-101 correlate with the concentration levels of biomarkers of fibrosis (Galectin-3), rejection (ST2), neoangiogenesis (PLGF), and tissue destruction (PAPP-A). A comprehensive analysis of pre- and post-translational markers may open up new perspectives in diagnosis, assessment of the risks of post-transplant complications, and in understanding the processes leading to their development.Цель: анализ связи уровня экспрессии микроРНК-101, микроРНК-142, микроРНК-27, микроРНК-339 и микроРНК-424 с концентрацией биомаркеров, участвующих в развитии и потенциально значимых для диагностики посттрансплантационных осложнений у реципиентов сердца. Материалы и методы. В исследование включены 72 реципиента сердца, среди них мужчин – 56 (77,8%), средний возраст реципиентов составил 48,6 ± 10,9 (от 16 до 70) года, и 38 пациентов с тяжелой хронической сердечной недостаточностью, среди них мужчин – 29 (76,3%), средний возраст пациентов составил 48,8 ± 9,9 (от 26 до 70) года. Группу сравнения составили 12 здоровых лиц, значимо не отличающихся по полу и возрасту. Уровень экспрессии микроРНК в плазме крови определялся методом количественной полимеразной цепной реакции. Определение концентрации VEGF-A, PLGF, MCP-1 и sCD40L в плазме крови проводили с помощью мультиплексного метода. Определение концентрации ST2 и галектина-3 в плазме крови проводили методом иммуноферментного анализа. Результаты. Установлены достоверно более высокие показатели экспрессии микроРНК-27, микроРНК-339 и микроРНК-424 в плазме крови у пациентов с терминальной стадией хронической сердечной недостаточности по сравнению со здоровыми лицами. У потенциальных реципиентов сердца уровень экспрессии микроРНК-339, микроРНК-424 коррелировал с концентрацией галектина-3, уровень экспрессии микроРНК-101 – с концентрацией PLGF-1, уровень микроРНК-27 – с концентрацией MCP-1. В ранние сроки после трансплантации у реципиентов сердца уровень экспрессии микроРНК-101, микроРНК-339 и микроРНК-424 был достоверно ниже, чем у пациентов с тяжелой хронической сердечной недостаточностью. Через год и более после трансплантации уровень экспрессии микроРНК-101 и микроРНК-27 был достоверно выше, чем у реципиентов сердца в ранние сроки. У реципиентов сердца спустя год и более после трансплантации установлена корреляционная связь между уровнем экспрессии микроРНК-142 и концентрацией галектина-3 (p = 0,05), уровнем экспрессии микроРНК-27, микроРНК-424 и концентрацией ST2 (p = 0,02), уровнем экспрессии микроРНК-27 и концентрацией PLGF-1 (p = 0,02), уровнем экспрессии микроРНК-101 и концентрацией PAPP-A (p = 0,05). Заключение. У реципиентов сердца величина экспрессии микроРНК-142, микроРНК-27, микроРНК-424 и микроРНК-101 связана с концентрацией биомаркеров фиброза (галектин-3), отторжения (ST2), неоангиогенеза (PLGF) и деструкции тканей (PAPP-A). Комплексный анализ до- и посттрансляционных маркеров может открыть новые перспективы как в диагностике, оценке рисков посттрансплантационных осложнений, так и в понимании процессов, ведущих к их развитию

    Уровень экспрессии микроРНК в ранние и отдаленные сроки после трансплантации у реципиентов сердца

