Особливості імунного профілю у крові щурів з гострим поширеним перитонітом на тлі гіпотиреозу

Introduction. Peritonitis remains one of the most common complications of surgical diseases of the abdominal cavity [5, 11]. According to individual authors, in severe forms of disseminated purulent peritonitis, the mortality reaches 50–80 % [3, 13, 15]. All this points to the need for further improvement of the methods of diagnosis and treatment of this pathological process.The aim of the study – establishment of features of the immune system cellular and humoral units functioning in rats with acute widespread peritonitis on the background of experimental hypothyroidism.Materials and Methods. White Wistar rats were used in the work. Hypothyroidism was modeled by the administration of Mercazolil at a dose of 25 mg / kg for 21 days. Acute common peritonitis was modeled by injecting 0.5 ml of 10 % filtered fecal suspension into the abdominal cavity of the animals under study. Cellular (CD4+, CD8+, CD22+-lymphocyte) and humoral (IgA, IgM, IgG) immunity were measured. The animals were decapitated under thiopental anesthesia after 24 hours, on the 4th, 7th and 10th days from the beginning of peritonitis modeling.Results and Discussion. It was found that in animals with acute widespread peritonitis against hypothyroidism, there is a significant decrease in CD4+ lymphocytes, a violation of the ratio of the main subpopulations of lymphocytes (CD4+ and CD8+), which is accompanied by a significant decrease in the immunoregulatory index. The dynamics of changes in B-lymphocytes CD22+, which are producers of immunoglobulins, was indicative. These changes correlated with the state of specific humoral immunity – the concentration of immunoglobulins in the serum of the corresponding groups of animals.When simulating common peritonitis, euthyroid animals showed a decrease in IgG concentration and an increase in IgM and IgA. Against the background of hypothyroidism, we noted a decrease in the level of immunoglobulins of all classes after 24 hours of the duration of the pathological process with a further decrease to the tenth day. The indices of all classes of immunoglobulins were also significantly lower than those of euthyroid animals with acute widespread peritonitis.Conclusions. In animals with acute common peritonitis, hypothyroidism is significantly reduced CD4+ lymphocytes, a violation of the ratio of the main subpopulations of lymphocytes (CD4+ and CD8+), which is accompanied by a significant decrease in the immunoregulatory index. The insufficiency of the cellular part of the immune response was found to reflect an increase in the mutual negative effect of the inflammatory process in the peritoneum and systemic disorders of immune defense in conditions of concomitant hypothyroidism. There is a direct relationship between the reduced level of CD22+ lymphocytes and the indices of immunoglobulins of classes A and G.In acute widespread peritonitis against the background of mercazolil-induced hypothyroidism, there is a violation of the functionality of the immune system, manifested by an imbalance of immunoglobulins in the bloodstream and a decrease in the resistance of the humoral link of the immune system.Вступление. Перитонит остается одним из наиболее частых осложнений хирургических заболеваний органов брюшной полости. По данным отдельных авторов, при тяжелых формах распространенного гнойного перитонита летальность достигает 50–80 %. Все это указывает на необходимость дальнейшего усовершенствования методов диагностики и лечения патологического процесса.Цель исследования – Установить особенности функционирования клеточного и гуморального звеньев иммунной системы у крыс с острым распространенным перитонитом на фоне экспериментального гипотиреоза.Методы исследования. В работе использовали белых крыс линии Вистар. Гипотиреоз моделировали путем введения мерказолила в дозе 25 мг/кг в течение 21-х суток, острый распространенный перитонит – введения 0,5 мл 10 % профильтрованной каловой суспензии в брюшную полость исследуемых животных. Определяли показатели клеточного (CD4+-, CD8+-, CD22+-лимфоциты) и гуморального (иммуноглобулины классов А, М, G) звеньев иммунитета. Животных декапитировали под тиопенталовым наркозом через 24 ч, на 4-е, 7-е и 10-е сутки от начала моделирования перитонита.