Emergent meaning-making in multimodal discourse: A case for sadness in The Horse Whisperer

This article addresses functional-pragmatic and cognitive-semiotic issues of emergent meaning-making in multimodal discourse. The theoretical backbone comprises the theories of conceptual integration, blended classic joint attention, embodied cognition, and performativity. This study acknowledges that emergent meaning-making is a performative act grounded on the intersubjective interaction of communicants constituted by environmental and bodily factors. Emergent meaning is viewed as novel, which possesses a certain level of complexity, and is not derived from the meaning of its semiotic elements. A case study analysis of sadness in film enables to reveal the main features of emergent meaning-making: 1) filmmakers and viewers co-participate in meaning-making and are able to share joint attention providing intersubjective interaction mediated by the camera; 2) meaning-making is grounded in bodily experiences and embodied not only through nonverbal elements but also verbal and cinematic semiotic resources in film; 3) a synergistic integration of modes and semiotic resources constructs the emergent meaning; 4) the configuration of semiotic resources is characterized by the volatility of combinations; 4) emergent constructs may be organized according to particular regulations creating constructive patterns. These findings stipulate further analysis of meaning-making, its material-perceptual and socio-semiotic aspects

Psycholinguistic and cognitive-semiotic dimensions of constructing fear in horror films: A multimodal perspective

This article addresses an integrative psycholinguistic and cognitive-semiotic perspective on constructing fear in English horror films. At the heart of constructing fear in horror film is the filmmakers’ presumption that viewers can potentially share their joint intention with the filmmakers, can share joint attention, and, as a result, share joint emotion. Drawing on the theory of intersubjectivity, fear in horror films emerges as the result of joint attention between filmmakers and viewers. Fear is viewed as a multimodal construct resulting from the synergistic integration of verbal, nonverbal, and cinematic semiotic resources via audial and visual modes. Each semiotic resource contributes to meaning-making by employing elements specific to horror films. The verbal system contains interjections, descriptive words, emotion-laden words, pleas for help, and violation of the sentence structure. The nonverbal elements include a contorted face, screaming, chaotic gestures, shaking, or stupor. The cinematic resource possesses the meaning-making potential to highlight various aspects of filmic fear through close-ups and middle close-ups, camera angles, dim light, and non-linear disturbing music. The meanings constructed by semiotic elements interact through cross-mapping, contributing to the formation of multimodal blends, which emerge in conceptual integration. Multimodal blends of fear in horror films include two-/three-component, non-parity, and consecutive patterns. From the viewers’ perspective, fear in horror films is perceived as a whole entity with a different level of intensity: from anxiety to horror. The experiment results show that the main indicators of fear for both males and females are pleas for help, voice and facial expressions, and music and close-up. However, while watching horror films, males feel interested more, while females experience negative emotions of fear, disgust, and tension. Author: Tetiana Krysanova, 0000-0002-9456-3845 [email protected]

Multimodal meaning-making of aggression in English song narrative: A cognitive-pragmatic perspective

This article addresses cognitive and pragmatic aspects of the multimodal meaning-making of AGGRESSION in the English song narrative. The cognitive-pragmatic foundations integrate cognitive and pragmatic aspects with multimodal ones, which allows to explain how signs of different modes and semiotic resources instantiate the concept and which cognitive features are decisive for (re)construction of meaning by performers and viewers. Cognitive features have verbal and non-verbal implementation through visual and auditory modes. The verbal semiotic resource, implemented through auditory and visual modes, contains lexical and pragmatic means of direct/indirect realization of aggression. Lexical means include words that name/describe/express aggression, as well as lexemes that acquire the aggressive meaning in a certain context. Pragmatic means are represented by expressive statements realizing threat, order, reproach, and accusation. The non-verbal semiotic resource is also represented through both modes and is characterized by semiotic heterogeneity, including prosodic/mimic/gestural features, various aspects of performers’ appearance, music clip design and lighting. They include hoarse voice/high exalted vocals/screaming; aggressive look/bulging eyes/wide open mouth/tense distorted face; active movements/fight; dark clothes/ dark make-up/tattoos. The musical component is characterized by the lower register, alternating consonance and dissonance, and a fast tempo. The lighting includes the play of light and shadow, and flashes. The construction of aggression appears as a result of the integration of semiotic elements into a multimodal blend, which is an emergent entity. Semantic relations between the blend components are based on the complementarity or contradiction of their elements, which makes it possible to single out convergent and divergent constructive patterns

Україна – Канада: сучасні наукові студії

The materials of the international collective monograph show the latest Ukrainian-Canadian socio-political, historical, philological, cultural, educational and pedagogical research in the field of modern Canadian Studies. The monograph includes the investigations by several scientists from Ukraine and Canada (from Edmonton, Lutsk, Kyiv, Lviv, and Sumy). Such publication comes out in Ukraine for the first time. For scholars, postgraduates and doctoral students, undergraduates and lecturers of the faculties of international relations, foreign philology, history, political science, philology and journalism, education and social work, Canadian centres in Ukraine and centres of Ukrainian Studies in Canada, as well as for anyone interested in research of Ukrainian-Canadian relations

