The role of intraoperative angiography in the treatment of an acute impassability of the lower extremity artery

Objective. To compare the results of surgical treatment of patients, suffering an acute impassability of the lower extremity arteries (LEA) , using and not using intraoperative angiography. Materials and methods. Comparative analysis of the surgical treament results was done in the Centre of Vascular Surgery of Clinical Hospital “Feofania”, where in 2010-2017 yrs 119 patients, suffering an acute impassability of the LEA, were treated. All 119 patients investigated were divided into two groups: the Group I - 70 (58.8%) patients, in whom open thrombectomy, using Fogarty catheter, was performed to correct an acute ischemia of the lower extremity, and the Group II - 49 (41.2%) patients, in whom open thrombectomy, using Fogarty catheter, was followed by the control intraoperative angiography. Taking into account the results of angiography after thrombectomy, the balloon angioplasty was conducted, open surgical interventions on the arteries or thrombectomy only. Results. Performance of intraoperative angiography after thrombectomy gives possibility to determine the origin of an acute impassability of the arteries precisely, to accomplish intraoperative roentgenological control of the thrombectomy conduction  and to estimate its quality, to establish a substantiated indications for endovascular and open surgical interventions on the arteries in presence of their stenotic-occlusive affections on background of atherosclerotic process. Expediency of application of intraoperative angiography was witnessed by trustworthily higher rate of thrombectomy performance with positive immediate result in the patients of Group II (97.9%), comparing with the patients of Group I (88.6%) (p < 0.05), as well as the recurrence rate for an acute arterial impassability during a year, which was trustworthily higher in the Group I patients, comparing with the Group II patients – 30.7 and 8.2% (p < 0.001), accordingly. Conclusion. Application of intraoperative angiography and performance of interventions on the arteries in accordance to indications while doing thrombectomy for an acute impassability of the LEA gives possibility to enhance the rate of immediate positive results of the operation and to lower the recurrence rate for an acute arterial impassability during a year trustworthily

Description of a class of evolutionary equations in ferrodynamics

In this paper, we state the problem of constructing evolution equations describing the dynamics of condensed matter with an internal structur

Structural and transport properties of GaAs/delta<Mn>/GaAs/InxGa1-xAs/GaAs quantum wells

We report results of investigations of structural and transport properties of GaAs/Ga(1-x)In(x)As/GaAs quantum wells (QWs) having a 0.5-1.8 ML thick Mn layer, separated from the QW by a 3 nm thick spacer. The structure has hole mobility of about 2000 cm2/(V*s) being by several orders of magnitude higher than in known ferromagnetic two-dimensional structures. The analysis of the electro-physical properties of these systems is based on detailed study of their structure by means of high-resolution X-ray diffractometry and glancing-incidence reflection, which allow us to restore the depth profiles of structural characteristics of the QWs and thin Mn containing layers. These investigations show absence of Mn atoms inside the QWs. The quality of the structures was also characterized by photoluminescence spectra from the QWs. Transport properties reveal features inherent to ferromagnetic systems: a specific maximum in the temperature dependence of the resistance and the anomalous Hall effect (AHE) observed in samples with both "metallic" and activated types of conductivity up to ~100 K. AHE is most pronounced in the temperature range where the resistance maximum is observed, and decreases with decreasing temperature. The results are discussed in terms of interaction of 2D-holes and magnetic Mn ions in presence of large-scale potential fluctuations related to random distribution of Mn atoms. The AHE values are compared with calculations taking into account its "intrinsic" mechanism in ferromagnetic systems.Comment: 15 pages, 9 figure

Порівняльна оцінка результатів хірургічного та консервативного лікування хворих з цукровим діабетом та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки

Мета. Порівняти результати консервативного лікування та ендоваскулярних і відкритих хірургічних втручань у хворих з цукровим діабетом та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки. Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 240 пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки (ХКІНК), виразково-некротичним ураженням стопи на тлі стенотично - оклюзійного ураження артерій підколінно-гомілково-стопового сегмента. До групи А включили 143 (54,6%) пацієнти, яким було проведено хірургічне лікування, до групи Б – 97 (40,4%) пацієнтів, яких лікували консервативно. У свою чергу групу А розподілили на дві підгрупи: А1 – 42 (29,4%) пацієнти, яким виконали операцію шунтування до гомілкових або стопових артерій, та А2 - 101 (70,6%) пацієнт, якому виконали балонну ангіопластику. З метою коректного порівняння результатів різних видів лікування нами була розроблена методика розрахунку коефіцієнта рівня ампутації (КРА). Результати. Із 42 хворих підгрупи А1 у 4 (9,5%) була виконана ампутація на рівні стегна, у 3 (7,1%) - на рівні гомілки, у 6 (14,3%) – трансметатарзальна резекція стопи, у 14 (33,3%) – ампутація пальців. У 15 (35,7%) хворих опорна функція стопи не порушилась. КРА у пацієнтів підгрупи А1 дорівнював 1,48. Із 101 хворого підгрупи А2 у 2 (2,0%) була виконана ампутація на рівні стегна, у 4 (4,0%) - на рівні гомілки, у 16 (15,8%) – трансметатарзальна резекція стопи, у 19 (18,8%) – ампутація пальців. У 60 (59,4%) хворих опорна функція стопи не порушилась. КРА у пацієнтів підгрупи А2 дорівнював 0,78. Із 97 хворих групи Б у 22 (22,7%) була виконана ампутація на рівні стегна, у 29 (29,9%) - на рівні гомілки, у 6 (6,2%) – трансметатарзальна резекція стопи, у 11 (11,3%) – ампутація пальців. У 29 (29,9%) хворих опорна функція стопи не порушилась. КРА у пацієнтів групи Б дорівнював 2,79. Висновки. Розроблена методика розрахунку КРА може бути використана для порівняння результатів лікування хворих з ЦД та ХКІНК на тлі стенотично-оклюзійного ураження артерій підколінно-гомілково-стопового сегмента, у яких були застосовані різні методи лікування. Найкращі річні результати збереження опорної функції нижньої кінцівки спостерігали у хворих, яким виконали балонну ангіопластику, найгірші - у хворих, яким було проведено консервативне лікування

Морфометричні дослідження кровоносних судин шкіри та м’язів у хворих з ішемічною формою синдрому діабетичної стопи

Мета. Вивчити кількісні критерії ураження кровоносних судин шкіри та м’язів у хворих з ішемічною формою (ІФ) синдрому діабетичної стопи (СДС) та визначити на їх основі ступінь діабетичної мікроангіопатії (ДМАП). Матеріали і методи. Відібрані зразки парафінових блоків шкіри та м’язів 49 хворих із цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу та ІФ СДС на тлі стенотично-оклюзійного ураження артерій нижньої кінцівки, які перебували на лікуванні в Центрі судинної хірургії Клінічної лікарні «Феофанія» протягом 2014 – 2017 рр. Для порівняння відібрані зразки шкіри та м’язів 10 пацієнтів, які не мали системних захворювань. Проводили гістологічні та імуногістохімічні дослідження для виявлення колагену IV типу – маркера базальних мембран VEGF – судинного ендотеліального фактора росту; CD31 – маркера ендотеліальних клітин гладком’язового актину. Вимірювали та порівнювали діаметри та щільність кровоносних судин шкіри та м’язів. Результати. Виявлені характерні зміни морфометричних показників судин гемомікроциркуляторного русла (ГМЦР) шкіри та м’язів при ДМАП, що дає змогу визначити її ступінь. Висновки Визначені кількісні показники, які змінювались залежно від перебігу та компенсації ЦД: щільність судин ГМЦР у сосочковому шарі шкіри; товщина базальних мембран кровоносних судин; діаметр просвіту судин ГМЦР. Характерними якісними змінами в тканинах є: згладження базальної мембрани епідермісу, її розпушення на окремих ділянках; підвищення експресії рецепторів до Vegf (Vegfr-1); підвищення рівня експресії актину у кровоносних судинах, у тому числі в капілярах; нерівномірна експресія CD31 в кровоносних судинах. На основі сукупності отриманих даних про якісні та кількісні зміни ГМЦР шкіри і м’язів розроблено критерії для визначення ступеня ДМАП, що може бути використано з метою створення алгоритму комплексного лікування хворих з ІФ СДС

Results of surgical treatment in patients, suffering diabetes mellitus and chronic critical ischemia of lower extremity, taking into account the data of intraoperative debitometry