    Get PDF
    Objective: to conduct comparative analysis of the expression levels of microRNA-101, microRNA-142, microRNA- 27, microRNA-339 and microRNA-424 in patients with severe chronic heart failure and in heart recipients in the early and long-term period following heart transplantation and to determine the association with acute transplant rejection. Materials and methods. The study included 46 heart recipients, among whom were 36 men (78.3%); the average age of the recipients was 47.7 ± 10.8 (16 to 67) years, and 12 patients with end-stage chronic heart failure, among whom were 8 men (66.7%); the average age of the patients was 46.1 ± 6.4 (37 to 64) years. The control group consisted of 12 healthy individuals, not significantly different by gender and age. microRNA expression levels in blood plasma were determined through quantitative polymerase chain reaction (Q-PCR). Transplant rejection was verified via morphological analysis of endomyocardial biopsy specimens. Results. Blood plasma of patients with end-stage chronic heart failure had significantly higher expression rates of microRNA-101, microRNA-27, microRNA-339 and microRNA-424 than in healthy individuals (p < 0.02). In the early stages following transplantation, the expression levels of microRNA-101 and microRNA-27 in heart recipients were significantly lower than in patients with severe chronic heart failure (p < 0.003). A year or more after transplantation, there were no significant differences in the expression levels of microRNA-101, microRNA- 142, and microRNA-339 in heart recipients and in healthy individuals. In recipients with acute rejection, the expression levels of microRNA-101 and microRNA-27 significantly differed from that of recipients without signs of rejection (p = 0.04 and p = 0.03, respectively). Conclusion. The obtained data on changes in the expression levels of microRNA-101 and microRNA-27 in heart recipients with acute transplant rejection suggests possible diagnostic value of these biomarkers in determining the risk of rejection.Цель: провести сравнительный анализ уровня экспрессии микроРНК- 101, микроРНК- 142, микроРНК- 27, микроРНК- 339 и микроРНК- 424 у пациентов с тяжелой хронической сердечной недостаточностью и реципиентов сердца в ранние и отдаленные сроки после трансплантации и определить связь с острым отторжением трансплантата. Материалы и методы. В исследование включены 46 реципиентов сердца, среди них 36 (78,3%) мужчин (средний возраст реципиентов составил 47,7 ± 10,8 (от 16 до 67) года) и 12 пациентов с терминальной стадией хронической сердечной недостаточности, среди них 8 (66,7%) мужчин (средний возраст пациентов составил 46,1 ± 6,4 (от 37 до 64) года). Группу сравнения составили 12 здоровых лиц, значимо не отличающихся по полу и возрасту. Уровень экспрессии микроРНК в плазме крови определялся методом количественной полимеразной цепной реакции (ПЦР). Верификацию отторжения трансплантата проводили на основании морфологического исследования образцов эндомиокардиальных биоптатов. Результаты. Установлены достоверно более высокие показатели экспрессии микроРНК- 101, микроРНК- 27, микроРНК- 339 и микроРНК- 424 в плазме крови у пациентов с терминальной стадией хронической сердечной недостаточности по сравнению со здоровыми лицами (p < 0,02). В ранние сроки после трансплантации у реципиентов сердца уровень экспрессии микроРНК- 101 и микроРНК- 27 был достоверно ниже, чем у пациентов с тяжелой хронической сердечной недостаточностью (p < 0,003). Через год и более после трансплантации достоверные различия экспрессии микроРНК- 101, микроРНК- 142 и микроРНК- 339 у реципиентов сердца и у здоровых лиц отсутствовали. У реципиентов с острым отторжением уровень экспрессии микроРНК- 101 и микроРНК- 27 достоверно отличался от показателей реципиентов без признаков отторжения (р = 0,04 и р = 0,03 соответственно). Заключение. Полученные данные об изменении уровня экспрессии микроРНК- 101 и микроРНК- 27 у реципиентов сердца с острым отторжением трансплантата позволяют предположить возможное диагностическое значение этих биомаркеров для определения риска развития отторжения

    I. РОЛЬ СИСТЕМ ВРОЖДЕННОГО И АДАПТИВНОГО ИММУНИТЕТА В РАЗВИТИИ ДЕСТРУКТИВНОГО ИММУННОГО ОТВЕТА ОРГАНИЗМА НА АЛЛОТРАНСПЛАНТАТ

    Get PDF
    It is known, transplantation of organs is accompanied by activation of adaptive immunity (cellular and humoral) and innate immunity in an organism of the recipient. Population of T-lymphocyte which includes some subpopu- lations of cells , such as Тcyt, Th1, Th2 and T-regulatory cells, first of all responsible for development of these forms of the immune answer. The actual problem of modern transplantology is working out of methods which would promote accumulation in an organism of recipient T-regulatory of cells with suppressive properties for formation the donor-specific immune tolerance into recipient`s organism. Трансплантация органов сопровождается активацией адаптивного (клеточного и гуморального) и врожденного иммунитета в организме реципиента. Популяция Т-лимфоцитов, в состав которой вхо- дит несколько субпопуляций клеток, таких как Тцит, Th1, Th2 и Т-регуляторные клетки, прежде всего ответственные за развитие этих форм иммунного ответа. Актуальной проблемой современной транс- плантологии является разработка методов, которые бы способствовали накоплению в организме реци- пиента Т-регуляторных клеток с супрессивными свойствами для формирования донор-специфической иммунной толерантности.

