ПРОПЕДЕВТИКА ЕТИЧНОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ

The things are shown to us in their situational material-at-hand with the nearest presentation. As the result, their expanding semantic range is formed. Therefore preliminary phenomenological “examination” by detection of the “genuine” conception is always required. The present research carries out it on materials of the ethical descriptions of the human presence.Вещи показываются нам в своей ситуативной подручности ближайшими представлениями, в результате чего образуется их расширяющийся смысловой диапазон. А потому всегда необходима предварительная феноменологическая «экспертиза» по выявлению «генуинного» понятия. Ее и проводит предлагаемое исследование на материале этических характеристик человеческого присутствия.Речі представляються нам у своїй ситуативній підручності найближчими уявленнями, у результаті чого утворюється їх широкий смисловий діапазон. А через те завжди необхідна попередня феноменологічна «експертиза» з виявлення «генуїнного» поняття. Її і проводить пропоноване дослідження на матеріалі етичних характеристик людської присутності

THE PROPAEDEUTICS OF THE ETHICAL RANGE OF PROBLEMS ПРОПЕДЕВТИКА ЭТИЧЕСКОЙ ПРОБЛЕМАТИКИ ПРОПЕДЕВТИКА ЕТИЧНОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ

The things are shown to us in their situational material-at-hand with the nearest presentation. As the result, their expanding semantic range is formed. Therefore preliminary phenomenological&#13; “examination” by detection of the “genuine” conception is always required. The present research carries out it on materials of the ethical descriptions of the human presence.<br>Вещи показываются нам в своей ситуативной подручности ближайшими представлениями, в результате чего образуется их расширяющийся смысловой диапазон. А потому всегда необходима предварительная феноменологическая «экспертиза» по выявлению «генуинного» понятия. Ее и проводит предлагаемое исследование на материале этических характеристик человеческого присутствия.<br>Речі представляються нам у своїй ситуативній підручності найближчими уявленнями, у результаті чого утворюється їх широкий смисловий діапазон. А через те завжди необхідна попередня феноменологічна «експертиза» з виявлення «генуїнного» поняття. Її і проводить пропоноване дослідження на матеріалі етичних характеристик людської присутності

ВОЛЯ ДО ІСТИНИ І ГЕНДЕРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Purpose of the paper is to establish the emergence and evolution of a gender problematics from the foundations of classical philosophy, namely, from the phenomenon of will-to-truth as the spontaneous desire of man to understand the life. To achieve this purpose, the following tasks are solved: 1) to investigate the way in which philosophy constitutes itself; 2) to establish how the category of "sex" manifests, both in the natural and in the social contexts; 3) to determine the correlation of gender studies and philosophy. Theoretical basis. If for the methodology of gender studies it is inherent to proceed from the contextuality and value foundations of knowledge, then in this paper gender is considered directly from the being-in-world, human presence. Originality. The distinction between will-to-truth and will-to-knowledge, conducted for the first time by Michel Foucault, is used as a method by which the ontological demand of sex (gender) is revealed. Conclusions. As a result of the study, it was found that scientific developments in the field of gender issues in their subject matter are not mainly descended from subject sphere of classical philosophy. Sex (gender) is not substantiated metaphysically, and it is ontical, not ontological attribute of the human kind; its presentation as the determining factor of the cultural history in context of femininity/masculinity dichotomy is biased. This quality is similar to Nietzsche’s will to power, i.e., determination of definite knowledge that is later used in legal, socio-political discourse, corrects language practice, determines scientific researches making them dependant on axiological component of culture. As the social justice problem is solved, gender as the subject of social study loses its actuality.Цель статьи заключается в том, чтобы установить возникновение и эволюцию гендерной проблематики из оснований классической философии, а именно, из феномена воли-к-истине как спонтанного стремления человека к познанию бытия. Для достижения этой цели решаются следующие задачи: 1) исследовать, каким образом конституирует себя философия; 2) установить, як проявляется категория "пола", как в природном, так и в социальном контексте; 3) определить корреляцию гендерных исследований (или гендерологии) и философии. Теоретический базис. Если для методологии гендерных исследований свойственно исходить из контекстуальности, ценностных оснований знания, культурных и социальных предрассудков и стереотипов, то в данной работе пол (гендер) рассматривается непосредственно из бытия-в-мире, то есть из человеческого присутствия и в его познавательной способности. Научная новизна. Различение воли-к-истине и воли-к-знанию, проведенное впервые Мишелем Фуко, применяется как прием, благодаря которому выявляется онтологическая востребованность пола. Выводы. В результате исследования было установлено, что научные разработки в области гендерной проблематики непосредственно не происходят из предметной области классической философии; пол (гендер) метафизически не обосновывается, представляет собой онтическую, а не онтологическую характеристику человеческого вида; его презентация как определяющего фактора истории культуры в контексте дихотомии феминности/маскулинности является ангажированной; это свойство аналогично ницшеанской воле к власти, то есть установлению определенного знания, что потом используется в правовом, социально-политическом дискурсе, корректирует языковую практику, определяет научные поиски в зависимости от аксиологической компоненты культуры; по мере решения проблемы социальной справедливости пол как предмет социологического исследования теряет актуальность.Мета статті полягає в тому, щоб установити виникнення та еволюцію гендерної проблематики із засновків класичної філософії, а саме, із феномена волі-до-істини як спонтанного прагнення людини до пізнання буття. Для досягнення зазначеної мети вирішуються наступні завдання: 1) дослідити те, яким чином конституює себе філософія; 2) встановити, як виявляється категорія "статі", як у природному, так і в соціальному контексті; 3) визначити кореляцію гендерних досліджень (або гендерології) та філософії. Теоретичний базис. Якщо для методології гендерних досліджень властиво виходити з контекстуальності, ціннісних засновків знання, культурних і соціальних передсудів та стереотипів, то в даній роботі стать (гендер) розглядається безпосередньо із буття-у-світі, тобто із людської присутності і в її пізнавальній здібності. Наукова новизна. Розрізнення волі-до-істини та волі-до-знання, проведене вперше Мішелем Фуко, застосовується як прийом, завдяки якому виявляється онтологічна затребуваність статі. Висновки. В результаті дослідження було встановлено, що наукові розробки у галузі гендерної проблематики безпосередньо не випливають із предметної області класичної філософії; стать (гендер) метафізично не обґрунтовується, являє собою онтичну, а не онтологічну характеристику людського виду; її презентація як визначального чинника історії культури в контексті дихотомії фемінності/маскулінності є ангажованою; ця властивість аналогічна ніцшеанському волінню до влади, тобто встановленню певного знання, що тоді використовується в правовому, соціально-політичному дискурсі, корегує мовну практику, визначає наукові пошуки, узалежнюючи їх від аксіологічної компоненти культури; по мірі вирішення проблеми соціальної справедливості стать як предмет соціологічного дослідження втрачає актуальність