Objective. To analyze the results of surgical treatment of patients, suffering diabetes mellitus, ischemic form of diabetic foot syndrome and chronic critical ischemia of the lower extremity, caused by stenotic-occlusive affection of femoral arterial and popliteo-tibial segments, taking into account the data of intraoperative debitometry. Materials and metods. Results of surgical treatment were analyzed in 67 patients, suffering diabetes mellitus Type II, ischemic form of diabetic foot syndrome and chronic critical ischemia of the lower extremity, caused by stenotic-occlusive affection of femoral arterial and popliteo-tibial segments in 1 and 12 mo. In all the patients a femoro-popliteal shunting without intervention on the popliteo-tibial segment was performed. In accordance to the results obtained during intraoperative debitometry, the patients were distributed into three Groups: Group I - 22 patients with the shunt debit more than 60 ml/min, Group II - 25 patients with the shunt debit 30-60 ml/min, and Group III - 20 patients with the shunt debit lesser than 30 ml/min. In thrombosis of primary zone of arterial reconstruction a reoperation was conducted - a hybrid arterial reconstruction of the popliteo-tibial (thrombectomy from shunt and the balloon angioplasty) segment arteries. Results. In a Group I (n=22) a primary passability of the arterial reconstruction zone in 1mo was observed in 20 (90.9%), and in 12 mo - in 17 (77.3%) patients; in Group II (n=25) - accordingly, in 19 (76%) and 14 (56%) patients; in Group III (n=20) - accordingly, in 9 (45%) and 4 (20%). Thronbosis in the arterial reconstruction zone was diagnosed during a year in 32 patients, of them during first month after primary shunting - in 19 (59.4%), during further 11 mo - in 13 (40.6%) patients. After reoperation for thrombosis of the arterial reconstruction zone, consisting of a hybrid arterial reconstruction, secondary passability of the arterial reconstruction zone during 12 mo was observed in 24 (75%) of 32 patients. While restoration of outflow from popliteal artery into one tibial artery (n=23) during 12 mo a rethrombosis of the arterial reconstructive zone have occurred in 7 patients, secondary passability of the arterial reconstruction zone during 12 mo was observed in 16 (69.6%) patients. While restoration of outflow from popliteal artery into two tibial arteries (n=9) during 12 mo rethrombosis of the arterial reconstruction zone have occurred in 1 patient, secondary passability of the arterial reconstruction zone during 12 mo was observed in 8 (88.9%) patients. Conclusion. In combined stenotic-occlusive affection of femoral arterial segment and arteries of popliteo-tibial segment the isolated restoration of passability and femoral arterial segment without intervention on arteries of popliteo-tibial segment necessitates taking into account the intraoperative debitometry data with determination of the shunt debit constitutes an effective diagnostic method, the data of which may help to adjust a differentiated approach to tactics of surgical treatment in patients, suffering diabetes mellitus, chronic critical ischemia of the lower extremity, caused by stenotic-occlusive affection of femoral arterial segment and arteries of popliteo-tibial segment. The shunt debit bordering value, in presence of which the isolated restoration of the femoral arterial segment passability is possible, constitutes the indices higher than 60 ml/min, further intervention on the popliteo-tibial segment arteries is indicated only in the patients with the shunt thrombosis; while in the shunt debit 30-60 ml/min a reconstruction stage of the popliteo-tibial segment arteries after restoration of the femoral arterial segment passability may be postponed and performed on second stage of the procedure; while the shunt debit lesser than 30 ml/min - a simultaneous reconstruction of femoral segment and of the popliteo-tibial arteries, using performance of a hybrid arterial reconstruction, is necessary. The last is effective method of restoration of blood circulation in patients, suffering diabetes mellitus and chronic critical ischemia of the lower extremity, caused by stenotic-occlusive affection of femoral arterial segment and arteries of popliteo-tibial segment, and in accordance to the results adduced (index of the arterial reconstruction zone passability during 12 mo have constituted 75%) do not differ trustworthily from result of reconstruction of arterial segment in patients of Group I: the shunt debit more than 60 ml/min, while index of the arterial reconstruction zone passability during 12 mo constitutes 77.3% (p>0.05). While thrombosis of primary zone of arterial reconstruction the addition of thrombectomy from the shunt by restoration of the main blood flow from popliteal into two tibial arteries, using the balloon angioplasty, demonstrates a trustworthy best index of secondary passability of the arterial reconstruction zone in 12 mo - 88.9%, comparing with index of secondary passability of the arterial reconstruction zone in 12 mo after restoration of the main blood flow from popliteal artery into one tibial artery - 69.6% (p< 0.05)

Діабетична мікроангіопатія у хворих із цукровим діабетом та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки

Мета. Дослідити кількісні характеристики ураження судин гемомікроциркуляторного русла (ГМЦР) шкіри у хворих із цукровим діабетом (ЦД) та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки (ХКІНК) і з’ясувати можливість їх використання в клінічній практиці. Матеріали і методи. Для імуногістохімічного та гістологічного дослідження із 165 парафінових блоків шкіри, підшкірної клітковини і м’язів 49 хворих із ЦД та ХКІНК було виготовлено 414 мікропрепаратів. Вік пацієнтів коливався від 56 до 88 років, середній вік становив (67,9 ± 8,1) року. Чоловіків було 28 (57,1%), жінок - 21 (42,9%). Хворих лікували в Центрі судинної хірургії Клінічної лікарні «Феофанія» Державного управління справами в 2013 - 2016 рр. Для порівняння були відібрані зразки шкіри та м’язів 20 пацієнтів, які не мали системних захворювань (контрольна група). Частину препаратів (62,1%) забарвлювали гематоксиліном і еозином, пікрофуксином за ван Гізоном. Імуногістохімічні реакції (37,9% препаратів) проводили за стандартними протоколами з використанням моноклональних мишачих та кролячих антитіл. Результати. Виявлені характерні зміни морфометричних показників судин ГМЦР шкіри хворих з ЦД та ХКІНК. Розроблено методику розрахунку показника ступеня (ПС) діабетичної мікроангіопатії (ДМАП). Виявлена кореляція між ступенем ДМАП  та ймовірністю виникнення тромбозу після гібридної артеріальної реконструкції. Висновки. Внутрішній діаметр судин ГМЦР шкіри хворих з ДМАП 3-го ступеня зменшувався: артеріол - у середньому в 2,6 разу; венул - у 3,1 разу, капілярів - на 43%. Протягом періоду спостереження на тлі антитромбоцитарної терапії при ДМАП 1-го ступеня тромбозу зони артеріальної реконструкції у хворих не фіксували, при ДМАП 2-го ступеня тромбоз зони артеріальної реконструкції зафіксували у 1 (9,1%) з 11 хворих, при ДМАП 3-го ступеня - у 7 (22,6%) з 31 хворого. Проведеним клініко-морфологічним дослідженням виявлені зміни ГМЦР шкіри хворих із ЦД та ХКІНК, використання яких дає змогу конкретизувати лікувальну тактику. Отримані результати свідчать про важливу роль ДМАП у створенні периферичного судинного опору та необхідність враховувати ПС ДМАП для призначення обстеження та проведення лікування після артеріальної реконструкції хворим із ЦД та ХКІНК

Объемная капнография: возможности применения в пульмонологической практике

The aim of this review was to analyze abilities of a novel diagnostic method intended to measure the lung function. Volumetric capnography is one of the most promising tools for assessing pulmonary function. This method reflects CO2 elimination pattern at the exhaled air volume. Changes in CO2 portion at the tidal volume are related to the integrated evaluation of the respiratory function and could be expressed as the following parameters: emphysema index, the dead space volume, phases 2 and 3 slopes, etc. Possible use of the volumetric capnography for diagnosis of chronic obstructive pulmonary disease, asthma, emphysema, and other respiratory diseases is discussed in the article. This method is simple, non-invasive, and safe. Diagnostic value of the volumetric capnography needs further investigation in order to implement this method in clinical practice.Необходимость изучения новых методов диагностики и оценки параметров дыхания пациента продиктована широким распространением заболеваний респираторной системы. Одним из перспективных инструментов оценки легочной функции является метод объемной капнографии, отражающий особенности паттерна элиминации углекислого газа (CO2) в объеме выдоха, при помощи которого анализируется динамика выделения CO2 по отношению к дыхательному объему и представляется интегральная оценка функционального состояния органов дыхания в виде следующих расчетных показателей: индекс эмфиземы, объем «мертвого» пространства, наклон фаз 2 и 3 и т. п. В обзоре освещены вопросы, касающиеся возможностей применения метода объемной капнографии в клинической практике, в частности при диагностике хронической обструктивной болезни легких (ХОБЛ), бронхиальной астмы (БА), эмфиземы и других заболеваний легких. Продемонстрировано, что неинвазивный, безопасный и простой в использовании метод объемной капнографии может использоваться для оценки параметров дыхания у пациентов с ХОБЛ, БА и эмфиземой легких, однако требуется дальнейшее изучение его диагностических возможностей с целью последующего внедрения в пульмонологическую практику