    II. СИСТЕМА АУТОТОЛЕРАНТНОСТИ И ЕЕ ФУНКЦИОНИРОВАНИЕ ПРИ ТРАНСПЛАНТАЦИИ АЛЛОГЕННЫХ ОРГАНОВ

    Get PDF
    It was ascertained, that induction of transplantation tolerance are bound with the using of regulatory possibilities of donor’s bone marrow cells. Hemopoietical bone marrow stem cells may be used to induct the central tole- rance into organism of recipient. For inducing of the active peripheral tolerance may be used small-differentiated dendrite cells of bone marrow, which are able to take part in receiving of T-regulatory memory cells, which are preventing both acute and chronic allograft rejection. Результаты анализа современного состояния проблемы формирования трансплантационной толерант- ности показывают, что индукция толерантности связана с использованием регуляторных возможностей клеток костного мозга донора. Гемопоэтические стволовые клетки костного мозга могут быть использо- ваны для создания центральной толерантности. Для создания активной периферической толерантности могут быть использованы малодифференцированные дендритные клетки мононуклеарной фракции кост- ного мозга, которые при сокультивировании способны участвовать в получении Т-регуляторных клеток памяти реципиента и в предотвращении острого и хронического отторжения трансплантата.

    Микро-РНК у реципиентов легких: перспективы клинического применения

    Get PDF
    This review summarizes the current literature devoted to the analysis of diagnostic role of biomarkers in rejection of the transplanted lung. Numerous researches have focused on small non-coding RNAs (micro-RNA) that regulate gene expression and affect various cell functions. Variations in the concentration of different micro-RNA have been shown in some pathological processes, including rejection of solid organs. Probably, measuring the level of micro-RNA in lung transplant may have value in the assessment of risk of rejection and possibility of minimizing immunosuppressive therapy. The accumulation of clinical data on the correlation of profiles of various biomarkers with clinical and laboratory parameters in lung recipients will help in finding non-invasive methods for the diagnosis rejection and improving long-term results of transplantation.Обзор литературы посвящен исследованиям биомаркеров, потенциально пригодных для диагностики отторжения трансплантированных легких. В настоящее время большой интерес вызывает изучение малых некодирующих РНК (микро-РНК), регулирующих экспрессию генов и влияющих на различные функции клетки. Были показаны изменения концентрации некоторых микро-РНК при различных патологических процессах, в том числе при отторжении солидных органов. Оценка уровней микро-РНК при трансплантации легких может иметь значение для оценки риска развития отторжения и подбора иммуносупрессивной терапии. Накопление клинических данных о связи профилей различных биомаркеров с клиническими и лабораторными показателями у реципиентов легких поможет в поиске неинвазивных методов диагностики отторжения и улучшении отдаленных результатов трансплантации

    Вакциносодержащая безблистерная приманка для пероральной иммунизации плотоядных животных против бешенства

