Розвиток жанру елегії в українській літературі ХVI - XIX століть

Дисертація – перше системне дослідження жанру елегії в українській літературі XVI – ХІХ століть як репрезентативного етапу становлення й утвердження дискурсивної практики цього жанру. У ній уперше розглядаються в історико-типологічному аспекті жанрова генеза елегії, її функціонування в давній поезії. Проаналізовано кращі зразки елегійної лірики давньоукраїнських поетів, осібно Г. Сковороди, та поетів ХІХ століття – Л. Боровиковського, А. Метлинського, М. Петренка, В. Забіли, Т. Шевченка, О. Кониського, Л. Глібова, С. Руданського, Ю. Федьковича, С. Воробкевича, Я. Щоголева, М. Старицького, В. Cамійленка, П. Грабовського, І. Франка, Лесі Українки та інших, у творчості яких елегія оформилася в оригінальний самобутній ліричний жанр. При цьому простежуються її еволюція, особливості художнього світу, образна система, поетика. У дослідженні розвиток елегійної поезії в літературному процесі України XVI – XIX ст. розглядається в таких аспектах: елегія як теоретична проблема; елегія як історико-літературне явище; жанрові модифікації елегії у творчості найяскравіших її репрезентантів. Визначальними стали такі складники елегії, як самодостатність художньо-ліричної системи, змістовно-емоційна тональність, форма ліричного наративу, особливості вираження авторського світовідчуття та характер образності. У роботі висвітлена модифікація жанру на різних етапах літературного процесу в контексті розвитку естетичної свідомості, розкриті його національні особливості, обумовлені поетичними традиціями і менталітетом українського народу, визначені типологічні риси жанру – стійкого естетичного феномена, який упродовж багатовікової історії зберігає змістовно-поетичні константи. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3466Диссертация – первое системное исследование жанра элегии в украинской литературе XVI – XIX веков, являющихся репрезентативным этапом становления и утверждения дискурсивной практики этого жанра. Элегия – один из самых древних и распространенных лирических жанров мировой литературы. Рассмотренная в диссертационном исследовании украинская элегия препарирована в таких аспектах: теоретическая проблема, историко-литературное явление, жанровые модификации. Это способствовало осмыслению элегии как отдельной художественно-эстетической реалии, имеющей специфическую эмоциональную тональность, форму нарратива, особенности выражения авторского “Я” и определенную образную картину. Системный анализ элегической поэзии от истоков до начала ХХ века способствовал освещению истории возникновения и развития еѐ в древнеукраинском литературном процессе; позволил проследить трансформацию и модификацию жанра в творчестве поэтов; определить национальное своеобразие украинской элегии и основные константы еѐ поэтики; установить типологию жанра и характерные особенности его разновидностей; обобщить отдельные аспекты теории жанра и развитие украинской научной мысли в этой сфере. На фоне традиций античной элегической поэзии, а также на основе анализа этапов существования элегии в мировой практике становятся очевидными национальное своеобразие и специфика жанра, чему и посвящена диссертация. На основании анализа лучших образцов элегической лирики древнеукраинских поэтов, отдельно Г. Сковороды, поэтов ХIХ века – Л. Боровиковского, М. Шашкевича, А. Метлинского, М. Петренко, В. Забилы, Т. Шевченко, О. Коныского, Л. Глибова, С. Руданского, Ю. Федьковича, С. Воробкевича, Я. Щоголева, М. Старицкого, В. Самойленко, П. Грабовского, И. Франко, Леси Украинки и других – прослеживается эволюция жанра. В их творчестве элегия достигла такого уровня, который поставил еѐ в один ряд с лучшими образцами мировой поэзии. В исследовании рассматривается латиноязычная элегия как своеобразное звено, соединяющее собственно украинскую элегию с античной. Развиваясь на украинской почве, она стала синтезом античных традиций и гуманистических идей эпохи Возрождения. В работе предложена следующая классификация древнеукраинской элегии: духовная, светская (историко-патриотическая, социальная, любовная), лямент (плач) как синтез элегии и панегирика. Элегическая поэзия Г. Сковороды объединила религиозное и светское начала. Литературный процесс ХIХ века рассматривается как взаимодействие и взаимовлияние двух основных литературно-художественных систем. Романтизм – самое устойчивое направление развития лирической поэзии – стал благодатной почвой для элегии. С элегическим творчеством Л. Боровиковского, М. Шашкевича, А. Метлинского, М. Петренко, В. Забилы, Я. Щоголева, О. Коныского, Л. Глибова, С. Руданского, Ю. Федьковича, С. Воробкевича, Я. Щоголева в украинской литературе утвердился новый тип поэзии – романтическая элегия, особенность которой состоит в оригинальности образной системы, наличии определенных тропов и стилистических фигур, в традиционном эмоциональном ключе, подобном народнопоэтическому. Реалистические мотивы украинской элегии отчетливо прозвучали в творчестве Т. Шевченко, неоспоримое новаторство которого проявилось во всех тематических и жанровых разновидностях элегической поэзии. Т. Шевченко создал новый тип элегии, которая в дальнейшем определяет развитие жанра. Украинская элегия второй половины XIX века свидетельствует о продуктивном развитии традиций Т. Шевченко. Реалистические элегии М. Старицкого, В. Самойленко, П. Грабовского, И. Франко, Леси Украинки и других, органически соединивших отечественные и европейские традиции, способствовали усилению психологического анализа душевного состояния человека, его духовных исканий, что привело к проблемно-тематическим и образным изменениям стиха, возникновению новых принципов и форм поэтического мышления. Период развития элегии конца XIX – начала ХХ века характеризуется влиянием модернизма, которое прослеживается в элегической поэзии И. Франко и Леси Украинки. Элегический жанр в украинской литературе стал формой выражения художественно-поэтического сознания, связанного с менталитетом украинского народа; с точки зрения типологических черт жанра элегия состоялась как эстетический феномен, сохраняющий содержательно-поэтические константы на протяжении многовековой истории. В работе использован научный аппарат, дающий возможность представить рассматриваемую проблему в необходимых дефинициях. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3466The thesis is the first systematic analysis of the elegy in Ukrainian poetry from the ancient times up to the beginning of the XXth century. For the first time the sources of the elegy and its place in the old-time Ukrainian poetry have been explored as to the historical and typological aspect of the genre. The evolution of the elegy has been traced on the basis of the analysis of the best elegiac lyric examples of Ukrainian poets, especially G. Skovoroda, and the poets of the XIXth century L. Borovikovski, A. Metlinski, M. Petrenko, V. Zabila, T. Shevchenko, O. Konyski, L. Hlibov, S. Rudanski, U. Fedkovich, S. Vorobkevich, Y. Shchoholev, M. Staritski, V. Samiylenko, P. Grabovski, I. Franko, L. Ukrainka and others whose works helped to obtain the qualities of elegy as an original poetic genre. The proposed scientific research treats the elegy as to the following aspects of its development: the elegy as a theoretical problem; the elegy as a historical and literary phenomenon; various genre modifications of the elegy in the works of its best representatives. Such characteristics of the elegy as self-sufficiency of its artistic and poetic system, its emotional key, lyric narration form, imagery character, and the peculiarities of expressing the author’s world outlook are considered as the most important ones. The work highlights the genre modification on various stages of the literary process in the context of development of aesthetic perception; reveals the national peculiarities of the genre with its poetic traditions and the mentality of Ukrainian people, defines the typological features of the genre as a stable aesthetic phenomenon, maintaining the best poetic constants throughout the centuries-old Ukrainian history. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/346

