МАТЕРІАЛЬНЕ ПІДҐРУНТЯ ЕТИЧНОГО СТАВЛЕННЯ ДО БАЖАННЯ В РЕЛІГІЙНО-ФІЛОСОФСЬКИХ СИСТЕМАХ ДАВНЬОГО СХОДУ

Purpose of this article is to study the phenomenon of desire in Ancient Chinese and ancient Indian society, to reveal a material basis for the appearance and formation of the specific ethical attitude towards desire in the philosophical reflection of ancient thinkers. To fulfil this purpose, we should study and analyse methodology of desire studies in philosophical and psychological literature, analyse the ethical attitude towards desire in religious and philosophical texts of Chinese and Indian thinkers, understand social and economic basis of such an ethical attitude, that is to establish material basis of desire as the specific form of psychic activity and to recreate the logic of its development. Theoretical basis. Culturological and economic studies of orientalists and dialectical logic. Originality. The paper presents the analysis of the perspectives and drawbacks of different approaches in desire studies. Research of ethical attitude towards the desire in Ancient China and India allowed us to recreate the logic of social relations and the level of productive forces in that society. The ideological foundation of conservation and recreation of power and property relations was found in the religious doctrine of suppression of individual desires. The connection between desire formation and division of labour and its preservation in the religious, political and legal forms of social consciousness was shown. Methodological perspectives of dialectical logic were defined in the study of logical and historical coincidence in the further development of the phenomenon and the notion of desire. Conclusions. Analysis of modern philosophical and psychological literature has revealed methodological drawbacks in desire studies, as they are focused on studying desire’s notion, its representation or separate aspects of desire in individual psyche disregarding its inner logic and material basis of its becoming. Studies of the ethical attitude towards desire in Eastern culture have shown the consensus in desire suppression of individuals and similarities between Ancient Chinese and Indian cultures. There is shown significance and material basis of the transcendental law suppressing the desires even of the higher classes of the oriental society. The methodological approach stated in this article can be applied for further desire studies of Ancient Greece culture, Christian ethics and modern society.Цель. Исследовать развитие феномена желания в древнекитайском и древнеиндийском обществе, вскрыв материальные основания для появления, развития и формирования специфического этического отношения к желанию в философской рефлексии древних мыслителей. Для реализации этой цели следует изучить и критически проанализировать методологическую установку на исследование понятия желания в философской и психологической литературе; проанализировать этическое отношение к феномену желания в религиозно-философских текстах китайских и индийских мыслителей; выяснить социально-экономические основания для формирования такого этического отношения к желанию; установить материальное основание для развития желания как особой формы психической деятельности и реконструировать логику его развития. Теоретический базис. Культурологические и политэкономические исследования востоковедов и диалектическая логика. Научная новизна. Проанализированы недостатки и перспективы подходов к изучению феномена желания и становления понятия желания. Исследование этического отношения к желанию в древнекитайском и древнеиндийском обществе позволило реконструировать логику общественных отношений и уровень развития производительных сил той эпохи. В установке на подавление индивидуальных желаний обнаружена идеологическая подоплёка на консервацию и воспроизведение сложившихся отношений власти и собственности. Показана связь формирования желания с процессом разделения труда и закреплением его в религиозной, политической и юридической формах общественного сознания. Установлены методологические перспективы диалектической логики в исследовании совпадения логического и исторического в дальнейшем развитии феномена и понятия желания. Выводы. В ходе анализа современной философской и научной литературы был выявлен методологический недостаток исследований с изучением понятия или представления о желании в разные эпохи без осмысления собственной логики возникновения этого феномена и его материальной подоплёки. Исследование этического отношения к желанию в восточной культуре показало единодушие в плане подавления желаний у членов общества, а также общность между древнеиндийской и древнекитайской культурами. Показано значение и материальные истоки трансцедентального закона, подавляющего желание даже у представителей высших классов восточного общества. Сформированный в этом исследовании подход может выступить основанием для дальнейшего изучения феномена и становления понятия желания в античной культуре, в христианской этике и в самосознании современного общества.Мета. Дослідити розвиток феномену бажання в давньокитайському та давньоіндійському суспільствах, розкривши матеріальне підґрунтя для появи, розвитку та формування специфічного етичного ставлення до бажання в філософській рефлексії давніх мислителів. Для реалізації цієї мети слід вивчити та критично проаналізувати методологічну установку на дослідження поняття бажання у філософській та психологічній літературі; проаналізувати етичне ставлення до феномену бажання в релігійно-філософських текстах китайських та індійських мислителів; з'ясувати соціально-економічні підстави для формування такого етичного ставлення до бажання та його поняття; встановити матеріальне підґрунтя для розвитку бажання як особливої форми психічної діяльності та реконструювати логіку його розвитку. Теоретичний базис. Культурологічні та політекономічні дослідження сходознавців і діалектична логіка. Наукова новизна. Проаналізовано недоліки та перспективи підходів до вивчення феномена і поняття бажання. Дослідження етичного ставлення до бажання в давньокитайському та давньоіндійському суспільствах дозволило реконструювати логіку суспільних відносин та рівень розвитку виробничих сил тієї епохи. В установці на пригнічення індивідуальних бажань виявлено ідеологічну основу для консервації та відтворення сформованих відносин влади та власності. Показано зв'язок формування бажання з процесом поділу праці й закріпленням його в релігійній, політичній та юридичній формах суспільної свідомості. Встановлено методологічні перспективи діалектичної логіки в дослідженні збігу логічного та історичного в подальшому розвитку феномена і поняття бажання. Висновки. В ході аналізу сучасної філософської та наукової літератури було виявлено методологічний недолік досліджень з вивченням поняття або уявлення про бажання в різні епохи без осмислення власної логіки виникнення цього феномена і його матеріальної основи. Дослідження етичного ставлення до бажання в східній культурі показало одностайність в плані пригнічення бажань у членів суспільства, а також спільність між давньоіндійською та давньокитайською культурами. Показано значення та матеріальні витоки трансцедентального закону, який пригнічує бажання навіть у представників вищих класів східного суспільства. Сформований в цьому дослідженні підхід може виступити підставою для подальшого вивчення феномена і поняття бажання в античній культурі, християнській етиці та сучасному суспільстві