ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ ТЕЛЕМЕДИЧНОГО МОНІТОРИНГУ БОЛЬОВОГО СИНДРОМУ ПІСЛЯ ГЕМОРОЇДЕКТОМІЇ

We aimed to compare long-term outcomes in patients undergoing circular stapled hemorrhoidectomy to those who had Milligan-Morgan hemorrhoidectomy. Material and Methods. 184 patients who underwent Milligan-Morgan hemorrhoidectomy and 312 patients who underwent circular stapled hemorrhoidectomy were reviewed. Long-term follow-up was assessed by using software and telemedicine pain monitoring. Results. The pain level on the first day in the control group was significantly higher – averaged 8 points compared to 5 points in the main group. On the 15th day, patients in the main group did not fill any pain in the postoperative area. Patients from the control group fill pain after two weeks. All patients in both groups noted that using the software at home gave them a sense of contact with the surgeon. Conclusions. Compared with Milligan-Morgan hemorrhoidectomy, stapled hemorrhoidectomy resulted in less postoperative pain, shorter operating time, and shorter hospital stay. Using a specialized software allows to eliminate the emotional component and to evaluate the pain level in the postoperative period more realistically.Проведено сравнение методик геморроидэктомии по Милигану–Моргану и степлерной геморроидэктомии при хирургическом лечении геморроя III–IV стадий. Материал и методы. 184 пациента, перенесших геморроидэктомию по Милигану–Моргану, и 312 пациентов после степлерной геморроидэктомии составили контрольную и основную группы. Был проведен анализ послеоперационного болевого синдрома с помощью специальной разработанной авторами программы. Результаты. Уровень боли по визуальной аналоговой шкале Вонга–Бейкера в послеоперационном периоде в первые сутки в контрольной группе был значительно выше и составил, в среднем, 8 баллов, по сравнению с 5 баллами в основной группе. На 15-е сутки пациенты основной группы не испытывали боли в послеоперационной области. У пациентов контрольной группы болевые ощущения сохранялись после двух недель. Все пациенты обеих групп отмечали, что использование программы в домашних условиях давало им ощущение контакта с хирургом и постоянного контроля боли со стороны лечащего врача. Выводы. Степлерная геморроидэктомия является надежной альтернативой геморроидэктомии по Милигану–Моргану и позволяет уменьшить уровень боли в послеоперационном периоде и сократить период нетрудоспособности пациентов. Использование специализированной компьютерной программы позволяет ликвидировать эмоциональную составляющую и реально оценить уровень боли в послеоперационном периоде.Проведено порівняння методик гемороїдектомії за Мілліганом–Морганом та степлерної гемороїдектомії при хірургічному лікуванні геморою III–IV стадій. Матеріал і методи. 184 пацієнти, що перенесли гемороїдектомію за Мілліганом–Морганом, та 312 пацієнтів після степлерної гемороїдектомії склали контрольну та основну групи. Було проведено аналіз післяопераційного больового синдрому за допомогою спеціалізованої програми “Ternotel-Vida”, розробленої авторами. Результати. Рівень болю за візуальною аналоговою шкалою Вонга–Бейкера в післяопераційному періоді на 1-у добу в контрольній групі був значно вищий і склав, у середньому, 8 балів, порівняно з 5 балами у основній групі. На 15-ту добу пацієнти основної групи не відчували болю в післяопераційній ділянці. У пацієнтів контрольної групи больові відчуття зберігалися після двох тижнів. Усі пацієнти з обох груп відмічали, що використання програми в домашніх умовах давало їм відчуття контакту з хірургом та постійного контролю болю зі сторони лікуючого лікаря. Висновки. Степлерна гемороїдектомія є надійною альтернативою гемороїдектомії за Мілліганом–Морганом і дозволяє зменшити рівень болю в післяопераційному періоді та скоротити період непрацездатності пацієнтів. Використання спеціалізованої комп’ютерної програми дозволяє ліквідувати емоційну складову та реальніше оцінити рівень болю у післяопераційному періоді

Вибір хірургічної тактики у постраждалих із скелетно-абдомінальною травмою з врахуванням імунологічного статусу

