63 research outputs found

    Material Damages and Life Time of Solids under a Cyclic Contact

    Get PDF
    AbstractA two-dimensional theoretical model is proposed for investigation of the fracture processes and assessing contact durability of solids subjected to cyclic contact. The model is based on the step-by-step calculation of fatigue crack propagation paths in the contact region which includes the criteria of local fracture of materials under complex stress-strain state, characteristics of fatigue crack growth resistance of materials and also presupposes the possible change of fracture mechanisms (mode II – mode I fracture mechanisms). Within the frames of the model the peculiarities of formation of such typical contact fatigue damages like pits and spalls in rolling bodies and edge cracks growth in the elements of fretting couples under conditions of sliding/sticking between them are investigated. Examples of assessing the life time by damages formation in the contact region are presented

    Workability assessment of structural steels of power plant units in hydrogen environments

    Get PDF
    For estimation of hydrogen influence on the workability of high-stressed parts of power plant unit equipment it is necessary to use the crack growth resistance parameters. The new 18Mn-18Cr steel has higher resistance to hydrogen embrittlement and longer residual life time in hydrogen, than the traditional 8Mn-8Ni-4Cr steel.Для оценки влияния водорода на работоспо­собность высоконапряженных элементов оборудования электростанций необходимо использовать параметры трещиностойкости материала. Показано, что перспективная хромисто-молибденовая сталь 18Mn-18Cr характеризуется более высокими выносли­востью и долговечностью в водородной среде, чем традиционно используемая сталь 8Mn-8Ni-4Cr

    Novel antibodies against RCD-8 as a tool to study processing bodies

    No full text
    Aim. To develop the model system for processing bodies (PBs) state monitoring and accomplish it in the future as a possible read-out of mTOR activity in mammalian cells. Methods. In course of this study we raised polyclonal antibodies against one of the PBs scaffold proteins – RCD-8 and employed cell imaging technique. Results. It has been shown that the obtained antibodies recognize the intracellular structures, namely PBs. The detected protein co-localized with known marker of PBs – DCP1a, and partly with marker of SGs – CPEB. Conclusions. Based on changes of PBs number and size in cells after exposure to known inductors or inhibitors of PB formation we prove the specificity of generated antibodies and possibility of their application for studies on the processing bodies dynamics controlled by mTOR-dependent signaling.Мета. Розробити модельну систему для вивчення стану процесивних тілець як можливого показника активності mTOR-кінази в клітинах ссавців. Методи. Виділено поліклональні антитіла до одного з основних білків процесивних тілець – RCD-8 із застосуванням методу імуноцитохімії. Результати. Показано, що отримані антитіла розпізнають внутрішньоклітинні структури, надалі ідентифіковані як процесивні тільця. Білок, що детектується антитілами, локалізується разом з відомим маркером процесивних тілець (DCP1a) та частково – з маркером стресових гранул (CPEB). Висновки. На основі даних щодо зміни розмірів і кількості процесивних тілець у відповідь на обробку клітин відомими індукторами та інгібіторами утворення процесивних тілець доведено специфічність зазначених антитіл і підтверджено можливість їхнього використання для дослідження динаміки утворення процесивних тілець під контролем mTOR-залежного сигнального шляху.Цель. Разработать модельную систему для изучения состояния процессивных телец как возможного показателя активности mTOR-киназы в клетках млекопитающих. Методы. Выделены поликлональные антитела к одному из основных белков процессивных телец – RCD-8 с применением метода иммуноцитохимии. Результаты. Показано, что полученные антитела узнают внутриклеточные структуры, идентифицированные далее как процессивные тельца. Детектируемый белок локализуется вместе с известным маркером процессивных телец (DCP1a) и частично – с маркером стрессовых гранул (CPEB). Выводы. На основании данных об изменениях количества и размера процессивных телец в ответ на обработку клеток известными индукторами и ингибиторами образования процессивных телец продемонстрирована специфичность указанных антител и подтверждена возможность их использования для изучения динамики образования процессивных телец под контролем mTOR-зависимого сигнального пути

    PI3K/mTOR-dependent signaling pathway as a possible regulator of processing body assembly

