Расчетный метод определения режимов орошения с использованием климатических показателей

Определено, что при применении существующих методов для назначения режимов орошения (срока и нормы полива) растений сельскохозяйственных культур поливы проводятся с опозданием на 2-3 дня. Предложен метод определения срока и нормы полива растений сельскохозяйственных культур с использованием данных мониторинга климатических характеристик, представ-ленных такими показателями: среднесуточная температура воздуха, среднесуточная относительная влажность воздуха и количество атмосферных осадков за 11 лет наблюдений (значения показателей определяют по данным метеорологических станций, расположенных вблизи объекта орошения). При определении срока полива данным методом предполагается вычисление среднесуточной испаряемости с использованием среднесуточной температуры воз-духа и среднесуточной относительной влажности воздуха по уточненной формуле, а срок первого полива определяют путем составления баланса осадков и испаряемости. Поливная норма определяется как разность расчетной суммарной испаряемости предыдущего межполивного периода и количества осадков. Определение периода между поливами осуществляется таким образом - после проведения первого полива рассчитывают среднесуточную испаряемость и в соответствии с полученными данными по предложенной формуле рассчитывают дату проведения следующего полива. По алгоритму метода определения режима орошения разработана компьютерная программа, которая позволяет рассчитать норму и продолжительность полива, а также длительность межполивного периода

Mechanization of the dosed out entering of organo-mineral fertilizers in the radical zone of saplings of fruit crops

UK: У роботы розглянуто засоби механызації дозованого внесения органо-мінеральних добрив в прикореневу зону саджанців плодових культур.RU: В статье рассмотрены средства механизации дозированного внесения органически-минеральных удобрений в прикорневую зону саженцев плодовых культур. EN: In article means of mechanisation of the dosed out entering of organo-mineral fertilizers in a radical zone of saplings of fruit crops are considered

Genetic Diversity of Porcine Circovirus 2 in Wild Boar and Domestic Pigs in Ukraine.

Porcine circovirus type 2 (PCV2) is responsible for a number of porcine circovirus-associated diseases (PCVAD) that can severely impact domestic pig herds. For a non-enveloped virus with a small genome (1.7 kb ssDNA), PCV2 is remarkably diverse, with eight genotypes (a-h). New genotypes of PCV2 can spread through the migration of wild boar, which are thought to infect domestic pigs and spread further through the domestic pig trade. Despite a large swine population, the diversity of PCV2 genotypes in Ukraine has been under-sampled, with few PCV2 genome sequences reported in the past decade. To gain a deeper understanding of PCV2 genotype diversity in Ukraine, samples of blood serum were collected from wild boars (n = 107) that were hunted in Ukraine during the November-December 2012 hunting season. We found 34/107 (31.8%) prevalence of PCV2 by diagnostic PCR. For domestic pigs, liver samples (n = 16) were collected from a commercial market near Kharkiv in 2019, of which 6 out of 16 (37%) samples were positive for PCV2. We sequenced the genotyping locus ORF2, a gene encoding the PCV2 viral capsid (Cap), for 11 wild boar and six domestic pig samples in Ukraine using an Oxford Nanopore MinION device. Of 17 samples with resolved genotypes, the PCV2 genotype b was the most common in wild boar samples (10 out of 11, 91%), while the domestic pigs were infected with genotypes b and d. We also detected genotype b/d and b/a co-infections in wild boars and domestic pigs, respectively, and for the first time in Ukraine we detected genotype f in a wild boar from Poltava. Building a maximum-likelihood phylogeny, we identified a sublineage of PCV2 genotype b infections in both wild and domestic swine, suggesting a possible epizootic cluster and an ecological interaction between wild boar and domestic pig populations in northeastern Ukraine

Discovery of Avian Paramyxoviruses APMV-1 and APMV-6 in Shorebirds and Waterfowl in Southern Ukraine.

