Thomson scattering diagnostics at the Globus M2 tokamak

The paper is devoted to the Thomson scattering (TS) diagnostics recently developed for the Globus-M2 spherical tokamak and prototyping the ITER divertor TS diagnostics. The distinctive features of the system are the use of spectrometers, acquisition system and lasers that meet the base requirements for ITER TS diagnostics. The paper describes the diagnostic system that allows precise measurements of TS signals, as well as the results of the first measurements of electron temperature and density in both central region of the plasma column and scrape-off layer. The system provides measurements of electron temperature $T_{e}$ in the range of 5 eV to 5 keV and density $n_{e}$ in the range of $5{\cdot}10^{17}{\div}3.25{\cdot}10^{20} m^{-3}$. The use of two ITER-grade probing lasers of different wavelengths (Nd:YAG 1064.5 nm and Nd:YLF 1047.3 nm) allows reliable measurement of $T_{e}$ in multi-colour mode, i.e., assuming that spectral calibration is unknown

ПРЯМІ ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ У КРАЇНИ ЄВРОЗОНИ: СТОХАСТИЧНІСТЬ ФІНАНСОВИХ ФАКТОРІВ ВПЛИВУ

Globalization and liberalization processes observed in the capital market draw special attention to the international flows of investment resources. The study of the foreign investors’ interests and areas of their implementation in the Eurozone countries becomes particularly topical considering the fact that each of these countries has its own significant features in the structural framework of the economy as well as in the incentive policy formation. To prove the hypothesis of the stochastic nature specific to the influence of financial factors on the FDI attraction, a grouping of the Eurozone countries took place based on their attractiveness to foreign investors retrospectively and in 2018. For this purpose, the study relied on the cluster analysis tools, namely the Ward and Euclidean distance methods, which allowed defining four clusters of the Eurozone countries: the Netherlands represents the first cluster as a country that remains attractive to foreign investors and has a high FDI flow to GDP; the second one includes Ireland and Luxembourg (these countries were attractive to non-resident investors, but they have been showing outflows of foreign investment recently); the third cluster comprises Austria, the Slovak Republic, Portugal, Spain, Belgium, and Estonia (with a moderate FDI accumulation in the economy and a relatively stable FDI flow); Finland, Germany, France, Slovenia, Greece, and Italy refer to the fourth one as countries that are least sensitive to foreign investment and do not focus their policies on its aggressive attraction. Kendall tau rank correlation coefficients and Spearman correlation coefficients have served as a tool for determining the relationship between the foreign direct investment flow and macro- (the inflation, government debt rates, long-term interest rates referred to government bonds, the current account balance level in GDP and the corporate tax rates) and micro-level (the profitability of financial and non-financial corporations and the level of their debt as a risk factor) factors by country groups. Their analysis revealed that it is inexpedient to unify the investment policy of financial incentives for different countries because they have a differentiated structural framework of the economy; their investors are interested in different aspects of decision-making and place different expectations on the macroeconomic policies of host countries. The above refutes certain well-established theoretical views on the determined relationship between the investment activity and the financial factors influencing it.В умовах глобалізації та лібералізації ринку капіталу увага зосереджується на міжнародних потоках інвестиційних ресурсів. Особливої актуальності набуває дослідження інтересів іноземних інвесторів і сфер їхньої реалізації за країнами Єврозони, кожна з яких має свої специфічні особливості як у структурній будові економіки, так і у формуванні політики стимулів. З метою доведення гіпотези про стохастичний характер впливу фінансових факторів на залучення ПІІ проведено групування країн Єврозони за їхньою привабливістю для іноземних інвесторів у далекій ретроспективі та 2018 року. Задля цього використано інструменти кластерного аналізу, методи Уорда та Евклідової відстані, які дозволили встановити чотири кластери країн Єврозони: перший кластер чітко представлений Нідерландами (країна, що залишається привабливою для іноземних інвесторів і має високий рівень потоку ПІІ у ВВП); до другого увійшли Ірландія і Люксембург (країни, що тривалий час були привабливими для інвесторів-нерезидентів, проте останнім часом спостерігається відплив іноземного інвестиційного капіталу з них); третій кластер включає Австрію, Словацьку Республіку, Португалію, Іспанію, Бельгію та Естонію (із помірним накопиченням ПІІ в економіці та відносно стабільним їхнім потоком); четвертий кластер охоплює Фінляндію, Німеччину, Францію, Словенію, Грецію та Італію (країни, що найменш чутливі до іноземних інвестицій, не орієнтують свою політику на їхнє активне залучення).Інструментарієм для визначення зв’язку потоку прямих іноземних інвестицій і факторів макро- (рівень інфляції, державного боргу, довгострокові процентні ставки за державними облігаціями, рівень сальдо поточного рахунку балансу у ВВП і ставки корпоративного оподаткування) і мікрорівня (прибутковість фінансових і нефінансових корпорацій та рівень їхньої заборгованості як чинник ризику) за групами країн використано коефіцієнти рангової кореляції Кенделла (Kendall tau rank correlation coefficient) і Спірмена (Spearman correlation coefficient). Їхній аналіз дозволив установити, що недоцільно уніфікувати інвестиційну політику фінансових стимулів за різними країнами, адже вони характеризуються диференційованою структурною будовою економіки; під час ухвалення рішень їхні інвестори зацікавлені в різних аспектах і мають різні сподівання щодо макроекономічної політики приймаючих країн. Наведене спростовує певні усталені теоретичні погляди на детермінований зв’язок інвестиційної активності та фінансових факторів впливу на неї

