ДОБОВИЙ ПРОФІЛЬ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ ТА КОГНІТИВНІ ПОРУШЕННЯ

The relationship between high blood pressure (BP) and cognitive impairment has attracted particular attention in recent decades. Nowadays, there are not enough data about the effect of diurnal blood pressure profile on cognitive function. The aim of the study – to analyse the relationship between circadian BP pattern and cognitive function in patients with hypertensive disease. Material and Methods.  To this purpose, we selected 45 hypertensives with arterial hypertension 2–3 degrees (the average level of systolic and diastolic BP was (169±9) and (96±7). Hypertensive subjects were subdivided in three groups: dippers (n=20), non-dippers (n=14), and hyper-dippers (n=11) according to a nocturnal fall of blood pressure. Neuro­psychological examination was carried out by Mini-Mental State Examination (MMSE). Results. It was found that 70 % of dippers had cognitive disorders, among nondippers cognitive disorders were detected in 93 %  and among hyper-dippers – in 100 %. Light cognitive impairments predominated in structure among dippers and nondippers, whereas mild cognitive impairments predominated among hyper-dippers. Significant differences between hyper-dippers and dippers were found in the MMSE scores ((25.9±1.3) and (26.8±2.7), p<0.05). Conclusions. Cognitive disorders were found in three groups of hypertension patients, however, hyper-dipping pattern was associated with lower cognitive function.Взаимосвязь между повышенным артериальным давлением (АД) и когнитивными нарушениями (КН) привлекает особое внимание в течение последних десятилетий. На сегодняшний день нет достаточно данных о влиянии суточного профиля АД на когнитивные функции. Цель – изучить состояние когнитивных функций у больных с гипертонической болезнью (ГБ)  в зависимости от особенностей суточного профиля АД. Материал и методы. Обследовано 45 больных с ГБ ІI–III стадий, 2–3 степеней (среднее систолическое и диастолическое АД составляло (169±9) и (96±7) соответственно). В зависимости от результатов суточного мониторирования АД пациенты были разделены на три группы: первая – dipper (n=20), вторая – nondipper (n=14), третья – hyper-dipper (n=11). Для изучения когнитивных функций применялась краткая шкала исследования психического статуса (MMSE). Результаты. Среди пациентов группы dipper когнитивные нарушения выявлены в 70 % случаев, у пациентов группы nondipper – в 93 % случаев, в группе hyper-dipper когнитивные расстройства наблюдались в 100 % случаев. В структуре когнитивных нарушений у пациентов группы dipper и nondipper преобладали легкие когнитивные нарушения, тогда как в группе hyper-dipper чаще диагностировали умеренные когнитивные нарушения. У пациентов hyper-dipper наблюдались достоверно худшие показатели когнитивных функций по шкале MMSE по сравнению с пациентами dipper ((25,9±1,3) и (26,8±2,7) соответственно, p<0,05). Выводы. Когнитивные нарушения были выявлены в трех группах больных с ГБ, однако достоверно более низкие показатели когнитивных функций наблюдались у больных с избыточным ночным снижением АД (hyper-dipper), также у них чаще обнаруживали умеренные когнитивные нарушения.Взаємозв'язок між підвищеним артеріальним тиском (АТ) та когнітивними порушеннями (КП) привертає особливу увагу протягом останніх десятиліть. На сьогодні немає достатньо даних щодо впливу добового профілю АТ на когнітивні функції. Мета – вивчити стан когнітивних функцій у хворих з гіпертонічною хворобою (ГХ) залежно від особливостей добового профілю АТ. Матеріал і методи. Обстежено 45 хворих із ГХ ІІ–ІІІ стадій, 2–3 ступенів (середній систолічний та діастолічний АТ становив (169±9) та (96±7) відповідно) та залежно від результатів добового моніторування АТ поділено на три групи: перша група – dipper (n=20), друга – nondipper (n=14), третя – hyper-dipper (n=11). Для вивчення когнітивних функцій застосовували коротку шкалу дослідження психічного статусу (MMSE). Результати. Серед пацієнтів групи dipper когнітивні порушення виявлено у 70 % випадків, серед пацієнтів групи nondipper – у 93 % випадків, у групі hyper-dipper когнітивні розлади спостерігали в 100 % випадків. У структурі когнітивних порушень серед пацієнтів групи dipper та nondipper переважали легкі когнітивні порушення, тоді як у групі hyper-dipper частіше діагностували помірні когнітивні порушення. У пацієнтів hyper-dipper відзначали достовірно гірші показники когнітивних функцій за шкалою MMSE порівняно з пацієнтами dipper ((25,9±1,3) та (26,8±2,7) відповідно, p<0,05). Висновки. Когнітивні порушення було виявлено у трьох групах хворих із ГХ, проте достовірно нижчі показники когнітивних функцій мали місце у хворих з надмірним нічним зниженням АТ (hyper-dipper), також у них частіше виявляли помірні когнітивні порушення