The aim of the work: reduction of lethality and surgical complications of patients with skeletal and abdominal trauma by optimization of medical diagnostic tactics taking into account immunological status. Materials and Methods. Concentration in blood serum of cytokines, interleukin 2 (IL-2), interleukin 10 (IL-10), tumor necrosis factor alpha (FNP-α) and interferon gamma (IFN-γ) was determined by immunoassay test systems. Investigation of the immunological status was carried out at the victims at admission to the hospital and on 7th and 14th days. Results and Discussion. At admission to the hospital of patients with skeletal-abdominal trauma, the concentration of proinflammatory cytokines, FNP-α and IFN-γ, increased respectively in 4.5 and 2.2 times. At the same time, we observe a drop in anti-inflammatory intracellular messengers IL-2 in 4.1, and IL-10 - in 9.5 times. At 7th day there is still an increasing of FNP-α by 16.7%. The content of anti-inflammatory protective cytokines IL-2 and IL-10 increased by 79.8% and 147.6% on 7th days. At day 14, the concentration of TNF-α remained at 96.3% higher compared to the onset day. The content of IFN-γ was 51.9 % different from the data on the day of admission. IL-2 concentration at day 14 was higher by 163.9 % compared with the primary data and by 46.8 % compared to the patients on 7th day. The content of IL-10 grew by 159.0% compared to the 7th day and then by 541.3 % (in 5.4 times) higher than the indicators at the time of admission. The analysis of immunological status shows that a patient with a skeletal and abdominal trauma has a greater chance to die as a result of intraoperative metabolic disorders during prolonged surgical interventions than as a result of a purposeful reduction of the operation time. Conclusion. The level of cytokines and the balance between humoral and cellular immune responses stabilize in 2 weeks after a skeletal-abdominal injury. Within one hour after the trauma, the victim should be restored to vital functions, the surgery should only control of the bleeding and contamination. After 2 weeks from admission according to the immunological status, radical and reconstructive operations can be performed.Цель работы: снижение летальности и хирургических осложнений пострадавших со скелетно-абдоминальной травмой путем оптимизации лечебно-диагностической тактики с учетом данных иммунологического статуса. Материалы и методы. Концентрацию цитокинов, а именно интерлейкина 2 (ИЛ-2), интерлейкина 10 (ИЛ-10), фактора некроза опухолей альфа (ФНО-α) и интерферона гамма (ИФН-γ) в сыворотке крови определяли с помощью иммуноферментных тест-систем. Исследование иммунологического статуса проводили в 90 пострадавших при поступлении в стационар и на 7 и 14 сутки. Результаты исследований и их обсуждение. При поступлении пострадавших со скелетно-абдоминальной травмой концентрация провоспалительных цитокинов ФНО-α и ИФН-γ росли соответственно в 4,5 и в 2,2 раза. Одновременно мы наблюдаем падение противовоспалительных внутриклеточных мессенджеров ИЛ-2 в 4,1, а ИЛ-десятых 9,5 раз. На 7 сутки все еще наблюдается рост содержания ФНО-α на 16,7%. Содержание противовоспалительных защитных цитокинов ИЛ-2 и ИЛ-10 на 7 сутки повышался на 79,8 % и 147,6 %. На 14 день концентрация ФНО-α оставалась на 96,3 % выше по сравнению с показателями в день поступления. Содержание ИФН-γ на 51,9% отличался от данных в день поступления. Концентрация ИЛ 2 на 14 сутки была выше на 163,9 % по сравнению с первичными данными и на 46,8 % по сравнению с показателями пациентов на 7 сутки. Содержание ИЛ-10 росло на 159,0 % по сравнению с 7-ю сутками и было на 541,3 % (в 5,4 раза) выше показателей на время поступления. При анализе иммунологического статуса видно, что пациент с опорно-абдоминальной травмой имеет больше шансов погибнуть в результате интраоперационных нарушений метаболизма при длительных оперативных вмешательствах, чем в результате целенаправленного сокращения операции.Мета роботи: зниження летальності та хірургічних ускладнень постраждалих зі скелетно-абдомінальною травмою шляхом оптимізації лікувально-діагностичної тактики з врахуванням даних імунологічного статусу. Матеріали і методи. Концентрацію цитокінів, а саме інтерлейкіну 2 (ІЛ-2), інтерлейкіну 10 (ІЛ-10), фактора некрозу пухлин альфа (ФНП-α) та інтерферону гама (ІФН-γ) у сироватці крові визначали за допомогою імуноферментних тест-систем. Дослідження імунологічного статусу проводили до постраждалих при госпіталізації в стаціонар та на 7 і 14 доби. Результати досліджень та їх обговорення. При госпіталізації постраждалих зі скелетно-абдомінальною травмою концентрація прозапальних цитокінів ФНП-α та ІФН-γ зростали, відповідно, у 4,5 та у 2,2 раза. Одночасно ми спостерігаємо падіння протизапальних внутрішньоклітинних месенджерів ІЛ-2 у 4,1, а ІЛ-10 – у 9,5 разів. На 7-му добу все ще спостерігається зростання вмісту ФНП-α на 16,7 %. Вміст протизапальних захисних цитокінів ІЛ-2 та ІЛ-10 на 7 добу підвищувався на 79,8 % та 147,6 %. На 14-ту добу концентрація ФНП-α залишалася на 96,3 % вище порівняно з показниками на день госпіталізації. Вміст ІФН-γ на 51,9 % відрізнявся від даних у день госпіталізації. Концентрація  ІЛ-2 на 14 добу була вище на 163,9 % порівняно з первинними даними та на 46,8 % порівняно з показниками пацієнтів на 7 добу. Вміст ІЛ-10 зростав на 159,0 % порівняно із 7-ю добою та був на 541,3 % (у 5,4 раза) вище від показників на час госпіталізації аналіз імунологічного статусу підтвердив високу ймовірність смерті хворого скелетно-абдомінальною травмою в результаті інтраопераційних порушень метаболізму при тривалих оперативних втручаннях, ніж в результаті цілеспрямованого скорочення операції