Peer reviewed: TrueEmerging RNA virus infections are a growing concern among domestic poultry industries due to the severe impact they can have on flock health and economic livelihoods. Avian paramyxoviruses (APMV; avulaviruses, AaV) are pathogenic, negative-sense RNA viruses that cause serious infections in the respiratory and central nervous systems. APMV was detected in multiple avian species during the 2017 wild bird migration season in Ukraine and studied using PCR, virus isolation, and sequencing. Of 4090 wild bird samples collected, mostly from southern Ukraine, eleven isolates were grown in ovo and identified for APMV serotype by hemagglutinin inhibition test as: APMV-1, APMV-4, APMV-6, and APMV-7. To build One Health's capacity to characterize APMV virulence and analyze the potential risks of spillover to immunologically naïve populations, we sequenced virus genomes in veterinary research labs in Ukraine using a nanopore (MinION) platform. RNA was extracted and amplified using a multiplex tiling primer approach to specifically capture full-length APMV-1 (n = 5) and APMV-6 (n = 2) genomes at high read depth. All APMV-1 and APMV-6 fusion (F) proteins possessed a monobasic cleavage site, suggesting these APMVs were likely low virulence, annually circulating strains. Utilization of this low-cost method will identify gaps in viral evolution and circulation in this understudied but important critical region for Eurasia

Discovery of Avian Paramyxoviruses APMV-1 and APMV-6 in Shorebirds and Waterfowl in Southern Ukraine.

Emerging RNA virus infections are a growing concern among domestic poultry industries due to the severe impact they can have on flock health and economic livelihoods. Avian paramyxoviruses (APMV; avulaviruses, AaV) are pathogenic, negative-sense RNA viruses that cause serious infections in the respiratory and central nervous systems. APMV was detected in multiple avian species during the 2017 wild bird migration season in Ukraine and studied using PCR, virus isolation, and sequencing. Of 4090 wild bird samples collected, mostly from southern Ukraine, eleven isolates were grown in ovo and identified for APMV serotype by hemagglutinin inhibition test as: APMV-1, APMV-4, APMV-6, and APMV-7. To build One Health's capacity to characterize APMV virulence and analyze the potential risks of spillover to immunologically naïve populations, we sequenced virus genomes in veterinary research labs in Ukraine using a nanopore (MinION) platform. RNA was extracted and amplified using a multiplex tiling primer approach to specifically capture full-length APMV-1 (n = 5) and APMV-6 (n = 2) genomes at high read depth. All APMV-1 and APMV-6 fusion (F) proteins possessed a monobasic cleavage site, suggesting these APMVs were likely low virulence, annually circulating strains. Utilization of this low-cost method will identify gaps in viral evolution and circulation in this understudied but important critical region for Eurasia

Сільськогосподарські машини. Основи теорії та розрахунку машин для обробітку ґрунту. Лабораторний практикум

В лабораторному практикумі наведено лабораторні роботи відповідно до робочої програми дисципліни «Сільськогосподарські машини» Основи теорії та розрахунку. В практикумі надано основні теоретичні відомості, які необхідні студентам при вивченні дисципліни та виконанні лабораторних робіт. Для самооцінки якості засвоєння матеріалу в кінці кожної лабораторної роботи надані питання

Звіт про науково-дослідну роботу (проміжний). Сталий розвиток виробнитва продукції садівництва та розсадництва у Південному степу України в умовах змін клімату. Розробка інтенсивних технологій виробництва екологічно безпечної плодоовочевої продукції у відкритому та закритому грунті Південного степу України

Об’єкт дослідження – процеси взаємодії робочого органу глибокорозпушувача з ґрунтом, процес захисту плодових дерев дрібнодисперсним дощуванням та фізіологічні процеси, які відбуваються у деревах під впливом систем мікрозрошення, процес перетворення зрізаних гілок в енергопродукт та процес очищення і контролю якості стічної води. Мета роботи – визначити вплив параметрів та засобів механізації на якість процесів вирощування саджанців, обґрунтувати параметри технічних засобів для зрошення плодових насаджень, перероблення зрізаних гілок у біодобрива та біопаливо, поліпшення загального агротехнічного стану ґрунту смугової гряди та створення умов для локалізації кореневої системи саджанця у межах контуру гряди, а також розроблення конструктивного обладнання, яке дозволяє забезпечити ефективність роботи системи водоочищення оборотного водопостачання

Звіт про науково-дослідну роботу за 2016-2020 р. (заключний). Розробити засоби механізації і систему безпеки для існуючих і нових технологій виробництва продукції садівництва та розсадництва плодових культур

Мета роботи – визначити вплив параметрів та засобів механізації на якість процесів вирощування саджанців, обґрунтувати параметри технічних засобів для зрошення плодових насаджень, перероблення зрізаних гілок у біодобрива та біопаливо, поліпшення загального агротехнічного стану ґрунту смугової гряди та створення умов для локалізації кореневої системи саджанця у межах контуру гряди, а також розроблення конструктивного обладнання, яке дозволяє забезпечити ефективність роботи системи водоочищення оборотного водопостачання