Результаты и обсуждение. Как показали проведенные исследования, у животных с острым распространенным перитонитом на фоне гипотиреоза существенно снижался показатель CD4+-лимфоцитов, нарушалось соотношение основных субпопуляций лимфоцитов (CD4+ и CD8+), что сопровождалось достоверным уменьшением иммунорегуляторного индекса. Показательной была динамика изменений В-лимфоцитов CD22+, которые являются продуцентами иммуноглобулинов. Эти изменения коррелировали с состоянием специфического гуморального звена иммунитета – концентрацией иммуноглобулинов в сыворотке крови соответствующих групп животных. При моделировании распространенного перитонита в эутиреоидных животных мы выявили снижение концентрации IgG и рост IgM и IgA. На фоне гипотиреоза отмечали уменьшение уровня иммуноглобулинов всех классов уже через 24 ч продолжительности патологического процесса с дальнейшим снижением до 10-х суток. Показатели иммуноглобулинов всех классов были также достоверно ниже аналогичных показателей эутиреоидных животных с острым распространенным перитонитом.Выводы. У животных с острым распространенным перитонитом на фоне гипотиреоза существенно снижается показатель CD4+-лимфоцитов, нарушается соотношение основных субпопуляций лимфоцитов (CD4+ и CD8+), что сопровождается достоверным уменьшением иммунорегуляторного индекса. Обнаруженная недостаточность клеточного звена иммунного ответа отражает усиление взаимного негативного воздействия воспалительного процесса в брюшине и системных нарушений иммунной защиты в условиях сопутствующего гипотиреоза. Существует прямая связь между пониженным уровнем CD22+-лимфоцитов и показателями IgA и IgG. При остром распространенном перитоните на фоне мерказолилиндуцированного гипотиреоза нарушается функциональность иммунной системы, что проявляется дисбалансом иммуноглобулинов в кровяном русле и снижением резистентности гуморального звена иммунной системы.Вступ.  Перитоніт залишається одним з найбільш частих ускладнень хірургічних захворювань органів черевної порожнини.  За даними окремих авторів, при тяжких формах поширеного гнійного перитоніту летальність досягає 50–80 %.  Усе це вказує на необхідність подальшого вдосконалення методів діагностики і лікування даного патологічного процесу.Мета дослідження – встановити особливості функціонування клітинної і гуморальної ланок імунної системи в щурів з гострим поширеним перитонітом на тлі експериментального гіпотиреозу.Методи дослідження. У роботі використовували білих щурів лінії Вістар. Гіпотиреоз моделювали, шляхом введення мерказолілу  в дозі 25 мг/кг протягом 21-ї доби, гострий поширений перитоніт – введення 0,5 мл 10 % профільтрованої калової суспензії в черевну порожнину досліджуваних тварин. Визначали показники клітинної (CD4+-, CD8+-, CD22+-лімфоцити) та гуморальної (імуноглобуліни (Ig) класів A, M, G) ланок імунітету. Тварин декапітували під тіопенталовим наркозом через 24 год, на 4-ту, 7-му і 10-ту доби від початку моделювання перитоніту.Результати й обговорення. Як показали проведені дослідження, у тварин з гострим поширеним перитонітом на тлі гіпотиреозу суттєво знижувався показник CD4+-лімфоцитів, порушувалось співвідношення основних субпопуляцій лімфоцитів (CD4+ і CD8+), що супроводжувалось достовірним зменшенням імунорегуляторного індексу. Показовою була динаміка змін В-лімфоцитів CD22+, які є продуцентами імуноглобулінів. Ці зміни корелювали зі станом специфічної гуморальної ланки імунітету – концентрацією імуноглобулінів у сироватці крові відповідних груп тварин. При моделюванні поширеного перитоніту в еутиреоїдних тварин ми виявили зниження концентрації ІgG та зростання ІgM й IgA. На тлі гіпотиреозу відзначали зменшення рівня імуноглобулінів усіх класів уже через 24 год тривалості патологічного процесу з подальшим зниженням до 10-ї доби. Показники імуноглобулінів усіх класів були також достовірно нижчими від аналогічних показників еутиреоїдних тварин з гострим поширеним перитонітом.Висновки. У тварин з гострим поширеним перитонітом на тлі гіпотиреозу суттєво знижується показник CD4+-лімфоцитів, порушується співвідношення основних субпопуляцій лімфоцитів (CD4+ і CD8+), що супроводжується достовірним зменшенням імунорегуляторного індексу. Виявлена недостатність клітинної ланки імунної відповіді відображає посилення взаємного негативного впливу запального процесу в очеревині й системних порушень імунного захисту за умов супутнього гіпотиреозу. Існує прямий зв’язок між зниженим рівнем CD22+-лімфоцитів та показниками IgA й IgG. При гострому поширеному перитоніті на тлі мерказоліліндукованого гіпотиреозу порушується функціональність імунної системи, що проявляється дисбалансом імуноглобулінів у кров’яному руслі та зниженням резистентності гуморальної ланки імунної системи