Cognitive Metaphor and Cognitive Metonymy of Anger in English Cinema Discourse

Розглядаються когнітивна метафора і когнітивна метонімія гніву, характерні для англомовного кінодискурсу. Образний характер кінодискурсу полягає в його здатності оповідати, створюючи символи, які є метафоричними і метонімічними. Когнітивна метафора і метонімія відображають родові та видові ознаки передачі гніву. Серед когнітивних метафор можна відмітити універсальні конвенційні метафори, такі як ГНІВ Є КОНТЕЙНЕР ІЗ КИПЛЯЧОЮ РІДИНОЮ, ГНІВ Є ВОГОНЬ, ГНІВ Є СУПЕРНИК У БОРОТЬБІ, ГНІВ Є ДИКА ТВАРИНА, ГНІВ Є СТИХІЯ, ГНІВ Є СИЛА, ГНІВ Є БОЖЕВІЛЛЯ і специфічні, виділені в кінодискурсі, – ГНІВ Є ХОЛОД, ГНІВ Є КОМАХА, ГНІВ Є БІЛЬ, ГНІВ Є ПЕРЕПОНА, ГНІВ Є ПОТОЙБІЧНА СИЛА. До когнітивних метонімій відносимо метонімії, реалізовані вербально та кінематографічно або тільки кінематографічно, – ТЕМРЯВА, СТИХІЙНІ ЯВИЩА, ВИБУХ, ПОВЕДІНКА ЛЮДИНИ В ГНІВІ Є ПОВЕДІНКА БОЖЕВІЛЬНОЇ ЛЮДИНИ. Зазначені метафори і метонімії ґрунтуються на фізіологічних, психологічних і поведінкових особливостях людини, яка переживає гнів.The article examines anger cognitive metaphor and cognitive metonymy characteristic for English cinema discourse. Imaginary nature of cinema discourse lies in its ability to narrate, creating characters that are metaphorical and symbolic. Cognitive metaphor and metonymy reflect the generic and specific features of anger. Among the cognitive metaphors one can mention universal conventional metaphors such as ANGER IS CONTAINER WITH BOILING LIQUID, ANGER IS A FIRE, ANGER IS A RIVAL IN A STRUGGLE, ANGER IS A WILD ANIMAL, ANGER IS NATURE, ANGER IS FORCE, ANGER IS MADNESS and specific, identified in cinema discourse, ANGER IS COLD, ANGER IS AN INSECT, ANGER IS PAIN, ANGER IS THREAT, ANGER IS EVIL SPIRIT. Cognitive metonymy in cinema discourse is realized verbally and cinematic or only cinematic – DARKNESS, NATURAL DISASTER, EXPLOSION, HUMAN BEHAVIOR IN ANGER IS THE BEHAVIOR OF A CRAZY PERSON. The defined metaphors and metonymies are based on physiological, psychological and behavioral characteristics of a person who is experiencing the emotion of anger

Дискурсознавство : програма нормативної навчальної дисципліни

Курс передбачає диференціацію власне лінгвістичної та загальногуманітарної проблематики, з увагою до специфіки мовознавчого знання. Він формує комплекс теоретико-методологічних знань із обраного напрямку наукової діяльності, а також навички апробації теоретичних підходів при роботі з текстами. Курс зорієнтований на формування наукового світогляду й адекватних механізмів фахового забезпечення наукової діяльностіПрограма навчальної дисципліни «ДИСКУРСОЗНАВСТВО» для підготовки бакалаврів спеціальності 035 Філологія, за освітньою програмою Мова і література (англійська). Переклад

Друга іноземна мова (англійська) : програма нормативної навчальної дисципліни

Навчальний курс другої іноземної мови (англійської) за своїм змістом носить яскраво виражений комплексний характер. Предметом цього навчального курсу є усне і писемне мовлення, фонетичні та граматичні особливості сучасної англійської мови, знання яких дає можливість формувати лінгвістичну компетенцію студентів-першокурсників.Програма навчальної дисципліни «Друга іноземна мова (англійська)» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавра (на базі диплома молодшого спеціаліста) напряму 014 Середня освіта «Німецька мова» і призначена для студентів І-ІII курсі денної та заочної форми навчання

Основна іноземна мова : програма нормативної навчальної дисципліни

Програма передбачає послідовність та наступність у вивченні матеріалу протягом навчання й зорієнтована на формування навичок і вмінь практичного володіння англійською мовою.Програма навчальної дисципліни «Основна іноземна мова» призначена для підготовки студентів І-ІІІ курсів спеціальності 014 Середня освіта, за освітньою програмою Англійська мова денної/заочної форми навчання

Основна іноземна мова : програма нормативної навчальної дисципліни

Програма передбачає послідовність та наступність у вивченні матеріалу протягом навчання й зорієнтована на формування навичок і вмінь практичного володіння англійською мовою.Програма навчальної дисципліни «Основна іноземна мова» призначена для підготовки студентів І-ІІІ курсів спеціальності 035 Філологія, за освітньою програмою Мова і література (англійська). Переклад денної/заочної форми навчання