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ ЛІКАРЯ-ІНТЕРНА ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ «ОРТОПЕДІЯ І ТРАВМАТОЛОГІЯ»

The article provides a detailed analysis of the components of the curriculum and training program for interns in the specialty “Orthopedics and Traumatology” during the two-year internship period. The issues of the main and related blocks of the curriculum during the internship are highlighted. The basic requirements for the knowledge and skills of an orthopedist-traumatologist after the internship are established. Emphasis is placed on the need to provide an orthopedist-traumatologist after the internship adequate level of examination and treatment of patients in accordance with modern advances in medical science and technology. It is emphasized that such methods of examination include ultrasound, CT and MRI. It is also noted that in each of the theoretical issues included in the main block there is a reference to the nature and changes of these surveys. On the other hand, in a detailed study of the list of issues for the training of orthopedist-traumatologist, no section was found on ultrasound, CT and MRI. The simulated situation is considered, when it is necessary to independently analyze MRI and CT images, and correctly, accurately, locally introduce the required drug by injection and perform it under the control of modern equipment with full visualization of the damaged area and the drug. It is emphasized that conducting such procedures requires not only knowledge but also practical skills, which can be obtained only after special theoretical and practical training not provided for in the curriculum of orthopedist-traumatologist. Thus, there is a discrepancy between the requirements for the knowledge and skills of a specialist in traumatology and orthopedics and the content of the training program for such a specialist. To address this issue, it is proposed to introduce in the main block of the training program a course to study additional methods of examination of the musculoskeletal system, namely ultrasound, CT and MRI. Carry out this course in parallel with the course of clinical topographic anatomy, which will promote better clinical understanding. Develop a program to acquire basic practical skills based on the use of these methods.У статті проведено детальний аналіз складових частин навчального плану та програми підготовки лікаря-інтерна за спеціальністю «Ортопедія і травматологія» протягом дворічного періоду інтернатури. Виділені питання основного та суміжних блоків програми, які виносяться для вивчення за час інтернатури. Встановлені основні вимоги щодо знань та вмінь лікаря ортопеда-травматолога після закінчення інтернатури. Акцентована увага на необхідності забезпечення ортопедом-травматологом після закінчення інтернатури адекватного рівня обстеження та лікування хворих відповідно до сучасних досягнень медичної науки і техніки. Підкреслено, що до таких методів обстеження відносяться ультразвукова діагностика, КТ та МРТ. Також відмічено, що в кожному з теоретичних питань, що входять в основний блок, є посилання на характер та зміни цих обстежень. З іншого боку, при детальному вивченні переліку питань з підготовки ортопеда-травматолога, не знайдено розділу, присвяченого УЗД, КТ та МРТ. Розглянуто змодельовану ситуацію, коли необхідно самостійно проаналізувати МРТ- і КТ-зображення та правильно, точно, локально ввести необхідний препарат шляхом ін’єкції і виконати це під контролем сучасної апаратури з повною візуалізацією ушкодженої ділянки та препарату, що вводиться. Підкреслено, що проведення таких маніпуляцій потребує не лише знань, але і практичних навичок, отримання яких можливе лише після спеціальної теоретичної та практичної підготовки, не передбаченої в програмі підготовки ортопеда-травматолога. Отже, виявлено невідповідність між вимогами щодо знань та вмінь лікаря-спеціаліста за фахом «Травматологія та ортопедія» і змістом програми підготовки такого спеціаліста. Для вирішення даного питання запропоновано ввести в основний блок програми підготовки курс по вивченню додаткових методів обстеження опорно-рухового апарату, а саме УЗД, КТ та МРТ. Проводити даний курс паралельно з курсом клінічної топографічної анатомії, що сприятиме кращому клінічному розумінню. Розробити програму отримання основних практичних навичок, основаних на використанні даних методів

РОЛЬ СИМУЛЯЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ ТРАВМАТОЛОГІЇ ТА ОРТОПЕДІЇ

In the system of medical education simulation technology is a basis of a number of techniques designed to help to reproduce the clinical situation in accordance with the purpose of training, repetition, evaluation and research. The article lit the application of simulation technologies in the system of teaching orthopedics and traumatology for 5th year students of the Medical Faculty and outlines the prospects of simulation training to prepare interns. Implementation of simulation training technologies facilitate better assimilation of practical surgery skills and techniques in traumatology.У системі медичної освіти симуляційні технології лежать в основі ряду методик, покликаних допомагати відтворювати клінічні ситуації відповідно до мети навчання, повторення, оцінки і дослідження. У статті висвітлено питання застосування симуляційних технологій у системі викладання ортопедії та травматології для студентів 5 курсу медичного факультету й окреслено перспективи застосування симуляційного навчання для підготовки лікарів-інтернів. Впровадження симуляційних технологій навчання сприятиме кращому засвоєнню практичних навичок та хірургічних методик з травматології