Використання стовбурових клітин з пуповинної крові для корекції порушень ендогенної інтоксикації у щурів з гострим поширеним периотонітом на тлі мерказоліл-індукованого гіпотиреозу

The aim of the work: to study the influence of mesenchymal stem cells on the indices of endogenous intoxication in rats with acute widespread peritonitis on the background of experimental hypothyroidism.Materials and Methods. White Wistar rats were used in the work. Hypothyroidism was modeled by the administration of Mercazolil at a dose of 25 mg / kg for 21 days. Acute common peritonitis was modeled by injecting 0.5 ml of 10 % filtered fecal suspension into the abdominal cavity of the animals under study. Stem cells were obtained from umbilical cord blood of pregnant females on the 21–24th day of pregnancy. Evaluation of the viability of the obtained cells was carried out using the test for inclusion of the supra-red dye by staining with 0.1 % trypan blue. The suspension obtained mononuclear cells were injected intraperitoneally in a dose of 0.5 ml (number of cells administered dose – 0.9–1.0 × 108) immediately after the simulation common acute peritonitis. determination of the average molecular weight was conducted, leukocyte and erythrocyte indices intoxication activity of cathepsin D.Results and Discussion. The research found that the presence of hypothyroidism in experimental animals, which simulated an acute common fecal peritonitis, accompanied by a more pronounced than in euthyroid rats, an increase of endotoxemia indicators – middle molecules, erythrocyte and leukocyte index of intoxication, and slow dynamics of their normalization. Phase changes observed activity of cathepsin D. The use of cord blood stem cells is accompanied by a significant decrease in endogenous toxicity in animals with experimental peritonitis common amid Mercazolilum-induced hypothyroidism. Deficiency of iodine-containing thyroid hormones accompanied by a significant increase in the indicators characterizing the syndrome of endogenous intoxication compared to eutireoid animals. This may be one of the reasons for the development of multiple organ failure in these conditions. The use of stem cell cord blood is accompanied by a significant decrease in endogenous intoxication in experimental animals with generalized peritonitis in the background of mercazolil-induced hypothyroidism.Цель работы: изучить влияние мезенхимальных стволовых клеток на показатели эндогенной интоксикации у крыс с острым распространенным перитонитом на фоне экспериментального гипотиреоза.Материалы и методы. В работе использовали белых крыс линии Вистар. Гипотиреоз моделировали введением мерказолила в дозе 25 мг / кг в течение 21 суток. Острый распространенный перитонит моделировали введением 0,5 мл 10 % профильтрованной каловой суспензии в брюшную полость исследуемых животных. Стволовые клетки получали из пуповинной крови беременных самок на 21–24 сутки беременности. Оценку жизнеспособности полученных клеток осуществляли с использованием теста на включение суправитального красителя методом окрашивания 0,1 % раствором трипанового синего. Суспензию полученных мононуклеаров вводили внутрибрюшинно в дозе 0,5 мл (количество клеток в введенной дозе – 0,9–1,0×108) сразу после моделирования острого распространенного перитонита. Проведено определение молекул средней массы, эритроцитарного и лейкоцитарного индексов интоксикации, активности катепсина D.Результаты исследований и их обсуждение. Проведенными исследованиями установлено, что наличие гипотиреоза у экспериментальных животных, которым моделировали острый распространенный каловый перитонит, сопровождалось более выраженным, чем в эутиреоидных крыс, ростом показателей эндотоксикоза – среднемолекулярных пептидов, эритроцитарного и лейкоцитарного индексов интоксикации и более медленной динамикой их нормализации. Наблюдались фазовые изменения активности катепсина D. Применение стволовых клеток пуповинной крови сопровождается существенным уменьшением эндогенной интоксикации у животных с экспериментальным распространенным перитонитом на фоне мерказолилиндуцированного гипотиреоза.Выводы. Дефицит йодсодержащих гормонов щитовидной железы сопровождается достоверным ростом показателей, характеризующих синдром эндогенной интоксикации по сравнению с еутиреоидными животными. Это может быть одной из причин развития полиорганной недостаточности при этих условиях. Применение стволовых клеток пуповинной крови сопровождается существенным уменьшением эндогенной интоксикации у животных с экспериментальным распространенным перитонитом на фоне мерказолил-индуцированного гипотиреоза.Мета роботи: вивчити вплив мезенхімальних стовбурових клітин на показники ендогенної інтоксикації у щурів з гострим поширеним перитонітом на тлі експериментального гіпотиреозу.Матеріали і методи. У роботі використовували білих щурів лінії Вістар. Гіпотиреоз моделювали уведенням мерказолілу в дозі 25 мг/кг протягом 21-ї доби. Гострий поширений перитоніт моделювали уведенням 0,5 мл 10 % профільтрованої калової суспензії в черевну порожнину досліджуваних тварин. Стовбурові клітини отримували з пуповинної крові вагітних самок на 21–24 доби вагітності. Оцінку життєздатності отриманих клітин здійснювали з використанням тесту на включення суправітального барвника методом фарбування 0,1 % розчином трипанового синього. Суспензію отриманих мононуклеарів уводили внутрішньоочеревинно в дозі 0,5 мл (кількість клітин в уведеній дозі – 0,9–1,0×108) одразу після моделювання гострого поширеного перитоніту. Проведено визначення молекул середньої маси, еритроцитарного та лейкоцитарного індексів інтоксикації, активності катепсину D.Результати досліджень та їх обговорення. Проведеними дослідженнями встановлено, що наявність гіпотиреозу в експериментальних тварин, яким моделювали гострий поширений каловий перитоніт, супроводжувалась більш вираженим, ніж в еутиреоїдних щурів, зростанням показників ендотоксикозу – середньомолекулярних пептидів, еритроцитарного та лейкоцитарного індексів інтоксикації та гіршою динамікою їх нормалізації. Спостерігались фазові зміни активності катепсину D. Застосування стовбурових клітин пуповинної крові супроводжується суттєвим зменшенням ендогенної інтоксикації у тварин з експериментальним поширеним перитонітом на тлі мерказоліл-індукованого гіпотиреозу. Дефіцит йодовмісних гормонів щитоподібної залози супроводжується достовірним зростанням показників, що характеризують синдром ендогенної інтоксикації, порівняно з еутиреоїдними тваринами. Це може бути однією із причин розвитку поліорганної недостатності за цих умов. Застосування стовбурових клітин пуповинної крові супроводжується суттєвим зменшенням ендогенної інтоксикації у тварин з експериментальним поширеним перитонітом на тлі мерказоліл-індукованого гіпотиреозу