ІМОВІРНІСНА ІДЕНТИФІКАЦІЯ ЗАХИСНИХ ГРАФІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ СПОТВОРЕНИХ ЗМАЗАМИ

A problem of automatic identification of protective elements for digital images blurred by various distortions is considered in this paper. Two methods are proposed to solve the problem. The first method is designed for quick identification in case of minor distortions. It is based on metrics, that is obtained from the singular value decomposition of a matrix constructed from the pixel representation of the image. The second method is designed for identification in case of large distortions. It is based on estimation of parameters derived from the operator constructed by rows or columns of the matrix image.Розглядається задача автоматичної ідентифікації захисних елементів на графічних зображеннях, спотворених різноманітними змазами. Для вирішення задачі запропоновано два методи: перший з них призначений для швидкої ідентифікації у випадку незначних спотворень і базується на метриці, отриманій із сингулярного розкладу матриці побудованої із піксельного представлення зображення. Другий метод призначений для ідентифікації у випадку значних спотворень і базується на імовірнісній оцінці параметрів, отриманих із оператора, побудованого за рядками чи стовпцями матриці зображення

РОЛЬ ЧИННИКІВ РИЗИКУ У РОЗВИТКУ КОГНІТИВНИХ ПОРУШЕНЬ У ХВОРИХ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ

Вступ. Немає сумнівів, що деменція є акту­альною медичною та соціальною проблемою. Щорічно реєструється близько 10 мільйонів но­вих випадків захворювання. Прогнозується, що загальне число хворих на деменцією складе близько 82 мільйонів в 2030 році і зросте майже вдвічі до 2050 року. Появі деменції завжди пере­дують когнітивні порушення. Так, через рік у 5–15 % пацієнтів з помірними когнітивними роз­ладами виникне деменція (для порівняння – в за­гальній популяції вірогідність її розвитку складає 1–5 %).Також відомо, що найважливішим фактором ризику розвитку когнітивних порушень є артері­альна гіпертензія (АГ). Взаємозв’язок між висо­ким артеріальним тиском (АТ) і розладами когні­тивних функцій у літніх пацієнтів встановлений у великих епідеміологічних дослідженнях: Framingham, EVA, Gothenburg, Honolulu-Asia Aging Study – наявність артеріальної гіпертензії в середньому віці асоційована з підвищеним ризиком розвитку порушень пам’яті в літньому і старечому віці. Суб­клінічні ураження головного мозку відмічаються в 44 % хворих, що приблизно вдвічі перевищує поширеність ураження серця і нирок.Мета роботи – проаналізувати стан когнітив­них функцій у хворих на артеріальну гіпертензію та оцінити роль чинників ризику у їх виникненні.Матеріал і методи дослідження. Ми обсте­жили 22 хворих віком до 60 років (середній вік становив (51,1±7,3) року) з гіпертонічною хворо­бою (ГХ) І–ІІІ стадій. До контрольної групи увійшли 10 практично здорових осіб відповідного віку з нормальним рівнем АТ.Усім хворим проведено клініко-анамнестичне обстеження, лабораторні (рівень холестерину, глюкози крові, креатиніну з розрахунком швидко­сті клубочкової фільтрації, електролітів крові) та інструментальні методи дослідження (добове мо­ніторування артеріального тиску, електрокардіо­графію, ультразвукове обстеження серця). Для об’єктивізації когнітивних порушень використову­вали нейропсихологічне тестування: коротка шка­ла дослідження психічного статусу (Mini-Mental State Examination – MMSE), оцінка когнітивних функцій лікарем загальної практики (GPCOG), таблиці Шульте.Отримані результати обробляли за допомо­гою програми “STATISTIKA FOR WINDOWS 5,5”. Для порівняння параметричних характеристик застосовували критерій Манна–Уїтні.Результати й обговорення. Основними скар­гами серед пацієнтів були: головний біль, запамо­рочення, поганий сон, порушення пам’яті та уваги, швидка втомлюваність при розумовій праці.Аналіз результатів за нейропсихологічними шкалами показав достовірне погіршення когні­тивного статусу у хворих основної групи, тоді як у контрольній групі когнітивних розладів не зафік­совано в жодного з пацієнтів (табл. 1). Такі показ­ники відповідають легким та помірним когнітив­ним порушенням