Система факторов влияющих на экономическую эффективность сельскохозяйственного производства

The article examines the factors affecting the efficient functioning of agricultural organizations, structured depending on the direction of effects on the results of production. It is proposed to identify information factors of agricultural production forming a synergetic effect.В статье исследованы факторы влияющие на эффективное функционирование сельскохозяйственных организаций, структурированные в зависимости от направления воздействий на результаты производства. Предлагается выделить информационные факторы сельскохозяйственного производства, образующие синергетический эффект

Особливості психологічного статусу у дітей з патологією органів дихання

The aim: study the features of the psychological status in children with bronchopulmonary pathology.Materials and methods. We compare the level of mental stress (assessed by questionnaire Beck Youth) in children with acute bronchopulmonary diseases (1 group) and the bronchial asthma (2 group).Results and discussion: 84.0±5.0 % children with bronchial asthma was characterized by psychosomatic disorientation and instability to stress, in the first group 28.5±3.8% patients with violation of the psychoemotional state was registreted. The average level of anxiety was observed in 40.0±3.0% patients of 2 groups, in relation to 14.3±2.7%% — in a 1 group. High level of anxiety among children with bronchial asthma in 32.0±4.5% were observed, as compared to 9.5±2.6% in a 1 group. A Self-Concept in children was determined as low, normal or high. A low Self-Concept was registreted in 64.0±5.5% children with asthma, in a 1 group of children with a low Self-Concept was not revealed; normal — accordingly in 28.0±2.5% and 71.4±3.1%; high — in 8.0±1.5% children with asthma, and in 28.6±4.2% patients of a 1 group. At 12±1.5% children of 2 group signs of depression were observed.Conclusions. The psycho-emotional state of children with asthma, characterized by increased levels of anxiety, and low self-esteem, in most cases, compared with a group of children with acute bronchopulmonary diseases.Key words: children, psychological status, bronchopulmonary pathology.Цель: изучить особенности психологического статуса у детей с бронхолегочной патологией.Пациенты и методы. Сравнивали уровень психического напряжения (по результатам анкетирования Beck Youth) у детей с острыми бронхолегочными заболеваниями (1 группа) и бронхиальной астмой (2 группа).Результаты. Большинство детей 2-й группы (84,0±5,0%) характеризовалось психосоматической дезориентацией и нестойкостью к стрессу, в то время как в 1-й группе выявлены 28,5±3,8% пациентов с нарушением психоэмоционального состояния. Средний уровень тревожности наблюдался у 40,0±3,0% пациентов 2-й группы и у 14,3±2,7% 1-й группы. Высокий уровень тревожности наблюдался у 32,0±4,5% детей 2-й группы и у 9,5±2,6% 1-й группы. Заниженная самооценка зафиксирована у 64,0±5,5% детей 2-й группы, в 1-й группе детей с заниженной самооценкой не выявили; нормальную самооценку зафиксировали у 28,0±2,5% и 71,4±3,1% детей соответственно, высокую — у 8,0±1,5% и у 28,6±4,2% соответственно. У 12±1,5% детей 2-й группы наблюдались признаки депрессии.Выводы. Психоэмоциональное состояние у детей с бронхиальной астмой характеризовалось преимущественно повышением уровня тревожности и заниженной самооценкой по сравнению с группой детей с острой бронхолегочной патологией. Выявленные особенности обосновывают целесообразность проведения оценки психологического состояния на всех этапах работы с детьми, имеющими хронические заболевания органов дыхания.Ключевые слова: дети, психологический статус, бронхолегочная патология.Мета: дослідити особливості психологічного статусу у дітей із бронхолегеневою патологією.Пацієнти і методи. Порівнювали рівень психічної напруги (за результатами анкетування Beck Youth) у дітей із гострими бронхолегеневими захворюваннями (1 група) та з бронхіальною астмою (2 група).Результати. Більшість дітей у 2!й групі (84,0±5,0%) характеризувалися психосоматичною дезорієнтацією та нестійкістю до стресу; водночас у 1!й групі виявлено 28,5±3,8% пацієнтів із порушенням психоемоційного стану. Середній рівень тривожності спостерігався у 40,0±3,0% пацієнтів 2-ї групи та у 14,3±2,7% хворих 1-ї групи. Високий рівень тривожності спостерігався у 32,0±4,5% дітей 2-ї групи та у 9,5±2,6% 1-ї групи. Занижену самооцінку виявлено у 64,0±5,5% дітей 2-ї групи, у 1-й групі дітей із заниженою самооцінкою не було; нормальну самооцінку виявлено у 28,0±2,5% і 71,4±3,1% відповідно, високу — у 8,0±1,5% та у 28,6±4,2% відповідно. У 12±1,5% дітей 2-ї групи спостерігалися ознаки депресії.Висновки. Психоемоційний стан у пацієнтів, хворих на бронхіальну астму, характеризувався підвищенням рівня тривожності та переважно заниженою самооцінкою порівняно з групою дітей із гострою бронхолегеневою патологією. Виявлені особливості обґрунтовують доцільність проведення оцінки психологічного стану на всіх етапах роботи з дітьми, які мають хронічні захворювання органів дихання.Ключові слова: діти, психологічний статус, бронхолегеневі захворювання