Стан вільнорадикального окиснення та антиоксидантної системи за умов експериментального гострого перитоніту на тлі гіпотиреозу

To study the influence of hypothyroidism on the course of free-radical processes and state of antioxidant system in rats with acute extensive peritonitis, the production of active forms of oxygen by mononuclear leukocytes, concentration of lipid hydroperoxides, TBA-active products, Schiff bases, SOD and catalase activity were determined. Simulation of extensive peritonitis with associated hypothyroidism led to the less obvious, than in euthyroid rats, increase of active forms of oxygen and lipid peroxidation products. Although the reduction of activity of enzymes of the first line of antioxidant defense (superoxide dismutase and catalase) was more evident.Для изучения влияния мерказолилиндуцированного гипотиреоза особенности течения свободнорадикальных процессов и состояние антиоксидантной системы у крыс с экспериментальным распространенным перитонитом определяли продуцирование активных форм кислорода мононуклеарными лейкоцитами, концентрацию гидропероксидов липидов, ТБК-активных продуктов, шиффовых основ, а также активность супероксиддисмутазы и каталазы. Гипотиреоз у крыс вызывали путем введения мерказолила в дозе 25 мг/кг в течение 21 суток. Моделирование распространенного перитонита на фоне гипотиреоза приводило к менее выраженному, чем в эутиреоидных крыс, росту активных форм кислорода и продуктов липопероксидации, однако и более выраженному снижению активности ферментов первой линии антиоксидантной защиты – супероксиддисмутазы и каталазы.Для вивчення впливу мерказоліліндукованого гіпотиреозу на особливості перебігу вільнорадикальних процесів і стан антиоксидантної системи в щурів з експериментальним поширеним перитонітом визначали продукування активних форм кисню мононуклеарними лейкоцитами, концентрацію гідропероксидів ліпідів, ТБК-активних продуктів, шиффових основ, а також активність супероксиддисмутази і каталази. Гіпотиреоз у щурів викликали шляхом уведення мерказолілу в дозі 25 мг/кг протягом 21 доби. Моделювання поширеного перитоніту на тлі гіпотиреозу призводило до менш вираженого, ніж в еутиреоїдних щурів, зростання активних форм кисню і продуктів ліпопероксидації, однак і більш вираженого зниження активності ферментів першої лінії антиоксидантного захисту – супероксиддисмутази і каталази