    No full text
    Aim. To study the role of PI3K/mTOR signaling pathway in regulation of processing body (PB) assembly. Methods. During this study we employed cell imaging technique and Western blot analysis. Results. It was shown that treatment of cells with the specific inhibitors of PI3K/mTOR pathway leads to changes of PBs’ number and size within cells as well as proteasomal degradation of their scaffold protein RCD-8. Conclusions. We speculate that mTOR/PI3K pathway may regulate in part the dynamic of PB formation in the cell by affecting the stability of RCD-8 protein and therefore controle mRNA metabolism. Keywords: processing bodies, immunocytochemistry, mRNA degradation, mTOR, signaling pathway.Мета. Дослідити роль PI3K/mTOR-залежного сигнального шляху в регуляції утворення процесивних тілець. Методи. Використано методи імуноцитохімії та імуноблотингу. Результати. Показа - но, що обробка клітин специфічними інгібіторами PI3K/mTORсигнального шляху призводить до змін у кількості та розмірах процесивних тілець та протеасомної деградації одного з основ - них білків процесивних тілець RCD-8. Висновки. Ми припустили, що PI3K/mTOR-сигнальний шлях регулює динаміку утворення процесивних тілець у клітині, забезпечуючи стабільність скефолдного білка процесивних тілець RCD-8, і, як наслідок, нормалізує метаболізм РНК у цілому. Ключові слова: процесивні тільця, імуноцитохімія, деградація мРНК, mTOR, сигнальні шляхи.Цель. Исследовать роль PI3K/mTOR-зависимого сигнального пути в регуляции сборки процессивных телец. Методы. Использо - ваны методы иммуноцитохимии и иммуноблоттинга. Результаты. Показано, что обработка клеток специфическими ингибиторами PI3K/mTOR-сигнального пути приводит к изменениям в количестве и размерах процессивных телец в клетке, а также протеасомной деградации основного белка процессивных телец RCD-8. Выводы. Мы предположили, что PI3K/mTOR-сигнальный путь регулирует динамику образования процессивных телец, обеспечивая стабильность скеффолдного белка процессивных телец RCD-8, и, как следствие, нормализует метаболизм мРНК Ключевые слова: процессивные тельца, иммуноцитохимия, деградация мРНК, mTOR, сигнальные пути

    Proline rich regions of coenzyme A synthase α and β interact with SH3 domains of signaling proteins in vitro

    No full text
    Coenzyme A-synthases α and β (CoASy α and CoASy β ) contain proline rich regions which may bring them into complexes with SH3-domain containing proteins. To test whether CoASy isoforms can bind to SH3 domains we performed in vitro pull down experiments. It was found that CoASy β N-terminal extension, which is especially abundant in prolines, can interact specifically and directly with SH3 domains of tyrosine kinases Fyn and CSK, phospholipase Cγ, NADPH oxidase activator 1 – p67phox, and cytoskeleton protein spectrin. Furthermore, C-terminal SH3 domain of p67phox can also interact with SH3 binding site that resides on the shared part of CoASyβ and CoASyα . These data demonstrated that CoA Synthases could be involved in complexes with signaling proteins in living cells which may regulate enzymatic activities of CoA Synthases or vice versa CoA Synthase may modulate some steps in signal transduction in the cell in currently unknown way.Кофермент А-синтази α та β містять збагачені проліном ділянки, які можуть сприяти їхньому комплексоутворенню з білками, що містять SH3 домени. Для перевірки цієї гіпотези ми провели експерименти in vitro по зв’язуванню повнорозмірного білка КоА-синтази α та специфічного для КоА-синтази β N-кінцевого пептиду із SH3 доменами сигнальних білків. Виявилося, що специфічний для КоА-синтази β N-кінцевий пептид, багатий на пролін, специфічно взаємодіє з SH3 доменами тирозинових протеїнкіназ Fyn і CSK, фосфоліпази Cγ , активатора NADPH оксидази 1 – p67phox і цитоскелетного білка спектрину. Крім того, SH3 домен p67phox зв’язується із збагаченою проліном послідовністю, спільною для обох ізоформ. Отримані результати дозволяють припустити, що КоА-cинтази α і β перебувають у комплексах з сигнальними білками і, таким чином, відбувається регуляція їхньої ферментативної активності або ж КоА-синтази невідомим на даний час способом модулюють певні етапи передавання сигналів у клітині.Кофермент А-синтазы α и β содержат богатые пролином области, возможно, способствующие их комплексообразованию с белками, содержащими SH3 домены. Для проверки этой гипотезы мы провели эксперименты по связыванию in vitro полноразмерного белка КоА-синтазы α и специфического для КоА-синтазы β N-концевого пептида с SH3 доменами сигнальных белков. Оказалось, что пролин-богатый N-концевой пептид КоА-синтазы βспецифически взаимодействует с SH3 доменами тирозиновых протеинкиназ Fyn и CSK, фосфолипазы Cγ, активатора NADPH оксидазы 1 – p67phox и белка цитоскелета спектрина. Кроме этого, SH3 домен p67phox взаимодействует с обогащенной пролином последовательностью, общей для обеих изоформ. Полученные результаты позволяют предположить, что КоА-синтазы α и β образуют комплексы с сигнальными белками и, таким образом, регулируется ферментативная активность КоА-синтаз либо же КоА-синтазы неизвестным на данный момент способом модулируют определенные этапы передачи сигналов в клетке