    Get PDF
    Rabies is absolutely lethal acute viral disease that affects humans and all warm-blood animals, which is common in many countries of the world, including Belarus. Wild carnivorous animals, mainly foxes, are the main source of rabies virus infection, therefore development and improvement of means and methods for preventing this disease among wild carnivores, in particular oral immunization of carnivorous animals, is of great research and practical importance. Anti-rabies vaccine was developed for oral use in the form of a blister-free bait consisting of fixed rabies virus selected by us – strain KMIEV-94 (71 BelNIIEV–VGNKI M), meat and bone meal and wheat flour, gelatin, glycerin and tetracycline. Technology for manufacture of improved highly immunogenic blister-free vaccine-containing bait for oral vaccination of wild carnivorous animals against rabies was developed. Immunological and anti-epizootic efficiency of vaccine-containing baits was studied. It was determined that use of the developed vaccine-containing blister-free anti-rabies bait in natural conditions is ecologically safe, since KMIEV-94 rabies virus is deeply attenuated and apathogenic for rodents and carnivorous animals after oral administration, does not have reversibility and after 9 days of storing the bait at a temperature of 18–20 °C is inactivated. High efficiency, safety, simple manufacturing technology of the developed bait indicate prospects of its introduction into practice, which will reduce the incidence of rabies in animals. Бешенство – абсолютно смертельное острое вирусное заболевание, поражающее человека и всех теплокровных животных, которое распространено во многих странах мира, в том числе и в Беларуси. Основным источником заражения вирусом бешенства являются дикие плотоядные животные, главным образом лисицы, поэтому разработка и усовершенствование средств и методов профилактики указанного заболевания среди диких плотоядных животных, в частности пероральной иммунизации плотоядных животных, имеет важное научно-практическое значение. Сконструирована антирабическая вакцина для перорального применения в форме безблистерной приманки, состоящей из селекционированного нами фиксированного вируса бешенства – штамм КМИЭВ-94 (71БелНИИЭВ–ВГНКИ М), мясокостной и пшеничной муки, желатина, глицерина и тетрациклина. Разработана технология изготовления усовершенствованной высокоиммуногенной безблистерной вакциносодержащей приманки для пероральной вакцинации диких плотоядных животных против бешенства. Изучены иммунологическая и противоэпизоотическая эффективности вакциносодержащих приманок. Установлено, что применение разработанной вакциносодержащей безблистерной антирабической приманки в природных условиях экологически безопасно, так как входящий в ее состав вирус бешенства «КМИЭВ-94» является глубоко аттенуированным, апатогенным для мышевидных грызунов и плотоядных животных при пероральном введении, не обладает реверсибельностью и через 9 дней хранения приманки при температуре плюс 18–20 °С инактивируется. Высокая эффективность, безвредность простата технологии изготовления разработанной приманки свидетельствуют о перспективности ее внедрения в практику, что позволит снизить заболеваемость животных бешенством

    КЛЕТКИ КОСТНОГО МОЗГА ДОНОРА КАК РЕГУЛЯТОРЫ ИНДУКЦИИ ИММУННОЙ ТОЛЕРАНТНОСТИ В ОРГАНИЗМЕ РЕЦИПИЕНТА ПРИ АЛЛОГЕННОЙ ПЕРЕСАДКЕ ОРГАНОВ

    Get PDF
    In this review the modern conception of induction of immune tolerance was presented. Possibilities of immune tolerance induction after organs transplantation by allogenic bone marrow cells were considered. В обзоре представлена современная концепция индукции иммунной толерантности. Рассмотрена воз- можность индукции иммунной толерантности после трансплантации органов с помощью аллогенных клеток костного мозга.

    БАЛАНС ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ ЭФФЕКТОРНЫХ И РЕГУЛЯТОРНЫХ КЛЕТОК ПАМЯТИ КАК ОСНОВА ВЫРАБОТКИ УСТОЙЧИВОЙ ИММУННОЙ ТОЛЕРАНТНОСТИ ПРИ ПЕРЕСАДКЕ ОРГАНОВ (АНАЛИЗ ПРОБЛЕМЫ НА ПРИМЕРЕ ТРАНСПЛАНТАЦИИ ПЕЧЕНИ)

    Get PDF
    In this article the main mechanisms and methods of immune tolerance producing under influence of different antigenic loads in organism were considered. It was shown that the state of steady tolerance was produced by making the balance of effectory and regulatory cell interactions into innate and adaptive immunities. But because of a high risk of transplant rejection at different methods of tolerance producing it is necessary to work out safe diagnostic and prognostic methods for controlling of an individual level and power tolerance stability. В статье представлен анализ механизмов и способов выработки иммунной толерантности в организме при воздействии антигенных нагрузок различной природы. Показано, что состояние устойчивой толерантности достигается путем воссоздания баланса взаимодей- ствия эффекторных и регуляторных клеток во врожденной и адаптивной иммунной системе. Однако из- за высокого риска отторжения трансплантата при разных способах выработки толерантности возникает необходимость разработки надежных диагностических и прогностических методов контроля уровня и степени индивидуальной устойчивости толерантности.
    corecore