Досвід використання зведених медичних загонів у складі передової госпітальної бази в умовах збройного конфлікту високої інтенсивності

Вступ. Узагальнення досвіду застосування зведених військових медичних підрозділів в ході виконання заходів медичного забезпечення оборонної операції на території Донецької та Луганської області в період з травня 2022 по березень 2023 року є актуальним. Метою роботи є аналіз і узагальнення практичного досвіду організації лікувально-евакуаційних заходів та покращення ефективності застосування медичних сил і засобів під час виконання спеціальних завдань медичного забезпечення діючих угруповань військ Сил оборони держави в районі ведення бойових дій в Донецькому операційному районі. Матеріали та методи. Показники ефективності роботи військових медичних підрозділів досліджувалися шляхом порівняльного аналізу, системного підходу та узагальнення. Матеріалами досліджень були: керівні документи з питань організації медичного забезпечення Збройних Сил України, звітні матеріали фахівців медичної служби за підсумками роботи у зоні бойових дій, медична документація військових мобільних госпіталів. Результати. Проведений аналіз і узагальнення практичного досвіду організації лікувально-евакуаційних заходів, оцінка ефективності роботи зведених медичних загонів, їх варіанти формування і застосування в залежності від поставлених завдань. Запропонований варіант організації медичного забезпечення Сил оборони України в оборонній операції в умовах збройного конфлікту високої інтенсивності. Висновки. Зведені медичні загони є вимушеними і ситуаційно обумовленими етапами медичної евакуації на тактичному рівні, який створюється з метою швидкого реагування на зміни в оперативній обстановці для виконання певних завдань. В умовах некомплекту медичних фахівців військової ланки використання зведених медичних загонів є доцільним, економічно обґрунтованим і дозволяє виконувати складні та різноманітні завдання з максимальним наближенням лікарів-фахівців до лінії зіткнення. Отриманий досвід ефективного застосування різних варіантів зведених медичних загонів, які за своїм складом і функціональними якостями спроможні надавати визначений старшим медичним начальником необхідний вид і обсяг медичної допомоги в залежності від завдань медичного забезпечення. Запропонована функціонально-організаційна модель передової госпітальної бази, що потребує подальшого вивчення, удосконалення та впровадження на державному рівні

Spin-Hall nano-oscillator with oblique magnetization and Dzyaloshinskii-Moriya interaction as generator of skyrmions and nonreciprocal spin-waves

Spin-Hall oscillators are promising sources of spin-wave signals for magnonics applications, and can serve as building blocks for magnonic logic in ultralow power computation devices. Here, we analytically and micromagnetically study magnetization dynamics excited in a Spin-Hall oscillator with oblique magnetization when the spin-Hall effect and interfacial Dzyaloshinskii-Moriya interaction act simultaneously. Our key results are (i) excitation of nonreciprocal spin-waves propagating perpendicularly to the in-plane projection of the static magnetization, (ii) skyrmions generation by pure spin-current, (iii) excitation of a new spin-wave mode with a spiral spatial profile originating from a gyrotropic rotation of a dynamical skyrmion. These results demonstrate that Spin-Hall oscillators can be used as generators of magnetic skyrmions and different types of propagating spin-waves for magnetic data storage and signal processing applications

Разработка HybProb молекулярного маркера на аллель L4 для маркеропосредованной селекции перца сладкого Capsicum spp. на платформе Real-Time