Сучасні принципи діагностики і лікування м’язової дистрофії дюшенна (update 2018)

The article describes the course of progressive muscular dystrophy due to the mutation of 52 exons of the dystrophin gene as well as differential clinical and biochemical markers of various types of muscular dystrophy. The authors presented their own clinical observation of the severe form of progressive muscular dystrophy — Duchene's dystrophy in maternal probands. The disease onset among the brothers differed in terms of the first manifestations: the cousin had the onset at four years of age and the disease in the proband started in 18 months that was evidenced by the well-known phenomenon of anticipation — «rejuvenation» of the disease in younger relatives. The modern methods of diagnosis and treatment of the disease in children, which is supported by excerpts from the world protocols, and the results of clinical trials are demonstrated in the article.В статье описаны течение прогрессирующей мышечной дистрофии, обусловленной мутацией 52 экзона гена дистрофина, а также дифференциальные клинические и биохимические маркеры различных видов мышечных дистрофий. Авторы продемонстрировали собственное клиническое наблюдение тяжелой формы прогрессирующей мышечной дистрофии — дистрофии Дюшенна у пробандов по материнской линии. Дебют заболевания у братьев отличался сроками появления первых признаков заболевания: в 4 года у двоюродного брата, в полтора года — у пробанда, что свидетельствовало об известном феномене антиципации — «омоложения» заболевания у более молодых родственников. На клиническом примере показаны современные методы диагностики и лечения заболевания у детей, что подкреплено выдержками из мировых протоколов и результатами клинических испытаний.У статті описано перебіг прогресуючої м'язової дистрофії, зумовленої мутацією 52 екзона гена дистрофіна, а також диференціальні клінічні та біохімічні маркери різних видів м'язової дистрофії. Автори продемонстрували власне клінічне спостереження важкої форми прогресуючої м'язової дистрофії — дистрофії Дюшенна у пробандів по материнській лінії. Дебют захворювання у братів відрізнявся термінами появи перших ознак захворювання: у 4 роки у двоюрідного брата, у півтора року — у пробанда, що свідчило про відомий феномен антиципації — «омолодження» захворювання у більш молодих родичів. На клінічному прикладі показані сучасні методи діагностики та лікування захворювання у дітей, що підкріплено витягами зі світових протоколів і результатами клінічних випробувань