Українська романтична елегія й кордоцентризм: деякі аспекти взаємопроникнення

From the article “Ukrainian romantic elegy and cordocentrism: some aspects of inter-action” by Olena Tkachenko and Olga Lakhtar on the basis of the old Ukrainian poetry and elegies of L. Borovykovskiy, M. Shashkevych, A. Metlynskiy, M. Petrenko, V. Zabila and T. Shevchenko one can observe the influence of the philosophy of heart upon the development of Ukrainian elegy as the feature of national origin of the genre.У статті на основі елегійних творів давньоукраїнської поезії та елегій Л. Боровиковського, М. Шашкевича, А. Метлинського, М. Петренка, В. Забіли та Т. Шевченка простежується вплив філософії серця на розвиток української елегії як один із проявів національної самобутності жанру. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/102

The role of German newspaper «Die Welt» in the shaping the image of Ukraine

Розглядаються особливості формування іміджу України посередництвом німецької газети Die Welt. Показано, як завдяки моніторингу матеріалів конкретного видання можна визначити ставлення будь-якої країни до економічних, політичних та соціальних процесів в державі. Доводиться, що засоби масової інформації є важливим фактором формування образу України в свідомості світової спільноти.The article considers feature forming the image of Ukraine mediation of the German newspaper Die Welt. It is shown as you can determine the ratio of any country to economic, political and social processes in the country by monitoring the articles of specific media. We prove that the media is a critical factor in shaping the image of Ukraine in the world community consciousness

The specificity of color scheme of the newspaper «Day»

У статті досліджується кольорове оформлення одного номеру щоденної всеукраїнської газети «День», з’ясовуються основні особливості його кольорової гами

Парламентські вибори 2012 року на шпальтах газети "Панорама"

Аналізуються журналістські матеріали газети «Панорама», присвячені парламентським виборам 2012 року.The journalistic materials of the newspaper «Panorama», dedicated to the parliamentary elections in 2012, are being analyzed

Socio-communicative essence newspaper “Day” (based on number one №187-188 of october 16-17, 2015)

Розглядається соціокомунікативна сутність (контентне наповнення) одного номеру щоденної всеукраїнської газети «День», з’ясовується її вплив на формування громадської думки.We consider socio-communicative essence (content filling) number one nationwide daily newspaper “Day “ turns its impact on public opinion

Українська класична елегія

У монографії здійснено комплексний аналіз елегії в українському літературному процесі XVI–XIX ст. як репрезентативного етапу становлення й утвердження дискурсивної практики цього жанру. На широкому фактичному матеріалі системно досліджено процес виникнення та розвитку елегії; здійснено історико-теоретичну реконструкцію жанру елегії в контексті античної й західноєвропейської генологічної свідомості на перетині західної і східної жанрологічних орієнтацій; простежено тяглу лінію естетичної реалізації елегійних сюжетних мотивів, образів, філософських концептів у жанровій структурі української елегії та її функціональність в українській ліриці досліджуваного періоду; систематизовано й визначено ідейно-тематичні, структурні та національні особливості елегійної поезії; на основі аналізу визначальних аспектів поетики елегії із сучасних методологічних засад запропоновано її дефініцію і типологію; узагальнено розвиток української теоретичної думки щодо жанру елегії; обґрунтовано історико-літературну концепцію еволюції елегійного жанру як форми художньо-естетичної свідомості. Для науковців, викладачів, аспірантів, студентів, усіх, хто цікавиться поезією