Relevance. One of the conditions for creating a modern high-tech hybrid of sweet pepper is the presence of resistance to the Pepper mild mottle virus (PMMoV). This virus belongs to the genus Tobamovirus. This virus can spread through seeds, causing enormous damage to the sweet pepper crop. The main method of controlling of virus is the cultivation of F1 hybrids of pepper with genetic resistance. To date, the L4 gene is able to confer resistance to all known strains of this virus. However, there is still no reliable marker system that could be integrated into the MAS. Methods. Based on data from the NCBI, we generated a molecular diagnostic system based on hybridization probes. Validation was performed on seven pepper accessions from the world's germplasm banks. After validation, the new marker was successfully tested on 2540 plants of F2 and F3 generation. Results. Using the experimental marker system Fret4, we tested 7 reference samples of pepper germplasm with full correspondence of the melt peaks to the declared alleles of the L gene (L0/L1/L3/L4). Then, using a marker system, MAS was carried out on 10 populations of an number of 10 thousand plants to identify the L4 allele. As a result, we were able to create a highly accurate and cost-effective marker system for the most important pepper resistance gene. This marker system based on hybridization probes is easily integrated into the MAS, allowing fast and reliable determination of the L4 allele state in sweet pepper breeding to Tobamovirus.Актуальность. Одним из условий создания современного высокотехнологичного гибрида сладкого перца является наличие в нём устойчивости к вирусу мягкой крапчатости (PMMoV), относящемуся к роду Tobamovirus. Данный вирус способен распространяться вместе с семенами, что может приводить к серьезному экономическому ущербу. Основным методом контроля распространения данного заболевания является возделывание устойчивых F1 гибридов перца. На сегодняшний день единственным универсальным источником устойчивости сладкого перца ко всем штаммам PMMoV является аллель гена L — L4. Однако до сих пор не существует надёжной маркерной системы, которая могла бы быть интегрирована в MAS. Методы. На основе данных из базы NCBI нами была сгенерирована молекулярная диагностическая система на основе гибридизационных зондов. Валидация была проведена на семи образцах рода Capsicum из мировых банков гермплазмы. После валидации для тестирования нового маркера использовали расщепляющиеся поколения F2 и F3 ряда селекционных образцов. Результаты. Используя экспериментальную маркерную систему Fret4 нами было протестировано 7 эталонных образцов гермплазмы перца с полным соответствием пиков расплава заявленным аллелям гена L (L0/L1/L3/L4). Далее при помощи маркерной системы был проведён МАS на 10 сортопопуляциях общим числом в 10 тысяч растений для выявления гена L4. В результате нам удалось создать высокоточную и экономически эффективную маркерную систему. Данная маркерная система, основанная на гибридизационных зондах легко интегрируется в МАS, позволяя быстро и надёжно определять аллельное состояние L4 при селекции сладкого перца на устойчивость к Тобамовирусам

Колостоми після обструктивної резекції сигмоподібної кишки. Коли виконувати відновлювальну операцію?