    Contribution of f- and g- transitions to electron intervalley scattering of n-S at temperatures 300 to 450 K

    No full text
    The change in mobility with increasing the temperature which may be due to the inclusion of gLO-phonon energy of 720K, is presented. In orientation of the uniaxial pressure X//[110]//J, g-transitions are attached in the directions [100] and [010]. The ftransitions are not completely removed from valleys located in the plane (100). In this case, there is no change in the slope of the dependence logρ vs. logT for the temperature range 300 to 450 K. So, no contribution of g-transitions to intervalley scattering occurs, while the observed is tha decisive role of f–transitions to this scattering

    Generation and characterization of monoclonal antibodies specific to Coenzyme A

    No full text
    Aim. Generation of monoclonal antibodies specific to Coenzyme A. Methods. Hybridoma technique. KLH carrier protein conjugated with CoA was used for immunization. Screening of positive clones was performed with BSA conjugated to CoA. Results. Monoclonal antibody that specifically recognizes CoA and CoA derivatives, but not its precursors ATP and cysteine has been generated. Conclusion. In this study, we describe for the first time the production and characterization of monoclonal antibodies against CoA. The monoclonal antibody 1F10 was shown to recognize specifically CoA in Western blotting, ELISA and immunoprecipitation. These properties make this antiboby a particularly valuable reagent for elucidating CoA function in health and disease.Ціль. Отримати та охарактеризувати моноклональні антиті­ла, специфічні до КоА. Методи. Гібридомна технологія. Для імунізації було використано КоА, кон’югований з білком-носієм KLH. Скринінг позитивних клонів проводили з використанням БСА, кон’югованого з КоА. Результати. От­римано моноклональні антитіла, що специфічно розпізнають КоА та КоА-похідні та не розпізнають його попередників – АТФ та цистеїну. Висновки. Вперше описано створення та характеристику моноклональних антитіл проти КоА. Моноклональні антитіла 1F10 специфічно розпізнають КоА в Вестерн блотингу, ІФА та імунопреципітації. Такі властивості антитіл вказують на перспективність використання для аналізу функцій КоА в нормі та за патологій.Цель. Получить и охарактеризовать моноклональные антитела, специфичные к КоА. Методы. Гибридомная технология. Для иммунизации был использован КоА, конъюгированный с белком-носителем KLH. Скрининг положительных клонов проводили с использованием БСА, конъюгиванного с КоА. Результаты. Получено моноклональные антитела, которые специфично распознают КоА и КоА-производные и не распознают его предшественников – АТФ и цистеина. Выводы. Впервые описано получение моноклональных антител к КоА. Показано, что моноклональные антитела 1F10 специфически распознают КоА в вестерн плоте, ИФА и иммунопреципитации. Такие свойства антител указывают на возможность их использования для анализа функций КоА в норме и при патологиях

    CoA Synthase influences adherence-independent growth and survival of mammalian cells in vitro

