ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ПОКАЗНИКІВ КОМПОНЕНТНОГО СКЛАДУ ТІЛА З ФУНКЦІОНАЛЬНИМ СТАНОМ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ У ЖІНОК МОЛОДОГО ВІКУ ЗАЛЕЖНО ВІД ТИПУ ГЕМОДИНАМІКИ

Nowadays, the measurement of body composition gives us ability to assess the physical condition of the human’s body. Thuswise, we could suppose about the functional abilities of the body. The aim – according to the gender difference in body composition, we presume that it should be different connection between indices of body composition and cardio-vascular system. Material and Methods. The subject of this study were 41 young women aged from 18 to 25. The weight, BMI and the indices of body composition were measured by body-analizator Tanita BC-601. The function of cardiovascular system was measured using medical device ‘REOKOM’. The women were divided into groups according to the criteria of type of the hemodynamic. As a result, 24 women had eykinetic type of the hemodynamic (I group) and 17 women had hypokinetic type of the hemodynamic (II group). Results. Firstly, the results show that there was the significant correlation between indices of visceral fat and cardiac output (CO). Secondly, the indices of fat mass (FM) and fat-free mass (FFM) had the significant correlation with the CO in the second group. Conclusions. The findings of this study suggest that in comparison with the man’s body, the increased amount of the fat mass in the woman’s body has a greater influence on its metabolic processes. Moreover, it influences on the functional condition of the cardiovascular system. That is why, the woman’s physical activity should be based on the body composition and functional condition of the cardio-vascular system.На сегодняшний день определение компонентного состава тела позволяет нам оценить физичес­кое состояние человека. Таким образом опосредованно можна определить функциональные возможности организма. Цель – определить возможную разную связь между определенными компонентами состава тела и показателями гемодинамики с учетом гендерных различий между компонетным составом тела. Материал и методы. В статье представлено исследование с определением влияния компонентного состава тела на функциональное состояние сердечно-сосудистой системы женщин. В исследовании приняла участие 41 здоровая студентка в возрасте 18–25 лет. Измерение массы тела, ИМТ, показателей содержания общего жира (СОЖ), висцерального жира (СВЖ), содержания безжировой массы (СБМ) проводилось с использованием анализатора состава тела Таnita ВС-601. Функциональное состояние сердечно-сосудистой системы оценивали при помощи грудной реографии с использованием реографического комплекса «РЕОКОМ». Критерием распределения женщин за показателями компонентного состава и сердечно-сосудистой деятельности был тип гемодинамики: 24 девушки имели эукинетический тип гемодинамики (первая группа), 17 – гипокинетический тип (вторая группа). Результаты. В результате проведенной статистической обработки данных между двумя группами была обнаружена корреляционная связь между минутным объемом крови (МОК) и общим периферическим сопротивлением (ОПС) с СВЖ в первой группе. При анализе корреляционных соотношений у женщин с гипокинетическим типом гемодинамики (вторая группа) было выявлено, что МОК имеет умеренную положительную корелляционную связь с СОЖ и отрицательную связь с СБМ. Выводы. Увеличенное содержание жировой ткани в женском организме, в сравнении с мужским, в значительной степени влияет не только на метаболические процессы, но и на функциональное состояние сердечно-сосудистой системы. Следовательно, формирование физической нагрузки у женщин будет зависеть от компонентного состава тела и функциональных возможностей сердечно-сосудистой системы.На сьогоднішній день визначення компонентного складу тіла дозволяє нам оцінити фізичний стан людини. Таким чином опосередковано можна визначити функціональні можливості організму. Мета – визначити можливий різний зв’язок між певними компонентами складу тіла та показниками гемодинаміки з врахуванням гендерних відмінностей між компонетним складом тіла. Матеріал і методи. В статті представлено дослідження з визначення впливу компонентного складу тіла на функціональний стан серцево-судинної системи у жінок. У дослідженні взяла участь 41 студентка віком від 18 до 25 років. Вимірювання маси тіла, ІМТ та показників вмісту загального жиру (ВЗЖ) та вісцерального жиру (ВВЖ), вмісту безжирової маси (ВБМ) проводили з використанням аналізатора складу тіла Tanita BC-601. Функціональний стан серцево-судинної системи (ССС) оцінювали за допомогою грудної реографії з використанням реографічного комплексу «PЕОКОМ». Критерієм поділу жінок за показниками компонентного складу тіла та серцево-судинної діяльності був тип гемодинаміки: 24 жінки мали еукінетичний тип гемодинаміки (І група), 17 – гіпокінетичний тип (ІІ група). Результати. У результаті проведеної статистичної обробки даних було виявлено кореляційний зв’язок між хвилинним об’ємом крові (ХОК) та загальним периферійним опором (ЗПО) з ВВЖ у І групі. При аналізі кореляційних співвідношень у жінок з гіпокінетичним типом гемодинаміки (ІІ група) було виявлено, що ХОК має помірний позитивний кореляційний зв’язок з ВЗЖ, та негативний зв’язок з ВБМ. Висновки. Збільшений вміст жирової тканини в жіночому організмі, порівняно з чоловічим, більшою мірою впливає не тільки на метаболічні процеси, а й на функціональний стан серцево-судинної системи. Таким чином, формування фізичного навантаження в жінок базуватиметься на показниках компонентного складу тіла та функ­ціо­нальних можливостях ССС