The aim of the work: improvement of the results of reconstructive restorative operations of colon by determining the optimal timing of their implementation. Materials and Methods. Treatment results of 152 patients, who underwent reconstructive restorative operations were analysed. Histopathologic structure, endoscopic changes of the rectal stump on the different terms after its disconnection were studied. It allowed us to establish the optimal time for reconstructive restorative operation. Rresults and Discussion. Analysis and prognosis of regenerative processes in the area of bowel reconstruction is based on the results of morphological studies. Therefore, studies of morphological changes in the proximal and distal colon became the basis for optimizing the timing of reconstructive restorative operations after colostomy. Structural and functional restructuring of the mucous membrane begins in the proximal colon and in the colon stump 1 month after the first phase of surgical treatment and is manifested by the advantage of hyperplastic and reactive-inflammatory changes, which were restored, according to our data, 3 months after stoma application. In the later stages of the research (6 months or more) of the colon stump, a number of trends in the morphofunctional restructuring of the colon are clearly defined. These trends are characterized by a gradual and uneven increase in crypt atrophy with focal regression after 6 months and morphofunctional cell remodeling of the integumentary epithelium. Despite the fact that the number and length of crypts decreases, in the later stages after the first phase of surgical treatment, their architectonics and cellular composition is preserved with a significant predominance of goblet cells. An endoscopic examination of the rectal stump was held at different times. Analyzing the endoscopic picture of the stump of the colon, it was found that in the period of 2.5–3 months the mucous membrane of the stump corresponds to the norm. With an increase of the period of disconnection of the colon, significant changes in the colon wall occur, namely, the folds of the colon are smoothed out, the tone of the wall of colon decreases, arrise atrophic changes in the mucous membrane.Цель работы: улучшение результатов реконструктивно-восстановительных операций на толстой кишке путём определения оптимальных сроков их выполнения. Материалы и методы. Проанализировано результаты лечения 152 больных, которым были выполнены реконструктивно-восстановительные операции. Изучено гистологическое строение, эндоскопические изменения культи прямой кишки в разные сроки после её отключения, что позволило установить оптимальный срок для проведения реконструктивно-восстановительных операций. Результаты исследований и их обсуждение. Анализ и прогнозирование регенераторных процессов в зоне реконструкции кишки в основе своей базируется на результатах морфологических исследований. Поэтому исследование морфологических изменений проксимального и дистального отделов толстой кишки стало основой для оптимизации сроков выполнения реконструктивно-восстановительных операций после наложения колостомы. Структурно-функциональная перестройка слизистой оболочки начинается в проксимальном отделе толстой кишки и в культе толстой кишки уже через 1 месяц после первого этапа хирургического лечения и проявляется преимуществом гиперпластических и реактивно-воспалительных изменений, которые восстанавливались, по нашим данным, через 3 месяца после наложения стомы. На поздних сроках исследования (6 и более месяцев) культи толстой кишки четко определяется ряд тенденций морфофункциональной перестройки толстой кишки. Эти тенденции характеризуются постепенным и неравномерным нарастанием атрофии крипт с их очаговой регрессией в сроки после 6 месяцев и морфофункциональной клеточной перестройкой покровного эпителия. Несмотря на то, что количество и длина крипт в поздние сроки после первого этапа хирургического лечения уменьшаются, их архитектоника и клеточный состав сохраняется, со значительным преобладанием бокаловидных клеток. Было проведено эндоскопическое исследование культи прямой кишки в разные сроки. Анализируя эндоскопическую картину культи толстой кишки, было установлено, что в сроки 2,5–3 месяца слизистая оболочка культи соответствует норме, а с увеличением срока отключения толстой кишки, происходят существенные изменения ее стенки, а именно сглаживаются складки толстой кишки, снижается тонус стенки кишки, возникают атрофические изменения слизистой оболочки.Мета роботи: поліпшення результатів реконструктивно-відновлюючих операцій на товстій кишці шляхом визначення оптимальних термінів їх виконання. Матеріали та методи. Проаналізовано результати лікування 152 хворих, яким були виконані реконструктивно-відновлюючі операції. Вивчено гістологічну будову, ендоскопічні зміни кукси прямої кишки в різні терміни після її відключення, що дозволило встановити оптимальний термін для проведення реконструктивно- відновлюючих операцій. Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз і прогнозування регенераторних процесів в зоні реконструкції кишки в основі своїй базується на результатах морфологічних досліджень. Тому дослідження морфологічних змін проксимального і дистального відділів товстої кишки стало основою для оптимізації термінів виконання реконструктивно-відновлюючих операцій після накладення колостоми. Структурно-функціональна перебудова слизової оболонки починається в проксимальному відділі товстої кишки і в куксі товстої кишки вже через 1 місяць після першого етапу хірургічного лікування і проявляється перевагою гіперпластичних і реактивно-запальних змін, які відновлювалися, за нашими даними, через 3 місяця після накладення стоми. На пізніх термінах дослідження (6 і більше місяців) кукси товстої кишки чітко визначається ряд тенденцій морфофункціональної перебудови товстої кишки. Ці тенденції характеризуються: поступовим і нерівномірним наростанням атрофії крипт з осередковою їх регресією в терміни після 6 місяців і морфофункціональною клітинною перебудовою покривного епітелію. Незважаючи на те, що кількість і довжина крипт зменшується, в пізні терміни після першого етапу хірургічного лікування, їх архітектоніка і клітинний склад зберігається зі значним переважанням келихоподібних клітин. Було проведено ендоскопічне дослідження кукси прямої кишки в різний термін. Аналізуючи ендоскопічну картину кукси товстої кишки, було встановлено, що в терміни 2,5-3 місяці слизова оболонка кукси відповідає нормі, а зі збільшенням терміну відключення товстої кишки відбуваються суттєві зміни стінки товстої кишки, а саме згладжуються складки товстої кишки, знижується тонус стінки кишки, виникають атрофічні зміни слизової оболонки