    No full text
    Aims. We aimed to study the influence of the expression level, activity and subcellular localization of CoA Synthase (CoASy) on anchoring independent growth and viability of in vitro cultured cells. Methods. Abilities of cells to form colonies in semisolid agarose and survive in growth factor depleted conditions were tested. A panel of HEK293 stable cell lines which over express wild type, catalytically inactive or mitochondria association mutants of CoASy were used in the study. Effects of CoASy down regulation by siRNA on malignant phenotype of HepG2 cells have been studied. Results. We report here that changes in CoASy expression level affect anchoring independent growth and viability of mammalian cells. Catalytic activity of CoASy and its association with mitochondria are crucial for mediating of the observed effects. Conclusions. Presented data indicate CoASy has positive impact on activity of signalling pathways in the cell and reveal unknown before functional link between signal transduction and metabolism.Мета. Оцінити вплив рівня експресії, каталітичної активності та субклітинної локалізації КоА синтази на незалежний від контактів із позаклітинним матриксом ріст та виживання клітин у культурі in vitro. Методи. Вивчали здатність клітин до формування колоній в напіврідкій агарозі та виживання за відсутності ростових факторів. Створено стабільні клітинні лінії на основі клітин HEK293, що надекспресують КоА синтазу дикого типу, а також мутантні – каталітично неактивну форму, або КоА синтазу із делетованою послідовністю, що відповідає за асоціацію з мітохондріями. Досліджували також ефекти опосередкованого міРНК зниження ендогенного рівня КоА синтази на раковий фенотип клітин HepG2. Результати. Зміни в експресії КоА синтази впливають на незалежний від прикріплення ріст і виживання клітин ссавців. Каталітична активність КоА синтази, а також асоціація її з мітохондріями виявилися необхідними для опосередкування спостережених ефектів. Висновки. Представлені дані вказують на те, що КоА синтаза чинить позитивний вплив на сигнальні шляхи клітини, та виявляють невідомий раніше функціональний зв’язок між передаванням сигналів в клітині та метаболізмом.Цель. Оценка влияния уровня экспрессии, каталитической активности и субклеточной локализации КоА синтазы на независимый от контактов с внеклеточным матриксом рост и выживание клеток в культуре in vitro. Методы. В работе оценивали способность клеток формировать колонии в полужидкой агарозе и выживать в отсутствии ростовых факторов. Были созданы стабильные клеточные линии на основе клеток HEK293, которые надэкспресировали КоА синтазу дикого типа, а также мутантные – каталитически неактивную форму, либо КоА синтазу с делетированой последовательностью, отвечающей за ассоциацию с митохондриями. Исследовались также эффекты миРНК опосредованного снижения эндогенного уровня КоА синтазы на раковый фенотип клеток HepG2. Результаты. Изменения в уровне экспрессии КоА синтазы влияли на независимый от прикрепления рост и выживание клеток млекопитающих. Каталитическая активность КоА синтазы, а также ассоциация ее с митохондриями оказались необходимыми для опосредования наблюдаемых эффектов. Выводы. Представленные данные указывают, что КоА синтаза позитивно влияет на активность сигнальных путей в клетках млекопитающих, а также вскрывают неизвестную ранее функциональную связь между передачей сигналов в клетке и метаболизмом

    PI3K/mTOR-dependent signaling pathway as a possible regulator of processing body assembly

    No full text
    Aim. To study the role of PI3K/mTOR signaling pathway in regulation of processing body (PB) assembly. Methods. During this study we employed cell imaging technique and Western blot analysis. Results. It was shown that treatment of cells with the specific inhibitors of PI3K/mTOR pathway leads to changes of PBs’ number and size within cells as well as proteasomal degradation of their scaffold protein RCD-8. Conclusions. We speculate that mTOR/PI3K pathway may regulate in part the dynamic of PB formation in the cell by affecting the stability of RCD-8 protein and therefore controle mRNA metabolism. Keywords: processing bodies, immunocytochemistry, mRNA degradation, mTOR, signaling pathway.Мета. Дослідити роль PI3K/mTOR-залежного сигнального шляху в регуляції утворення процесивних тілець. Методи. Використано методи імуноцитохімії та імуноблотингу. Результати. Показа - но, що обробка клітин специфічними інгібіторами PI3K/mTORсигнального шляху призводить до змін у кількості та розмірах процесивних тілець та протеасомної деградації одного з основ - них білків процесивних тілець RCD-8. Висновки. Ми припустили, що PI3K/mTOR-сигнальний шлях регулює динаміку утворення процесивних тілець у клітині, забезпечуючи стабільність скефолдного білка процесивних тілець RCD-8, і, як наслідок, нормалізує метаболізм РНК у цілому. Ключові слова: процесивні тільця, імуноцитохімія, деградація мРНК, mTOR, сигнальні шляхи.Цель. Исследовать роль PI3K/mTOR-зависимого сигнального пути в регуляции сборки процессивных телец. Методы. Использо - ваны методы иммуноцитохимии и иммуноблоттинга. Результаты. Показано, что обработка клеток специфическими ингибиторами PI3K/mTOR-сигнального пути приводит к изменениям в количестве и размерах процессивных телец в клетке, а также протеасомной деградации основного белка процессивных телец RCD-8. Выводы. Мы предположили, что PI3K/mTOR-сигнальный путь регулирует динамику образования процессивных телец, обеспечивая стабильность скеффолдного белка процессивных телец RCD-8, и, как следствие, нормализует метаболизм мРНК Ключевые слова: процессивные тельца, иммуноцитохимия, деградация мРНК, mTOR, сигнальные пути
    corecore